2. Одержання емульсій

Дослід 9 Одержання емульсії бензену у воді

Будову часточки емульсії бензену у воді можна зобразити схемою:

n(R – COONa) ---> nRCOO ^- + n Na ⁺

[C₆H₆]m + nRCOO ^- + n Na ⁺ ---> {[C₆H₆]m ^. nRCOO ^{- .} n Na ⁺ }

В колбу наливають 50мл води і додають 10мл бензену. Енергійно збовтують.

Рідина розшаровується після припинення перемішування.

Після цього додають 1мл 2% розчину мила та енергійно збовтують.

Відмітити спостереження.

Дослід 10 Одержання емульсії бури

Зважують 4 – 5г бури та розчиняють її при перемішуванні у дистильованій воді. Отриманий розчин виливають у колбу, додають 2 – 3мл бензену або олії та енергійно перемішують.

Відмітити спостереження.

2. Властивості розчинів високомолекулярних сполук

Дослід 11 Вплив електролітів на ступінь набухання желатини

В шість пробірок насипають по 1мл порошку сухого желатини. Пробірки установлюють в штатив, відмічають об’єм порошка желатини і записують. В кожну з пробірок вливають по 10мл розчинів електролітів. Через годину вимірюють збільшення об’єму при набуханні та розраховують ступінь набухання. Отримані дані записують в таблицю 3.

Таблиця 3 – Таблиця результатів

Величини, що вимірюються	Електроліти
	K2SO4	СН3СООН	КС1	Н2О	КІ
Об’єм желатини до набухання V0, мл
Об’єм желатини після набухання V, мл
Ступінь набухання, % (V – V0) К = ------------- . 100 V0

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ:

При виконанні дослідів строго дотримуватися кількості реагентів та методики виконання роботи, які вказані в інструкції, а також заходів техніки безпеки.

По закінченню роботи зробити загальний висновок по роботі.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:

1. Способи одержання колоїдних розчинів

2. Умови одержання колоїдних розчинів

3. Методику проведення досліду

УМІТИ:

1. Провести необхідні досліди

2. Написати будову міцелли

3. Працювати самостійно згідно інструкції

4. Невідступно дотримуватись заходів техніки безпеки

5. Вміти зробити необхідний висновок по роботі

ЗАХИСТ РОБОТИ:

1. Які існують методи одержання колоїдних розчинів

2. Навести приклади будови міцелли йодиду аргентуму

3. Пояснити процес пептизації

4. Пояснити з якою метою використовують стабілізатори

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Пояснити різницю між колоїдними, молекулярними розчинами та розчинами високомолекулярних сполук

Пояснити які процеси відбуваються при додаванні до високомолекулярної сполуки розчинника.

ЛІТЕРАТУРА

[1] Ахметов Б.В., Новиченко Ю.П., Чапурин В.И. Физическая и коллоидная химия.-

Л.: Химия, 1986.

[2] Балезин С.А. Практикум по физической и коллоидной химии.- М.: Просвещение, 1980.

[3] Гамеева О.С. Физическая и коллоидная химия.- М.: Высш. шк., 1974.

[4] Краткий справочник физико-химических величин. Под редакцией К.П.Мищенко, А.А.Равделя. Л.:Химия,1974.

Назва роботи	Сторiнки
Добування колоїдних розчинів та вивчення їх властивостей. Вивчення властивостей високомолекулярних сполук	[1] с 203 – 206, 210, 213 – 215 [2] с 268 – 304 [3] с 286 – 293, 313 – 331

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»

ТЕМА: ДОБУВАННЯ КОЛОЇДНИХ РОЗЧИНІВ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ ВЛАСТИВОСТЕЙ.

РОБОЧЕ МІСЦЕ: ХІМІЧНІ ЛАБОРАТОРІЇ ХТК ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 ГОДИНИ

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ З ТЕМИ,

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ;

ОЗНАЙОМЛЕННЯ НА ДОСЛІДІ З МЕТОДАМИ ОДЕРЖАННЯ КОЛОЇДНИХ РОЗЧИНІВ:

КОНДЕНСАЦІЇ ТА ДИСПЕРГУВАННЯ;

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СТАБІЛІЗАТОРІВ НА СТІЙКІСТЬ КОЛОЇДНИХ РОЗЧИНІВ.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

Колби, пипетки, бюретка, пробірки, мірний циліндр, паличка скляна, штатив, склянка, ступка, технічні ваги; розчин мила, 2% розчин каніфолі у етиловому спирті, насичений розчин сірки у етиловому спирті; олія, 2% FeCl₃; 0,03H KI; 0,5H AgNO₃; 0,1H AgNO₃; 1H SnCl₄; 1H NaOH; 0,1H HCl; 1% NH₄OH; насичений розчин (NH₄)₂SO₄; бура Nа₂В₄О₇ ; K₂SO₄ 0,00M;

K₃[Fe(CN)₆] 0,0001M.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Дотримуватися обережності при поводженні з хімічними реактивами, скляним посудом.

З камфорою та бензолом працювати під тягою.

Виходячи з того, що колоїдні розчини займають за ступенем дисперсності частинок проміжне положення між грубодисперсними системами і молекулярно – дисперсними системами, то їх можна отримати двома принципово різними методами:

• подрібненням більш грубих за розміром частинок до колоїдної ступені дисперсності (дисперсійний метод);

• укрупнення частинок шляхом з'єднання (конденсації) атомів і молекул під дією залишкових ван – дер – ваальсових сил тяжіння в агрегати колоїдної ступені дисперсності (конденсаційний метод).

В двох методах необхідні стабілізатори – речовини, що утворюють захисні адсорбційні шари навкруги часток. Роль стабілізаторів можуть виконувати молекули або іони, що є продуктами взаємодії речовин дисперсної фази з дисперсійним середовищем або спеціальні добавки поверхнево – активних речовин.