анатомия / Новая папка / печать 2

№ 13. Типи нейронів: уніполярний, пседоуніполярний, біполярнийі мультиполярний

Нервові клітини разом з відростками називаються нейронами.

Нервова клітин має тіло і певну кількість відростків, деякі з яких дуже довгі (таких відростків не мають ніякі інші клітини організму).

. Нервові клітини разом з відростками називаються нейронами.

Виділяють такі типи клітин:

1) Клітина з одним полюсом називається однополюсною (уніполярною), такі клітини є круглої форми;

2) Клітина з двома полюсами називається двополюсною (біполярною), такі клітини є овальними за своєю формою;

3) Клітина з з кількома відростками – багатополюсною (мультиполярною). такі клітини є багатокутними за своєю формою.

У мультиполярній клітині один із відростків найчастіше значно довший за інші. Цей відросток називається нейритом або аксоном. Інші відростки – дендрити- розгалужуються відразу, близько від клітини, на багато гілочок.

№ 14. Мієлінізовані і немієлінізовані нервові волокна.

Нервові волокна вкриті клітинами, які були відкриті Шваном і які називаються шваннівськими (вони розташовані як суцільний ланцюг вздовж волокна). Вони мають значення в обміні нервового волокна і виконують роль ізолятора.

Нервові клітини мають різний характер. Навколо одних волокон під шванівською оболонкою утворюється досить товстий шар мієліну – речовини ліпоїдної природи, навколо інших – мієлінової оболонки не видно.

Залежно від цього волокна поділяються на два класи:

1.м”якушеві – мають меліновий шар (під шваннівською оболонкою)

2.безм”якушеві – які його не мають.

М”якушеві волокна завдяки наявності мієліну мають яскраво-білий колір. Порівняно з білими аксонами дендрити і самі клітини сіруватого кольору. Ось чому скупчення їх утворюють сіру речовину мозку, а скупчення аксонів утворюють білу речовину мозку.

Весь нерв може складатись з одних м”якушевих волокон, з одних безм”якушевих, або з тих і тих разом.

№ 16. Будова і функції синапсів.

Імпульси, які поширюються вздовж одного нейрона, можуть передаватися на інші нейрони і на різні клітини й органи.

Анатомічний і функціональний зв”язок між ними можу відбуватися за допомогою відростків нейрона, які входять у контакт з іншими нервовими волокнами або з ефекторними органами –епітелієм, м”язовими волокнами або секреторними клітинами.

Передача імпульсів з одного нейрона на інший відбувається через контакт, тобто дотик. Місце контакту двох нейронів називається синапсом.

Кожен нейрон має один або багато синапсів з іншими нейронами. Кожна гілочка кінцевого розгалуження аксона може входити в контакт з тілом іншого нейрона або з розгалуженням його дендриту.

Нервове збудження в тілі нейрона може йти в будь-якому напрямі, але в синапсі збудження проходить лише в одному напрямі (від першого полюсу до другого). Перший полюс – це закінчення аксона, другий полюс – це другий нейрон, його тіло або дендрит

№ 18. Рефлекторна дуга.

Рефлекс – це відповідь на подразнення.

Весь нервовий шлях, який пробігає імпульс від рецептора до м”яза, є так званою рефлекторною дугою простого рефлексу.

Рефлекторна дуга складається з трьох нейронів: а) чутливого – від рецептора до заднього рога спинного мозку; б) вставного – від заднього рога до переднього; в) рухового – від переднього рога до м”яза.

Розглянути це можна на прикладі больового подразнення шкіри. У шкірі розгалужені найтонші гілочки чутливих нервів, що закінчуються особливими спеціалізованими утворами, які й сприймають різні подразнення. Ці утвори називаються рецепторами. Під впливом сприйнятого подразнення виникає імпульс. Збудження нерва, або імпульс, являє собою складні фізико-хімічні процеси з виникненням електричного струму, які поширюються хвилеподібно від рецептора по чутливому нерву в напрямі до мозку.

Клітини чутливого нерва своїм скупченням утворюють потовщення, яке називається спинномозковим вузлом і розташовується в межах міжхребцевого отвору. Клітини цього вузла уніполярні, бо мають один полюс. Але з цього полюсу виходять ще два відростки, тісно переплетені між собою, що здаються одним відростком. На деякій відстані від клітини відростки розходяться в протилежних напрямках: а) один відросток – периферичний, тягнеться назовні, виходить крізь міжхребцеівий отвір, з”єднується з переднім корінцем і йде далі в складі мішаного спинномозкового нерва, закінчуючись в шкірі в шкірі рецептором; б) другий відросток - центральний, йде в напрямі до спинного мозку. Центральні відростки, дійшовши до спинного мозку, вступають у задній ріг сірої речовини, утворюючи синапс з дендритами його клітин.

Частина чутливих клітин заднього рога посилає свої аксони догори, передаючи імпульс дальшим клітинам, аж поки він не дійде до кори головного мозку.

Частина ж клітин посилає свої аксони у передній ріг, де вони утворюють синапс з дендритами рухових клітин переднього рога. Цей передаточний нейрон називається вставним, або проміжним. Рухові клітини переднього нерва посилають свої аксони в складі передніх корінців спинного мозкового нерва, а потім у складі самого нерва до м”язів, які і дають ефект скорочення м”яза у відповідь на подразнення.

Рефлекторна дуга – шлях, по якому проходить нервовий імпульс від рецептора до робочого органу.

У рефлекторній дузі виділяють 5 елементів: 1) рецептор, 2) чуттєве волокно, що проводить збудження, що почалося, до центру. 3) нервовий центр, де відбувається переключення збудження з центрострімкого нейрона на центробіжний, 4) рухоме волокно, що несе нервові імпульси від центра до периферії, 5) ефектор – нервове закінчення еферентного нейрона, що передає нервовий імпульс до робочого органу. Ці елементи зв’язані між собою синоптичним зв’язком.

Розрізняють складні і прості рефлекторні дуги. У простій рефлекторній дузі беруть участь два нейрони: що сприймає і той що виконує, наприклад рефлекторна дуга сухожильного рефлексу. Складні рефлекторні дуги багатонейронні. Вони складаються із рецепторного нейрону, одного або декількох вставних та ефекторних нейронів.

Рефлекторні дуги більшості рефлексів багатонейронні. У них беруть участь так звані ланцюги зворотного зв’язку, по яким нервові імпульси від ефекторів знову поступають ЦНС і інформує її про стан робочого органу в даний момент.

№ 19. Розвиток спинного мозку ссавців.

Спинний мозок розташований у спинномозковому канал, тягнеться від верхнього краю першого шийного хребця до другого поперекового хребця.

Він має вигляд шнура, сплющеного в поредньо-задньому напрямі. На поперечному розрізі має вигляд овала з довшою поперечною віссю.

На всьому протязі задній мозок має два потовщення: шийне і поперекове.

Шийне потовщення міститься на протязі від другого шийного до другого грудного хребця, а поперекове – від десятого до дванадцятого грудного хребця. Після цього спинний мозок поступово потовщується, утворюючи спинномозковий конус, верхівка якого припадає на рівень другого поперекового хребця.

Від конуса тягнеться тонка кінцева нитка, яка проходить по нижньому відділу спинномозкового каналу, а потім по крижовому каналу і прикріплюється до другого куприкового хребця. Кінцева нитка оточена довгими корінцями поперекових і крижових нервів, які становлять утворення, яке називається кінським хвостом.

У зародку спинний мозок заповнює весь спинномозковий канал, і кожна пара нервів виходить з мозку під прямим кутом і йде в поперечному напрямі до відповідного між- хребцевого отвору.

З розвитком зародка хребет починає рости швидше, ніж спинний мозок. Через це нижній кінець спинного мозку зміщується щодо хребта догори. Між хребцеві отвори лежать тепер нижче, і тому нервові корінці, які пройшли крізь них, видовжуються і лежать уже не поперечно, а косо.