§ 28. Творення ступенів порівняння та

особливості відмінювання прикметників

Прикметник — самостійна

частина

мови, що

вказує

на

озна.

ку

предмета

й

відповідає

на

питання: який? чий?

Прикметникизмінюютьсязародами, числамийвідмінками(скільки

відмінків

має

опорний

іменник, стільки

ж

і

прикметник, тобто 7).

За

значенням

прикметники

поділяються

на

якісні, відносні

та

присвійні.

До

розряду

якісних

належать

прикметники, що

позначають

ознакипредмета,

якіможутьпроявлятисявбільшійчименшіймірі: дорогий,

довгий, цікавий, легкий, старий, тихий, синій, солодкуватий, премудрий,

скупий, холодний, новий, широчезний, категоричний, важливий, м’який.

Відносні

прикметники

виражають

незмінні, сталі

щодо

міри

вияву

ознаки

предмета

через

відношення

їх

до

об’єктів, дій

чи

обставин:

автобусна

зупинка, туристський

маршрут, земляний

вал, українська

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

мова, янтарне

кольє, граматичний

аналіз, дерев’яна

підлога, бабусин

приїзд, нафтоперегінний

завод, педагогічний

університет.

Присвійні

прикметники

вказують

на

належність

предмета

людині,

рідше — тварині, відповідають

на

питання

ч

и

й?: Шевченків

стиль,

Лесина

поема, тітчина

хустка, мамина

виши.

ванка, батьківське

поле,

Ганнин

пейзаж, Надіїн

відгук, медсестрин

халат, хлопчикова

сорочка.

Розряд

за

значенням

прикметників

визначається

лише

в

контексті,

тому

що

одне

й

те

ж

слово

може

мати

різні

значення: заячий

хвіст

(присв., належить

зайцеві) — заяча

шапка

(відн., виготовлена

із

хутра

зайця) — заячий

характер

(якісн., боягузливий), нервова

хвороба

(відн.) — нервова

поведінка

(якісн.), театральний

репертуар

(відн.) —

театральний

жест (якісн.), малинові

ягоди

(відн.) — малиновий

обрій

(якісн.), винниченківські

твори

(присв.) — Винниченківські

читання

(відн.), кораловий

риф (відн.) — коралові

уста

(якісн.), ведмежий

барліг

(присв.) — ведмежа

послуга

(якісн.).

Якісні

прикметникиутворюють

вищий

та

найвищийступеніпорівняння.

1.

Вищий

ступінь

означає, що

в

одному

предметі

є

більше (менше)

певної

якості, ніж

в

іншому. Проста

форма

вищого

ступеня

твориться

додаванням

до

основи

прикметника

суфікса

-ш-або

-іш-: дешев-ий — дешев-ш-ий, стар-ий — стар-ш-ий, багат-ий —

багат-ш-ий, добр-ий — добр-іш-ий, рухлив-ий — рухлив-іш-ий,

нов-ий — нов-іш-ий.

2.

При

цьому

відбуваються

такі

явища:

а) суфікси

-ок, -ек-, -к-, як

правило, випадають: глибокий —

глибший, далекий — дальший, широкий — ширший, тонкий

— тонший, короткий — коротший, гладкий — гладший,

швидкий — швидший;

б)

кінцеві

приголосні

основи [г, ж, з] у

сполученні

із

суфіксом

-ш-перетворюються

на [жч]: дорогий — дорожчий, низький

— нижчий, дужий — дужчий, важкий — важчий, близький

— ближчий, вузький — вужчий;

у

двох

прикметниках

такі

зміни

не

відбуваються: легкий —

легший, довгий — довший;

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

в)

кінцевий

основи [с] + суфікс — ш-дає [шч] (літера

щ): ви

сокий — вищий, товстий — товщий.

3.

Вищий

ступінь

може

утворюватися

відінших

основ: добрий, хороший

— кращий, ліпший; гарний — кращий; поганий — гірший; великий

— більший, малий — менший. Явище

утворення

нових

форм

слова

від

інших

основ

називається

суплецією (суплетивізмом).

4.

Проста

форма

найвищого

ступеня

порівняння

утворюється

від

простої

форми

вищого

ступеня

додаванням

префікса

най-: найдобріший,

найбагатший, найкоротший, найдовший, найвищий,

найкращий. Ця

форма

може

ускладнюватися

префіксами

як-, що-:

щонайдобріший, якнайкращий, щонайбагатший, якнайкоротший,

щонайдовший, якнайвищий.

Увага! В

українській

мові

не

допускається

заміна

найвищого

ступеня

порівняння

формою

вищого. Правильно

вживати: найвищі

показники,

а

не

вищі

показники; найкраща

студентка, а

не

краща

студентка;

найвища

міра

покарання, а

не

вища

міра

покарання; найвища

ліга, а

не

вища

ліга. Неправильно

відповідно

до

правил

української

мови

іменується

установа — Вища

атестаційна

комісія, потрібно — Найвища

атестаційна

комісія.

Не

вживаються

також

у

літературній

мові

висловлювання

типу:

сама

дорога

людина, самий

легкий

білет, потрібно: найдорожча

людина,

найлегший

білет.

5.

Складена

форма

вищого

та

найвищого

ступенів

порівняння

має

обмежене

функціонування (уживається

переважно

в

науковому

та

офіційно-діловому

стилях). Вона

утворюється

за

допомогою

слів

більш (менш), найбільш (найменш), які

додаються

до

звичайної

форми

прикметника: більш

відкритий, менш

відомий — найбільш

відкритий, найменш

відомий.

Увага! Помилковими

є

утворення

типу

більш

рішучіший, менш

вибагливіший,

найбільш

уважніший, найменш

корисніший. Потрібно: більш

рішучий, менш

вибагливий, найбільш

уважний, найменш

корисний.

Найвищийступіньпорівнянняприкметника, щопередаєвластивості

живих

істот, може

передаватися

формою

прикметника

вищого

ступеня

з

додаванням

слів

за (від) усіх: кращий

за

всіх, активніший

від

усіх.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

6.

Не

утворюють

ступенів

порівняння

якісні

прикметники:

а) що

виражають

абсолютні, не

порівнювані

щодо

міри

вияву

ознаки (не

можуть

проявлятися

в

більшій

чи

меншій

мірі):

сліпий, кривий, лисий, німий, босий, голий, хворий, мертвий,

живий, порожній, готовий, сивий, русий;

б)

утворені

від

відносних

на

позначення

кольорів, а

також

назви

складних

кольорів

та

відтінків: фіалковий, бузковий, вишневий,

шоколадний, апельсиновий, кремовий; ніжно-блакитний,

темно-червоний, синьо-зелено-жовтий, світло-оранжевий,

чорно-білий;

в)

які

за

допомогою

певних

префіксів

і

суфіксів

передають

або

найбільшу, або

найменшу

міру

вияву

ознаки, або

неповноту

якості: ультрамодний, супердорогий, прехороший, всесильний,

надчутливий, замалий, архіважливий, здоровенний, старезний,

довжелезний, багатющий, холоднючий, густенький,

мокресенький, тонісінький, малюсінький, великуватий, синюватий,

білявий, круглястий

тощо.

Відмінювання прикметників

Прикметники

за

характером

морфемного

складу

можуть

мати:

а)

коротку

форму

з

нульовим

закінченням: срібен, ясен, славен,

молод, повен, варт, винен, годен, готов, жив, згоден, здоров,

ладен, прав, ласкав, певен, повинен, потрібен, рад, зелен, а

також

присвійні

прикметники

на

-ів (-їв), -ин (-їн) уН. та

З.

в. одн. чоловічого

роду: тітчин, Зінин, бабин, дідів, дядьків,

братів;

б)

повну

стягнену

форму: білий, біла, біле, білі;

в)

повну

нестягнену

форму, що

утворюється

лише

у

формах

Н.

та

З. в. жіночого, середнього

роду

та

множини: високая, високеє,

високії; рідная, ріднеє, ріднії; веселая, веселеє, веселії; нещасная,

нещаснеє, нещаснії; широкая, широкеє, широкії; гіркая,

гіркеє, гіркії.

Повністягненіприкметникизахарактеромкінцевогоприголосного

основи

поділяються

на

тверду

та

м’яку

групи

відмінювання. Основа

прикметників

твердої

групи

закінчується

на

твердий

приголосний,

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

уН. в. одн. вони

мають

закінчення

-ий

(нульовев

присвійнихкоротких

прикметниках

на

-ів(-їв), -ин(-їн) іт.д. типу

матусин, Франків), -а, -е:

дорогий, дорога, дороге; Петрів, Петрова, Петрове; гарячий, гаряча,

гаряче; залізний, залізна, залізне; доччин, доччина, доччине; нянин, нянина,

нянине. Короткіприсвійніприкметникизнульовимзакінченняму

всіх

формах, крім

Н., З. та

Кл. в., відмінюються

як

звичайні

повні

стягнені

форми.

Дом’якоїгрупиналежатьприкметникизосновоюнам’який— переважно

[н.] або [й]: художній, колишній, самобутній, хатній, пізній,

братній, орлій, синій, вчорашній, внутрішній, прийдешній, осінній, довгошиїй,

довговіїй, безкраїй.

Повні

нестягнені

прикметники

в

усіх

відмінках, крім

Н., З. та

Кл.,

мають

такі

ж

форми, як

відповідні

повні

стягнені

прикметники

твердої

чи

м’якої

групи: молодая, молодеє, молодії

змінюються

як

молода, молоде,

молоді; ранняя, раннєє, раннії — як

рання, раннє, ранні.

Увага! Розрізняйте

прикметники

дружний — пов’язаний

дружбою,

одностайний, який

діє

спільно, погоджено (дружний

стрій, клас,

хор, гурт) і

дружній — сповненийприязні, товариський, належнийдругові

(дружній

потиск, погляд; дружні

зв’язки, стосунки).

Утаблиціподанобуквеневираженнязакінченьприкметниківтвердої

та

м’якої

груп. Варіантні

закінчення

в

тих

самих

прикметниках

зазначено

через

похилу

риску.

чоловічий

рід

інкиОднина

середній

рід

жіночий

рід

Множина

Відмтверда

м’яка

тверда

м’яка

тверда

м’яка

тверда

м’яка

група

група

група

група

група

група

група

група

Н. -ий, -O -ій

-е

-є

-а

-я

-і

-і

Р. -ого

-ього

-ого

-ього

-ої

-ьої

-их

-іх

Д. -ому

-ьому

-ому

-ьому

-ій

-ій

-им

-ім

З. Н. чи

Р. в. -е

-є

-у

-ю

Н. чи

Р. в.

О. -им

-ім

-им

-ім

-ою

-ьою

-ими

-іми

М. -ому

/-ім

-ьому

/-ім

-ому

/-ім

-ьому

/-ім

-ій

-ій

-их

-іх

Кл. як

у

Н. в. як

у

Н. в.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Окремо

виділяється

група

відмінювання

на -лиций, що

має

при

словозмініознакиобохвищезазначенихгруп: білолиций, яснолиций, блідолиций,

круглолиций, довголиций.

ВідОднина

Множина

мінки

чоловічий

рід

середній

рід

жіночий

рід

Н. -ций

-це

-ця

-ці

Р. -цього

-цього

-цьої

-цих

Д. -цьому

-цьому

-цій

-цим

З. як

Н. чи

Р. в. -це

-цю

як

Н. чи

Р.

О. -цим

-цим

-цьою

-цими

М. -цьому/-цім

-цьому/-цім

-цій

-цих

Кл. як

у

Н. в. як

у

Н. в.

Прикметникові

іменники

типу

будівничий, лютий

(місяць), подорожній,

відмінюються

як

звичайні

прикметники: до

будівничого, будівничим;

Сьогодні

перше

лютого

й

Першого

лютого 2003 року; Старі

правду

кажуть: два

хитрих

мудрого

не

переважать (Л. Глібов); Сучасне

завжди

на

дорозі

з

минулого

в

майбутнє

(О. Довженко).

Середприкметниківнезміннимиєіншомовніназвикольорів: беж,

маренго, бордо, електрик, хакі — та

деякі

інші

слова: морзе, апліке,

фантазі., ліберті, нетто, брутто, комільфо, масака. Частинанезмінюванихслівзалежновідконтексту,

аточніше — синтаксичноїролі, може

бути

прикметниками

чи

іменниками: іоруба, мунда, хауса, хінді, бенгалі,

палі, суахілі, комі, марі, мансі, урду, банту, пушту, майя

(мови, народності);

антука, негліже, травесті, моко, бароко, рококо, соло, модерн,

тет-а-тет, цірліх-манірліх, апаш.

Вправа 86

Поставте

словосполучення

у

формі

орудного

відмінка

однини

й

запишіть,

виділивши

та

пояснивши

закінчення.

І. Свіжа

пекуча

їжа, вечірня

пісня, стигла

смачнюча

груша, вража

зграя, хижа

паща, торішня

сажа, горюча

сльоза, відомча

радіомережа,

сусідня

дача, художня

майстерня, гнітюча

тиша, чужа

хижа, важча

задача,

незабутня

афіша, страшнюча

колюча

хаща, нижча

діжа, схожа

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

вдача, справжня

замша, яснолиця

робоча

матуся, квітуча

черемша, плакуча

верба, блискуча

відповідь, уранішня

освітня

телепередача, ближня

галерея, виробнича

площа, небайдужа

рішуча

гетьманша, виборча

дільниця, зловорожий

хитрючий

вельможа, мужича

калоша, тонколиця

фея, порожня

траншея, ведмежа

оселя, твердюча

добряча

огорожа,

ближча

легша

подача, тяжча

ноша, дикоростуча

орхідея, довша

баржа,

папужа

вдача, рум’янолиця

балакуча

теща, ледача

злюча

сторожа, блідолиця

розвідниця.

ІІ. Верблюжа

нерішуча

малеча, смагляволиця

листоноша, давня

іржа,

швидкоминуча

холоднеча, отча

кутя, козача

проща, сировинно-товарна

біржа, неминуча

втеча, ранньоквітуча

пахуча

ружа, хлопчача

пригорща,

видавнича

справа, княжа

ворожнеча, швидша

хвиля, гаснуча

свіча,

заміжня

дужа

чукча, дужча

пороша, осіння

алея, пророча

притча,

учорашня

лапша, несвіжа

спаржа, дорожча

горбуша, краєзнавча

творча

праця, мальовнича

круча, кругосвітня

подорож, найкраща

кіноепопея,

несхожа

душа, жіноча

ескадрилья, глибша

калюжа, вища

фортеця, таємнича

ратуша, темно-синя

чаша, більша

кают-компанія, круглолиций

перехожий, жовтогаряча

пряжа, законодавча

влада, цілющий

женьшень,

кипуча

енергія, розпорядча

депеша, гожа

молодиця, Біловезька

Пуща, Божа

Матір.

Вправа 87

У § 54 знайдіть

текст «Невичерпна

духовна

скарбниця», випишіть

прикметники

разом

з

іменниками, до

яких

вони

відносяться, виділіть

закінчення, визначте

рід, число, відмінок

прикметників.

Вправа 88

Виправте

помилки, допущені

при

творенні

ступенів

порівняння

прикметників.

1. Найбільш

гарячіші

вихопили

шаблі, готові

на

місці

розправитися

із

зрадником (В. Малик). 2. У

клубі

кращих

величають, кращим

премії

дають (С. Олійник). 3. Збройні

сили

України

стають

більш

демократичнішими.

4. Доброзичлива

мамина

посмішка, лагідне

слово —

вища

похвала

для

дитини. 5. Праця — самі

кращі, самі

радикальніші

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ліки

від

нудьги. 6. Після

першого

го.

ла

гра

стала

менш

цікавішою. 7.

Найяскравіший

глечик

виявився

найбільш

порожнім. 8. Бабусина

смородина

була

більш

кислуватіша, ніж

наша. 9. Правий

берег

річки

менш

крутіший, ніжлівий. 10. Хмаринка, із-заякоївиходилосонце, буланіжно-

рожевіша, порівняноізсусідніми. 11. ПаулоКоельо— одинізсамих

популярнихписьменниківсучасності. 12. Злочинцязасудженодовищої

міри

покарання. 13. Це

наш

кращий

студент.

— Діти! Запишіть

у

зошити

імена

найвизначніших, на

вашу

думку,

людей, — сказав

учитель. Згодом

він

запитав:

— Скільки

вже

ти

написав, Андрійку?

— Десять. Лишився

ще

один — воротар…