
- •Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках.
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Стадії сперматогенезу. Коротка характеристика.
- •Будова спинномозкового вузла.
- •Юкстамедулярний нефрон. Ланки судинної системи.
- •Що таке овуляція?
- •Клітини Лейдінга
- •Будова спинномозкових та вегетативних гангліїв.
- •Провідна система серця.
- •Клітинні форми при еритропоезі.
- •Дентин в різних його шарах на поперечному розрізі.
- •Бронхи різного калібру
- •Атретичне тіло. Будова, функції.
- •Опишіть будову тимуса.
- •Емаль. Будову, вигляд на поздовжньому шліфі зуба. Малюнок сторінка 326
- •Кровопостачання печінки.
- •Будову ендометрію.
- •Будова і топографія клітин – зерен кори мозочка.
- •Мякі тканини зуба. Топографія, будова, функції. Показати схематично.
- •Опишіть структурно – функціональну одиницю кори великого мозку.
- •Кровопостачання селезінки
- •Цемент. Топографія та будова.
- •Що називається аерогематичним барєром, його компоненти. Намалювати
- •Загальний план будови яєчника. Джерела розвитку. Назвати всі компоненти паренхіми яєчника.
- •Класифікація волосся. Яку будову має довге волосся?
- •Червоний кістковий мозок, його будова і функції.
- •Класифікація артерій. Опишіть будову артерій м’язового типу.
- •Автономна нервова система. Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів.
- •Епіфіз. Його будова і значення.
- •Стравохід. Оболонки, шари, залози.
- •Класифікація ендокринних залоз. Дисоційована ендокринна система.
- •Шлунок. Оболонки, шари, рельєф.
- •Шари сітківки ока. Назвіть структури, якими утворений кожен шар.
- •Загальний план будови селезінки. Будова і функціональне значення білої пульпи.
- •Фільтраційний бар’єр нирки. Намалювати, позначити.
- •Класифікація секреторних клітин передньої частки аденогіпофіза. Гормони.
- •Будова та функції ворсинки та крипти тонкої кишки. Схематично
- •Похідні шкіри. Опишіть будову сальної залози.
- •Лімфопоез. Особливості утворення т і в лімфоцитів.
- •Зовнішня оболонка очного яблука. Опишіть будову рогівки.
- •Вестибулярний апарат внутрішнього вуха. Будова плям сферичного і еліптичного мішечків.
- •Апендикс. Оболонки, шари.
- •Загальний план будови надниркових залоз. Зони кіркової речовини і гормони.
- •Середня оболонка очного яблука. Будова війчастого тіла.
- •Прищитоподібні залози.
- •Середнє вухо
- •Нейросектертоні ядра гіпоталамуса.
-
Загальний план будови яєчника. Джерела розвитку. Назвати всі компоненти паренхіми яєчника.
Яєчник - жіноча статева залоза, яка продукує жіночі статеві клітини та жіночі статеві гормони (естрогени та прогестерон). Зовні яєчник укритий поверхневим епітелієм, що є похідним целомічного епітелію. Він є одношаровим кубічним з висотою клітин близько 18 мкм. Під епітелієм міститься білкова оболонка товщиною 100 мкм, яка складається з колагенових та еластичних волокон і невеликої кількості гладких міоцитів. Білкова оболонка у новонародженої дівчинки погано розвинена, її формування здійснюється на третьому-четвертому році життя. У яєчнику розрізняють кіркову та мозкову речовину. Крім целомічного епітелію і мезенхіми окремим джерелом розвитку статевих залоз є первинні статеві клітини - гоноцитобласти, які мають екстрагонадне походження і вперше виявляються у первинній смужці і в ділянці кореня алантоїса, потім мігрують в ендодерму жовткового мішка, ендодерму середньої кишки, в дорсальну брижу, звідки через целомічне вистелення і зачатковий епітелій потрапляють у статеві валики, тобто в зачатки гонад. Гоноцити в зачатку жіночої гонади перетворюються на овогонії. Диференціація яєчників відбувається пізніше, ніж яєчок, і стає помітною лише наприкінці 7-8-го тижня ембріогенезу. Паренхіма складається з примордіальних, первинних, вторинних (пухирчастих), а також зрілих фолікулів (третинних фолікулів, або Граафових пухирців), жовтих і білуватих тіл, атретичних фолікулів, атретичних тіл.
-
Намалюйте схему поперечного зрізу головного мозку.
-
Будова стінки серця.
Стінка серця утворена трьома оболонками: внутрішньою - ендокардом, середньою - міокардом, зовнішньою - епікардом. Серце лежить всередині фіброзної сумки - перикарда. Між перикардом і епікардом є невелика кількість рідини, яка відіграє роль мастила, що полегшує рухи серця.Ендокард вистеляєзсередини камери серця, укриває папілярні м'язи, сухожильні нитки, а також утворює клапани серця. Товщина ендокарда більша у лівих камерах серця, особливо на міжшлуночковій перегородці, а також біля місця виходу аорти та легеневої артерії. Складається ендокард з чотирьох шарів. Шар ендотелію розташований на товстій базальній мембрані, сполучнотканинний підендотеліальний шар багатий на малодиференційовані клітини. Третій, м'язово-еластичний, шар утворений гладкими міоцитами, які переплітаються з еластичними волокнами. Зовнішній, сполучнотканинний, шар розташований на межі з міокардом. Він складається із сполучної тканини, яка містить товсті еластичні, колагенові та ретикулярні волокна. У ньому є судини. Живлення ендокарда здійснюється переважно за рахунок крові з камер серця. Клапани серця побудовані як тонкі пластинки волокнистої сполучної тканини з невеликою кількістю клітин, укриті ендотелієм. Міокард, або серцевий м'яз, складається із серцевої м'язової тканини і прошарків пухкої сполучної тканини з судинами та нервами. Серцева м' язова тканина за будовою є посмугованою. Серцевий м'яз побудований з волокон, які анастомозують між собою, утворюючи сітку. М'язові волокна серцевого м'яза утворені окремими одно- або двоядерними м'язовими клітинами, які розташовані ланцюжком і мають у розрізі прямокутну форму. Ці клітини називають типовими, або скоротливими, кардіоміоцитами. пікард побудований із тонкої пластинки сполучної тканини, зрощеної з міокардом і вкритої мезотелієм.