3. Двовидові й одновидові дієслова.

Усі дієслова мають категорію виду. Проте не кожне дієслово може утворити корелят. Частина дієслів завжди виступає або в док. виді, або в недок. виді. Такі дієслова називаються одновидовими дієсловами недок. виду або одно видовими дієсловами док. виду:

лежати, сидіти, мислити – не можуть мати видової пари – одно видові непарні дієслова недок. виду.

Поплакати, попрацювати, натерпітися – не мають корелятивної пари – одно видові непарні док. виду.

Ці дієслова не можуть утворити корелят через свою семантику, тому що одно видові дієслова недок. виду позначають таку дію, яка не може мати або не передбачає завершення, результативності, і навпаки, одно видові дієслова док. виду позначають дію, яка не може бути тривалою в часі, вона реалізується раптово, несподівано.

В СУЛМ є дієслова, які в одній формі можуть мати значення обох видів (мовити, женити, вінчати, ранити, веліти). Але в одних контекстах вони можуть набувати значення док. виду, а в інших – недок. виду.

Командир велів відкрити вогонь (док. в.).

Працюй як велить тобі совість (недок. в.).

Двовидові дієслова можна поділити на 2 групи:

1 – мовити, ранити, женити.

2 – дієслова іншомовного походження з суфіксами – ува-, -юва-: організувати, аналізувати, атакувати.

Ми наслідуємо кращі традиції класичної літератури (недок. в.).

Ми наслідуємо їх приклад тоді, коли переконаємось у його доцільності (док. в.).

Проте в СУЛМ деякі з цих двовидових дієслів можуть утворювати видові пари (женити – оженити, веліти – звеліти, організувати – організовувати).

4. Вживання видових форм дієслова.

Форми доконаного і недоконаного видів здебільшого вживаються в прямому значенні. Проте в певних контекстах форма одного виду може вжив. в значенні іншого (характерне для розмовного стилю).

Слова, словосполучення типу «довго», «цілий день», «весь час», які означають тривалість дії вживаються при дієсловах лише недок. виду (довго думав, цілий день працював).

Обставини типу «час від часу», «щоденно», які означають регулярну повторюваність дії вживаються при дієсловах недок. виду (щоденно готувався, час від часу згадував).

Обставини «все частіше», «все нижче», «все вище» означають посилення або послаблення дії і вживаються з дієсловами недок. виду (все вище підіймалися).

Обставини із значенням раптовості дії вживаються із дієсловами доконаного виду (раптом заспівав, миттєво зник).

Модальні слова із заперечною часткою «не» (не треба, не варто, не слід) вживаються із дієсловами недоконаного виду (не слід думати погано, не повинен приходити).

При однорідних присудках вживаються дієслова одного виду:

Сів, подумав, написав (послідовність).