Класифікація надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення
Науково-технічний прогрес не тільки сприяє підвищенню виробництва, покращенню умов праці та росту добробуту населення, але й збільшує ризик виникнення аварій на об’єктах господарювання. Величезне регіональне навантаження промисловими та енергетичними об’єктами збільшує ймовірність виникнення аварій і катастроф, збитки від яких можна порівняти із збитками внаслідок воєнних конфліктів.
Забезпечення національної безпеки є невід’ємною функцією кожної держави як суспільного утворення, покликаного гарантувати сприятливі умови для життя і діяльності її громадян. Оцінка загального стану техногенно-екологічної безпеки є фундаментом, на якому будується стратегія державної політики в галузі захисту населення і територій України від надзвичайних ситуацій (НС).
Проблеми попередження та ліквідації медичних наслідків НС техногенного та природного характеру з метою збереження життя та здоров’я людей, є однією зі складових національної безпеки.
Майже третину всіх промислових об’єктів становлять підприємства пов’язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин. За умов економічної кризи, браку коштів, дуже повільно і несвоєчасно здійснюється оновлення або заміна застарілих основних виробничих фондів, рівень зношення обладнання яких наближається до критичного. Все це збільшує вірогідність виникнення техногенних небезпек.
Техногенні та природні процеси можуть привести до виникнення аварій, катастроф і, як наслідок їх, до надзвичайної ситуації на окремому об’єкті чи території.
Аварія – вихід із ладу, руйнування споруд, будівель, обладнання, транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу в наслідок чого на об’єкті чи певній території створюється загроза для життя та здоров’я людей.
Катастрофа – раптова, швидкоплинна подія викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила чисельні людські втрати, завдала шкоду або загрозу здоров’ю значній кількості людей, викликала руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також спричинила шкоду довкіллю.
Надзвичайна ситуація (НС)– порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що призвела чи може призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Надзвичайна ситуація для охорони здоров’я – обставина, що виникла раптово, при якій можливості органів та закладів охорони здоров’я з попередження та ліквідації медичних наслідків НС не відповідають існуючим можливостям і вимагають залучення додаткових медичних сил та засобів ззовні чи суттєвої зміни повсякденних форм та методів роботи.
Таблиця 1.
Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368)
За рівнем
|
Рівень НС |
Поширеність НС |
Кількість загиблих |
Кількість постраждалих |
Кількість населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Державний
1 |
1.На територію інших держав.
2.Двох або більш регіонів
2 |
Понад 10 осіб.
Понад 5 осіб
3 |
Більше 300 осіб
Понад 100 осіб
4 |
Понад 50 тисяч осіб на тривалий час (більш 3-х діб). Понад 10 тисяч осіб на тривалий час (більш 3-х діб).
5 |
|
Регіональний |
1.На територію двох або більш регіонів (міст обласного значення)
|
3-5 осіб |
50-100 осіб |
1-10 тис. на тривалий час |
|
Місцевий |
1.За межі потенційно-небезпечного об’єкту, загрожує довкіллю сусіднім населеним пунктам
|
1-2 особи |
20-50 осіб |
100-1000 осіб |
|
Об’єктовий |
Непідпадає під названі вище визначення | |||
Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
землетруси, виверження вулканів;
руйнівні вітри, бурі, тайфуни, циклони, торнадо, сіроко, смерчі;
зливи, повені, цунамі;
зсуви, селі, карстові провали, снігові лавини;
посухи, лісові та торфяні пожежі, висока тривала спека, низькі тривалі морози.
II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
промислові: аварії на електростанціях, заводах, шахтах;
транспортні: на залізничному, авто-авіа- та водному транспорті;
екологічні: забруднення довкіллі викидами промислових підприємств (стічними водами, розливами нафти, ртуті тощо);
військові: вибухи ядерної зброї, снарядів, хімічної зброї, захоронення відпрацьованого ядерного та ракетного палива, ройових отруйних речовин.
III. Природні – техногенно підсилені:
зсуви, карстові провали в наслідок обводнення грунтів (протікання трубопроводів, вібрації працюючих механізмів).
IV. Техногенні – природно підсилені:
1. При зливах, повенях, пожежах: забруднення водоймищ, с/г ланів, атмосферного повітря;
2. При руйнуванні землетрусом: аварії на АЕС, нафтогазозховища, аварії на промислових об’єктах, шахтах;
3. Аварії на транспорті внаслідок стихій;
V. Соціальні:
збройні конфлікти війни;
неврожай, голод, епідемії;
тероризм.
2. Відповідно до причин походження НС поділяються на :
а) НС техногенного характеру:
транспортні аварії, пожежі, вибухи, аварії з викидом СДОР або РР на об’єктах економіки, на системах життєзабезпечення, в системах зв’язку, телекомунікацій, електроенергетичних системах, на очисних спорудах, наявність в навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК, раптове зруйнування споруд, гідродинамічні аварії.
б) НС природного характеру :
геологічні, метереологічні, гідрологічні (морські, прісноводні), пожежі в природних екосистемах, інфекційна захворюваність людей, отруєння людей, інфекційні захворюваність чи масова загибель сільськогосподарських тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.
в) НС соціально-політичного характеру:
збройні напади, захоплення і утримання важливих об’єктів або реальна загроза вчинення таких акцій, замах на керівників держави та народних депутатів України, напад, замах на членів екіпажу повітряного, морського, річкового судна, викрадення, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті, знищення або викрадення з різних об’єктів зброї, боєприпасів, бронетехніки, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об’єктах військового призначення з викидом уламків реактивних та звичайних снарядів.
Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
Стихійне лихо – це явище природи, яке виникає раптово і призводить до різкого порушення нормальної діяльності населення, ураження та загибелі людей, знищення матеріальних цінностей. Стихійному лиху властиві загальні риси: великий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище, сильний психологічний вплив на людину.
Визначають 3 групи природних катастроф:
тектонічні катастрофи (землетруси, морехвилювання, зсуви, виверження вулканів)
топологічні катастрофи (повені , селі , снігові лавини та інші)
метеорологічні катастрофи (бурі , урагани , засухи , пожежі)