2. Вікові зміни серця

Показники анатомо-фізіологічного розвитку. Після народження серце дитини росте і збільшується, у ньому відбуваються процеси формоутворення. Серце немовляти має поперечне положення і кулясту форму, це пояснюється тим, що відносно велика печінка робить високим склепіння діафрагми, тому серце немовляти знаходиться на рівні 4 лівого міжребер’я. Під впливом сидіння і стояння до кінця першого року життя опускається діафрагма, і серце займає косе положення. До 2-3 років верхівка серця доходить до рівня 5 ребра, а в 10-літніх дітей границі серця такі ж, як і в дорослих.

Ріст передсердь протягом першого року життя випереджає ріст шлуночків, і тільки після 10 років ріст шлуночків починає випереджати ріст передсердь.

Маса серця новонародженої дитини становить близько 16,5 г. Найбільш інтенсивно серце росте і набирає масу на першому році життя, до восьми місяців маса серця збільшується вдвічі, до трьох років потроюється, до 5 збільшується в 4 рази, а в 16 років - у 11 разів. При цьому маса серця в хлопчиків перевищує в перші роки життя цей показник у дівчаток, а в 12-13 років, навпаки, у зв'язку з настанням періоду посиленого росту в дівчаток, його маса стає більшою, ніж у хлопчиків. До 16 років серце дівчаток знову починає відставати в масі від серця хлопчиків.

Серцевий ритм. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у плода коливається від 120 до 150 у хвилину. У перші 2 доби після народження ЧСС трохи нижче внутрішньоутробного, що пояснюється підвищенням внутрішньочерепного тиску, зміною теплопродукції в зв’язку з переходом у середовище з більш низькою температурою, і нарешті, пригніченням симпатичних впливів. У наступний тиждень ЧСС трохи підвищується до 120-140 ударів за хв. Згодом з віком ЧСС зменшується. Наприклад у дітей дошкільного віку в 6 років воно складає 95 уд/хв, у школярів 7-15 років змінюється в межах 92-76 у хв. Уповільнення ЧСС є результатом зміни лабільності синусного вузла і становлення більш досконалих форм нейрогуморальної регуляції серця. Посилення тонічного впливу блукаючого нерва призводить не тільки до поточного зниження частоти серцевого ритму, але і змінює метаболізм синусного вузла, викликаючи стійке зниження його лабільності з віком.

У віці після 60 років ЧСС трохи знижується, розвивається "ригідність", "відсталість" серцевого ритму, що чітко видно в умовах різних навантажень. Уповільнення ритму скорочень серця, у даному випадку, пов’язана зі зниженням лабільності синусного вузла, а його "відсталість" - з ослабленням впливу екстракардіальних нервів на серце.

Систолічний і хвилинний об’єми серця. Для оцінки функціонального стану серця вирішальне значення має визначення систолічного (ударного) і хвилинного об’ємів серця. Систолічний об’єм серця немовляти - 2,5 - 4 мл. До 1 року він збільшується в 4 рази і складає 10,2 мл, до семи років - вже в 9 разів, а до 12 років - у 16,4 рази. Також зростає і хвилинний об’єм кровотоку (ХОК), переважно за рахунок збільшення систолічного об’єму. Однак відношення величини ХОК до маси тіла, що характеризує потребу організму в крові, тим більше, чим менший вік дитини. Так, у немовлят об’єм циркулюючої крові складає близько 103 мл/кг ваги, до 3 років - 89 мл/кг, 4-6 років - 81 мл/кг, 7-10 років - 80 мл/кг і 11-14 років - 78 мл/кг. Кровопостачання тканин, таким чином, у немовляти значно краще, ніж у дорослої людини.

Аналіз фаз серцевого циклу. Для аналізу скорочувальної здатності міокарда, а отже для розуміння вікових змін ударного і хвилинного об’ємів серця, має значення аналіз фаз серцевого циклу. Зі збільшенням віку дітей і зменшенням ЧСС спостерігається подовження фази вигнання і фази напруги, в основному за рахунок подовження фази ізометричного скорочення. У літньому віці наростає тривалість електромеханічної систоли. Однак якщо в 50-59 років це збільшення пов’язане в основному із зростанням періоду вигнання, то в 70-79 років - з подовженням періоду напруги. У цьому віці змінюються, по-перше, величина основного обміну людини, по-друге, збільшується периферичний опір, артеріальний тиск, змінюються пружні властивості судинної стінки, по-третє, знижується вага серця, змінюються енергетичні процеси в ньому, тобто усі фактори, що визначають працездатність серця.