Запитання для самостійного контролю

1. У чому полягає роль наявних природних ресурсів, їх розміщення і структура для розвитку продуктивних сил регіону?

2. Класифікація покладів корисних копалин за різними ознаками.

3. У чому полягає особлива роль мінеральних ресурсів для економічного розвитку регіону?

4. Наведіть основні цілі економічної оцінки територіального сполучення природних ресурсів.

5. Які теоретичні положення використовуються при оцінці природ­них ресурсів ТКПР, у чому полягає їх сутність?

6. Які вам відомі основні методи економічної оцінки сільськогосподарських угідь, лісових, водних і рекреаційних ресурсів?

7. У чому полягає необхідність урахування природоохоронного фактора для регіону?

8. Чим характеризується поточний аналіз використання природних ресурсів та охорони довкілля регіону при розробці програми соціально-економічного розвитку?

9. За якими показниками проводиться поточний аналіз використання природних ресурсів і охорони довкілля регіону?

10. Чому особлива увага при розробці програми звертається на використання вторинних ресурсів?

11. Хто затверджує номенклатуру аналізованих вторинних ресурсів регіону?

Тема 8. Аналіз економічної безпеки регіону

8.1. Основні теоретичні підходи до аналізу міжрегіональних розбіжностей соціально-економічного розвитку.

8.2. Поняття депресивної території та можливість її санації.

8.1. Основні теоретичні підходи до аналізу міжрегіональних розбіжностей соціально-економічного розвитку

Утворення політично та економічно стабільного суспільства неможливе без вирішення проблем вирівнювання міжрегіональних розбіжностей, подолання кризових явищ і відставання в розвитку окремих територій, які ще більше поглибились і стали помітними у період економічної реформи.

Основними причинами нерівномірного розвитку та економічної відсталості окремих територіально-адміністративних утворень є:

• довгострокові циклічні кризи надвиробництва;

• порушення виробничих і господарських структур;

• низький рівень галузевої диверсифікації і залежність від зовнішніх ринків;

• невідповідність факторів виробництва потребам сучасної НТР;

• несприятливі природні і кліматичні умови, екологічні катастрофи, стихійні лиха;

• історичні та соціально-культурні особливості;

• несприятливі демографічні тенденції.

Характер і гострота проблеми насамперед визначаються загальним рівнем економічного розвитку країни, її історичними і національними особливостями. Більше того, з переходом до якісно нового етапу розвитку змінюються і критерії відставання. Так, в промислово розвинутих країнах до Другої світової війни до відсталих відносили аграрні і гірсько-добувні райони. В 50-ті роки такими вважалися райони, орієнтовані на початкову переробку промислової і сільськогосподарської сировини, в 70-ті роки — ті, де були зосереджені базові галузі промисловості (металургія, автомобільна промисловість, енергетика), в останні роки — райони, які повільно освоюють науковоємні і ресурсозберігаючі технології.

При аналізі економічної ситуації в регіоні вживається термін «економічна безпека регіону», під якою розуміють сукупність поточного стану, умов, факторів, що характеризують стабільність і поступальний розвиток економіки регіону, яка органічно інтегрована в економіку країни як відносно самостійна структура. На рівні муніципального утворення економічна безпека передбачає підтримку стабільного розвитку провідних підприємств, що виключає негативний вплив на умови життя місцевого населення.

Завдання, які постають у процесі визначення економічної безпеки, є такими:

• встановлення та аналіз факторів, здатних впливати на стабільний розвиток території;

• формування регіональної економічної політики з визначенням пріоритетів і перетворень у межах загальнодержавної стратегії економічної реформи;

• недопущення дискримінації з боку загальнодержавних органів стосовно території, забезпечення паритетної участі в реалізації загальнодержавних програм розвитку регіонів, розміщення держзамовлень і т. ін.

Роль державних органів у даному аспекті зводиться до:

• здійснення державної підтримки регіонального розвитку шляхом реалізації комплексу державних програм;

• розміщення держзамовлення на постачання продукції підприємствами регіону для загальнодержавних потреб;

• паритетної участі у великих регіональних інвестиційних проектах;

• рівноправної взаємодії державної і місцевої бюджетних систем, які ґрунтуються на розмежуванні податкових та інших функцій;

• створення сприятливих умов для розвитку території;

• вибору обґрунтованої економічної стратегії щодо досліджуваної території.

Кризова економічна ситуація в регіонах може загрожувати національній економічній безпеці у випадках, коли: а)дія окремих факторів дестабілізації сягає такого рівня гостроти, за якого можуть спостерігатися незворотні процеси в тих чи інших сферах господарського комплексу регіону, що позначається на економіці прилеглих територій і економіці України в цілому і потребує довгострокових і високовитратних державних заходів; б) коли ліквідація кризової ситуації в регіоні стає можливою лише за втручання державних органів і додатковому фінансуванні з держав­ного бюджету.

Як показники економічної безпеки (індексу економічної безпеки, ІЕБ території) можуть використовуватися:

1. Ступінь зношеності основних виробничих фондів, %.

2. Рівень виробничих капіталовкладень на 1 грн. основних фондів.

3. Індекс динаміки обсягів промислового виробництва, (1990 р. = 100 %).

4. Відношення інвестицій до ВВП, %.

5. Відношення обсягів трансфертів з державного фонду підтримки територій до ВВП, %.

6. Співвідношення індексів росту доданої вартості території та основного капіталу, % (ДВТ).

7. Відносне зменшення зайнятих у науці і науковому обслуговуванні в загальній кількості зайнятих на території в порівнянні з 1990 р., %.

8. Відношення податків та інших платежів у бюджет до ВВП території, %.

9. Частка оплати праці в ДВТ, %.

10. Частка незайнятих трудовою діяльністю громадян, що шукають роботу, в загальній кількості економічно активного населення, %.

11. Відношення різниці між кількістю громадян, що шукають роботу, і заявленою підприємствами і організаціями потребою в робітниках, до загальної кількості зайнятих в економіці, %.

12. Природне скорочення населення, осіб / 100 жителів.

13. Відношення середнього строку життя до нормативу, %.

14. Кількість населення з доходами, нижчими за мінімальні, в загальній його кількості, %.

15. Частка оплати праці в структурі особистих доходів населення, %.

16. Співвідношення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, %.

17. Норми особистих заощаджень (приріст коштів на депозитах і внесках, в цінних паперах, нерухомості, товарах тривалого користування) в особистих доходах, %.

18. Відношення витрат на соціальні програми до ВВП, %.

19. Частка населення, що проживає в зонах екологічного забруд­нення, природних катастроф, до загальної його кількості, %.

20. Питома вага тяжких злочинів у загальній кількості зло- чинів, %.

21. Частка розкритих злочинів у загальній кількості зареєстрованих злочинів, %.

Після кількісного аналізу визначається можливість або немож­ливість зняття аномально високих напруг за рахунок внутрішніх ресурсів території, прогнозуються можливі наслідки нерегульованого розвитку ситуації і в результаті визначається необхідність швидкої розробки особливих заходів.

Аналіз стану розвитку таких територій можна проводити за допомогою спеціально розроблених прогнозних сценаріїв, кож­ний з яких являє собою коротку характеристику можливого стану території (в розрізі ІЕБ), включаючи і варіант нерегульованого ззовні екстраполяційного розвитку депресії. Кожний з таких варіантів дає уявлення про власні і залучені ресурси, зміни у формуванні депресивного стану та про механізм його подолання. Інакше кажучи, сценарний варіант — це прогнозна характеристика зміни стану депресії та необхідних для цього ресурсів, управлінських дій і т. п. за найімовірнішими напрямами цих змін. Порівняльний аналіз сценаріїв дозволить не тільки обґрунтовано оцінити гостроту депресії, кваліфікувати її як потребуючу швидких дій, як таку, що не може самостійно розв’язатися, але й проаналізувати саму можливість зняття виявлених напруг.