- •Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках.
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Стадії сперматогенезу. Коротка характеристика.
- •Будова спинномозкового вузла.
- •Юкстамедулярний нефрон. Ланки судинної системи.
- •Що таке овуляція?
- •Клітини Лейдінга
- •Будова спинномозкових та вегетативних гангліїв.
- •Провідна система серця.
- •Клітинні форми при еритропоезі.
- •Дентин в різних його шарах на поперечному розрізі.
- •Бронхи різного калібру
- •Атретичне тіло. Будова, функції.
- •Опишіть будову тимуса.
- •Емаль. Будову, вигляд на поздовжньому шліфі зуба. Малюнок сторінка 326
- •Кровопостачання печінки.
- •Будову ендометрію.
- •Будова і топографія клітин – зерен кори мозочка.
- •Мякі тканини зуба. Топографія, будова, функції. Показати схематично.
- •Опишіть структурно – функціональну одиницю кори великого мозку.
- •Кровопостачання селезінки
- •Цемент. Топографія та будова.
- •Що називається аерогематичним барєром, його компоненти. Намалювати
- •Загальний план будови яєчника. Джерела розвитку. Назвати всі компоненти паренхіми яєчника.
- •Класифікація волосся. Яку будову має довге волосся?
- •Червоний кістковий мозок, його будова і функції.
- •Класифікація артерій. Опишіть будову артерій м’язового типу.
- •Автономна нервова система. Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів.
- •Епіфіз. Його будова і значення.
- •Стравохід. Оболонки, шари, залози.
- •Класифікація ендокринних залоз. Дисоційована ендокринна система.
- •Шлунок. Оболонки, шари, рельєф.
- •Шари сітківки ока. Назвіть структури, якими утворений кожен шар.
- •Загальний план будови селезінки. Будова і функціональне значення білої пульпи.
- •Фільтраційний бар’єр нирки. Намалювати, позначити.
- •Класифікація секреторних клітин передньої частки аденогіпофіза. Гормони.
- •Будова та функції ворсинки та крипти тонкої кишки. Схематично
- •Похідні шкіри. Опишіть будову сальної залози.
- •Лімфопоез. Особливості утворення т і в лімфоцитів.
- •Зовнішня оболонка очного яблука. Опишіть будову рогівки.
- •Вестибулярний апарат внутрішнього вуха. Будова плям сферичного і еліптичного мішечків.
- •Апендикс. Оболонки, шари.
- •Загальний план будови надниркових залоз. Зони кіркової речовини і гормони.
- •Середня оболонка очного яблука. Будова війчастого тіла.
- •Прищитоподібні залози.
- •Середнє вухо
- •Нейросектертоні ядра гіпоталамуса.
-
Будову ендометрію.
Ендометрій у віці до 10 років має товщину близько 0,15 мм, у статево зрілої жінки - до 2-3 мм. Ендометрій не утворює складок, просвіт матки має вигляд щілини. Складається ендометрій з двох пластинок - епітеліальної та власної. Епітелій ендометрію одношаровий високий призматичний (висота клітин 20-30 мкм); складається з війчастих і секреторних клітин. Епітеліальна пластинка утворює трубкоподібні вростання у власну пластинку, формуючи маткові залози. Власна пластинка слизової оболонки утворена пухкою сполучною тканиною. У фазі десквамації ( менструації ) відбувається відторгнення функціонального шару ендометрію. Під час фази проліферації відбувається процес регенерації функціонального шару ендометрію. Товщина ендометрію у цій фазі збільшується. Під час фази секреції ендометрій потовщується у два рази. У функціональному шарі ендометрію розділяють дві зони: компактну та губчасту. Якщо вагітність не настає відбувається відторгнення функціонального шару.
-
Будова і топографія клітин – зерен кори мозочка.
Дендрити клітин-зерен, утворюючи синапси з мохоподібними волокнами, формують так звані клубочки мозочка. Аксони клітин-зерен проходять у молекулярний шар і там розгалужуються на дві гілки, що йдуть паралельно поверхні за ходом закруток мозочка (такзвані паралельні волокна), утворюючи численні синапси з дендритами грушоподібних, кошикових і зірчастих нейронів. Таким чином, по аксонах клітин-зерен збуджувальні впливи від мохоподібних волокон передаються багатьом грушоподібним клітинам. У ділянках клубочків мозочка є також значна кількість синапсів між дендритами клітин-зерен та аксонами зірчастих клітин з короткими аксонами. Збуджувальні впливи, що надходять до мозочка по мохоподібних волокнах, реалізуються за участю клітин-зерен і клубочків мозочка. Гальмівну дію здійснюють кошикові клітини, зірчасті клітини молекулярного і зернистого шарів, причому збудження зірчастих нейроцитів може блокувати імпульси, що надходять до мозочка по мохоподібних волокнах. мозочка.
-
Похідні шкіри. Будова потових залоз.Похідними шкіри є сальні, потові і грудні залози, волосся, нігті. Потові залози - прості трубчасті нерозгалужені залози. У складі потової залози розрізняють кінцевий секреторний відділ і вивідну протоку. Кінцевий секреторний відділ має вигляд трубки, закрученої у формі клубка. Стінка трубки утворена кубічними або циліндричними (залежно від фази секреторного циклу) епітеліоцитами. Секреторні клітини потових залоз - судорифероцити - поділяють на два різновиди: світлі і темні. Вивідні протоки потових залоз у вигляді спіралі проходять через сітчастий і сосочковий шари дерми, пронизують усі шари епідермісу і відкриваються на поверхні шкіри потовою порою. Частина вивідних проток потових залоз разом з протоками сальних залоз впадає у волосяну лійку. Стінка вивідної протоки потової залози побудована з двошарового кубічного епітелію, який в епідермісі змінюється на багатошаровий плоский; у роговому шарі вивідна протока власної стінки не має.
-
Класифікація вен. Вени безм’язового типу.
Класифікація вен ураховує наявність м'язових елементів у стінці та ступінь їх розвитку. Згідно з цією класифікацією вени бувають безм'язового (волокнистого) та м'язового типу. Вени безм'язового типу побудовані з ендотелію з хвилястішими, ніж в інших кровоносних судинах, межами клітин та базальної мембрани, на якій розташований ендотелій. Середньої оболонки тут немає. Зовнішня оболонка цих вен зрощена зі сполучнотканинними прошарками органів, у яких вони знаходяться. До таких вен належать вени твердої та м'якої мозкових оболонок, сітківки ока, кісток, селезінки, плаценти.
Білет 7
-
Намалювати зубний епітеліальний орган. Альбом сторінка 61 Препарат №4
-
Намалювати портальну часточку та ацинус печінки. Сторінки 380, 375
CV – центральна вена, PS – ворітний простір
-
Намалювати яєчко та сім’явиносні протоки. Сторінка 424
-
Цитоархітектоніка кори головного мозку.
Пошарове розташування нейроцитів має назву цитоархітектоніки. Кора великого мозку має шість шарів: молекулярний, зовнішній зернистий, пірамідний, внутрішній зернистий, гангліонарний та шар поліморфних клітин. Молекулярний шар розміщений безпосередньо під м'якою мозковою оболонкою, від якої він відмежований гліальною мембраною. Його складають переважно веретеноподібні клітини з довгими горизонтальними дендритами і низхідними аксонами, що утворюють горизонтальні колатералі.Зовнішній зернистий шар утворений дрібними клітинами, що мають округлу, полігональну, зірчасту та пірамідну форму, розміри яких не перевищують 10 мкм.
Пірамідний шар має найбільшу товщину. Його утворюють клітини пірамідної форми, розміри яких поступово зростають від 10 до 40 мкм у напрямку від поверхні кори вглиб сірої речовини. Верхівки пірамідних нейроцитів завжди спрямовані до поверхні кори, основа - до білої речовини. Від верхівки пірамідної клітини відходить верхівковий дендрит, від бічної поверхні - бічні дендрити, від основи - аксон. Аксони великих пірамідних нейроцитів формують мієлінові нервові волокна, що йдуть у білу речовину. Внутрішній зернистий шар у різних ділянках кори має неоднаковий розвиток. Наприклад, у зоровій корі він набуває значного розвитку, але зовсім відсутній у прецентральній закрутці. Внутрішній зернистий шар утворений дрібними нейроцитами зірчастої форми.
Гангліонарний шар кори містить гігантопірамідні нейрони, висота перикаріона яких може досягати 120, а ширина 80 мкм. Аксони гігантопірамідних нейронів ідуть до моторних ядер головного і спинного мозку. Шар поліморфних клітин утворений нейронами різноманітної, переважно веретеноподібної форми.
-
Намалюйте схему будови щитоподібної залози. Гормони.
Гормони Щитоподібної залози поділяють на дві групи:
йодовані - тироксин і трийодтиронін та на тиреокальцитонін – кальцитонін.
-
Загальний план будови шкіри.
Шкіра побудована з епідермісу (надшкір'я), дерми (власне шкіри) та гіподерми (підшкірної жирової клітковини). Загальна площа поверхні шкіри дорослої людини становить близько 1,5-2 м2. Товщина шкіри у різних частинах тіла коливається від 0,5 до 5 мм. Товста шкіра покриває ділянки тіла, що піддаються постійним механічним навантаженням (долоні, стопи), тонка шкіра покриває обличчя, волосисту частину голови, шию тощо. В епідермісі товстої шкіри є п'ять добре виражених шарів: базальний, остистий (шипуватий), зернистий, блискучий та роговий.Дерма або сполучнотканинна основа шкіри має два шари: поверхневий сосочковий(пухка волокниста сполучна тканина) і глибокий сітчастий(щільна волокниста неоформлена сполучна тканина), гіподерма(скупчення адипоцитів).
Білет 8