
- •Навчальний методичний посібник для студентів 4 курсу за програмою внутрішня медицина
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація маніфестного (явного) цукрового діабету (а. С. Єфімов, 1983, 1998)
- •Етіологічна класифікація порушень глікемії (вооз 1999г)
- •Ступені тяжкості цукрового діабету
- •Критерії діагностики цукрового діабету та інших категорій гіперглікемії (воз, 1999)
- •1. Визначте рекомендації для проведення тесту толерантності до глюкози при:
- •Тема 2. Цукровий діабет тип 1 і 2, сучасні методи терапії
- •Короткий зміст теми
- •Деякі фармакокінетичні параметри препаратів інсуліну
- •Пероральні цукрознижувальні засоби
- •Цукрознижувальних засобів
- •Раціональні комбінації пероральних цукрознижувальних засобів
- •Короткий зміст теми Клінічна класифікація діабетичних ангіопатій (а. С. Єфімов, 1998)
- •Класифікація діабетичної нейропатії (за м. І. Балаболкіним, 2000г)
- •I. Субклінічна стадія нейропатії
- •II. Клінічна стадія нейропатії
- •Діагностика діабетичної нейропатії
- •Тема 4. Невідкладні стани за цукрового діабету
- •Короткий зміст теми
- •Кетоацидотична кома
- •Діагностика
- •Лікування
- •Гіперосмолярна кома
- •Діагностика
- •Лактатацидотична кома
- •Гіпоглікемічна кома
- •Тема 5. Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Ознаки ендемічної місцевості за вооз. Клініка, діагностика, профілактика та лікування. Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування.
- •Короткий зміст теми Йододефіцитні стани та ендемічний зоб
- •Критерії важкості зобної єндемії (вооз 1994р.)
- •Цитологічний склад пунктату вузлів
- •Дифузний токсичний зоб
- •Тиреоїдити
- •Диференційна діагностика тиреоїдитів
- •Тема 6: Гіпотиреоз. Класифікація, діагностика, клініка, лікування.Тиреоїдити. Рак щитоподібної залози та захворювання прищитоподібних залоз.
- •7. Приклади тестів для початкового контролю знань:
- •Автоімунний тиреоїдит
- •Рак щитоподібної залози
- •Короткий зміст теми
- •Кортикостерома
- •Андростерома
- •Кортикоестрома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Феохромоцитома
- •Частота симптомів характерних для феохромоцитоми
- •Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба аддісона)
- •Тема 8. Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту. Ожиріння. Механізм дії гормонів гіпоталамуса та гіпофіза. Захворювання статевих залоз.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань
- •I. Гіпоталамо-аденогіпофізарні захворювання
- •II. Гіпоталамо-нейрогіпофізарні захворювання
- •Акромегалія
- •Клінічна характеристика акромегалії Хвороба Іценка—Кушінга
- •Класифікація гіперкортицизму (є. І. Марова, 2000)
- •I. Ендогенний гіперкортицизм
- •Клінічні симптоми хвороби іценка кушинга
- •Нецукровий діабет
- •I. Природжені генетичні ураження.
- •II. Набуті етіологічні фактори.
- •Класифікація затримки росту в дітей (е.П. Касаткіна, 1998)
- •I. Ендокринно-залежні варіанти
- •II. Ендокринно-незалежні варіанти
- •Тема 9: лабораторно-інструментальні методи діагностики в гастроентерології.
- •Короткий зміст теми
- •Хронічні гастрити, гастроезофагальна рефлюксна хвороба: діагностичні критерії, диференщйна діагностика, лікування. Короткий зміст теми
- •24-Годинний внутрішньостравохідний pH-моніторинг:
- •Тема 10. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •Короткий зміст теми
- •1. Локалізація виразки:
- •2. Етіологія:
- •3. Стадія виразкового процесу:
- •4. Супутні морфологічні зміни:
- •1. Антихолінергічні засоби
- •Тема 11: жовчнокам’яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні порушення
- •Короткий зміст теми
- •1. За ступенем тяжкості:
- •Діагностика
- •Дуоденальне зондування з визначенням
- •Тема 12. Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Хронічні захворювання товстої кишки: неспецифічні коліти та синдром подразненої кишки
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація хек.
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек
- •Тема 13: Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження хворих на пульмонологічну патологію
- •5. Шуми при аускультації легень здорової людини називають:
- •Короткий зміст теми
- •Тема 14: хронічні обструктивні захворювання легень хронічний бронхіт та емфізема легень
- •Короткий зміст теми
- •1.Визначення
- •2.Діагностика хб та хозл:
- •3.Класифікація
- •V. Ускладення
- •4.Лікування
- •Тема 15: бронхіальна астма
- •Короткий зміст теми
- •IV. Класифікація
- •V. Ступеню загострення бронхіальної астми
- •VII. Медикаментозне лікування бронхіальної астми
- •VIII. Астматичний стан
- •Тема 16: пневмонія
- •1.Задишка при пневмонії може бути обумовлена:
- •Короткий зміст теми
- •II. 4 Категорії хворих негоспітальною пневмонією.
- •Лікування негоспітальної пневмонії
- •Примітка: * — парентеральне введення цефтриаксону призначають за неможливості перорального прийому препаратів вибору.
- •Лікування внутрішньолікарняних пневмоній
- •Лікування аспіраційної пневмонії
- •2. Хворого k., 45 р., який лікувався у неврологічному відділенні, на 5-й день
- •Тема 17: Плеврити та плевральний випіт.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 18: Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність.
- •Короткий зміст теми
- •Тема 20: Ускладнення легеневої патології: порушення вентиляційної функції легегень, легенева недостатність, пневмоторакс, легеневе серце.
- •Короткий зміст теми дихальна недостатність (дн):
- •Класифікація дн
- •Клінічна картина дн
- •Бальна оцінка ступеню задишки за шкалою mrс ds (Medical Research Council Dyspnea Scale)
- •Шкала score [Symptoms (dyspnea) Chronic Obstruction Resting nutrition Endurance]
- •Лікування дн
- •4. Зниження навантаження на апарат дихання
- •Хронічне легеневе серце
- •Лікування хлс Лікування основної патології. Терапія, спрямована на зниження тиску у мкк.
- •Поліпшення функції бронхіального дерева
- •Вплив на реологічні властивості крові
- •Лікування кортикостероїдами
- •Хірургічне лікування хлс
- •Легенева емфізема
- •Пневмоторакс
- •Тема 21. Есенціальна артеріальна гіпертензія. Атеросклероз
- •Короткий зміст теми
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2003)
- •Клінічна класифікація дисліпідемій Українського наукового товариства кардіологів (2007)
- •Класифікація атеросклерозу
- •V. Морфологічні стадії
- •Класифікація атеросклерозу (мкх – 10)
- •Визначення ризику загальної серцево-судинної смертності з використанням системи sсоrе
- •Дієтичні рекомендації Європейського товариства кардіологів і Європейського товариства атеросклерозу:
- •Артеріальна гіпертензія
- •Короткий зміст теми
- •Класифікують аг за:
- •Тема 22. Вторинні артеріальні гіпертензії. Нейроциркуляторна дистонія.
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація нейроциркуляторної дистонії ( за в. І. Маколкіним, 1985, 1995)
- •Додаткові ознаки нейроциркуляторної дистонії:
- •1. Обов’язковий мінімум лабораторних досліджень
- •2. Обов’язковий мінімум інструментальних обстежень
- •3. Обов’язкові консультації хворого іншими спеціаліс-тами:
- •Принципи лікування
- •III. Немедикаментозна терапія.
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (жда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •В12-дефіцитна анемія
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
- •Тема 23: анемії
- •Короткий зміст теми
- •Класифікація
- •Залізодефіцитна анемія (зда)
- •Анемії, пов'язані з перерозподілом заліза
- •Мегалобластні анемії
- •В12-дефіцитна анемія
- •Фолієво-дефіцитна анемія
- •Гемолітичні анемії
- •1. Спадкові
- •Анемії, пов'язані з кістковомозковою недостатністю
- •Діагностика анемій
- •Лікування
- •II. Лікувальне живлення:
- •1. Препарати заліза:
- •2. Поліпшення всмоктування заліза в шлунково-кишковому тракті:
- •II. Медикаментозне лікування:
Класифікація атеросклерозу
Клінічна класифікація атеросклерозу
І. Форми:
А. Гемодинамічні:
гіпертонічна хвороба
ангіоспазм
інші вазомоторні порушення
Б. Метаболічні:
конституціонально-спадкові порушення ліпідного обміну
аліментарні порушення
ендокринні захворювання (ЦД, гіпотиреоз, недостатність статевих залоз)
В. Змішані.
ІІ. Локалізація:
атеросклероз вінцевих артерій
атеросклероз аорти та її гілок
атеросклероз мозкових артерій
атеросклероз ниркових артерій
атеросклероз мезентеріальних артерій
атеросклероз периферичних артерій
ІІІ. Періоди розвитку:
початковий (доклінічний)
а) пресклероз
б) атеросклероз з латентним перебігом
період клінічних проявів
І стадія – ішемічна
ІІ стадія – некротична (тромбонекротична)
ІІІ стадія – фіброзна
ІV. Фази розвитку
фаза прогресування (активна)
фаза стабілізації (неактивна)
фаза регресування (ремісії)
V. Морфологічні стадії
Ліпоїдоз
Ліпосклероз
Атероматоз
Кальциноз
Останнім часом лікарі дедалі більше переходять на міжнародну класифікацію атеросклерозу згідно з МКХ-10.
Класифікація атеросклерозу (мкх – 10)
І 70. Атеросклероз.
І 70.0. Атеросклероз аорти.
І 70.1. Атеросклероз ниркових артерій.
I 70.2. Атеросклероз артерій кінцівки.
I 70.9. Генералізований і неуточнений атеросклероз.
І 67.2. Атеросклероз церебральних судин.
І 25.1. Атеросклероз коронарних судин.
К 55.1. Атеросклероз мезентеріальних судин.
Клінічні прояви атеросклерозу:
- ІХС (стенокардія, інфаркт міокарда, кардіосклероз, порушення ритму та провідності, гостра чи хронічна серцева недостатність);
- гострі (інсульти) або хронічні порушення мозкового кровообігу;
- артеріальна гіпертензія, насамперед, систолічна при ураженні дуги аорти та її висхідної частини;
- тромбоз мезентеріальних судин, "черевна жаба";
- аневризма аорти;
- переміжна кульгавість, гангрена кінцівок;
- АС ниркових артерій з розвитком реноваскулярної гіпертензії, з формуванням нирки Голдблатта.
Клінічні прояви досить часто не відповідають морфологічним змінам. При патологоанатомічному розтині розповсюджене та виражене атеросклеротичне ураження судин може виявитися випадковою знахідкою. Навпаки, клініка вираженої ішемії органа може з’явитися при помірній облітерації просвіту судини. Характерним є переважне ураження певних артеріальних басейнів, від чого насамперед і залежить клінічна картина захворювання. Навіть у межах окремих артеріальних басейнів характерні осередкові ураження – з залученням типових ділянок та збереженням сусідніх. Так, серед судин серця найбільш часто вражається проксимальний відділ передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії. Також типовою локалізацією є проксимальний відділ ниркової артерії та біфуркація сонної артерії; а, наприклад, внутрішня грудна артерія вражається рідко. Атеросклеротичні бляшки часто виникають у біфуркації артерій – там, де потік крові нерівномірний. Проте завжди (за виключенням АС аорти) клініка зумовлюється проявами та наслідками ішемії тканини чи органа, які залежать і від ступеня звуження судин, і від розвитку колатералей.
Атеросклероз грудного відділу аорти
Аорталгія – давлячий біль за грудиною, що іррадіює в плече, шию, спину, верхню частину живота. Біль не нападоподібний, тривалий. При значному розширенні дуги аорти або аневризмі виникає утруднення ковтання внаслідок стиснення стравоходу, охриплість голосу, можливе головокружіння, судоми при різкому повороті голови. При аускультації – вкорочений ІІ тон з металічним відтінком, систолічний шум, який посилюється при піднятті рук доверху і відхиленні голови назад симптом Сиротініна-Куковерова).
Атеросклероз черевного відділу аорти
Болі в животі різної локалізації, вздуття живота, закрепи як прояв порушення функції органів черевної порожнини внаслідок звуження різних артеріальних гілок, які відходять від аорти.
При атеросклеротичному ураженні біфуркації аорти розвивається синдром Леріша – закупорка аорти: переміжна кульгавість, похолодання та оніміння ніг, атрофія м’язів гомілки, імпотенція, виразки і некрози в ділянці пальців і ступенів з набряком і гіперемією, відсутність пульсації артерії ступенів, підколінної артерії, відсутність пульсації аорти на рівні пупка, систолічний шум над стегновою артерією в паховому згині. Над черевною аортою прослуховується систолічний шум по середній лінії вище і на рівні пупка.
Діагностика атеросклерозу:
Діагностика атеросклерозу, особливо на його ранніх стадіях, є дуже серйозною проблемою. Діагноз ґрунтується на клінічних проявах уражень різних органів, даних лабораторних та інструментальних досліджень, факторах ризику тощо.
Діагностика АС включає:
- опитування хворого та виявлення клінічних симптомів залежно від ураження і локалізації;
- загальний огляд хворого: ознаки старіння організму, особливо передчасного, значний ріст волосся у вушних раковинах, біла кайомка по зовнішньому краю райдужної оболонки ока, ксантоми та ксантелазми, систолічний шум над аортою та ін.
- визначення рівня холестерину та ліпідного спектра крові;
- ангіографічне дослідження (виявлення судинних стенозів);
- доплерівська ультрасонографія судин (виявлення порушень кровотоку);
- оглядове рентгенологічне обстеження органів грудної клітки (виявлення морфологічних змін серця та аорти);
- ультразвукове обстеження серця та органів черевної порожнини (виявлення кальцинатів у стінці судин);
- магнітно-резонансна томографія головного мозку.
Лабораторне визначення ліпідного спектра крові.
Найбільш часто лабораторним шляхом визначаються тільки три зі складових ліпідного спектра, а саме: ХС, ТГ і ХС ЛПВЩ. Прогностично значущий ХС ЛПНЩ у цій ситуації обчислюють за формулою Friedewald*:
- у ммоль/л: холестерин ЛПНЩ = загальний холестерин - холестерин ЛПВЩ - (0,45 х рівень тригліцеридів);
у мг/дл: холестерин ЛПНЩ = загальний холестерин – холестерин ЛПВЩ - (0,2 х рівень тригліцеридів).
* Обчислення дійсне тільки, якщо концентрації тригліцеридів - менші ніж 4,5 ммоль/л (400 мг/дл ). Помилка у визначенні ХС ЛПВЩ або у визначенні ТГ у пацієнтів, що порушили дієтичні рекомендації перед здачею крові, неухильно може викликати помилку в обчисленні найбільше прогностично значущого ХС ЛПНЩ!
Для запобігання виникненню похибки у «Європейських рекомендаціях із профілактики серцево-судинних захворювань у клінічній практиці» рекомендовано визначати холестерин не-ЛПВЩ натще. Цей холестерин міститься в ЛПНЩ, ЛППЩ, ЛПДНЩ. Розрахований простим вирахуванням холестерину ЛПВЩ із загального холестерину, холестерин не-ЛПВЩ, на відміну від холестерину ЛПНЩ, не вимагає, щоб рівень тригліцеридів був менше 5 ммоль/л. Цей показник, подібно апоВ, застосовується для визначення ступеня атерогенності ліпопротеїнів у плазмі і є більш доступним, ніж визначення апоВ. Лікарі, які використовують вміст холестерину не-ЛПВЩ для оцінки ризику ССЗ пацієнтів, повинні розглядати як цільовий рівень терапії його рівні < 4 ммоль/л (150 мг/дл).