182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми моз України?

1. 3

2. 4

3. 5

4. 6

5. 7

183. До 1 рівня інформаційної системи належать:

1. Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

2. Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

3. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

4. Територіальні центри екстреної медичної допомоги.

5. МОЗ України.

184. До 2 рівня інформаційної системи належать:

1. Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

2. Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

3. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

4. Територіальні центри екстреної медичної допомоги.

5. МОЗ України.

185. До 3 рівня інформаційної системи належать:

А. первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

В. вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

С. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

D. територіальні центри екстреної медичної допомоги.

Е. МОЗ України.

186. До 4 рівня інформаційної системи належать:

А. первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

В. вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

С. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

D. територіальні центри екстреної медичної допомоги.

Е. МОЗ України.

187. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного рівня повинна надійти до центрального вузла:

1. негайно

2. не більш ніж, як через 1 годину.

3. не більш ніж, як через 6 годин.

4. не більш ніж, як через 10 годин.

5. не більш ніж, як через 24 годин.

188. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки регіонального рівня повинна надійти до центрального вузла:

1. негайно

2. не більш ніж, як через 1 годину.

3. не більш ніж, як через 6 годин.

4. не більш ніж, як через 10 годин.

5. не більш ніж, як через 24 годин.

189. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки об’єктового рівня повинна надійти до центрального вузла:

1. негайно

2. не більш ніж, як через 1 годину

3. не більш ніж, як через 2 години

4. не більш ніж, як через 4 годин

5. не більш ніж, як через 8 годин

190. Основою для планування лікувально-евакуаційних заходів є прогнозовані розміри і структура санітарних втрат, які в свою чергу визначаються:

1. метеорологічними умовами

2. географічними умовами

3. наявністю рятувальних формувань

4. наявністю медикаментів

5. інформацією про санітарно-епідемічний стан у осередку прогнозованої надзвичайної ситуації.

191. На скількох рівнях здійснюється планування заходів, щодо медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1. 2.

2. 3.

3. 4.

4. 5.

5. 6.

192. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план першого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

1. Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

2. Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

3. Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

4. Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

5. Розробляється провідними науково-дослідними інститутами МОЗ України, погоджуються місцевими органами управління охорони здоров’я, затверджуються Урядом України