
- •62. Основні принципи антибіотико терапії.
- •63. Назвати групи ускладнень терапії що викликають групи антибактеріальних лз.
- •64. Вікові особливості призначення . Особливості призначення вагітним.
- •65.Класифікація Сульфаніламідів. Фар-динам. Особливості застос. Ускладнення терапії. Протипоказання .
- •66.Загальна х-ка погідних Нітрофурана. Фд. Ускладнення терапії.
- •67.Класифікація противірусних лз. Мех. Дії. Ускладнення терапії.
- •68. Фарм-динаміка похідних імідазолу. Особливості їх фармакокінетики. Показання та протипоказання.Ускладнення терапії.
- •69. Класифікація фторхінолонів.Фармакодинаміка.Переваги фторхінолонів.
- •70.Особливості фармакокінетики фторхінолонів (Офлоксацин,Пефлоксацин,Ципрофлоксацин ) Показання та протипоказання.Ускладнення.
- •71.Класифікація напівсинтетичних пеніцилінів. Фармакодинаміка. Ускладнення терапії. Правила профілактики ускладнень пеніцилінотерапії.
- •100. Гормони гіпофіза
100. Гормони гіпофіза
Розрізняють гормони передньої, проміжної і задньої частини гіпофіза. Задня частина є похідною від нервової системи (нейрогіпофіз), і в ній гормони не утворюються, а надходять по аксонах нервової клітини із гіпоталамуса. Тут вони депонуються і виділяються в кров'яне русло.
Обидва гормони нейрогіпофіза (вазопресин і окситоцин) за хімічною структурою є низькомолекулярними пептидами, як і гіпоталамічні ліберини і статини. Синтез гормонів передньої частки аденогіпофіза і виведення її у кров запускається ліберинами гіпоталамуса через аденілатциклазну систему.
За хімічною структурою гормони аденогіпофіза відносяться до білково-пептидних: АКТГ-поліпептид; соматотропін і пролактин — прості білки, а ТТГ, ФСГ і ЛГ — складні білки (глікопротеїни).
1. Соматотропіни є видоспецифічними білками, тому біологічна дія тваринних соматотропінів у людей не проявляється. ГР людини складається із 191 амінокислоти і містить 2 дисульфідних зв'язки. ГР стимулює соматичний ріст органів і тканин організму, зокрема кісток, хрящів, м'язів.
Соматотропін стимулює ріст хрящів і кісток не безпосередньо, а через стимуляцію утворення групи поліпептидів. Спочатку їх називали соматомединами, а зараз — інсуліноподібними факторами росту (ІФР). їх концентрація у сироватці крові залежить від ГР. Найбільш вивчений ІФР-1 (соматомедин С), який складається із 70 амінокислот. Основним місцем його синтезу вважають печінку.
При вродженому недорозвитку гшофіза розвивається гіпофізарна карликовість. Надмірна продукція ГР у періоді до статевого дозрівання і до завершення окостеніння зумовлює гігантизм — ріст 210-240 см, непропорційно довгі кінцівки. У дорослих при гіперфункції гіпофіза розвивається акромегалія: непропорційноінтенсивний ріст окремих частин тіла (пальців рук і ніг, носа, нижньої щелепи, язика, внутрішніх органів). Причиною акромегалії звичайно є пухлина аденогіпофіза.
Пролактин. За хімічною будовою — простий білок, подібний до соматотропіну. Основна функція пролактину — стимуляція утворення молока в жінок, зокрема активація синтезу білків молока, стимуляція поглинання глюкози тканиною молочної залози і синтезу лактози, жирів.
Кортикотропін (кортикотропний гормон).
Рецептори КТГ розміщені на плазматичній мембрані клітини пучкової зони кори надниркових залоз. Його дія опосередковується через цАМФ і протеїнкінази. Останні активують ряд ферментів, які беруть участь у синтезі глюкокортикостероїдів. На рівні цілого організму КТГ викликає ті реакції, які характерні для дії кортикостероїдів.
101. АНТИТИРЕОЇДНІ ПРЕПАРАТИ (лат. praeparata antithyreoidea < грец. antі — проти + thyreoeіdes — щитовидний) — сполуки різної хімічної природи, що пригнічують функцію щитовидної залози.
Клисифiкацiя:
За спрямованістю дії можна виділити такі А.п.: 1) препарати, що пригнічують продукцію тиреотропного гормону передньої частини гіпофіза (йод, дийодтирозин); 2) ЛП, що пригнічують синтез тиреоїдних гормонів у щитовидній залозі (мерказоліл, карбамізол, пропілтіоурацил); 3) препарати, що порушують поглинання йоду щитовидною залозою (калію перхлорат); 4) ЛП, що руйнують клітини фолікулів щитовидної залози (радіоактивний йод).
Показання: Еутиреоїдний зоб. Гіпотиреоз. Гiпертиреоз.