5. Похідні шкіри. Опишіть будову сальної залози.

Похідними шкіри є сальні, потові і грудні залози, волосся, нігті. Сальні залози - прості альве­олярні розгалужені залози з голокриновим типом секреції. У складі сальної залози роз­різняють кінцевий секреторний відділ і вивідну протоку. Кінцеві секреторні відділи сальних залоз розміщені в поверхневих частинах сітчастого шару дерми, переважно навколо коренів волосся; вивідні протоки відкриваються на дні волосяних лійок. Кінцевий секреторний відділ сальної залози являє собою мішечок роз­міром від 0,2 до 2 мм, що складається з оточених базальною мембраною клітин – себоцитів двох різновидів. Біля базальної мембрани розміщений зовнішній, гермінтативний, шар себоцитів.

6. Назвіть Т і В – залежні зони лімфатичного вузла. Клітинний склад.

Варіанти 16

1. Канальці нефрону та збірні трубочки. Будова, функції. Схема

Тонкий каналець нефрона має діаметр 13-15 мкм. Його стінка утворена одним шаром плоских епітеліальних клітин зі світлою цитоплазмою, бідною на органели. Ядерні частини клітин виступають у просвіт канальця. У кіркових нефронах тонкий каналець має лише низхідну частину, а в юкстамедулярнихє також довга висхідна частина, яка переходить у прямий дистальний кана- лець. Дистальний прямий каналець має діаметр ЗО мкм, його епітелій по­дібний до епітелію дистального звивистого канальця. Діаметр останнього 30-40 мкм. Епітелій його низький призматичний, розташований на добре ви­раженій базальній мембрані. На відміну від проксимального відділу нефрона, у клітинах дистального відділу відсутня щіточкова облямівка, але в ба­зальній частині складки плазмолеми глибші, тут містяться великі довгасті міто­хондрії. Збірні ниркові канальці безпосередньо до нефрона не належать, вони обслуговують кілька нефронів. У верхній кірковій частині вони побудовані з одношарового кубічного епітелію, а в нижній - з одношарового циліндричного. В епітелії розрізняють світлі і темні клітини. Світлі клітини бідні наорганели, їхня цитоплазма утворює внутрішні складки. Функцією цих клітин є пасивна реабсорбція води, яка здійснюється під впливом антидіуретичного гормону, який так само діє і на клітини дистального відділу. Темні клітини за своєю ультраструктурою нагадують парієтальні клітини залоз шлунка, що ви­діляють Н⁺-іони. Вважають, що секреторна функція темних клітин забезпечує підкислення сечі.

2. Товста кишки. Оболонки, шари, рельєф.

Стінка товстої кишки має три оболонки: слизову з підслизовою основою, м'язову та зовнішню - серозну або адвентиційну. Слизова оболонка товстої кишки утворена одношаровим циліндричним епітелієм, сполучнотканинною власною пластинкою, м'язовою пластинкою з двох шарів гладких міоцитів 111111111111111 ` тканини. Особливістю рельєфу слизової оболонки товстої кишки є наявність великої кількості крипт і відсутність ворсинок.

3. Жовте тіло. Стадії розвитку, функції.

Після овуляції із залишків зрілого фолікула (гранульози і теки) утворюється тимчасова додаткова ендокринна залоза - жовте тіло. У своєму розвитку жовте тіло проходить кілька стадій. Спочатку, під час розри­ву зрілого фолікула, відбувається крововилив з ушкоджених судин теки і кров нагромаджується у центрі майбутнього жовтого тіла. Кров'яний згусток швидко організується, і на його місці виникає сполучнотканинний рубець. Клітини зер­нистого шару фолікула починають розмножуватися і проростають густою сіткою кровоносних капілярів. Ця стадія розвитку жовтого тіла має назву про­ліферації та васкуляризації. Далі клітини зернистого шару накопичують жов­тий пігмент лютеїн і перетворюються у залозисті клітини жовтого тіла - зер­нисті лютеоцити. Іншим джерелом виникнення лютеоцитів є клітини внутріш­ньої теки - з них утворюються тека-лютеоцити. Ця друга стадія розвитку жовтого тіла називається стадією залозистого метаморфозу. Під час третьої стадії - розквіту - клітини жовтого тіла починають продукувати гормон про­гестерон. Стадія розквіту жовтого тіла, якщо не настає вагітність, продовжується 12- 14 діб; таке жовте тіло досягає розмірів 1,5-2 см і називається циклічним, або менструальним, жовтим тілом. У тому випадку, коли жінка вагітніє, стадія розквіту жовтого тіла продовжується 11-12 тижнів, жовте тіло досягає 5 см у діаметрі й має назву жовтого тіла вагітності. Остання стадія під час утворен­ня жовтого тіла має назву стадії зворотного розвитку. У цій стадії клітини жов­того тіла гинуть, а сполучна тканина центрального рубця розростається. Так виникає білувате тіло, яке зберігається в яєчнику протягом п'яти років, а потім розсмоктується, перетворюючись на сполучнотканинний рубець.