- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Практичне заняття №18. Тема: Фізіологічні основи і види поведінки. Дослідження ролі мотивацій та емоцій у поведінкових реакціях
- •1.Актуальність теми
- •2.Навчальні цілі:
- •3. 3. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •3.2.Теоретичні питання
- •3.3.Практичні роботи
- •3.4.Зміст теми
- •Методи дослідження внд. До основних методів дослідження слід віднести:
- •Руйнування в експерименті різних структур цнс та спостереження за поведінкою
- •Утворення та гальмування умовних рефлексів, бо динаміка цих процесів характеризує динаміку процесів збудження і гальмування в корі головного мозку;
- •3.5.Матеріали для самоконтролю
- •3.5.2.Виберіть правильну відповідь
- •Робота 2. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи
- •1)Як і чому змінювалась чсс в процесі дослідження?
- •2)Про який емоційний стан це свідчить?
- •3)Які умови за теорією п.В.Симонова призводять до виникнення емоцій?
- •4)Яку функцію (роль) відіграють емоції в умовах обмеження часу на задоволення потреби?
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
Міністерство охорони здоров’я україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
«Затверджено»
на методичній нараді кафедри
фізіології
завідувач кафедри
професор____________В.Г.Шевчук
«_______» 2012 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ
ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
«ФІЗІОЛОГІЯ» |
Модуль №1 |
«ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ ТА ВИЩІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ» |
Змістовий модуль 8. |
Фізіологічні основи поведінки |
Тема практичного заняття №18 |
Фізіологічні основи і види поведінки. Дослідження ролі мотивацій та емоцій у поведінкових реакціях |
Курс |
2-й |
Факультет |
Медичний |
Київ-2012
Змістовий модуль 8: Фізіологічні основи поведінки
Практичне заняття №18. Тема: Фізіологічні основи і види поведінки. Дослідження ролі мотивацій та емоцій у поведінкових реакціях
1.Актуальність теми
Ця тема розкриває механізми взаємодії організму як єдиного цілого з зовнішнім середовищем. Такі механізми відносять до категорії вищих інтегративних функцій нервової системи. В рамках цих функцій насамперед вивчають закономірності роботи головного мозку, що є підґрунтям певного сприймання дійсності і різних форм і аспектів поведінки. В основі біологічних форм поведінки лежить мотиваційне збудження (певний інтегративний стан головного мозку), в якому переломлюються внутрішні потреби організму. Інформація про задоволення/незадоволення актуальної проблеми при здійсненні певного поведінкового акту потрапляє до відповідних мозкових центрів за каналом зворотного зв’язку. Конкретний зміст процесів в ЦНС від початку і до завершення поведінкового акту детермінує певну форму поведінки (зокрема, локалізація збуджених мотиваційних центрів мозку, спадковість/набуття поведінкової програми, що реалізується, ступінь залучення лімбічних структур і моноамінергічних систем мозку, які відповідають за емоційний компонент поведінки, тощо). Засвоєння загальних закономірностей і конкретизація механізмів нервового забезпечення поведінки має безперечне значення для професійної діяльності лікаря будь-якого профілю.
2.Навчальні цілі:
Знати: основні види природженої поведінки. Оволодіти вміннями: пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій, конкретизувати їх зміст та роль у формуванні різних природжених і набутих форм поведінки, спрямованих на підтримання гомеостазу; аналізувати структуру цілісного поведінкового акту як детермінованої функціональної системи та пояснювати значення зворотного зв’язку у завершенні поведінкового акту (в регламентованих задачами і творчо імпровізованих ситуаціях); пояснювати роль емоцій у сприйманні дійсності і поведінковий реакціях на підставі класичних фізіологічних концепцій емоцій (П.К.Анохіна, П.В.Симонова); аналізувати різні аспекти механізмів виникнення емоцій, емоційної поведінки (в регламентованих задачами і творчо імпровізованих ситуаціях).
Ознайомитися з методом реєстрації викликаних потенціалів в корі великих півкуль у відповідь на дію сенсорних подразників і оволодіти навичками визначення загального функціонального стану у відповідності з видом ЕЕГ-ритму, що реєструється у людини; зазначення ролі біоритмів у формуванні різних функціональних станів.