
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки
- •3. Базовий рівень підготовки.
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік препаратів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Класифікація стимуляторів дихання
- •Протикашльових препаратів
- •Відхаркувальних засобів
- •Лз, що застосовують у випадках бронхіальної обструкції
- •Лз, що застосовують при набряку легенів
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:
- •4.3.1. Виписати рецепти:
- •4.4.2. Заповнити таблицю
- •4.4.3. Вирішити тестові завдання
- •5. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5.1. Ознайомитися із препаратами учбової колекції по темі, визначити їх приналежність до фармакологічної групи і показання до використання.
- •5.2. Обгрунтувати вибір препарата, його лікарську форму, дозування, концентрацію, шлях введення і виписати рецепт:
- •6. Матеріали для самоконтролю:
- •6.3. Тести для самоконтролю:
5. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
5.1. Ознайомитися із препаратами учбової колекції по темі, визначити їх приналежність до фармакологічної групи і показання до використання.
5.2. Обгрунтувати вибір препарата, його лікарську форму, дозування, концентрацію, шлях введення і виписати рецепт:
1. Препарат, який стимулює дихання шляхом переважно прямого впливу на дихальний центр.
2. Аналептичний засіб рефлекторного типу дії.
3. Протикашльовий засіб з групи наркотичних анальгетиків.
4. Синтетичні протикашльові засоби, які не пригнічують дихання і не викликають виникнення лікарської залежності.
5. Відхаркувальний засіб, що є протеолітичним ферментом.
6. Бронхолітичний препарат, що застосовується у вигляді інгаляцій для лікування бронхіальної астми та інших бронхообструктивних захворювань.
7. М-холіноблокуючі засоби для усунення нападів бронхіальної астми.
8. Швидкодіючий діуретичний засіб, що застосовується при набряку легень.
9. Препарат осмотичного типу дії, який застосовується при набряку легень.
10. Гангліоблокіруючий засіб для лікування набряку легенів.
6. Матеріали для самоконтролю:
Завдання для самоконтролю:
Заповніть таблицю.
№ п/п |
Препарат |
МЕХАНІЗМ ДІЇ |
1. |
Амінофілін (Еуфілін) |
|
2. |
Амброксол |
|
3. |
Ацетилцистеїн |
|
4. |
Окселадин (Окселадину цитрат) |
|
5. |
Дигоксин |
|
6. |
Корглікон |
|
7. |
Добутамін |
|
8. |
Фуросемід |
|
Задачі для самоконтролю
У хворого розвинувся напад бронхіальної астми. Визначити фармакотерапію невідкладного стану (патогенетична спрямованість медикаментозної допомоги, що надається, та препарати, які застосовуються з цією метою).
Бронхолітичні лікарські засоби інтенсивної терапії для усунення бронхообструктивного синдрому
Лікарські засоби, які застосовують при набряку легенів
6.3. Тести для самоконтролю:
Жінка отруїлась барбітуратами. Вкажіть засіб для попередження зупинки дихання.
*Сульфокамфокаїн.
Анальгін.
Лоратидин.
Диклофенак натрію.
Дротаверину гідрохлорид.
Лікар пацієнту, що отруївся барбітуратами призначив сульфокамфокаїн. До якої фармакологічної групи відноситься цей медикамент?
*Стимулятор дихання.
Гангліоблокатор.
Міорелаксант.
Антихолінестеразний.
Місцевоанестезуючий.
Лікар призначив пацієнту, що хворіє бронхітом, окселадин. До якої фармакологічної групи належить цей лікарський засіб?
*Протикашльовий засіб центральної дії.
Відхаркуючий засіб прямої дії.
Протикашльовий засіб периферичної дії.
Противірусний засіб.
Відхаркуючий засіб периферичної дії.
Призначте хворому з непродуктивним кашлем ненаркотичний протикашльовий препарат з центральним механізмом дії.
*Глауцину гідрохлорид
Ацетилцистеїн.
Лоратидин.
Диклофенак натрия.
Дротаверину гідрохлорид.
У хворого хронічний бронхіт. Лікар призначив глауцину гідрохлорид. До якої фармакологічної групи належить цей препарат?
*Протикашльовий засіб центральної дії.
Відхаркуючий засіб рефлекторної дії.
Антихолінестеразний.
Муколітик прямої дії.
Стимулятор дихання.
У дитини 11 місяців сухий кашель, що перешкоджає дитині спати. Який з названих препаратів не можна призначати в даному випадку?
*Морфіну гідрохлорид.
Тусупрекс.
Бромгексин.
Кодеїну фосфат у мікстурі.
Лібексин.
В аптеку звернувся хворий із сильним сухим кашлем. Який лікарський засіб ви порекомендуєте застосувати хворому з метою пригнічення кашльового рефлексу?
*Лібексин.
Трипсин.
Ацетилцистеїн.
Калію йодид.
Натрію гідрокарбонат.
Хворому на гостру респіраторну інфекцію лікар призначив лібексин. До якої фармакологічної групи належить цей препарат?
*Протикашльовий засіб периферичної дії.
Протикашльовий засіб центральної дії.
Відхаркуючий засіб прямої дії.
Відхаркуючий засіб периферичної дії.
Противірусний засіб.
Хворому на гострий бронхіт призначили відхаркуючий засіб, після прийому якого виникла блювота. Який з перерахованих препаратів міг викликати подібну дію?
*Настій трави термопсису.
Калію йодид.
Натрію гідрокарбонат.
Бромгексин.
Терпінгідрат.
Хворому на гострий бронхіт призначили настій трави термопсису, після прийому якого виникла блювота. Який механізм відхаркуючої дії даного препарату?
*Подразнює рецептори шлунка, рефлекторно збільшуючи секрецію бронхіальних залоз.
Пряма дія на центр кашлю.
Руйнування молекули харкотиння.
Пряма дія на центр блювоти.
Підвищення рухової активності епітелію бронхів.
Пацієнт, хворіє бронхітом, звернувся в аптеку з проханням порекомендувати відхаркуючий засіб рослинного походження. Який із запропонованих препаратів ви порекомендуєте пацієнту?
*Мукалтин.
Натрию гидрокарбонат
Ацетилцистеин
Амброксол
Натрию хлорид
Порекомендуйте хворому хронічним бронхітом засіб для полегшення відходження густого та в’язкого харкотиння.
*Амброксол
Омепразол.
Атропіну сульфат.
Новокаїн.
Сальбутамол.
У хворого діагностовано хронічний бронхіт. Призначте муколітичний препарат, який стимулює утворення сурфактанту, покращує реологічні властивості харкотиння, зменшуючи його в’язкість, адгезивні властивості з наведеного нижче переліку?
*Амброксол
Папаверину гідрохлорид.
Лібексин.
Кодеїну фосфат.
Панадол.
Хворому хронічним бронхітом з густим і в’язким харкотинням необхідно призначити відхаркувальний засіб. Назвіть препарат.
*Бромгексин.
Сульфокамфокаїн.
Цитітон.
Лібексин.
Діонін.
Хворому хронічним бронхітом з густим і в’язким харкотинням призначте відхаркувальний засіб.
*Бромгексин.
Сульфокамфокаїн.
Метацин.
Фамотидин.
Діазолін.
Хворому на гострий бронхіт лікар призначив муколітичний засіб. Назвіть препарат.
*Амброксол.
Дротаверин.
Сальбутамол.
Глауцину гідрохлорид.
Димедрол.
У пульмонологічне відділення госпіталізований хворий із гнійним бронхітом. У складі комплексної терапії призначили препарат для розрідження харкотиння і полегшення його відходждення. Назвіть цей препарат.
*Ацетилцистеїн.
Настойка валеріани.
Холосас.
Преднізолон.
Морфіну гідрохлорид.
В аптеку звернувся хворий із сильним сухим кашлем. Який лікарський засіб ви порекомендуєте застосувати хворому з метою пригнічення кашльового рефлексу?
*Лібексин.
Трипсин.
Ацетилцистеїн.
Калію йодид.
Натрію гідрокарбонат.
17. У хворого хронічний бронхіт. Лікар призначив глауцину гідрохлорид. До якої фармакологічної групи належить цей препарат?
*Протикашльовий засіб центральної дії.
Відхаркуючий засіб рефлекторної дії.
Антихолінестеразний.
Муколітик прямої дії.
Стимулятор дихання.
Хворому 48 років для зняття нападу бронхіальної астми ввели підшкірно розчин адреналіну гідрохлориду. Який механізм бронхолітичної дії препарату?
*Стимуляція β2-адренорецепторів.
Стимуляція α-1, α-2 –адренорецепторів.
Пригнічення β2 –адренорецепторів.
Стимуляція β-1, β-2 -адренорецепторів.
Пригнічення Н-холінорецепторів.
До лікаря звернувся пацієнт з проханням замінити відсутній на даний момент в аптеці бронхолітик фенотерол на найбільш близький за дією препарат. Який з наведених нижче засобів можна рекомендувати хворому?
*Сальбутамол.
Еуфілін.
Анальгін.
Атропіну сульфат.
Фамотидин.
Хворому для лікування бронхіальної астми призначили фенотерол, який відсутній в аптеці. Яким бронхоселективним бета-2-адреноміметиком можна замінити цей препарат?
*Сальбутамолом.
Ізадрином.
Метацином.
Эфедрином.
Еуфіліном.
Хворий, що приймав із приводу нападів бронхіальної астми інгаляції ізадрину відзначив, що препарат викликає серцебиття та головний біль. Яким селективним бронхолітиком необхідно замінити ізадрин?
*Фенотерол.
Мезатон.
Анаприлiн.
Добутамін.
Кордіамін.
У хворого напад бронхіальної астми. Вкажіть групу препаратів, рекомендованих для усунення цього стану.
*Адреноміметики.
М-холiномiметики.
Н-холіноміметики.
Симпатолітики.
Адреноблокатори.
У хворого обструктивний бронхіт. Препарати якої фармакологічної групи застосовують для лікування цього захворювання?
*М-холіноблокатори.
Альфа- адреноблокатори.
Бета-адреноблокатори.
Місцеві анестетики.
Стимулятори дихального центру.
40-річний хворий протягом тривалого часу страждає на бронхіальну астму, а також порушення серцевого ритму у вигляді брадіаритмії. Вкажіть препарат для усунення бронхоспазму у цього хворого.
*Іпратропію бромід.
Нафтизин.
Прозерин.
Нітрогліцерин.
Дигоксин.
Лікар призначив пацієнту, що хворіє бронхіальною астмою, іпратропія бромід. Який механізм дії препарата?
Блокує М-холінорецептори.*
Стимулює бета-2-адренорецептори.
Стимулює М-холінорецептори.
Блокує бета-1,2-адренорецептори.
Блокує Н-2-гістамінові рецептори.
Хворий 40 років, що страждає на бронхіальну астму, приймав курс лікування еуфіліном, що покращив стан його здоров’я. Який біохімічний механізм дії цього засобу?
*Блокада ферменту фосфодіестерази.
Активація ферменту аденілатциклази.
Блокада ферменту гіалуронідази.
Стимуляція Na+-К+-АТФ-ази.
Блокада ферменту моноаміноксидази.
У хворого на бронхіальну астму виник гіпертензивний криз після прийому одного із бронхолітичних засобів. Для якого препарату властива така побічна дія?
*Ефедрину гідрохлорид.
Ранітидин.
Еуфілін.
Папаверину гідрохлорид.
Фуросемід.
В хворого набряк легень. Лікар для зниження тиску в малому колі кровообігу призначив гігроній. До якої фармакологічної групи відноситься вищевказаний препарат?
*Гангліоблокатор.
Адреноміметик.
М-холіноблокатор.
Антихолінестеразний.
Місцевий анестетик.
У пацієнта набряк легень. Призначте препарат для зниження тиску в малому колі кровообігу.
*Гігроній.
Глауцину гідрохлорид.
Мезатон.
Метопролол.
Прозерин.
Пацієнт, що хворіє на хронічний бронхіт, приймає синтетичний мукололітичний препарат, який сприяє розріджуванню харкотиння. Назвіть цей препарат:
*Ацетилцистеїн
Діазепам
Гепарин
Фуросемід
Еналаприл
Література.
Список ОСНОВНОЇ літератури
Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О.. Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.
Chekman I.S., Gorchakova N.O. Panchenko N.I., Вekh P.O. Pharmacology. – Vinnytsa: Nova Knyga Publishers, 2006. – 384 p.
Бертрам Г., Катцунг. Базисная и клиническая фармакология: в 2 томах – Москва.-Санкт-Петербург, Бипом – Невський діалект, 2003- 612с; 670 с
Дроговоз С.М., Страшний В.В., Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник довідник, 2002 -480 с.
Дроговоз С.М. Фармакология на допомогу лікарю, провізору, студенту. – Х.: ВЦ ХАІ, 2006. – 480 с.
Люльман Х. Наглядная фармакология. – М.: Мир, 2008. – 383 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2 томах – Узд 14-е. М: Новая волна, 2000
Посібник для самостійної роботи студентів заочного відділення фармацевтичного факультету (дистанційна форма навчання) / Чекман І.С., Белєнічев І.Ф., Горчаова Н.О. та ін. – Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет, 2009. – 154 с.
Скакун М.П., Посохова К.А. – Фармакологія – Тернополь:Укрмедкнига, 2003 -740 с
Фармакология – Сito! (Фармакология. Логика.): учебник для вузов / Под ред. С.М. Дроговоз. – Харьков: СИМ, 2007. – 236 с.
Фармакология спорта / Горчакова Н.А., Гудивок Я.С., Гунина Л.М. и др. – К.: Олимп л-ра, 2010. – 640 с.
Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 3-е. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.
Фармакологія: (Чекман І.С., Туманов В.А., Горчакова Н.О. та ін.): Вища школа, 2001 -518 с.
Чекман И.С. и сравт. Фармакология.Рецептура. Практические занятия. К. 000 Рада, 2003 – 832 с.
Чекман І.С., Бобирьов В.М., Горчакова Н.О. Фармакологія. Підручник для студентів стоматологічного факультету. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 480 с.
Чекман І.С., Горчакова Н.О., Галенко-Ярошевський П.А. и др. Фармакология. Рецептура. Практические занятия: Учеб. для иностранных студентов / Под ред. И.С. Чекман. – К: ООО «Рада», 2009. – 832 с.
СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Компендиум 2010 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторов. – К.: МОРИОН, 2010. – 2240 с.
Чекман І.С. Нанофармакологія. – Київ: ПВП Задруга, 2011. – 424 с.
Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність, доступність, прийнятість для пацієнта. Фармаконагляд за безпекою застосування. – Київ: Поліграф плюс, 2011. – 118 с.
Побічні реакції серцево-судинних засобів: навч. посіб. / Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. – Київ-Запоріжжя-Харків: Вид-во ЗДМУ, 2010. – 88 с.
Фармакологія та клінічна фармакологія. Ч. 1. Побічна дія лікарських засобів та фармакологічний нагляд за безпекою застосування ліків в Україні / Чекман І.С., Вікторов О.П., Мазур І.А., Белєнічев І.Ф., Горчакова Н.О. та ін. – Запоріжжя-Київ: Вид-во ЗДМУ, 2007. – 77 с.
Фармакология / Под ред. Р.Н. Аляутдинова. – 4-е изд. испр. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 692 с.
Харкевич Д.А. Фармакология. Учебник для вузов. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 836 с.
Основи фармакології з рецептурою: підручник / М.П. Скакун, К.А. Посохова. – Тернопіль: Укр. мед. книга, 2004. – 604 с.
Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. – К.: Медицина, 2008. – 768 с.
Катцунг Б.Г. Базисная и клиническая фармакология в 2-х томах. – М., Спб.: Бином, Диалект. Т. 1., 2006. – 611 с., Т. 2, 2007. – 648 с.
Клінічна фармакологія: підручник у 2-х томах / Під ред. І.А. Зупанця. – Харків: НФАУ. Золоті сторінки, 2007. – Т. 1. – 312 с., Т. 2. – 348 с.
Клиническая фармакология / Под ред В.Г.Кукес – М: Изд. Дом Гэотар-мед, 2004 – 944 с
Михайлов И.Б Клиническая фармакология; изд-во Фолиант, 2002 520 с.
Рецептурный справочник врача. 8-е изд., переработанное и дополненное / Под ред. проф. И.С.Чекмана, доц И.Ф.Поляковой – К: Здоров’я 2003 – 1194 с.
Метелица В.И. Справочник кардиолога по клинической фармакологи сердечно-сосудистых средств. М.Медицина, 2000 – 926 с
Скакун М.П. Фармакологічна термінологія. Укрмедкнига, 2002-208 с
Бен. Клиническая фармакология – М: Бипом, 2004. – 104 с.
Клиническая фармакология и фармакотерапия /Ю.В.Белоусов, В.С.Моисеев, В.К.Лепахин – М: Универсум паблишик 1997 – 530 с.
Маркевич Д.А. Фармакология.- М: Гэотар-мед, 2004 – 728 с.