Зміст і послідовність виконання завдань:

Дослід 1: Вплив концентрації розчину на в'язкість.

З 1%-го розчину золя желатини готують наступні розчини:

Склад розчину	1	2	3	4	5
Золь желатину, мл.	20	15	5	2	0
Вода,мл.	0	5	15	18	20
Час витікання, с

Вимірюють час проходження води і кожної рідини крізь розширення трубки 1.

Дослід 2: Вплив температури на в'язкість.

Вимірюють в'язкість 0,5%-го розчину золя желатини при 20, 40, 60, 75 градусах.

Речовина	Золь желатини				Вода
Температура, 0С	20	40	60	75	20	40	60	75
Час, с

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ:

При виконанні дослідів строго дотримуватися кількості реагентів та методики виконання роботи, які вказані в інструкції, а також заходів техніки безпеки.

Накреслити криву зміни в'язкості в залежності від зміни температури.

Накреслити криву зміни в'язкості зі зміною концентрації.

По закінченню роботи зробити загальний висновок.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:

1. Будову вискозиметру

2. Формулу для розрахунку в'язкості

3. Залежність в'язкості від температури

4. Залежність в'язкості від концентрації

УМІТИ:

1. Провести необхідні досліди.

2. Працювати самостійно згідно інструкції.

3. Невідступно дотримуватись заходів техніки безпеки.

4. Провести розрахунок в'язкості

5. Накреслити криві залежності в'язкості від температури і концентрації розчину

6. Знайти необхідні довідникові дані в довіднику

ЗАХИСТ РОБОТИ:

1. Що таке в'язкість? В'язкість рідини та газів.

2. Яка залежність в'язкості від концентрації та температури?

3. Що таке внутрішній тиск?

4. На чому грунтований метод визначення в'язкості рідини?

5. Привести рівняння стану ідеального та реального газу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Порівняння агрегатних станів речовин з точки зору кінетичної енергії часток та потенційної енергії сил взаємодії між ними.

ЛІТЕРАТУРА

[1] Ахметов Б.В., Новиченко Ю.П., Чапурин В.И. Физическая и коллоидная химия.-

Л.: Химия, 1986.

[2] Балезин С.А. Практикум по физической и коллоидной химии.- М.: Просвещение, 1980.

[3] Гамеева О.С. Физическая и коллоидная химия.- М.: Высш. шк., 1974.

[4] Краткий справочник физико-химических величин. Под редакцией К.П.Мищенко, А.А.Равделя. Л.: Химия,1974.

Назва роботи

Сторiнки

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ТЕПЛОТИ РОЗЧИНЕННЯ СОЛІ

РОБОЧЕ МІСЦЕ: ХІМІЧНІ ЛАБОРАТОРІЇ ХТК ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 1 ГОДИНА

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ З ТЕМИ,

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ;

ОВОЛОДІННЯ МЕТОДОМ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ РОЗЧИНЕННЯ СОЛІ;

ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ТА РОБОТИ КАЛОРИМЕТРА.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

Калориметр, стакан, мірний циліндр, термометр, технічні вага, солі КNО₃, КС1, СuSО₄ ^. 5Н₂О тощо.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Дотримуватися обережності при поводженні з хімічними реактивами, скляним посудом.

При розчиненні солі у воді спостерігається поглинання або виділення теплоти.

Величина теплового ефекту залежить від природи вихідних речовин і продуктів реакції, від їх

агрегатного стану, а також від температури і тиску.

Для визначення теплових ефектів застосовують прилади калориметри.

Рисунок - Схема калориметра

1. - стакан 4 - паличка

2. - стакан 5 - пробірка

3. - термометр 6-прокладка

Найпростіший калориметр складається з стакану, в який ставиться стакан меншого розміру на

прокладку для теплоізоляції.

В менший стакан ставиться пробірка, термометр, паличка для перемішування.

Визначення постійної калориметра та теплоти розчинення солі

Для розрахунку теплового ефекту процесу, що відбувається в калориметрі, необхідно розрахувати постійну калориметру, тобто кількість теплоти, що необхідна для нагрівання складових калориметра на 1 градус.

Постійну калориметра К, кал /град, можна розрахувати по відомій теплоті розчинення солі або

за формулою

К = c_і ^. m _i

де c_і – масова теплоємність складових калориметра, кал /г^. град;

m _i – маса складових калориметра, г.

Зміна температури при розчиненні солі  t, град, розраховується за формулою

 t = t₂ - t₁

де t₂ – температура розчину, ⁰С;

t₁ – температура води, ⁰С.

Тепловий ефект розчинення солі Q , Дж / моль, розраховується за формулою

K ^.  t

Q = --------- ^. 4,19



де К – константа колориметра, кал /град;

 t – зміна температури при розчиненні солі, град;

 - кількість солі, моль.