
- •Розчини газів в рідинах
- •Приклади розв‘язання задач
- •Осмотичний тиск розчинів
- •Приклади розв‘язання задач
- •Тиск пари розбавлених розчинів. Закон Рауля
- •Приклади розв‘язання задач
- •Замерзання і кипіння розчинів
- •Приклади розв‘язання задач
- •Перегонка рідких сумішей
- •Приклади розв‘язання задач
- •Література
- •Електроліз. Закони Фарадея
- •2 Силу струму визначаємо за формулою
- •Електрична проводимість розчинів. Закон розведення
- •Електродні потенціали і е. Р. С. Гальванічних елементів
- •Література
- •Алгоритм «Електроліз водних розчинів солей»
- •Рішення:
- •85См3 0,005 н. АgNо3. Написати формулу міцели одержаного золя.
- •Завдання самостійної роботи
- •Література
- •Коагуляція. Поріг коагуляції
- •Рішення.
- •Явище електрофорезу
- •Література
Література
1 Гамеева О.С. Физическая и коллоидная химия.- М.: Высшая школа, 1974. С225 – 286.
2 Ахметов Б.В., Новиченко Ю.П., Чапурин В.И. Физическая и коллоидная химия. -Л.: Химия, 1986.
С 232 -268.
3 Ахметов Б.В. Задачи и упражнения по физической и коллоидной химии.-Л.:Химия,1988. С186-209.
4 Гамеева О.С. Сборник задач и упражнений по физической и коллоидной химии.- М.: Высшая школа, 1980. С134 – 159.
5 Краткий справочник физико-химических величин. Под редакцией К.П.Мищенко, А.А.Равделя. Л.Химия,1974.
6 Балезин С.А. Практикум по физической и коллоидной химии – М.: Просвещение,1980.
Алгоритм «Електроліз водних розчинів солей»
1 На яких електродах відбувається процес? На інертних? |
|
Так |
|
2 На катоді. Чи знаходяться в розчині катіони одного з металів, розташованих від Li до Аl в електрохімічному ряду? |
|
Так |
Ні |
Електроди мідні? |
|
|
|
На катоді відновлюється водень з води:
4Н2О + 4е ---> 2Н2 + 4ОН- |
|
Ч |
|||
Так |
Ні |
||||
|
|
|
На катоді: Сu2+ + 2е --> Сu0 На аноді: Сu0 – 2е --> Сu2+ |



Чи знаходяться в розчині тільки катіони Сu2+ ? |
Так |
Н
Ме +n + n е ---> Ме 0 4Н2О + 4е ---> 2Н2 + 4ОН- |
Чи знаходяться в розчині катіони одного з металів, розташованих від Сu до Аu в електрохімічному ряду? |
Н |
На катоді відновлюється метал Ме +n + n е ---> Ме 0 |
3 На аноді. Чи знаходиться в розчині один з аніонів безоксигенних кислот, крім F- ? |
|
Так |
Ні |
Окиснюються аніони безоксигенних кислот до простих речовин: 2Cl- – 2e ---> Cl20 2Br - – 2e ---> Br20 2I- – 2e ---> I20 S2- – 2e ---> S0 |
Чи знаходяться в розчині тільки гідроксид – іони? |
|
Так |
Ні |
Окиснюються гідроксид – іони: 4ОН- – 4е ---> О2 + 2Н2О |
Чи знаходиться в розчині один з іонів оксигеновмісних кислот або іон F- ? |
Так |
Окиснюються молекули води, виділяється кисень: 2 |
4 Загальне рівняння процесу електролізу – сумарне рівняння реакцій окиснення і відновлення, що відбуваються на аноді і катоді |
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»
ТЕМА: РОЗРАХУНОК АДСОРБЦІЇ НА МЕЖІ РОЗДІЛУ ФАЗ. БУДОВА МІЦЕЛИ КОЛОЇДНОЇ ЧАСТОЧКИ
Колоїдна хімія вивчає властивості дисперсних систем. Дисперсні системи гетерогенні і мають сильно розвинену поверхню. Ступінь подрібненості речовини характеризується величиною питомої поверхні S0, що дорівнює відношенню загальної поверхні частинок S до об’єму речовини V, яка подрібнюється.
S0 = S / V
Питома поверхня – це загальна поверхня всіх частинок речовини, загальний об’єм яких складає 1см3.
Якщо прийняти форму частинки у вигляді кубу з ребром l см, то питома поверхня складає
S0 = S / V = 6 l 2 / l 3 = 6 / l.
Для частинок у вигляді кулі радіусом r питома поверхня складає
S0 = S / V = 4r2 / 4/3r3 = 3 / r
По мірі подрібнення речовини швидко зростає кількість частинок, одночасно зростає загальна і питома поверхня, а також запас вільної поверхневої енергії в системі. Тому в дисперсних системах самочинно відбуваються адсорбційні процеси, які знижують вільну енергію систем.
В розчинах адсорбція супроводжується зміною поверхневого натягнення. Адсорбція Г на кордоні розчин – газ кількісно характеризується надлишком речовини (кмоль/м2) в поверхневому шарі.
Поверхневий надлишок Г ,кмоль/м2, визначають за зміною поверхневого натягнення, використовуючи рівняння Гіббса:
Г = – (С / RT) (d / dC) ,
де С – концентрація розчину, кмоль/м3;
R – молярна газова стала, Дж/ кмоль.К;
Т – абсолютна температура, К;
d / dC – зміна поверхневого натягнення з концентрацією при незмінній поверхні, м2.Н/кмоль.
Для приблизних розрахунків можна користуватися формулою Гіббса у вигляді
Г = – (С2 / RT) (2 – 1 ) / (C2 – С1).
При адсорбції на межі розділу тверде тіло – рідина із – за неможливості дослідного визначення поверхневого натягнення кількість адсорбованої речовини розраховують за зміною концентрації розчину.
Залежність кількості речовини, що адсорбована 1г адсорбенту, від рівноважної концентрації за постійної температури виражається емпірічною формулою Фрейндлиха
x / m = a C 1/ n,
де х – кількість адсорбованої речовини, г;
m – кількість адсорбенту, г;
С – концентрація розчину при досягненні рівноваги;
а, 1/n – сталі величини, що визначаються дослідним шляхом.
Постійна 1/n для багатьох адсорбентів та адсорбатів коливається в межах від 0,1 до 0,5.
Константа а залежить від природи адсорбату і змінюється в широких межах.
Постійні а, 1/n можна визначити графічно. Логарифмуючи рівняння Фрейндлиха, отримуємо рівняння прямої lg (x/m) = lg a + 1/n lg C.
Визначивши значення x/m за двох концентраціях та побудувавши графік в логарифмічних координатах, визначають константи а і 1/n: lg a = ОА, 1/n = tg
Колоїдна частинка має складну будову. У центрі частинки знаходиться ядро, що є скупченням великої кількості молекул або атомів речовини, що уворює золь.
На поверхні ядра з дисперсійного середовища адсорбуються иони того або іншого знаку. Сукупність ядра з адсорбованими на поверхні іонами називається колоїдною частинкою або гранулою.
Звичайно адсорбуються головним чином іони, у складі яких є елементи або атомні угрупування, що є у речовині ядра частки (правило Пескова — Фаянса). Іони, що адсорбуються на поверхні ядра й що обумовлюють величину його електричного заряду частинки, називаються потенціалвизначаючими іонами. Вони утворюють так званий адсорбційний або нерухомий шар іонів.
Іони протилежного знаку (противоіони) частково адсорбуються на поверхні ядра частинки (тобто входять в склад нерухомого шару), а частково розташовуються в рідині поблизу гранули (дифузійний або рухомий шар іонів).
Совокупність гранули з дифузійною хмарою противоіонов називається міцелою.
При написанні формул міцел необхідне враховувати, які іони присутні в розчині й які з них можуть адсорбуватися ядром частинки відповідно до правила Пескова — Фаянса.
ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
Приклад 1 Визначити загальну площу поверхні частинок, якщо при подрібненні 1г сірки отримані частки: а) кубічної форми з довжиною ребра 10-5 см; б) частинки сферичної форми з диаметром
2.10-6 см. Густина сірки 2,07 г/см3.
Рішення: а) Для часток кубічної форми використовується формула S0 = S / V = 6 / l.
S0 = 6 / 10-5 = 6.105 см -1
Об’єм сірки розраховується за формулою V = m /
V = 1 / 2,07 = 0,4831см3
Загальна площа поверхні складає
S1 = 6.105 . 0,4831 = 2,9 . 105 см2 = 29м2.
б) Для часток сферичної форми використовується формула S0 = S / V = 3 / r
S0 = 3 / r = 3 / 1.106 см -1
Загальна площа поверхні складає
S2 = 3.106 . 0,4831 = 1,45 . 106 см2 = 145м2.
Приклад 2 Визначити число частинок, що утворюються при подрібненні 0,2см3 ртуті на кубики з довжиною ребра 8.10-6 см. Густина ртуті дорівнює 13,546 г/см3.
Рішення:
Розраховуємо масу ртуті m = V. = 0,2 . 13,546 = 2,709 г.
Визначаємо об’єм однієї частинки v = l3 = (8.10 -6)3 = 5,12 .10 -16 cм3.
Маса однієї частки буде дорівнювати m1 = 5,12 .10 -16 . 13,546 = 6,94 . 10 -15 г.
Число частинок буде складати N = m / m1 = 2,709 / 6,94 . 10 -15 = 3,9 . 10 14.
Приклад 3 Визначити поверхневий надлишок (кмоль/м2) при 100С для розчину, що містить 50 мг/л пеларгонової кислоти С8Н17СООН. Поверхневе натягнення розчину, що досліджується, 57,0 .10-3 Н/м.
Рішення:
З довідника знаходиться величина Н2О при 100С: 10Н2О = 74,22 .10-3 Н/м.
Визначається концентрація кислоти в розчині С2 = 0,05 / 158 кмоль/м3, С1 = 0.
Визначається поверхневий надлишок за формулою Г = – (С / RT) (d / dC)
0,05 57,0 .10-3 – 74,22 .10-3
Г = – ---------------------------- ------------------------------ = 7,318 . 10 -9 кмоль/м2
158 . 8,314 . 10 3 . 283 0,05 / 158
Так як Г > 0, то адсорбція додатна.
Приклад 4 До 100см3 розчину оцтової кислоти різної концентрації за 200С додали 3г активованого вугілля. Кількість кислоти до і після адсорбції визначали титруванням 50см3 розчину 0,1н NaOH. Визначити співвідношення x / m для кожного з розчинів, використовуючи дані титрування:
Об’єм NaOH, що використаний на титрування до адсорбції,см3 5,5 10,6 23,0
Об’єм NaOH, що використаний на титрування після адсорбції,см3 1,2 3,65 10,2
Визначити коефіціенти рівняння Фрейндліха та записати його вираз для даного випадку.