
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •1. Актуальність теми
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5. Зміст теми.
- •1. Деякі важливі етапи розвитку генетичної інженерії
- •2. Серед технологій генетичної інженерії слід виділити:
- •3. Результати досягнень генної інженерії:
- •4. Рівні втручання
- •6. Генна терапія
- •7. Позиція Церкви відносно генетичних досліджень
- •8. Клонування
- •9. Клонування можна досягнути двома різними шляхами:
- •10. Аргументи, які найчастіше подаються „за” клонуванням :
- •11. Аргументи Церкви „проти” клонування коротко можна сформулювати так:
- •12. Генетична інженерія рослин
- •Також можлива зміна композиції жирів і жирних кислот, зміна композиції вуглеводів та зниження алергенності та детоксифікація.
- •15. Перспективи генної інженерії.
- •18. Ризики, пов'язані з гм продуктами харчування Ризик для здоров'я
- •Харчові алергії, що можуть бути пов'язані з гмо
- •Токсичність, що може бути пов'язана з гмо
- •Горизонтальний переніс генів від гмо до споживача
- •Ризик для довкілля
- •Міграція генів завдяки переопиленню
- •Загроза біологічному різноманіттю
- •19. Експериментальні дані екологічних досліджень
- •6. Питання для самоконтролю студентів.
- •7. Рекомендована література
18. Ризики, пов'язані з гм продуктами харчування Ризик для здоров'я
Встановити 100% безпеку харчових продуктів науково неможливо. Втім, аргументувати безпечність генетично-модифікованої їжі тільки на принципі Argumentum ad Ignorantiam було б помилково. Тому генетично-модифіковані продукти проходять докладні аналізи, що базуються на сучасних наукових знаннях.
Харчові алергії, що можуть бути пов'язані з гмо
Одним з можливих ризиків вживання генетично модифікованої їжі розглядається її потенційна алергенність. Коли новий ген вбудовують в геном рослини, то кінцевим результатом є синтез в рослині нового білка, який може бути новим в дієті. Через це ми не можем визначити аллергенність продукту, базуючись на минулому досвіді. Натомість, кожен генно-модифікований сорт, перш ніж потрапить до споживача, проходить процедуру оцінки його алергійного потенціалу. Тести передбачають оцінку білкової послідовності з відомими алергенами, стабільність білка під час переварювання, тести за допомогою крові від чутливих до алергену індивідуумів, тести на тваринах .
Якщо продукт в процесі розробки демонструє алергійні властивості, запит на комерціалізацію може бути відкликаний. Наприклад, в 1996 році компанія Pioneer Hi-Bred розробляла кормову сою з підвищеним вмістом амінокиcлоти метіоніну. Для цього використали ген бразільського горіху, який, як згодом виявилось, демонстрував алергійні якості. Розробка продукту припинена, оскільки існував ризик, що кормова соя може випадково потрапити на стіл до споживача.
Станом на 2010 рік інших прикладів аллергенності трансгенних продуктів не спостерігалось. Сучасний аналіз генно-модифікованих продуктів на алергенність значно докладніший, ніж аналіз будь-яких інших продуктів на алергенність. Крім того, постійний моніторинг генно-модифікованих продуктів надає змогу відслідкувати їхню присутність у випадку, коли подібна алергія раптом буде встановлена.
Токсичність, що може бути пов'язана з гмо
Окремі продукти генів, що переносяться в організм генно-інженерними методами, можуть демонструвати токсичні властивості. В 1999 році опублікована стаття Арпада Пуштаї (Árpád Pusztai) щодо токсичності генно-модифікованої картоплі для щурів. В картоплю було вбудовано ген лектину з підсніжника Galanthus nivalis з метою підвищити стійкість картоплі до нематоди. Згодовування картоплі щурам продемонструвало токсичний ефект генно-модифікованого сорту. Опублікуванню даних передував гучний скандал, оскільки результати були представлені до експертної оцінки науковцями. Запропоноване Пуштаї пояснення, що менше лектин, а скоріш спосіб перенесення гену, викликав токсичний ефект, не підтримане більшістю науковців, оскільки даних, представлених у статті, недостатньо для формулювання саме таких висновків. Розробка трансгенної картоплі з геном лектину припинена.
Російська дослідниця Ірина Єрмакова провела дослідження на щурах, яке, на її думку, демонструє патологічний вплив генно-модифікованої сої на репродуктивні якості тварин. Оскільки дані широко дискутувались в світовій пресі, не будучи опублікованими в реферованих журналах, наукова спільнота розглянула результати докладніше. Огляд шести незалежних світових експертів встановив, що: результати І. Єрмакової суперечать стандартизованим результатам інших дослідників, що працювали з тим самим сортом сої і не виявили токсичного впливу на організм .
До 2007 року опубліковано 270 наукових робіт, які демонструють безпеку генно-модифікованих продуктів.