2. Одержання золей методом диспергування

Дослід 5 Отримання золю станатної кислоти пептизацією

У водних розчинах хлорид стануму (ІV) гідролізується:

SnCl₄ + 4Н₂О = 4НСl + Sn(OH)₄

Sn(OH)₄ ---> H₂SnO₃ + Н₂О

Станатна кислота осаджується під дією лугів на розчини солей стануму (ІV):

SnCl₄ + 4NH₄OH = H₂SnO₃ + 4NH₄Cl + H₂O

Осад H₂SnO₃ під впливом кислоти або лугу (пептизаторів) здатен переходити в колоїдний розчин. Характерною особливістю пептизації є те, що кількість пептизатора у багато разів менше (нерідко у 1000 раз) кількості речовини, що пептизується.

Станатна кислота розчиняється в кислотах і лугах:

H₂SnO₃ + 4HCl = SnCl₄ + 3H₂O

H₂SnO₃ + 2NaOH + H₂O = Na₂[Sn(OH)₆]

При додаванні NaOH до H₂SnO₃ утворюється натрій станнат

H₂SnO₃ + 2NaOH = Na₂SnO₃ + 2Н₂О

В розчині Na₂SnO₃ дисоціює, утворюючи від’ємно заряджений іон SnO₃^2-, який, адсорбуючись, надає агрегату Na₂SnO₃ від’ємний заряд – виникають міцели, осад переходить у золь.

Пептизація станатної кислоти може відбуватися під дією кислот. В цьому випадку утворюється додатно заряджений золь:

H₂SnO₃ + 2HCl = SnОCl₂ + 2H₂O

nSnOCl <==> nSnO²⁺ + 2nCl ^–

До 100мл киплячої води додають по краплям розчин хлориду стануму (ІV) – утворюється осад станатної кислоти Н₂SnО₃.

Осад промивається гарячою водою, декантується до зникнення хлорид – іонів (не утворюється осад при додаванні AgNO₃ до промивної води).

До промитого осаду додається декілька крапель NаOH, розчин сильно розбавляється водою та збовтується.

До промитого осаду додається декілька крапель НС1, розчин сильно розбавляється водою та збовтується.

Відмітити спостереження.

Написати формулу міцелли золя, що має від’ємно та додатно заряджений заряд часточки.

2. Одержання гідрофільних золей

Ліофільні золі (колоїдні часточки сильно взаємодіють з середовищем) отримують шляхом розчинення високомолекулярних сполук у відповідних розчинниках. Ліофільні золі, що є розчинами ВМС, мають значно більшу стійкість порівняно з ліофобними золями, тому вони можуть бути отримані в порівняно високих концентраціях, і відповідно, мають велику в’язкість та осмотичний тиск. Підвищення концентрації ліофільних розчинів призводить до утворення твердої нерозчиненої речовини – переходу в гель.

Дослід 6 Одержання золю крохмалю

0,5г крохмалю ретельно розтирають у ступці та перемішують з 10мл води, після чого додають у склянку 90мл води. Одержану суміш при постійному перемішувані доводять до кипіння.

Відмітити спостереження.

Дослід 7 Одержання золю альбуміну

В колбу на 100мл вноситься 10мл яєчного білка, заливають білок 50мл холодної дистильованої води та інтенсивно перемішують.

Відмітити спостереження.

Дослід 8 Стійкість гідрофільних розчинів до нагрівання та електролітів

В окремі пробірки наливають по 5мл золей крохмалю і альбуміну та нагрівають до кипіння.

Відмічають, який із золей є стійким до нагрівання.

В окремі пробірки наливають по 5мл золей крохмалю і альбуміну та додають насичений розчин сульфату амонію до коагуляції колоїдного розчину.

Відмічають кількість електроліту, що необхідна для коагуляції кожного розчину.