- •Французький абсолютизм
- •Франція у другій половині 17-поч. 18 ст.
- •Франція у період правління Мазаріні.
- •Зовнішня політика Людовіка хіv
- •Французькі просвітники
- •Французька революція.
- •Основні етапи Французької революції
- •24. Соціальні рухи в період Директорії.
- •25. Консульство Бонапарта
- •Перша Імперія.
- •Наполеонівські війни
- •Реставрація
- •Липнева монархія.
- •Франція в період революції 1848-49 рр.
- •Друга імперія
25. Консульство Бонапарта
. 18-19 брюмера (9-10 листопада) 1799 р. війська розігнали Раду 500 і Раду старійшин і Директорію. Бонапарт зібрав купку депутатів і під його диктовку вони прийняли декрет про передачу урядової влади виконавчій комісії з трьох консулів (Сийєс, Бонапарт, Дю о). Створювались 2 законодавчі комісії по 25 чоловік для підготовки нової Конституції.
Режим Консулат юридично оформила Конституція 1799 р., схвалена плебісцитом (3 млн.1562 чол.)(95 ст.):
-
відновлювалось (формально) загальне виборче право, але реально воно було знищено, бо на кожному рівні (знизу-вверх) зі свого складу виборці делегували вверх 1/10. Тобто – вибори без вибору;
-
списки нотаблів (вибраних) першим рівнем слугували базою для формування комунальної і департаментської влади;
-
законодавча влада складалась з 4-х органів:
-
1) Державна рада – уряд (30-40 членів призначених 1м консулом) законодавча ініціатива;
-
2) Трибунат (100 членів, відібраних на 5 років, старші 25 років за щорічним оновленням на 1/5) – обговорення і первісне схвалення законопроектів;
-
3) Законодавчий корпус (300 членів старше 30 років, 1/5 – щорічно оновлювались) – затвердження законів без обговорення;
-
4) Сенат (24 члени старше 40 років, призначених довічно. Поповнювався Сенат ним самим шляхом кооптації з кандидатур, запропонованих іншими державними органами)- остаточно затверджував закони і перевіряв їх конституційність.
Виконавча влада – 3 консули. Але реальна влада лише в 1-го консула (Бонапарта): призначав міністрів, Державну Раду, призначав всіх посадових осіб у державі, включаючи суддів... Його повноваження більші ніж в короля по Конституції 1791 р. Фактично було узаконено військову диктатуру, яка еволюціонувала від республіки до специфічного різновиду монархії – цезаризму.
Успіхи в розгромі якобінської опозиції, припинення громадянської війни у Вандеї, повернення у Францію амністованих емігрантів (40 %), вигідний Амьєнський Мир (1802 р.) з антифранцузькою коаліцією, дозволили Наполеону провести 2-4 серпня 1802 р. доповнень до Конституції – сенатус-консульт (86 ст.). Їх схвалив плебісцит (3.6 млн. : 8.3 тис.).
За ними Наполеон став довічним консулом: - міг призначати собі наступника;
-
пропонував кандидатури 2 і 3-го консулів;
-
скликав Сенат;
-
розпускав Законодавчий корпус;
-
відміняв смертні вироки;
-
оголошував війну і мир.
Сенат – став першою владною установою у Франції і отримав право:
-
видавати сенатус-консульти з питань “не оговорених Конституцією але необхідних для її функціонування;
-
розпускати Трибунат в Законодавчий корпус;
-
запроваджувати надзвичайні заходи;
-
обмежувати індивід свободи.
1-й консул міг збільшити склад Сенату до 120 членів, давав їм землі, розкішне житло, інші блага.
Статус-консульт 18 травня 1804 р. та референдум по ньому (3.5 млн.: 2.% тис.) затвердив нову редакцію Конституції.
-
Перша Імперія.
Конституція Х (1804 р.) (142 ст.) перетворила Францію в Імперію зі спадковою владою Наполеона (ст.2).
Організація влади:
-
“управління республікою ввіряється імператору” ;
-
імператор: - глава держави;
-
головує в Сенаті і Державній Раді (Трибунат скасовувався);
-
оприлюднює статус-консульти;
-
право вето – тлумачити закони;
-
право видавати декрети в обхід законодавчого корпусу;
-
призначав посадові особи, включаючи вищі суди;
-
підписував приговори Верховного суду;
-
правосуддя – від його імені.
При імператорі: - імператорський двір, а в ньому – верховна рада з верхівки двору; - таємна рада; - Державна рада; - Сенат ; - міністерства.
Місцеве управління:
-
департамент – замість виборних органів – призначався префент, а при ньому – генеральний секретар, колегіальна генеральна рада і виконавча рада;
-
округ – (замість повітів) – су префект;
-
в комунах – мер (в містах до 50 тис. жителів його призначав префект, а в більших – імператор, при ньому заступники і муніципальна рада, членів якої призначав префект);
-
Париж став окремим департаментом на чолі з префектом департамента і префектом поліції, розділені на 11 округів на чолі з мером.
1803 р. – грошова реформа. Ввели нову грошову одиницю – франк.
Опора режиму – армія. Загальна воєнна повинність. Пільги ветеранам. “Орден Почесного легіону” – з 1802 р. За роки війн Наполеон з 2.7 млн. загинув 1 млн. солдат.
