Тема17. Загальні шляхи обміну амінокислот.
Актуальність теми
Обмін білків є центральною ланкою всіх біохімічних процесів. Знання і розуміння загальних шляхів перетворень амінокислот, їх метаболітів та визначення активності ферментів, що беруть участь у цих перетвореннях, є критеріями для оцінки обміну білків. У процесі обміну амінокислот утворюються метаболіти, визначення яких у крові та сечі може бути використано з метою застосування фармацевтичних препаратів.
Мета заняття:
вивчити загальні шляхи перетворення амінокислот;
вміти пояснювати шляхи обміну вільних амінокислот;
Конкретні цілі:
Аналізувати шляхи використання вільних амінокислот в організмі людини.
Трактувати процеси трансамінування, дезамінування, декарбоксилування амінокислот.
Визначати активність амінотрансфераз у сироватці крові динітрофенілгідразиновим методом;
Інтерпретувати результати визначення активністі амінотрансфераз у сироватці крові
Теоретичні питання
Основні шляхи використання вільних амінокислот в організмі.
Дезамінування амінокислот:
типи реакцій дезамінування амінокислот і їх кінцеві продукти,
механізм окиснювального дезамінування амінокислот. Гутаматдегідрогеназна реакція, її значення і регуляція.
Оксидази L- і D-амінокислот, їх ферментативна активність, специфічність дії.
Механізм непрямого дезамінування амінокислот.
Трансамінування амінокислот:
субстрати для реакцій трансамінування;
хімічна структура амінотрансфераз;
механізм реакції трансамінування,
біохімічне значення.
Локалізація трансаміназ в органах і тканинах, методи та діагностичне значення їх визначення.
Декарбоксилування амінокислот, фізіологічне значення. Декарбоксилази.
Утворення біогенних амінів (g-аміномасляна кислота, гістамін, серотонін, дофамін), їх значення.
Декарбоксилування амінокислот у процесі гниття білків у кишечнику.
Біогенні аміни як фармпрепарати.
Окиснення біогенних амінів. Амінооксидази (МАО, ДАО) - ферменти знешкодження надлишку біогенних амінів. Фармпрепарати - інгібітори амінооксидаз.
Загальні шляхи метаболізму безазотистого скелета амінокислот в організмі людини. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.
Принцип методу й клінічне значення визначення активності амінотрансфераз (АсАТ, АлАТ) у сироватці крові
Практична робота
Дослід 1. Визначення активності амінотрансфераз (АлАТ й АсАТ)
Принцип методу. у результаті переамінування під дією АсАТ аспарагінова кислота перетворюється у щавлевооцтову (ЩОК), а аланін під дією АлАТ - у піровиноградну кислоту. ЩОК здатна у процесі ферментативної реакції перетворюватися у ПВК. При додаванні кислого 2,4-динітрофенілгідразину (2,4-ДФГ) ферментативний процес припиняється, та утворюється динітрофенілгідразон піровиноградної кислоти, який у лужному середовищі дає коричнево-червоне забарвлення, інтенсивність якого пропорційна кількості утвореної піровиноградної кислоти. Кількість утвореної ПВК дозволяє робити висновок про активність ферменту. Активність амінотрансфераз виражають у мікромолях піровиноградної кислоти, утвореної 1 мл сироватки крові за 1 год інкубації при температурі 370С.