3. Розвиток гемодинамічних характеристик з віком

Для характеристики вікових змін гемодинаміки істотне значення мають дані про артеріальний кров’яний тиск (АКТ, див. табл. 1). Загальноприйнятим є той факт, що з віком збільшується як систолічний, так і діастолічний тиск. У немовлят АКТ значно нижчий, ніж у дорослої людини. Це пояснюється тим, що у дітей цього віку артерії мають велику ширину просвіту відносно маси серця, загальної ваги і зросту дитини. Венозні судини, навпаки, трохи звужені. Співвідношення діаметрів венозних і артеріальних судин складає в цьому віці 1:1, тоді як у дорослих - 1:2.

Досягши величини 120-122/70-72 мм рт. ст., тиск потім тривалий період залишається без змін і лише до старості трохи підвищується через втрату еластичних властивостей стінки судин і збільшенню периферичного опору.

Таблиця 1

Вікові зміни артеріального тиску крові

ВІК	АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК У ММ РТ. СТ.
	СИСТОЛІЧНИЙ	ДІАСТОЛІЧНИЙ
НОВОНАРОДЖЕНІ	59 - 71	30 - 40
1 - 12 місяців	85 - 100	35 - 45
1 - 2 роки	85 - 105	45 - 50
3 - 7 років	86 - 110	55 - 65
8 - 16 років	93 - 117	59 - 75
17 - 20	100 - 120	70 - 80
21 - 60	до 140	до 90
Старші 60 років	до 150	до 90

Необхідно відзначити, що представлені дані суперечливі. Ці величини, отримані в різних країнах, у різних областях нашої країни і залежать від умов життя та фізичного розвитку людини. Так, АКТ нижчий у мешканцій півдня, ніж у мешканців північних районів. Та сама величина АКТ може бути результатом різних співвідношень між серцевим викидом і периферичним опором. Зміни пружнов’язких властивостей судин, тонусу стінок призводить до того, що величина периферичного опору з віком наростає. Це можна простежити на прикладі змін швидкості пульсової хвилі, що між 10 і 80 роками збільшується. Вікові зміни пружнов’язких властивостей судинної стінки позначаються на умовах гемодинаміки. Відомо, що систолічний об’єм крові, викинутий в аорту, більший її ємності у фазі діастоли. Тому тільки частина енергії викинутої крові перетворюється в кінетичну енергію розтягнутої судинної стінки. Отже, наростання величини периферичного опору знижує важливий резерв ощадливого використання енергії під час серцевого циклу, що у свою чергу вимагає збільшення потужності серця в людей похилого і старечого віку.

Серцевий викид і периферичний опір визначають величину одного з найважливіших фізіологічних показників: швидкості колообігу крові. Швидкість колообігу крові з віком збільшується. Наприклад, час повного колообігу крові в немовлят становить 11 с, 3-літніх - 15 с, у 15-19 років - 18,4 с, у 30-40-літніх - 20,7 с, а у віці 70-79 років - 22,6 с. У ранньому віці ці зрушення пов’язані з ростом, збільшенням довжини судин, у більш пізньому - зміною еластичних властивостей судин.

Діяльність серцево-судинної системи в остаточному підсумку спрямована на забезпечення трофіки тканин, здійснюваної за посередництвом капілярів. От як говорить Бюргер (1960) про значення капілярного кровообігу в житті людини: "Вік людини - це вік капілярів". За своєю будовою капіляри дітей мало відрізняються від капілярів дорослих. А от їхня проникність для рідкої частини крові змінюється: вона вище в середньому віці, а в дитинстві і в старечому віці знижена. Кількість функціонуючих капілярів у лінійному полі зору в старості знижується. У молодих людей часто зустрічаються так звані "поля мінливості", що свідчать про облітерації капілярів. Як вважає більшість дослідників, типовим для старих людей, є наростання звивистості капілярів, збільшення міжкапілярних анастомозів. При цьому висловлюється думка, що уповільнення капілярного кровотоку в старості є пристосувальним механізмом, що сприяє більш повній віддачі кисню.