
- •2. Біохімічні властивості крові
- •3. Клітинний склад крові і вік
- •4. Лейкоцити
- •5. Коагуляційна та антикоагуляційна системи
- •6. Кров і фізичне навантаження.
- •Тема 2. Вікові особливості кровообігу (4 години)
- •1. Кровообіг плода і новонародженого.
- •2. Вікові зміни серця
- •3. Розвиток гемодинамічних характеристик з віком
- •4. Вікові особливості регуляції кровообігу
- •Тема 3. Дихання і вік (4 години)
- •1. Особливості розвитку легень у плода і дітей
- •2. Регуляція дихання
- •Тема 4. Вікові особливості травної системи (4 години)
- •1. Динаміка розвитку структурних елементів травної системи людини
- •2. Процеси травлення і всмоктування в тонкому і товстому кишечнику
- •Тема 5. Вікові особливості функціонування нирок (2 години)
- •Тема 6. Особливості обміну речовин у різні вікові періоди. Терморегуляція (4 години)
- •1. Характеристика анаболічних і катаболічних процесів організму
- •2. Білковий обмін в організмі, що розвивається
- •3. Вікова динаміка обміну жирів і вуглеводів
- •4. Водно-сольовий обмін і вік
- •5. Вікова динаміка основного обміну
- •6. Терморегуляція
- •Рекомендована література
6. Терморегуляція
Терморегуляція в періоді внутрішньоутробного життя. Плід не потребує власної терморегуляції. Він знаходиться у організмі матері при відносно сталій температурі. Тепло, що утворюється у процесі обміну речовин, віддається матері через плацентарний кровообіг. Теплопродукція у плода складає 10 - 15 % величини теплопродукції матері.
Терморегуляція в постнатальному періоді. Ректальна температура новонародженого - 37,7 - 38,2оС. Через 2 - 4 години вона знижується до 32оС, а через добу становить 37оС. Температура тіла новонародженого сильно залежить від зовнішньої температури. У неодягненої дитини при температурі повітря 18 - 20оС температура тіла швидко знижується і може розвинутися гіпотермія. У частини дітей через 2 - 3 доби може розвиватися транзиторна лихоманка - підвищення температури до 40оС. Це пов’язано з підвищенням надходження у організм білку та нестачею води.
Добре васкуляризована шкіра новонародженої дитини має вищу температуру, ніж у дорослих. Наприклад, температура шкіри гомілки у 1-місячної дитини на 3оС ввище, ніж у однорічної. Для дітей характерна також різниця між температурою шкіри правої і лівої половини тіла.
Найбільш важливим фактором, який визначає тепловіддачу у дітей, є велика поверхня тіла, що припадає на одиницю його маси (в 2,2 рази більша, ніж у дорослого).
Другим фактором тепловіддачі є інтенсивний кровообіг у шкірі. Крім того через тонкий епідерміс у дітей випітніває відносно велика кількість води, випаровування якої сприяє тепловіддачі.
Термоіндиферентна зона у новонародженого - 32 - 34оС (28 - 30оС - у дорослих). Це пов’язано з вищим в 2,5 рази, ніж у дорослого, рівнем тепловіддачі.
Від перегрівання дитину захищає потовиділення. При зниженні температури повітря у дітей відбувається посилення теплопродукції. Щоправда, її максимальний рівень не перевищує подвоєння величини основного обміну (у дорослих перевищує в 4 рази).
Особливістю терморегуляції новонароджених є відсутність у них холодового дрижання. Але, спостерігається збільшення загальної рухової активності та крик. Велику роль відіграє недрижальний термогенез, джерелом якого є бура жирова тканина.
Таким чином, незважаючи на те, що основні механізми терморегуляції у новонародженого вже сформовані, підтримання постійної температури тіла у нього є недосконалим.
З віком у дітей посилюються реакції судин шкіри. Знижується поріг і збільшується об’єм потовиділення. Збільшенню теплопродукції при охолодженні сприяє зростання м’язової маси, розвиток їх терморегуляторного тонусу і здатності до дрижання. Разом з тим у дітей перших років слабо розвинутий свідомий контроль температури тіла. До 15 - 16 років умови теплообміну і розвиток терморегуляції наближається до показників, які характерні для дорослих людей.
Рекомендована література
Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – С-Пб: Сотис, 1998. – 526 с.
Аршавский И.А. Очерки по возрастной физиологии. - Л., Медицина, 1967. - 120 с.
Безруких М.М., Сонькин В.Д., Фарбер Д.А. Хрестоматия по возрастной физиологии. - М., издательский центр "Академия". 2002. - 282с.
Власов Ю.А. Онтогенез кровообращения человека. - Новосибирск, Наука, 1985. - 254с.
Гальперин С.И. Физиология человека и животных. - М., Высшая школа, 1977.
Дж. Теппермен, Х. Теппермен. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. - М., Мир, 1989. - 637с.
Дж. Харрисон и др. Биология человека. - М., Мир, 1979. - 608с.
Држевецкая И.А. Эндокринная система растущего организма. -М., Высшая школа, 1985. - 240с.
Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М., Высшая школа, 1985. - 384с.
Итоги науки и техники. Серия: Антропология. Т.3: Рост и развитие детей и подростков. - М., 1989. - 197с.
Кузнецова Т.Д. Возрастные особенности дыхания детей и подростков. - М., Медицина, 1986.
Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. - М., Просвещение, 1986. - 280с.
Маркосян А.А. Вопросы возрастной физиологии. - М., Просвещение, 1974.
Маркосян А.А., Ломазова Х.Д. Возрастные особенности системы крови. // Рук-во по физиологии. Возрастная физиология. - Л., Наука, 1957. - с. 68-108.
15. Обреимова Н.И., Петрухин А.С. Основы анатомии, физиологии и гигиены детей и подростков. – М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 376 с.
16. Руководство по возрастной физиологии. Л., Наука, 1975. - 569с.
17. Сапин М.Р., Сивоглазов В.И. Анатомия и физиология человека (с возрастными особенностями детского организма). - М.: "Academia", 1999. - 438с.
18. Фарбер Д.А. Физиология подростка. - М., Педагогика, 1988. - 202с.
19. Физиология плода и детей / Под ред. В.Д. Глебовского. – М.: Медицина, 1988. – 223 с.
20. Фролькис В.В., Безруков В.В., Шевчук В.Г. Кровообращение и старение. - Л., Наука, 1984. 198с.
21. Хрипкова Н.Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М., Просвещение, 1990. - 320с.
22. Шабунин Р.А. Двигательная активность и реакция вегетативных систем организма младших школьников на физические нагрузки. - Свердловск, 1981. - 73с.