64. Клінічні ознаки набряку легенів:
Кров’яниста піна з рота*
Гіперемія шкіри обличчя
Харкотиння серозного характеру
Брадикардія
Немає вірної відповіді
65.Найбільш характерною клінічною ознакою кардіальної астми є:
Наявність подовженого видиху
Дрібнопухирцеві вологі хрипи в нижніх відділах легенів*
Сухі свистячі хрипи
Кашель з виділеннях серозного харкотиння
Брадикардія
66. Невідкладна допомога при лівошлуночковій недостатності полягає у призначенні:
А. Верапамілу
Б. β-адреноміметиків (сальбутамол)
В. β-адреноблокаторів в максимальних дозах
Г. Нітратів (нітрогліцерин)*
Д. Інгібіторів АПФ (еналаприл)
67. Представником серцевих глікозидів є:
А. Дігоксин
Б. Строфантин
В. Фуросемід
Г. Метопролол
Д. Вірно А та В*
68. Для III класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:
А. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.
Б. Хрипи в легенях, ритм галопу, легенева гіпертензія; застій у легенях з наявністю вологих хрипів у нижніх відділах легенів (нижче кута лопатки) з одного або двох боків.
В. Набряк легенів з вологими хрипами над усією поверхнею.*
Г. Гіпотензія – систолічний АТ < 90 мм рт. ст., ознаки периферійної вазоконстрикції – олігурія, ціаноз, рясне потовиділення.
Д. Кардіогенний шок.
69.Препарати, що протипоказані для лікування гострої серцевої недостатності:
А. Морфін
Б. Нітрогліцерин
В. Верапаміл*
Г. Фуросемід
Д. Добутамін
70. Вплив фуросеміду (лазіксу) на гемодинаміку:
А. Підвищення ОЦК
Б. Підвищення післянавантаження міокарду
В. Зменшення ОЦК*
Г. Підвищення переднавантаження міокарду
Д. Не впливає на ОЦК
71. При наявності характерної клінічної картини для встановлення діагнозу Q-інфаркту міокарда достатньо:
А. Реєстрації патологічного зубця Q з підйомом сегмента ST*
Б. Визначення активності ферментів сироватки крові в динаміці
В. Проведення ехокардіографії
Г. Проведення коронарографії
Д. Проведення сцинтиграфії
72. Засобом першого вибору для лікування шлуночкової тахікардії в гострому періоді інфаркту міокарда є:
А. Кордарон. *
Б. Новокаїнамід
В. Бета-блокатори
Г. Лідокаїн
Д. Препарати калію
73. На специфічність методів ферментативної діагностики інфаркту міокарда впливають:
А. Розміри інфаркту.
Б. Термін від початку захворювання.*
В. Стать хворого
Г. Наявність супутніх захворювань
Д. Вік хворого
74. При неускладненому інфаркті міокарда субфебрильна температура з`являється:
А. Через кілька годин від початку захворювання
Б. На другий день захворювання*
В. На 3 - 4 день захворювання
Г. В більш пізні терміни
Д. Ніколи не з’являється
75. Критеріями ефективності тромболітичної терапії у хворих з гострим інфарктом міокарда є:
А. Зменшення больового синдрому
Б. Нормалізація АТ
В. Швидке повернення сегмента ST ЕКГ до ізолінії
Г. Нормалізація рівня ферментів в крові
Д. Все перераховане вірно*
76. У хворих з гострим інфарктом міокарда збільшується ризик виникнення фібриляції шлуночків за наявності:
А. Частої монотопної екстрасистолії
Б. Частої політопної шлуночкової екстрасистолії
В. Групової шлуночкової екстрасистолії
Г. Епізодів шлуночкової тахікардії*
Д. Блокади серця
77. Найбільш частою формою інфаркту міокарда є:
А. Больова *
Б. Астматична
В. Гастралгічна
Г. Церебро-васкулярна
Д. Безбольова
78. Ознаками гіповолемії при фізикальному обстеженні є перераховані, окрім:
А. Спадіння підшкірних вен.
Б. Зниження рівня пульсації внутрішньої яремної вени справа
В. Відсутність хрипів у легенях.
Г. Ортопное. *
Д. Тахікардія
79. Підвищення активності тропонінів в сироватці крові при інфаркті міокарда спостерігається
А. За 1 -2 год.
Б. За 4-6 год.
В. За 8-12 год *
Г. За 24 год і більше
Д. За три доби
80. Електрокардіографічними ознаками заднього інфаркту міокарда є:
А. Патологічний зубець Q, підйом сегмента ST і інверсія зубця Т в II, III, а VF-відведеннях.*
Б. Зміщення сегмента ST у відведеннях VI, V2 вниз .
В. Підйом сегмента ST у відведеннях V3 -V4 , інверсія зубця Tв цих же відведеннях
Г. Патологічний Q, підйом ST у відведенні aVL
Д. Негативний зубець Т в стандартних відведеннях.
81. Тромбоемболія яких судин може бути зумовлена тромбом правого передсердя:
А. Нирки.
Б. Селезінки.
В. Легень. *
Г. Мозку.
Д. Кінцівок.
82. Найбільш вірогідна причина значного розширення абсолютної тупості серця:
А. Дилатація правого передсердя
Б. Дилатація правого шлуночка*
В. Дилатація лівого шлуночка
Г. Гіпертрофія лівого шлуночка
Д. Всі відповіді правильні
83. Задуха змішаного характеру, що посилюється при фізичному навантаженні, може бути при:
А. Серцевій недостатності *
Б. Обструктивному хронічному бронхіті
В. Пухлині трахеї
Г. Бронхіальній астмі
Д. Всі відповіді правильні
84. Де в нормі розташована верхня межа відносної тупості серця:
А. На рівні II ребра
Б. На рівні II міжребер’я
В. На рівні III ребра
Г. На рівні III міжребер’я*
Д. На рівні IV ребра
85. Найважливішою ехокардіографічною ознакою інфекційного ендокардиту є:
А. Акінезія міокарда.
Б. Вегетації на клапанах.*
В. Пролапс мітрального клапана.
Г. Рідина в порожнині перикарда.
Д. Всі відповіді правильні
86. Повну атріовентрикулярну блокаду діагностують на ЕКГ на підставі:
А. Незалежності появи передсердних та шлуночкових комплексів при правильному ритмі шлуночкових комплексів*
Б. Збільшення інтервалу Р - Q ( більше 0,2 с )
В. Відсутність зубців Р
Г. Укорочення інтервалу Р -Q (менше 0,1 с)
Д. Відсутності зубця Т
87. Електрокардіографічні ознаки синусної брадикардії:
А. Збереження правильного синусового ритму з частотою 40-59 за хвилину*
Б. Коливання тривалості інтервалів Р-Р перевищує 0,15 секунд при частоті синусового ритму 69-90 за хвилину
В. Відсутність зубців Р на ЕКГ
Г. Укорочення інтервалу Р -Q (менше 0,1 с)
Д. Відсутність зубця Т
88. Ознака, що не характерна для дилатаційної кардіоміопатії:
А. Кардіалгії носять переважно стенокардитичний характер.*
Б. Застійна серцева недостатність.
В. Тромбоемболія.
Г. Порушення ритму і провідності.
Д. Збільшення розмірів серця.
89. При міокардиті не спостерігається:
А. Лейкоцитоз.
Б. Наростання ШОЕ.
В. Підвищення рівня СРБ
Г. Збільшення рівня білірубіну.*
Д. Зростання кількості глобулінів в крові
90. Нападоподібні, стискаючі болі за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що стихають після нітрогліцерину, характерні для:
А. Міокардиту
Б. Стенокардії*
В. Вегето-судинної дистонії
Г. Інфаркту міокарду
Д. Всі відповіді правильні
91. Яка аритмія є найбільш характерною для стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору:
А. Неповна атріовентрикулярна блокада
Б. Повна атріовентрикулярна блокада
В. Екстрасистолія
Г. Миготлива аритмія *
Д. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
92. Синдром Фредеріка – це:
А. Брадиаритмічна форма миготливої аритмії
Б. Поєднання пароксизмальної передсердної тахікардії з неповною антріовентрикулярною блокадою
В. Поєднання пароксизмальної передсердної тахікардії з повною атріовентрику-лярною блокадою
Г. Поєднання фібриляції передсердь з повною атріовентрикулярною блокадою*
Д. Тріпотіння передсердь з неповною атріовентрикулярною блокадою
93. Назвіть аускультативну ознаку, що є найбільш характерною для повної атріовентрикулярної блокади:
А. Хлопаючий І тон
Б. Періодично вислуховується «гарматний» І тон*
В. Тон відкриття мі трального клапана
Г. Тон відкриття трикуспідального клапана
Д. Періодично вислуховується ІV тон
94.Для приступу Морганьї-Адамса-Стокса є характерними всі наведені клінічні ознаки, окрім:
А. Зупинки серцевої діяльності
Б. Зупинки дихання
В. Втрати свідомості, судоми
Г. Сечовиділення та дефекації
Д. Задухи з виділенням великої кількості харкотиння*
95. Назвіть механізм протиаритмічної дії мембраностабілізуючих препаратів:
А. Зменшення току Na+ в клітину у фазі деполяризації*
Б. Збільшення виходу іонів К+ з клітини у фазі деполяризації
В. Збільшення току Са2+ в клітину у фазі плато
Г. Збільшення току Na+ в клітину у фазі деполяризації
Д.Зменшення току Са+ в клітину в фазу деполяризації
96. Які фактори викликають зменшення кількості чи зникнення екстрасистол при функціональних захворюваннях міокарда:
А. Фізичне навантаження.*
Б. Масаж каротидного синуса, подразнення кореня язика
В. Норадреналін
Г. Спокій, положення лежачи
Д.Атропін
97. У хворого із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта виник напад надшлуночкової пароксизмальної тахікардії. Виберіть препарат для зняття нападу:
А. Дигоксин в/в,
Б. Аміодарон в/в*
В. Хлорид калію в/в
Г. Строфантин в/в
Д. Атропін
98. Який з наведених препаратів є найбільш ефективним при шлуночковій пароксизмальній тахікардії?
А. Верапаміл
Б. Дігоксин
В. Лідокаїн
Г. Панангін
Д. Аміодарон*