[MNS]Testi_z_vidpovid_mns

156. Своєчасною вважається спеціалізована медична допомога, якщо при НС, після ураження вона надана в термін:24 годин.

157. Де надається перша медична допомога при аваріях на шахтах На місці аварії (до і після звільнення постраждалого з завалу)

158. Де надається перша лікарська допомога при аваріях на шахтах. На підземній медичній базі

159. При аварії на залізниці до прибуття оперативної групи Державної служби медицини катастроф керівництво роботою бригад швидкої медичної допомоги на місці аварії покладається на:Лікаря бригади, яка прибула першою.

160. Постраждалим на місці авіакатастрофи надають:Першу медичну допомогу.

161. Якщо авіакатастрофа сталася за межами аеропорту чи населеного пункту, обсяг медичної допомоги на першому етапі медичної евакуації може бути:

Розширений до рівня невідкладної кваліфікованої медичної допомоги.

162. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

163. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення - це:

Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.

164. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

165. Епідемічний осередок – це:Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

166. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

167. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:Створення резервного ліжкового фонду.

168. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

169. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

170. Протиепідемічне забезпечення населення - це:Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

171. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговування.

172. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

173. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:Двох напрямків.

174. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації впливають такі фактори : Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

175. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

176.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:Створення резервного ліжкового фонду.

177. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

178. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.

179. Скільки режимів роботи функціональної підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій? 3

180. В режимі підвищено готовності функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:У разі суттєвого погіршення виробничо-промислової, сейсмічної, геологічної, гідрометеорологічної обстановки, одержання прогнозу про можливість виникнення надзвичайної ситуації.

181. В режимі надзвичайності ситуації функціональні підсистеми МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій працюють:В разі реальної загрози виникнення і під час запобігання та локалізації надзвичайної ситуації.

182. Скільки рівнів має ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України?4

183. До 1 рівня інформаційної системи належать:Первинні заклади та установи охорони здоров’я (станції швидкої медичної допомоги, поліклініки, амбулаторії...).

184. До 2 рівня інформаційної системи належать:Вузли розгорнуті на базі центральних, районних, міських лікарень.

185. До 3 рівня інформаційної системи належать: територіальні центри екстреної медичної допомоги.

186. До 4 рівня інформаційної системи належать:Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та

медицини катастроф.

187. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного рівня повинна надійти до центрального вузла:негайно

188. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки регіонального рівня повинна надійти до центрального вузла:негайно

189. Інформація про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки об’єктового рівня повинна надійти до центрального вузла:не більш ніж, як через 2 години

190. Основою для планування лікувально-евакуаційних заходів є прогнозовані розміри і структура санітарних втрат, які в свою чергу визначаються: інформацією про санітарно-епідемічний стан у осередку прогнозованої надзвичайної ситуації.

191. На скількох рівнях здійснюється планування заходів, щодо медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?5.

192. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план першого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?Розробляється фахівцями медичного закладу, узгоджується з органами управління охорони здоров’я і затверджується керівником закладу Державної служби медицини катастроф.

193. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план другого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

194. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план третього рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?Розробляються органами управління охороною здоров’я району (міста), погоджуються з органом управління вищого рівня і затверджуються начальниками управлінь (відділів) охорони здоров’я адміністративного району або міста.

195. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план четвертого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?

Складають в МОЗ автономної республіки Крим, обласних (міських) управліннях охорони здоров’я, погоджуються в територіальних координаційних комісіях Державної служби медицини катастроф і затверджуються керівниками відповідних адміністрацій.

196. Ким розробляється і з ким погоджується і затверджується план п’ятого рівня медичного забезпечення населення за умов надзвичайної ситуації?Розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф і затверджується Урядом України.

197. При проведенні первинного огляду потрібно:Забезпечити прохідність дихальних шляхів, дихання і кровообіг.

198. При зупинці серця через 3 – 5 хвилин наступає відмирання клітинГоловного мозку

199. Як правильно розмістити хворого перед початком серцево-легеневоїреанімаціїНа спині, з опущеною головою на твердій поверхні.

200. Для чого необхідно провести первинний огляд постраждалого, щознаходиться у непритомному стані.Щоб визначити чи є загрожуючи його життю обставини, що потребують негайного втручання.

201. Якщо у постраждалого відсутні ознаки дихання і кровообігу, необхідно терміново:Розпочати серцево-легеневу реанімацію

202. Число надавлювань на грудину за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації дорослим60 - 80

203. Під час серцево-легеневої реанімації відновився пульс на сонній артерії, чи потрібно продовжувати штучну вентиляцію легень до відновлення спонтанного дихання ?Так

204. При утраті свідомості у дорослого пацієнта в першу чергу слід перевірити :прохідність дихальних шляхів

205. Порушення цілісності шкіряних покривів, слизових з пошкодженням глибше розташованих тканин діагностується як :рана

206.Ослаблення кровозупинюючого джгута потрібно проводити :з періодичністю кожні 2 години влітку та півгодини взимку

207. Методами транспортної іммобілізації при переломах кісток тазу є:транспортування на щиті в позі " жаби "

12. Яку рідину необхідно застосовувати для промивання шлунка при отруєнні невідомою отрутою :холодну чисту воду

208.При отруєнні яким газом на обличчі з'являються червоно-багряні п'ятна ?Чадним газом

209. Основним ускладненням отруєння аміаком є :набряк легень

210. При дії іонізуючого випромінювання застосовують:цистамін

211. Порядок надання медичної допомоги необхідно розпочати з :переконання в безпеці для Вас і Вашого пацієнта.

212. Огляд постраждалого потрібно розпочати з :визначення свідомості

213. Скільки потрібно зробити контрольних вдихів для перевірки прохідності дихальних шляхів:два.

214. Якщо постраждалий без свідомості, у нього відсутнє дихання, то потрібно виконати першочергово:два контрольних вдихи, перевірити наявність пульсу на сонній артерії.

215. Ваша тактика у пацієнта зі збереженою свідомістю при обструкції дихальних шляхів стороннім предметом розпочинається з наступного:дати змогу прокашлятися; при погіршенні прохідності повітря, виконати маневр Хеймліка

216. Найбільш частою причиною обструкції дихальних шляхів у потерпілих без свідомості є :язик

217. Мета застосування маневра Хеймліка.Очистити дихальні шляхи від стороннього тіла

218. Що є завершальним етапом первинного огляду.Перевірка наявності пульса на сонній артерії.

219. Частота вдихань за 1 хвилину при проведенні серцево-легеневої реанімації становить :10 - 12

220. Визначте необхідність проведення закритого масажу серця у дорослих пацієнтів :відсутність пульса на сонній артерії

221. Головною умовою можливості початку транспортування пацієнта в стані клінічної смерті є :відновлення спонтанного дихання

222. Джгут , накладений для зупинки кровоточі, не повинен находитись на кінцівці взимку більше як :1 година

223. Автопригода. Постраждалий поза машиною. Пошкодження нижніх кінцівок, кровотеча. Свідомість та дихання відсутні. Визначіть чергу надання допомогиІммобілізація шиї – звільнити дихальні шляхи – забезпечити дихання – зупинка кровотечі

224. Для отруєння якими речовинами характерним є міоз?Фосфорорганічними

225. Для отруєння якими речовинами характерним є мідріаз?Ціанідами

226. Медичне сортування це:розподіл поранених і хворих на групи за ознаками потреби в одноріднихлікувально-евакуаційних і профілактичних заходів;

227. Залежно від завдань, які виконуються на етапі медичної евакуації розрізняють такі види медичного сортування постраждалих : клініко-діагностичне, прогностичне

228. При організації регулювання потоку постраждалих вони маютьпройти через такі зони : зону збору, зону сортування ,зону надання медичної допомоги

229. За ступенем потреби в медичній допомозі, черговості та місці її надан-ня при медичному сортуванні потерпілі поділяються на групи: постраждалі, які потребують , які не потребують медичної допомоги на даному етапі медичної евакуації та з травмами, несумісними з життям

230. Під час аварій на радіаційно небезпечних об'єктах виділяють такі категорії населення, які потребують медичного захисту :населення, яке потребує екстрених контрзаходів для зниження проме-невих навантажень і попередження радіогенних наслідків , з проявами реак-

тивних психічних розладів, амбулаторні та стаціонарні хворі, які підлягаютьевакуації та постійного медичного обслуговування як у ході евакуації, так і

у місцях розселення.

231. Під час транспортних катастроф при надходженні постраждалих до лікувального закладу у приймальному відділенні здійснюється їх сорту-вання на такі групи :особи з порушенням життєво важливих функцій організму, у тяжкому стані та середнього ступеня тяжкості , легкопостраждалі ,які не потребують стаціонарного лікування

232. Медичний загін ( шпиталь ) швидкого реагування МНС України не забезпечує :

спеціалізовану санітарну обробку постраждалих

233. Основними вимогами етапного лікування постраждалих повинні бути :своєчасність, поступовість, послідовність

234. При землетрусах медичні формування необхідно розміщувати :у наметах, у пневмокаркасних модулях

235. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забрудненнянавколо атомних електростанцій потужністю до 4 ГВт планується і проводиться у радіусі ( км ) :30

236. Мета медичного сортування полягає:У забезпеченні поранених та хворих своєчасним проведенням лікуваль-но-профілактичних заходів та подальшу їх евакуацію

237. В основі медичного сортування постраждалих лежать такі головні ознаки:небезпечність для оточуючих, лікувальна ,евакуаційна ознаки

238. Евакуаційний паспорт постраждалого повинен містити такі данні :профіль уражень, засіб транспортування ,час відправлення та прибуття

239. За ознакою небезпечності для оточуючих потерпілі поділяються на групи: які потребують спеціальної санітарної обробки та тимчасової ізоляції

240. Під час хімічних катастроф до заходів лікувально-евакуаційного забезпечення населення не відноситься :транскордонне перенесення СДОР

241. Яка фаза при хімічних катастрофах повинна включати проведення заходів медичного сортування та надання кваліфікованої або спеціалізованої медичної допомоги :Друга фаза ( 2 - 4 години )

242. При якій площі опіків внаслідок аварій на шахтах постраждалих від-носять до легко уражених : легко уражені з площею опіків до 10%

243. У районі стихійного лиха важливим є вибір місця для розгортання і роботи медичних формувань. Він має відповідати таким вимогам:місце для розгортання медичного формування повинно бути максимально наближене до осередку масових санітарних втрат, основних маршрутів евакуації населення і забезпечити захист від наслідків стихійного лиха.

244. В залежності від завдань, які вирішуються у процесі медичного сор-тування поранених і хворих, розрізняють наступні його види:внутрішньо-пунктове ,евакуаційно-транспортне

245. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднен-ня навколо атомних електростанцій потужністю > 4 ГВт планується і проводиться у радіусі ( км ) :50