сами шпоры, папенко / настя и макс / австрія / Австрійська імперія в другій половині ХVП – ХVІІІ ст

Австрійська імперія в другій половині ХVП – ХVІІІ ст. Після Вестфал.миру Габсбурги володіли герцогством Австрією, Штірією,Тіролем,Чехією, Моравією, Словач., Хорватією і пн-зх. част. Угорщ., кілька дрібних володінь належало Австрії в пд-зх Нім. Монархія являла собою феод.-абсолют. багатонац. державу. Панівне становище – австрійці, слов’яни й угорці зазнавали феодал. і нац. гніту. Вел.вплив - кат. церква. Тіроль і Угорщ. в ек.плані були найбільш відсталими. Найвищ.рівень розвитку –Австрія і Чехія. В Австрії розвив. цехове ремесло, виникали мануфактури. Заборон.вивозити за кордон монети і дорогоц.метали. У Чехії – централіз. і розпорош. мануфактури, які вироб.зброю, полотняні й вовняні тканини. Централізація влади в володіннях Габс.монархії досягла значних успіхів, але в провінціях ще зберег.поряд із губернаторами станово-представ. збори з місц.знаті, дух-ва та виборних від найбільших міст. Габсбурги викор.ці провінц.чини, позбавлені пол. влади, для проведення щораз нових оподаткувань. Після Вестф. миру Габсбурги і далі прагнули європ.гегемонії, та розшир. своїх володінь. Осн. противники – Фр., Тур. Туреччина закрила Австрії шлях вниз по Дунаю (володіла більшою част. Угорщю і Балк.пів-м). 1683 – тур.війська обложили Відень, були розбиті. Тур. поч.занепадати, це полегшув. боротьбу з нею. У 80-х роках землі Угорщ., які перебув. під владою Тур., були звільн. від тур.військ, формал. приєднані до Габсб. за Карловиц.миром 1699 р. На Зх. Габсбурги до сер.XVIII ст. брали участь у війнах із Фр. В результ. війни за ісп.спадщину (1701 — 1714)до Авс.перейшли ісп. Нідерланди. Неаполіт. королівство, о. Сардінія і Мілан. У перші десятил.XVIII ст, Габсбурги досягли піку зовн. могутності. Габсб. заяв.про претензії на участь у світ.торг. й у придбанні колоній. Більшість насел.- селяни. Форми залежності –різні в різних областях. Особл. тяжкі -у чеських і угорс.землях. Зміцн.феод. відносин на селі, вузькість внутр..ринку, наявність митних кордонів, цехів обмеж. розвиток ремесел, торгівлі, сповільнюв.розвиток кап.устрою. Ознаки ек.відстав. проявилися вже в ІІ пол. XVII ст. З 60-х років XVII ст.- війни проти Фр.і Осман.і З поч.XVIII ст. прискор.розвиток мануфактур. виробництва. Центри- Сілезія, Чехія, Ниж. і част. Верх. Авст. У ІІ пол.30-х років XVIII ст. у війні за «польську спадщину» і в черговому зіткненні з Тур. Габсбурги втратили Пд Іт, всі території на Балканах, отриманих після попередньої війни з турками. Період правл.Марії Терези »(1740-1780) та Йосифа II (1780 - 1790) - часом «освіченого абс-му». Провед.реф.: аграрні відносини, ремесло, торг., пром..ь, церква, школа. Мета –перетвор. імперії Габсбургів в централіз.державу з розвиненою ек., налагодж.адміністрацією та армією.