3.Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – нац/ECTS 1/1,5	Галузь знань 0305Економіка та підприємництво	Нормативна
	Напрям підготовки 6.030504
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): 5.03050401 Економіка підприємства	Рік підготовки:
Змістових модулів - 2		2-й	2-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)		Семестр
Загальна кількість годин - 54		1-й	1-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента - 1	Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст	30год.
		Практичні, семінарські
		0 год.
		Лабораторні
		10год.
		Самостійна робота
		24год.
		Індивідуальні завдання: год.
		Вид контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1/0.66

для заочної форми навчання – 0.17/1

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: формування екологічної культури студентів, навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як унікальної цінності.

Завдання: формування світоглядних знань про основні тенденції взаємодії суспільства і природи на сучасному етапі, взаємозалежність економіки й екології; розкриття наукових основ природокористування, формування знань про традиції природокористування корінних громад населення, основні положення міжнародної стратегії сталого розвитку; виховання розуміння сучасних екологічних проблем, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності; виховання почуття відповідальності за стан довкілля, усвідомлення місця людини в природі, свідомості щодо необхідності дотримання природоохоронного законодавства; розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому, регіональному рівні, вміння прогнозувати особисту діяльність та діяльність інших людей; розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь і навичок, емоційних переживань стосовно вивчення, оцінювання та збереження природи рідного краю та власного здоров’я.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: складну структуру екології яка об’єднує два основні напрямки: теоретичний (класичний) і прикладний; „найвпливовіші” антропогенні чинники; роль живої природи в організації біосфери, місце природи у житті суспільства, рушійну силу людського розуму у формуванні ноосфери, місце людини у природі; особливості промислового природокористування, специфіку впливу на довкілля видобувної та обробної промисловості, гостроту проблеми утилізації та переробки відходів; промислові виробництва, що становлять найбільшу безпеку для довкілля; тенденції використання мінеральних ресурсів у житті суспільства; негативний вплив геохімічних аномалій на живу природу і організм людини; шляхи і напрямки виваженого ресурсокористування; проблеми дефіциту і причини нехватки прісних вод, заходи по запобіганню забрудненню води; основи водного законодавства України; джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей; наслідки зміненості ланок колообігу речовин і енергії; необхідність дотримання збалансованого розвитку, як гаранта невиснажливого природокористування; категорії біологічна продуктивність, споживання біопродукції; основні категорії природо заповідання, основні структурні елементи екомережі; сутність поняття „екобезпека”, критерії екологічної безпеки, „екологічний ризик”, „гранично допустимі концентрації”, „гранично допустиме екологічне навантаження”; методи визначення і види аналізу екологічного ризику; принципи природоохоронного законодавства; основні законодавчі екологічні акти України.

вміти: аналізувати наслідки змін і перетворень природних процесів і компонентів природи антропогенною діяльністю; наводити приклади екологічних проблем надрокористування; пояснити планетарну роль гідросфери; аналізувати особливості використання водних ресурсів світу і України;

пояснити залежність стійкості геосистем від біорізноманіття, біомаси і біопродуктивності; охарактеризувати взаємопов’язаність понять „забруднення” і „деградація”; порівняти причини і наслідки деградації компонентів природного середовища; аналізувати антропогенні зміни на схемах колообігу речовин і енергії; аналізувати оптимальну модель збалансованого розвитку природокористування України, своєї місцевості; пояснити причини і наслідки деградації біорізноманіття; аналізувати роль міжнародних та національних програм у збереженні біорізноманіття; розглядати екобезпеку людини через призму функції здоров’я; пояснити про відповідальність за порушення природоохоронного законодавства; пояснити доцільність перспективи формування національної екомережі.