37. Соціально-економічний та політичний розвиток сша напередодні Громадянської війни.

На початку XIX ст. США являли собою ланцюжок штатів, що простягався на 2 тис. км уздовж атлантичного узбережжя. На захід від них лежали неозорі землі, заселені нечисельними індіанськими племенами. На південному заході розпочиналися іспанські володіння.

Президентом США від 1800 р. був Томас Джефферсон, автор Декларації незалежності. Він був представником республіканців, які виступали за активне захоплення нових земель. Першим великим територіальним надбанням адміністрації Джефферсона стала Луїзіана куплена усього за 15 млн доларів у Франції 1803 р. Внаслідок цього територія США збільшилася вдвічі. Подальші територіальні надбання на кінець XIX ст. сформували територію країни. Такою, в цілому, вона залишається й до сьогодні.

Одночасно зі збільшенням території стрімко зростало населення країни. У 1800 р. воно становило 5,3 млн, у 1820 р. - 9,6, у 1840 р. - 17, а в 1860 р. - 31,5 млн чоловік. Фактично кожні десять років населення Сполучених Штатів збільшувалося на одну третину. Це відбувалося, перш за все, за рахунок постійно зростаючої імміграції.

Разом із цим катастрофічно зменшувалося корінне населення континенту - індіанці. За рівнем розвитку вони суттєво поступалися європейцям і не змогли відстояти свою землю. На момент відкриття Америки Х. Колумбом територію сучасних США заселяло 10-12 млн індіанців, а на кінець XIX ст. їх залишилося лише 200 тис.

Через нестачу робочих рук на континенті до Америки, починаючи з XVII ст., завозили негрів-рабів. Хлопок – лідер на рабовласницьких плантаціях. Впродовж першої половини XIX ст. чисельність рабів постійно зростала: з 1,19 млн. чоловік у 1810 р. до 4 млн. у 1860 р.. Ставлення до рабства у різних регіонах США було неоднаковим. На Півночі та Заході країни рабство засуджували і воно було скасовано. На Півдні у справі щодо використання праці рабів моральна сторона питання поступалася економічній вигоді. Тому рабство зберігалося. Вільне населення Півдня – 30 відсотків від загального. 60 відсотків найбагатших американців – на Півдні. Надексплуатація рабів – діти з 6 років. На початку 19 століття рабам заборонялося: виходити з плантацій, контактувати з вільними громадянами, мати зброю, гроші, барабани, звертатися до суду. + Страшні покарання.

Д. Келхун – ідеолог рабства(30-40-і рр..): рабовласництво – основа економічного розвитку і благополуччя Півдня. Біла раса – вчителі, чорна – діти. Рабовласницький Південь – добро, капіталістична Північ – зло.

1833 рік Гаррісон зібрав з’їзд представників вільних штатів, що розділяли його думку негайного звільнення всіх рабів. Філадельфія, 63 чоловіки із 12 штатів створили Антирабовласницьке товариство. 1840 рік – партія Свободи. 1848 рік – партія Фрі Сойл. 1854 рік Республіканська партія, де фракції: радикальна (Штати Нової Англії, Ч. Самнер, Т. Стівенс, Г. Уілсон); консервативна; більшість (А. Лінкольн, У. Сьюард). Після перемоги на президентських виборах 1860 р. республіканця Авраама Лінкольна, що був рішучим противником рабства, плантатори Півдня перейшли до рішучих дій.