Військовий інститут Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

завдання загальної тактики.

6

До Сил оборони відносяться Збройні Сили , які призначені для захисту держави, суспільства від зовнішніх загроз воєнного характеру.

Війна - не обмежується тільки збройною боротьбою, вона охоплює дипломатичну, ідеологічну, економічну форми боротьби. Тому її досліджують кілька наук: військова наука, філософія, політологія, економіка.

Військова наука - це система знань про характер та закони війни, способах її ведення.

Складовими частинами військової науки є:

-теорія військового мистецтва;

-теорія військового будівництва;

-теорія військового навчання та виховання;

-теорія військової економіки;

-теорія використання військ в надзвичайних ситуаціях.

7

Військове мистецтво – складається з трьох складових частин:

Військове

мистецтво

охоплює теорію і практику підготовки держави та її ЗС до війни, планування та ведення війни та стратегічних операцій.

Оперативне мистецтво – вміщує теорію і практику підготовки та ведення операцій (бойових дій) об’єднаннями ЗС.

Військова тактика (грец. taktika- мистецтво шикування військ, від tasso –будую війська) — складова частина

військового мистецтва, що включає теорію й практику підготовки й ведення бою з’єднаннями, частинами(кораблями) і підрозділами різних видів збройних сил, родів військ (сил) і спеціальних військ на суші, у повітрі й на морі .

9

Теорія тактики досліджує :

•зміст і характер сучасного бою,

•розкриває закономірності і принципи збройної боротьби тактичними силами і засобами,

•вивчає бойові можливості військових формувань,

•розробляє способи підготовки і ведення всіх видів бойових дій (оборони, наступу, зустрічного бою,

перегрупувань тощо).

Теоретичні положення тактики відображаються в:

-бойових статутах,

-настановах,

-підручниках,

-навчальних посібниках,

-військово – теоретичних працях.

10

Найважливішими завданнями тактики є:

•вивчення сил і засобів противника, його поглядів на застосування їх у бою, а також на способи ведення різних видів бою;

•вияв сильних і слабких сторін озброєння, техніки, організаційної структури військових підрозділів, частин, з’єднань і тактики дій противника,

•розробка і втілення в життя заходів, що забезпечують постійну бойову готовність підрозділів, частин і з’єднань своїх військ до виконання бойових завдань у складних умовах наземної, повітряної та радіоелектронної обстановки,

•розробка та удосконалення способів ведення бойових дій у початковий період війни.

11

Структура тактики складається із:

•загальної тактики;

•тактики родів військ;

•тактики спеціальних військ;

•тактики з’єднань, частин і підрозділів інших формувань.

Загальна тактика досліджує закономірності загальновійськового бою та пропонує рекомендації щодо його підготовки і ведення зусиллями підрозділів, частин і з’єднань різних видів ЗС, родів військ та спеціальних військ.

Основу загальної тактики складає тактика Сухопутних військ.

12

1.1.2. Призначення, організація і склад Збройних Сил України на сучасному етапі.

– це сукупність економічних,

політичних і власне військових заходів, здійснюваних вищим державним і воєнним керівництвом, спрямованих на забезпечення збройного захисту держави.

Україна як незалежна держава і об’єкт міжнародного права, виходячи с того, що оборона країни є справою всього народу України, створює власні Збройні сили.

Головне місце у військовому будівництві займають заходи щодо будівництва і розвитку Збройних Сил, бо вони складають основу оборонної могутності держави.

13

Збройні Сили України – це державна військова структура, яка згідно до Конституції України (ст. 234 – 237 розділу VІІ ) призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканості України від нападу ззовні.

Будівництво ЗСУ визначається принципом оборонної достатності і базується на тому, що Україна:

=не визнає війну як спосіб розв’язання міжнародних проблем;

=прагне до нейтралітету і дотримання неядерних принципів: не застосовувати, не виготовляти і не закупати ядерної зброї;

=не має територіальних претензій ні до однієї держави і не бачить у жодному народі образ ворога;

=ніколи першою не розпочне бойові дії проти будь-якої держави, якщо не стане сама об’єктом агресії.