- •Лабораторні заняття
- •Фізична хімія
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Vсн3соон
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Методичні рекомендації щодо виконання й оформлення:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Одержання золей методом диспергування
- •Одержання емульсій
- •Властивості розчинів високомолекулярних сполук
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Одержання золей методом диспергування
- •Зміст і послідовність виконання завдань:
- •0,5Г крохмалю ретельно розтирають у ступці та перемішують з 10мл води, після чого додають у склянку 90мл води. Одержану суміш при постійному перемішувані доводять до кипіння.
Зміст і послідовність виконання завдань:
На технічних вагах зважуються всі складові калориметру: велика і мала склянки, термометр, пробірка, паличка.
Визначення теплоти розбавлення кислоти: в пробірку відмірюється 15мл кислоти і пробірка поміщується у внутрішню склянку.
У внутрішню склянку наливається 40 мл дистильованої води.
За допомогою термометра визначається стала температура води t1.
Після вимірювання температури води вміст пробірки виливається у внутрішню склянку, перемішується паличкою і визначається температура розчину t2.
Після завершення досліду калориметр миється.
Визначення сумарного теплового ефекту: в пробірку відмірюється 15мл кислоти і пробірка поміщується у внутрішню склянку.
У внутрішню склянку наливається 40 мл лугу.
За допомогою термометра визначається стала температура лугу t1.
Після вимірювання температури води вміст пробірки виливається у внутрішню склянку, перемішується паличкою і визначається температура розчину t2.
Після завершення досліду калориметр миється.
Після виконання досліду проводиться розрахунок теплоти нейтралізації.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ:
При виконанні дослідів строго дотримуватися кількості реагентів та методики виконання роботи, які вказані в інструкції, а також заходів техніки безпеки.
Провести розрахунок теплоти нейтралізації згідно методичного керівництва.
По закінченню роботи зробити загальний висновок.
ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:
ЗНАТИ:
-
Будову найпростішого калориметра
-
Формули для розрахунку теплоти нейтралізації
-
Методику проведення досліду
УМІТИ:
-
Провести необхідні досліди
-
Працювати самостійно згідно інструкції
-
Невідступно дотримуватись заходів техніки безпеки
-
Провести розрахунок теплоти нейтралізації
-
Знайти необхідні довідникові дані в довіднику
ЗАХИСТ РОБОТИ:
-
Що таке теплота нейтралізації?
-
Від яких чинників залежить величина теплового ефекту?
-
Навести формулювання закону Гесса
-
Навести формулювання наслідків закону Гесса
-
Пояснити нееквівалентність теплоти і роботи
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
Порівняти будову та принцип роботи найпростішого та промислового калориметра.
Пояснити принцип роботи термометра Бекмана.
Пояснити використання величин теплот нейтралізації та розчинення солі.
ЛІТЕРАТУРА
[1] Ахметов Б.В., Новиченко Ю.П., Чапурин В.И. Физическая и коллоидная химия.-
Л.: Химия, 1986.
[2] Балезин С.А. Практикум по физической и коллоидной химии.- М.: Просвещение, 1980.
[3] Гамеева О.С. Физическая и коллоидная химия.- М.: Высш. шк., 1974.
[4] Краткий справочник физико-химических величин. Под редакцией К.П.Мищенко, А.А.Равделя. Л.:Химия,1974.
|
Назва роботи
|
Сторiнки |
|
Визначення теплоти нейтралізації |
[1] с 75 – 76 [2] с 29 – 35 [3] с 96 – 98
|
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»
ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ КОНСТАНТИ ШВИДКОСТІ ХІМІЧНОЇ РЕАКЦІЇ
РОБОЧЕ МІСЦЕ: ХІМІЧНІ ЛАБОРАТОРІЇ ХТК ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 ГОДИНИ
МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:
ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ З ТЕМИ,
ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ;
ВИЗНАЧЕННЯ КОНСТАНТИ ШВИДКОСТІ РЕАКЦІЇ ОКИСНЕННЯ ЙОДИДНОЇ КИСЛОТИ
ПЕРОКСИДОМ ГІДРОГЕНУ (РОЗКЛАДАННЯ ПЕРОКСИДУ ГІДРОГЕНУ);
ДОВЕДЕНННЯ НА ДОСЛІДІ, ЩО КОНСТАНТА ШВИДКОСТІ РЕАКЦІЇ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ РЕАГУЮЧИХ РЕЧОВИН
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:
Колби на 200мл, мірний циліндр, бюретка, штатив, секундомір;
розчини 0,4% КІ; 1M H2SO4; 0,05M H2O2; 0,05M Na2S2O3; 0,5% крохмаль.
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ:
Дотримуватися обережності при поводженні з хімічними реактивами, скляним посудом.
Зміст роботи полягає у визначенні константи швидкості реакції 2НІ + H2O2 = 2 H2O + І2
через різні проміжки часу.
Йодидну кислоту (водний розчин йодоводню) отримують дією на калій йодид сульфатної кислоти
2КІ + H2SO4 = К2SO4 + 2НІ
Отриманий йод відтитровується тіосульфатом натрію Na2S2O3 в присутності індикатору крохмалю І2 + 2 Na2S2O3 = 2 NaІ + Na2S4O6
Так як калій йодид береться у надлишку, то реакцію вважають псевдомономолекулярною і константу швидкості розраховують по рівнянню для визначення константи швидкості реакції
k| , час -1, першого порядку
2,303 a
k| = -------- lg --------
a – x
де - час від початку досліду, хв;
а – об’єм використаного пероксиду гідрогену, мл;
х – об’єм використаного на титрування тіосульфату натрію, мл;
Для зручності розрахунку формула може бути представлена у вигляді:
2,303
k| = -------- [ lg a – lg (a – x) ]
