1. Апендикс. Оболонки, шари.

Червоподібний відросток - лімфо-епітеліальний орган, який виконує захисну функцію і належить до периферійної ланки імунної системи. Слизова оболонка відростка містить неглибокі і нечисленні крипти, розташовані радіально. Епітелій слизової оболонки чер­воподібного відростка - одношаровий призматичний, інфільтрований лімфо­цитами, з невеликим вмістом келихоподібних клітин.

Слизова оболонка, а також підслизова основа відростка інфільтровані лімфоцитами, які утворюють лімфатичні вузлики і міжвузликові скупчення. М'я­зова пластинка слизової оболонки розвинена слабко, може бути відсутня. М'я­зова оболонка має два шари: внутрішній циркулярний і зовнішній поздовжній. Останній є суцільним, на відміну від ободової кишки. Зовні вкритий серозною оболонкою, яка формує власну брижу червоподібного відростка.

2. Легеневий ацинус. Намаолювати, позначити складові частини.

3. Плодова частина плаценти. Формування будова.

Плодова частина плаценти утворена ворсинчастим хоріоном - по­хідним трофобласта. Розрізняють так званий розгалужений хоріон, ворсинки якого вростають в ендометрій у ділянці основної відпадної оболонки, і глад­кий хоріон, що є місцем контакту трофобласта з сумковою відпадною обо­лонкою. Ворсинки хоріона - деревоподібні розгалужені вирости трофобласта в ділянці його контакту зі слизовою оболонкою матки. Спочатку трофобласт формує первинні ворсинки, що побудовані лише з елементів трофобласта. На 2-3-му тижні ембріогенезу, з початком вростання у трофобласт позазародкової мезодерми, формуються вторинні епітеліомезенхімні ворсинки. З вростанням у мезенхіму вторинних хоріальних ворсин судин мікроциркуляторного русла утворюються третинні ворсинки. Клітини Кащенка-Гофбауера виконують функцію макрофагів, а також фібробласти - продуценти колагенових та еластичних волокон. Мезенхіма тре­тинних ворсин відмежована від поверхневого епітелію базальною мембраною. Епітелій ворсин - одношаровий кубічний - має назву цитотрофобласта. По­верхня цитотрофобласта вкрита синцитіотрофобластом, що являє собою про­дукт злиття епітеліоцитів поверхні ворсин та утворений нерозділеною на кліти­ни масою цитоплазми зі значною кількістю ядер (симпласт).

4. Загальний план будови надниркових залоз. Зони кіркової речовини і гормони.

Зовні надниркові залози вкриті сполучнотканинною капсу­лою. Паренхіма її складається із двох відмінних за походженням, будовою та функцією частин - поверхневої кіркової речовини та центральної мозко­вої. Кіркові ендокриноцити формують тяжі, орієнтовані пер­пендикулярно до поверхні надниркової залози. Проміжки між тяжами за­повнені прошарками пухкої сполучної тканини. Кіркова речовина містить три відмінних у морфологічному і функціональ­ному відношеннях зони: поверхневу клубочкову, середню пучкову і глибоку сітчасту. Дрібні полігональні клітини клубочкової зони утворюють округлі скупчення - клубочки. Ендокрино­цити цієї зони продукують мінералокортикостероїдні гормони, головним чином альдостерон, який регулює вміст натрію в організмі. Ендокриноцити пучкової зони синтезують глюкокортикос тероїдні гормони (кортизол, кортикостерон), які регулюють обмін вуглеводів, білків, ліпідів, стимулюють енергетичний обмін, а також пригнічують запальні процеси в організмі. Меншою мірою клітини пучкової зони продукують андро­гени - дегідроепіандростерон та андростендіол. Ендокриноцити сітчас­тої зони синтезують стероїди зі слабкою андрогенною дією (нагадують дію чоло­вічих статевих гормонів). Меншою мірою клітини сітчастої зони синтезують глюкокортикоїди, чим доповнюють функцію ендокриноцитів пучкової зони.