Зміст і послідовність виконання завдань:

В сім пробірок насипається по 4г суміші, склад якої дано в таблиці 1.

Таблиця 1 – Склад суміші

Компоненти суміші	Маса речовин в пробірці, г
	1	2	3	4	5	6	7
Камфора	4	3	2,5	2	1,5	1	0
Бензойна кислота	0	1	1,5	2	2,5	3	4
Вміст кислоти, %	0	25	37,5	50	62,5	75	100

В стакані або на водяній бані нагрівають воду до кипіння і опускають пробірку з термометром.

Коли суміш розплавиться, пробірку виймають і витирають.

Помічають час і записують температуру суміші через кожні 30 секунд, не виймаючи термометра.

Вимірювання температури закінчують після 4 – 5 значень після температурної зупинки.

На водяній бані розплавляють суміші № 2, 3, 4, 5.

Пробірки № 1, 6, 7 нагрівають на гліцериновій бані.

Результати досліду оформлюються в таблиці 2.

Таблиця 2 – Температура суміші

Час, хв	Температура суміші в пробірці, 0С
	1	2	3	4	5	6	7
0,5
1
1,5
2 тощо

Методичні рекомендації щодо виконання й оформлення:

При виконанні дослідів строго дотримуватися кількості реагентів та методики виконання роботи, які вказані в інструкції, а також заходів техніки безпеки.

На основі експериментальних даних побудувати криві охолодження , наносячи на ось абсцис — час, а на ось ординат — температуру суміші.

На зломах кривих охолодження визначити температуру початку кристалізації і поруч побудувати діаграму плавкості системи «камфора – бензойна кислота», відкладаючи на осі ординат температуру початку кристалізації, ⁰С, а на осі абсцис – склад суміші, % бензойної кислоти.

По закінченню роботи зробити загальний висновок і вказати склад та температуру плавлення евтектичного сплаву.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:

1. Суть термічного аналізу

2. Вибір евтектичного сплаву

3. Правило фаз

4. Методику проведення досліду

УМІТИ:

1. Провести необхідні досліди

2. Працювати самостійно згідно інструкції

3. Невідступно дотримуватись заходів техніки безпеки

4. Побудувати криві охолодження

5. Побудувати діаграму плавкості

ЗАХИСТ РОБОТИ:

1. Дати визначення поняттям: фаза, компонент, ступінь свободи

2. Які можливі неточності і помилки при виконанні роботи?

3. Пояснити на діаграмі стану лінії солідуса і ліквідуса

4. Пояснити що представляє собою евтектика

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Охарактеризувати на діаграмі плавкості всі області діаграми

Пояснити значення і використання діаграми плавкості

ЛІТЕРАТУРА

[1] Ахметов Б.В., Новиченко Ю.П., Чапурин В.И. Физическая и коллоидная химия.-

Л.: Химия, 1986.

[2] Балезин С.А. Практикум по физической и коллоидной химии.- М.: Просвещение, 1980.

[3] Гамеева О.С. Физическая и коллоидная химия.- М.: Высш. шк., 1974.

[4] Краткий справочник физико-химических величин. Под редакцией К.П.Мищенко, А.А.Равделя. Л.:Химия,1974.

Назва роботи	Сторiнки
Побудова діаграми стану двокомпонентної системи камфора – бензойна кислота	[1] с 195 – 199 [2] с 35 – 39 [3] с 169 – 175

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ МАСИ РЕЧОВИНИ КРІОСКОПІЧНИМ СПОСОБОМ

РОБОЧЕ МІСЦЕ: ХІМІЧНІ ЛАБОРАТОРІЇ ХТК ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 ГОДИНИ

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ З ТЕМИ,

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ;

ОЗНАЙОМЛЕННЯ НА ДОСЛІДІ З КРІОСКОПІЧНИМ МЕТОДОМ ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ МАСИ РЕЧОВИНИ.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

Колба на 100мл, мірний циліндр, пробірка, термомето – 30 + 70⁰С, технічні терези, паличка або мішалка; глюкоза, сахароза, NаС1, лід.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Дотримуватися обережності при поводженні з хімічними реактивами, скляним посудом.

Внаслідок зниження тиску пари розчинника над розчинами нелетких (малолетких) речовин температури замерзання розчинів нище температур замерзання чистих розчинників.

Виміряв температуру замерзання розчину знаної концентрації, можна визначити молекулярну масу розчиненої речовини або концентрацію розчиненої речовини в розчині.

Цей метод має назву кріоскопічного або метода кріоскопії.

Молекулярну масу розчиненої речовини М розраховують за формулою:

Е_з ^. m ^. 1000

М = -------------------- (1)

G ^. T_з

де Е_з – кріоскопічна стала;

m – маса розчиненої речовини, г;

G – маса розчинника, г;

T_з - абсолютне зниження температури замерзання розчину, ⁰С.

Кріоскопічна стала Е_з не залежить від природи розчиненої речовини і характерна для даного розчинника; величина Е_з знаходиться в довіднику.

Абсолютне зниження точки замерзання розчинуT_з , ⁰С, розраховується за формулою

T_з = T⁰_{з розчинника} – T_{з розчину}