- •Національний медичний університет імені о.О.Богомольця
- •Конкретні цілі:
- •2. Базовий рівень підготовки.
- •Організація змісту навчального матеріалу.
- •3.1 Зміст теми:
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:
- •3.5 Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Цвільові гриби
- •Мікрофлора зубного нальоту
- •13. Епітеліальна клітина
- •План і організаційна структура навчального заняття.
- •Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •Підготовчий етап.
- •Основний етап.
- •Заключний етап.
- •Додатки:
- •Тестові завдання до заняття по темі:
- •Тестові завдання до заняття по темі:
- •Тестові завдання до заняття по темі: Морфологія спірохет, актиноміцетів, грибів”
- •Рекомендована література.
Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Вивчити на демонстраційних препаратах-мазках морфологічні властивості дріжджів, дріжджоподібних та цвільових грибів, актиноміцетів, спірохет.
Дослідити морфологію цвільових грибів (пеніцилу, мукору, аспергілу) на густих живильних середовищах.
Зробити препарати-мазки з чистих культур невідомих мікроорганізмів, пофарбувати за Грамом і визначити їх за морфологічними і тинкторіальними властивостями.
Зробити препарат-мазок з власного зубного нальоту, пофарбувати за Грамом і охарактеризувати знайдену мікрофлору за морфологічними і тинкторіальними ознаками, користуючись демонстраційними малюнками.
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:
Термін |
Визначення |
1 |
2 |
Еукаріоти |
Еукаріоти – вищі мікроорганізми (гриби, найпростіші), що мають диференційоване ядро, типові клітинні структури (мітохондрії, ендоплазматичну сітку, апарат Гольджі тощо). |
Спірохети |
Прокаріоти. Одноклітинні рухливі мікроорганізми, являють собою тонкі спірально звивисті клітини. |
Фібрили |
Фібрили – довгі ниткоподібні молекули білка флагеліна, які складають центральну ось клітин спірохет і забезпечують їх рухливість. |
Цисти |
Цисти – форма існування спірохет в несприятливих умовах |
Актиноміцети |
Прокаріоти. Ниткоподібні гіллясті клітини, що нагадують гіфи грибів |
Гіфа |
Основний структурний елемент актиноміцетів і грибів – короткі паличкоподібні або ниткоподібні утвори |
Міцелій |
Накопичення гіфів, що переплітаються |
Спори, спороутворення |
Спосіб розмноження актиноміцетів і грибів |
Друзи |
Колбоподібні потовщення гіфи актиноміцетів, що утворюються в патологічному матеріалі |
1 |
2 |
Гриби плісняви |
Еукаріоти. Міцелярні гриби, які побудовані з гіллястих поділених або не поділених перегородками (септами) ниток гіфів, що, переплітаючись, утворюють міцелій |
Дріжджі, дріжджоподібні гриби |
Еукаріоти з овальною, паличкоподібною формою клітин, аспорогенні |
Брунькування |
Спосіб розмноження дріжджів і дріжджоподібних грибів |
Псевдоміцелій |
Ланцюжок подовжених клітин дріжджоподібних грибів, який утворюється внаслідок розмноження їх шляхом брунькування, але утворені дочірні клітини не розходяться |
3.5 Рекомендації для оформлення протоколу.
В протоколи необхідно внести:
Малюнки демонстраційних препаратів з морфології спірохет, актиноміцетів, грибів.
Таблиця 1. Спірохети найбільш важливого медичного значення.
Порядок, родина |
Рід |
Вид |
Підвид |
Захворювання |
Spirochetales |
Treponema |
pallidum pallidum carateum vincentii |
pallidum pertenue ---------- ---------- |
Сифіліс Фрамбезія Пінта Ангіна Венсана-Плаута |
Borrelia |
recurrentis
caucasica, duttoni, persica та інші |
----------
---------- |
Ендемічний (вошивий) поворотний тиф Ендемічний (кліщовий) поворотний тиф |
|
burgdorferi |
---------- |
Хвороба Лайма |
||
Leptospiraceae |
Leptospira |
interrogans |
---------- |
Лептоспіроз |
Гриби – це еукаріоти, що належать до царства Mycota (Fungi).
Вони відрізняються від прокаріотичних мікроорганізмів більш складною будовою і більш досконалим способом розмноження.
Класифікацію грибів здійснюють за типом міцелію та способом розмноження:
Нижчі |
Вищі |
Досконалі |
Недосконалі |
Chitridiomycetes Hyphochitridiomycetes Oomycetes Zygomycetes |
Ascomycetes Basidiomycetes Deuteromycetes |
Ascomycetes Basidiomycetes |
Deuteromycetes |
Більшість патогенних грибів належить до дейтероміцетів, деякі – до аскоміцетів або зигоміцетів.
За морфологією відрізняють гриби ниткоподібні (плісняві) і дріжджі, дріжджоподібні гриби роду Candida.
Клітини пліснявих грибів називають гіфами, вони переплітаються, галузяться, утворюючи тіло гриба – міцелій. Він буває одноклітинний (несептований) – нижчих грибів, і багатоклітинний (септований) – у вищих. Септи – це перегородки в гіфах. Розрізняють субстрат ний (вегетативний) міцелій і повітряний (репродуктивний), який може бути пігментованим.
Дріджді і дріжджоподібні гриби роду Candida – це одноклітинні мікроорганізми овальної форми. Вони не утворюють міцелій, але Candida внаслідок брунькування можуть створювати ланцюжки з подовжених клітин, що називають псевдоміцелієм.
Клітини грибів вкриті оболонкою, мають цитоплазматичну мембрану, чітко диференційоване одне або кілька ядер з ядерцями, комплекс Гольджі, мітохондрії, лізосоми, різноманітні включення.
Культивують гриби на живильних середовищах Сабуро, Чапека, сусло. Більшість з них аероби.
Гриби розмножуються безстатевим і статевим шляхами. Ті, що розмножуються безстатевим шляхом – вегетативно (брунькуванням, поділом грибниці, спорами), називають недосконалими.
Гриби, що розмножуються шляхом статевого процесу – злиття чоловічих та жіночіх гамет, внаслідок чого утворюються гаплоїдні клітини – спори, називаються досконалими.
