док / 22

22. Фосфоресценція. Основні закономірності та механізми виникнення. Приклади.

Для більшості органічних сполук (при низьких температурах) спостерігається фосфоресценція − свічення, пов’язане з інтеркомбінаційно забороненим випромінювальним переходом T→S0. Особливості цього процесу в органічних середовищах, в основному, визначаються типом хромофорних груп, що входять до складу їхніх молекул. Безпосередньо за рахунок прямого переходу S0→T рівень T оптично не збуджується (іншим шляхом можна, наприклад за рахунок електронного удару), перехід сильно заборонений. У той же час за рахунок безвипромінювального переходу S1 T триплетний рівень заселяється. Як відомо, інтеркомбінаційна заборона порушується за рахунок дії внутрішнього чи зовнішнього збурення. Перехід T→S0 також заборонений, і за рахунок такого типу збурень, що призводять до змішування «чистого» T-стану з синглетним, випромінювальні переходи все-таки відбуваються. Отже, можна розглядати таку схему енергетичних рівнів та переходів (рис.35).

П означимо заселеність триплетного стану (кількість молекул у збудженому триплетному стані в одиниці об’єму) [3M*] . [1M*] − відповідна величина для синглетного стану. Константи kFM, kTM,

kPT, kGM та kGT − це константи Біркса − ймовірності випромінювальних та безвипромінювальних переходів за одиницю часу (kFM − флюоресценція, kTM − S1→T-інтеркомбінаційна конверсія, kPT − фосфоресценція, kGM −S1→S0-внутрішня конверсія, kGT −T→S0-інтеркомбінаційна конверсія). Нехай в одиниці часу в одиниці об’єму створюється I0 синглетних збуджень. Тоді рівняння для заселеності синглетного стану матиме вигляд:

р озглюнуто десь там