Зміст і послідовність виконання завдань:

Дослід 1.

У конічну колбу на 250 мл переносять послідовно 50 мл води, 12 мл розчину персульфату амонію (NH₄)₂S₂O₈ , 12 мл розчину сульфатної кислоти H₂SO₄, 12 мл розчину КІ.

Відмічається час початку досліду.

Через 5, 10, 20, 30, 50, 60 хвилин від початку досліду відбирають по 10 мл суміші у колбу на 100 мл

і титрують розчином тіосульфату натрію Na₂S₂O₃ в присутності крохмалю до зникнення синього забарвлення.

Відмічають об'єм розчину тіосульфату натрію, який пішов на тітрування.

Дослід 2.

У конічну колбу на 250 мл вливають 25 мл води і 25 мл розчину сульфату купруму CuSO₄ , 12 мл розчину персульфату амонію (NH₄)₂S₂O₈ , 12 мл розчину сульфатної кислоти H₂SO₄, 12 мл розчину КІ. Відмічається час початку досліду.

Титрують через 3, 5, 10, 20, 40, 60 хвилин від початку досліду. Відбирають по 10 мл суміші у колбу на 100 мл і титрують розчином тіосульфату натрію Na₂S₂O₃ в присутності крохмалю до зникнення синього забарвлення.

Відмічають об'єм розчину тіосульфату натрію, який пішов на тітрування.

Дослід 3.

У конічну колбу на 250 мл вливають 25 мл води і 25 мл розчину сульфату феруму FeSO₄, 12 мл розчину персульфату амонію (NH₄)₂S₂O₈ , 12 мл розчину сульфатної кислоти H₂SO₄, 12 мл розчину КІ. Відмічається час початку досліду.

Титрують через 5, 10, 20, 30, 50, 60 хвилин від початку досліду. Відбирають по 10 мл суміші у колбу на 100 мл і титрують розчином тіосульфату натрію Na₂S₂O₃ в присутності крохмалю до зникнення синього забарвлення.

Відмічають об'єм розчину тіосульфату натрію, який пішов на тітрування.

Дослід 4.

У конічну колбу на 250 мл вливають 25 мл розчину сульфату купруму CuSO₄ і 25 мл розчину сульфату феруму FeSO₄, 12 мл розчину персульфату амонію (NH₄)₂S₂O₈ , 12 мл розчину сульфатної кислоти H₂SO₄, 12 мл розчину КІ. Відмічається час початку досліду.

Титрують через 1, 2, 3, 5, 15, 30 хвилин від початку досліду. Відбирають по 10 мл суміші у колбу на 100 мл і титрують розчином тіосульфату натрію Na₂S₂O₃ в присутності крохмалю до зникнення синього забарвлення.

Відмічають об'єм розчину тіосульфату натрію, який пішов на тітрування.

Результати досліду оформлюються в таблиці.

Таблиця – Результати роботи

№ досліду	Об’єм витраченого на титрування Na2S2O3 ,мл
	Час, хв
	1	2	3	5	10	15	20	30	40	50	60
1
2
3
4

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ:

При виконанні дослідів строго дотримуватися кількості реагентів та методики виконання роботи, які вказані в інструкції, а також заходів техніки безпеки.

На основі експериментальних даних побудувати графік , наносячи на ось абсцис — час, а на ось ординат — кількість мл тіосульфату натрію.

По закінченню роботи зробити загальний висновок про вплив каталізатора на швидкість хімічної реакції та порівняти активність окремих каталізаторів і їх суміші.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:

1. Види каталізу

2. Вплив каталізаторів на швидкість хімічної реакції

3. Вплив суміші каталізаторів на швидкість хімічної реакції

4. Методику проведення досліду

УМІТИ:

1. Провести необхідні досліди

2. Працювати самостійно згідно інструкції

3. Невідступно дотримуватись заходів техніки безпеки

4. Побудувати графік процесу в координатах об’єм – час

ЗАХИСТ РОБОТИ:

1. Дати визначення каталізу

2. Як змінюється швидкість реакції у випадку додатного та від’ємного каталізу?

3. Які речовини називаються активаторами, інгібіторами, каталітичними отрутами?

4. Як залежить швидкість хімічної реакції від концентрації каталізатора?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Пояснити основні положення теорії проміжних сполук

Пояснити особливості каталітичних реакцій

Пояснити практичне використання каталітичних процесів

ЛІТЕРАТУРА

[1] Ахметов Б.В., Новиченко Ю.П., Чапурин В.И. Физическая и коллоидная химия.-

Л.: Химия, 1986.

[2] Балезин С.А. Практикум по физической и коллоидной химии.- М.: Просвещение, 1980.

[3] Гамеева О.С. Физическая и коллоидная химия.- М.: Высш. шк., 1974.

[4] Краткий справочник физико-химических величин. Под редакцией К.П.Мищенко, А.А.Равделя. Л.:Химия,1974.

Назва роботи	Сторiнки
Каталітичний вплив іонів феруму та купруму на швидкість гомогенної реакції	[1] с 168 – 177 [2] с 159 – 163 [3] с 124 – 129

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»

ТЕМА: ПОБУДОВА ДІАГРАМИ СТАНУ ДВОКОМПОНЕНТНОЇ СИСТЕМИ

КАМФОРА – БЕНЗОЙНА КИСЛОТА

РОБОЧЕ МІСЦЕ: ХІМІЧНІ ЛАБОРАТОРІЇ ХТК ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 6 ГОДИН

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ З ТЕМИ,

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ;

ОЗНАЙОМЛЕННЯ НА ДОСЛІДІ З МЕТОДОМ ТЕРМІЧНОГО АНАЛІЗУ НА ПРИКЛАДІ СУМІШІ «КАМФОРА – БЕНЗОЙНА КИСЛОТА»,

ПОБУДОВА КРИВИХ ОХОЛОДЖЕННЯ ТА ДІАГРАМИ ПЛАВКОСТІ

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

Пробірки, мірний циліндр, термометр 0 -100⁰С , 0 -200⁰С, секундомір, склянка скляна та фарфорова, електроплитка, технічні ваги, водяна та гліцеринова баня; камфора, бензойна кислота.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Дотримуватися обережності при поводженні з хімічними реактивами, скляним посудом, електричним нагрівальним приладом.

Термічний аналіз заснований на визначенні температур фазових перетворень і використовується як для чистих речовин, так і систем, що складаються з двох і більше кількості компонентів.

В найпростішому випадку фазові перетворення і появлення або зникнення тих чи інших речовин в суміші спостерігаються візуально. В інших випадках використовують метод, заснований на спостереженнях за зміною температури і побудові кривих (температура – час).

Кожен зразок розплавлюється і потім, повільно охолоджуючи, регіструється температура через певні проміжки часу термометром. По отриманим даним будуються криві охолодження (число кривих відповідає кількості зразків, що досліджуються.

На основі даних термічного аналізу будується діаграма стану різних пар речовин в координатах температура плавлення – склад суміші (діаграма плавкості).