8. Клонування

Однією з перспектив застосування генної інженерії є клонування організмів.

Клонування – це метод, за допомогою якого можна отримати сукупність суб’єктів, випродукованих з одного організму і генетично ідентичних з ним. Клонування – це форма асексуальної репродукції, в результаті якої отримується індивід з генетичним кодом, який є ідентичний до того, хто дає генетичний матеріал. Слово „клонування” походить від грецького слова klon, яке означає „галузка”, „щепка” до вегетативної продукції рослин. Клонування як таке є знаним явищем в рослинному світі.

Перші спроби клонування тварин появилися в 30 роках ХХ століття. Технічний прогрес в сфері молекулярної біології, генетики і штучного запліднення дав змогу це реалізувати. Новий етап в клонуванні визначають експерименти вчених, завершених народженням вівці Доллі (27 лютого 1997). Це відкриває шлях до клонування людини.

9. Клонування можна досягнути двома різними шляхами:

1) Переносом ядра клітини суб’єкта, якого хочуть склонувати (дублювати). Це ядро вводять в запліднену або незапліднену яйцеклітину після видалення або нейтралізації існуючого в ній ядра. Ядро клітини має повний генетичний код даного організму і саме це дозволяє „відтворити” ідентичний генетично організм. Така техніка передбачає два моменти: видалення ядра із яйцеклітини або одноклітинного ембріону (зиготи), і другий момент – це коли клітина, з якої береться ядро, зливається з вказаною яйцеклітиною або одноклітинним ембріоном завдяки електричного струму, використаному для того, щоб привести в дію процес ділення нового отриманого індивіда, якого потім переносять в матку жінки.

2) Розщеплення ембріонів – штучно проводить природній процес формування ідентичних близнюків, або монозигот, який полягає в поділі ембріональних клітин в перших стадіях розвитку (до 14 днів після запліднення) на два або більше ідентичних ембріонів.

Ця техніка, котра з 1979 року знаходилася в стадії експериментування на тваринах, була застосована на людині. 13 жовтня 1993 року Джерри Холл (Holl) і Роберт Стіллман (Stillman), два вчених з відділу акушерства та гінекології в Штатах, об’явили, що клонування людини стало технічно можливою реальністю, оскільки вони вже зреалізували його на 17 людських ембріонах, отриманих за допомогою запліднення в пробірці і вивели з них 48 генетично ідентичних ембріонів (метою їхнього тесту було: дати змогу дати потомство неплідним парам, а також відповісти на запитання, чи клонування людських істот може бути так само ефективне як і клонування тварин). Отже, розщеплення ембріонів – це мікрохірургічний поділ зародка в найраннішому періоді поділу.

В перспективі клонування передбачається створення ідеальних індивідів, з неперевершеними можливостями; продукція здорових індивідів без ризику спадкових хвороб; створення великої кількості генетично ідентичних суб’єктів для проведення наукових досліджень; можливість дати дитину безплідній парі; можливість мати дитину з такими, а не іншими рисами (з вибраним завчасно генотипом, наприклад якоїсь особистості, такої а не іншої статі); створення пар ембріонів, щоб зберігати їх замороженими, як резерв запасних органів для пересадки генетично тотожному близнюку23.