МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ ІВАНА КОЖЕДУБА

ШОСТКИНСЬКОГО ІНСТИТУТУ

СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

МЕТОДИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО

ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ФІЗИЧНОЇ ХІМІЇ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ: 5.091617, 5.091618

Розглянуто і схвалено на засіданні Складено викладачем

Циклової комісії загально-хімічних дисциплін

Протокол №____від_______________200 р. ___ Г.І.Кокшайкиною

Голова циклової комісії

_____________ Г.І.Кокшайкина

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ ІВАНА КОЖЕДУБА

ШОСТКИНСЬКОГО ІНСТИТУТУ

СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

МЕТОДИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ФІЗИЧНОЇ ХІМІЇ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Розглянуто і схвалено на засіданні Складено викладачем

Циклової комісії загально-хімічних дисциплін ___ Г.І.Кокшайкиною

Протокол №____від_______________200 р.

Голова циклової комісії

_____________ Г.І. Кокшайкина

ПЛАН

1. Вступ

2. Загальні вимоги до лабораторних занять

3. Інструкційні картки до лабораторних занять

4. Висновки

ВСТУП

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить лабораторні досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень фізичної та колоїдної хімії, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням тощо.

Мета лабораторного заняття:

• навчити студентів творчо застосовувати теоретичні знання,

• самостійно узагальнювати експериментальні дані на основі порівняння їх з відповідними теоретичними даними та робити певні висновки;

• виробити у студентів навички поводження з устаткуванням, обладнанням, вимірювальними приладами,виробити практичні навички з підготовки робочого устаткування, усунення в них неполадок.

Лабораторне заняття включає:

1. проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи,

2. виконання завдань теми заняття,

3. оформлення й індивідуальний звіт з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Лабораторне заняття - різновид практичного заняття (пов'язане із спостереженням і аналізом вивчаючих явищ шляхом постановки досліду).

Розрізняють: традиційні лабораторні заняття; дослідні лабораторні заняття.

Домінуючі методи роботи: лабораторне заняття, самостійне вивчення, дослідження, перевірка гіпотез, стимулювання.

Форми роботи: індивідуальна робота студентів, групова, ланками.

Вимоги до лабораторної роботи

Призначення:

• формувати професійні вміння та навички;

• вміння застосовувати знання на практиці;

• дослідження наукових гіпотез. Вимоги:

• раціональне обладнання робочих місць, забезпеченість необхідним обладнанням, інструментами, інструктажем, матеріалом, який необхідний для проведення робіт;

• дотримання правил техніки безпеки та охорони праці;

• систематична перевірка надійності і комплектності обладнання, апаратури;

• наявність на кожному місці розроблених інструкцій, необхідної літератури, бланків звітної документації.

Якісні характеристики

• обладнання робочих місць повинні забезпечувати виконання роботи кожним студентом;

• засвоєння студентами необхідної теоретичної інформації;

• засвоєння студентами правил охорони праці і техніки безпеки, прийомів роботи з інструментами й обладнанням;

• свідомість дій студентів, розуміння ними безпосереднього зв'язку між теорією і виконуваною роботою;

• оформлення лабораторної роботи проводиться тут же, у лабораторії.

Порядок обліку та контролю якісних характеристик

Автоматизований контроль. Тестовий контроль.

Непідготовлені студенти до виконання лабораторних робіт не допускаються.

Тема методичної розробки «Методичне керівництво для лабораторних робіт з фізичної хімії»

є достатньо актуальною.

В курсі Фізична хімія проводиться десять лабораторних робіт за різними темами курсу.

Кількість годин на них – 36.

Інструкційні картки до лабораторних робіт виконані з урахуванням вимог методичної ради коледжу до їх оформлення.

Лабораторні заняття

№	Назва лабораторної роботи	Кількість годин
1	Визначення в’язкості рідини	4
2	Визначення теплоти розчинення Визначення теплоти нейтралізації	2
3	Визначення константи швидкості реакції розкладання Н2О2	2
4	Побудова ізотерми адсорбції з експериментальних даних	6
5	Каталітичний вплив іонів Fe2+ i Cu2+ на швидкість гомогенної реакції	4
6	Побудова діаграми стану двокомпонентної системи камфора – бензойна кислота	6
7	Вивчення молекулярної маси речовини кріоскопічним методом	2
8	Визначення коефіціенту розприділення речовини між двома рідинами, що не змішуються	4
9	Визначення швидкості корозії залізних сплавів у розчині сульфатної кислоти	2
10	Добування колоїдних розчинів та вивчення їх властивостей.	2
11	Вивчення властивостей високомолекулярних сполук	2
	Всього	36

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ ІВАНА КОЖЕДУБА

ШОСТКИНСЬКОГО ІНСТИТУТУ

СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Фізична хімія

ЖУРНАЛ

звітів з лабораторних робіт

Перевірив викладач _________ Кокшайкина Г.І.

Виконав студент гр. Т 07 _________

2009

Формат

Зона

Поз.

Позначення

Назва

Кільк.

Примітка

A4

Т 07. 5.05130105. . 01ТЗ

Визначення в’язкості рідини

A4

Т 07. 5.05130105. . 02ТЗ

Визначення теплоти розчинення Визначення теплоти нейтралізації

A4

Т 07. 5.05130105. . 03ТЗ

Визначення константи швидкості реакції розкладання Н2О2

A4

Т 07. 5.05130105. . 04ТЗ

Побудова ізотерми адсорбції з експериментальних даних

A4

Т 07. 5.05130105. . 05ТЗ

Каталітичний вплив іонів Fe2+ та Cu2+ на швидкість гомогенної реакції

A4

Т 07. 5.05130105. . 06ТЗ

Побудова діаграми стану двокомпонентної системи камфора – бензойна кислота

A4

Т 07. 5.05130105. . 07ТЗ

Визначення молекулярної маси речовини кріоскопічним методом

A4

Т 07. 5.05130105. . 08ТЗ

Визначення коефіцієнту розприділення речовини між двома рідинами

A4

Т 07. 5.05130105. . 09ТЗ

Визначення швидкості корозії залізних сплавів у розчині сульфатної кислоти

A4

Т 07. 5.05130105. . 10ТЗ

Добування колоїдних розчинів та вивчення їх властивостей

А4

Т 07. 5.05130105. . 11ТЗ

Вивчення властивостей високомолекулярних сполук

5

І

Т 07. 5.05130105. . 00ВД

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Розроб.

Лабораторні роботи Відомість документів

Літ.

Аркуш

Аркушів

Перевір.

Кокшайкина Г.І.

| y |

2

46

ХТК імені Івана Кожедуба ШІ Сум ДУ

Н. контр.

Затвер.

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1. При всіх роботах необхідно дотримуватись обережності, пам’ятаючи, що неуважність, неохайність, недостатнє знання властивостей речовин, з якими ведеться робота, може призвести до нещасних випадків.

2. При роботі з металічним натрієм необхідно брати його пінцетом; різати натрій на фільтровальному папері сухим ножем, одразу прибирати його в спеціальні склянки, де він зберігається під шаром гасу.

3. Якщо при проведенні досліду розбився термометр та розлилась ртуть, її необхідно зібрати ловушкою. Поверхню, на якій була ртуть, змочують 20% розчином хлориду феруму (ІІІ).

4. Нагрівати рідину в пробірці необхідно поступово, при цьому направляти отвір пробірки в сторону від себе і від працюючих поряд, тому що внаслідок часткового перегріву може відбутися викид рідини.

5. Не нахилятись над пробіркою, в якій кипить рідина.

6. Нюхати будь – які речовини в лабораторії необхідно, направляючи до себе пари або гази рухом руки.

7. Ніяких речовин в лабораторії не пробувати на смак.

8. Всі досліди з речовинами, які мають неприємний запах, а також отруйними (анілін, бром тощо) проводити в витяжній шафі.

9. Розчиняти сульфатну кислоту в воді, доливаючи кислоту до води по краплям, весь час перемішуючи розчин.

10. Розлиті кислоти або основи засипати піском, нейтралізувати і тільки після цього проводити прибирання.

11. Осколки розбитого скла збирати за допомогою щітки та совка.

12. Роботу з легкозаймистими речовинами (етер, бензол, етанол тощо) проводити далі від полум’я.

13. При роботі з газовідводною трубкою прибирати пальник з – під пробірки можна лише тоді, коли кінець газовідводної трубки, який занурений у рідину, видалений з неї. Якщо прибрати пальник передчасно, то рідина засмокчеться в реакційну пробірку і може відбутися розбризкування реакційної суміші на обличчя та руки.

ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

1. При термічних опіках місце необхідно змочити 2% розчином калій перманганату.

2. При хімічних опіках необхідно видалити зі шкири речовини, які визивають опіки та обробити місце таким чином:

• при опіках кислотами або основами промивають опечене місце сильним струменем води, а потім нейтралізують кислоту 1% розчином гідрокарбонату натрію, а основу – 1% розчином оцтової кислоти,

• при опіках рідким фенолом побілілу ділянку шкіри розтирають гліцерином, поки не відновиться її нормальний колір, обмивають водою, накладають марлю, змочену гліцерином.

При хімічних опіках очей кислотами або основами необхідно промити очі водою, використовуючи спеціальну ванночку, потім 1% NaHCO₃ або 2% СН₃СООН.

При порізах видаляють пінцетом із рани осколки скла, змазують краї рани спиртовим розчином йоду та, положивши на рану стерильну пов’язку, забинтовують рану.

Про будь – який самий незначний нещасний випадок необхідно сказати викладачу.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА ХІМІЯ»

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ В’ЯЗКОСТІ РІДИНИ

РОБОЧЕ МІСЦЕ: ХІМІЧНІ ЛАБОРАТОРІЇ ХТК ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 4 ГОДИНИ

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ З ТЕМИ,

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДІВ;

ОВОЛОДІННЯ МЕТОДОМ ВИЗНАЧЕННЯ В’ЯЗКОСТІ РІДИНИ;

ВИВЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ В’ЯЗКОСТІ РІДИНИ ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ ТА ТЕМПЕРАТУРИ

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

Вискозиметр, штатив, склянка, піпетка, мірний циліндр, секундомір, електроплитка, термометр,

золь желатину 0,5% та 1%.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

Дотримуватися обережності при поводженні з хімічними реактивами, скляним посудом, електричним нагрівальним приладом.

Рисунок - Схема вискозиметра

1, 2 – трубка капілярна

3 – розширення

4 – капіляр

5,6 – мітка

Опис приладу і принцип його роботи

Вискозиметр складається з двох капілярних трубок 1 і 2. Трубка 1 має розширення 3, яке переходить в капіляр 4. Через трубку 2 рідина, що досліджується, протікає під впливом власної ваги в трубку 1.

Вище і нище розширення 3 на трубці є мітки 5 і 6.

Вискозиметр закріпляють з штативі і занурюють в стакан з водою, що має температуру 20⁰С.

В трубку 2 наливають декілька (~20) мл дистильованої води. Коли рідина прийме температуру води в стакані, її засмоктують по вузенькій трубці ретельно до мітки.

Виміряють час проходження рідини від мітки 5 до мітки 6 в секундах.

Повторяють дослід декілька раз до отримання близьких значень.

Те саме роблять з дослідною рідиною.

В якості еталонної рідини можна брати дистильовану воду або будь-яку рідину, якщо для неї є довідникові дані в'язкості за різними температурами.

Величини  _рід,  _H2Oвизначаються дослідним шляхом, величини  _H2O , _рід ,  _H2O знаходяться в довіднику для тієї ж температури.

Розрахунок в'язкості рідини  _рід , Па ^. с, проводять за формулою

 _рід ^.  _рід

 _рід =  _H2O

 _H2O ^.  _H2O

де  _H2O - в'язкість води, Па ^. с;

 _рід - густина рідини, кг/ м³;

 _H2O - густина води, кг/ м³ ;

 _рід- час витікання рідини, с;

 _Н2О- час витікання води, с.