ekologichne otvet

деревини, який визначається затвердженою в установленому порядку розрахунковою лісосікою. Розрахункова лісосіка - науково обґрунтована оптимальна щорічна норма рубки достиглих деревостанів, яка обчислюється на тривалий період для кожного підприємства, що веде лісове господарство, роздільно по групах лісів, господарствах у кожній області, регіоні. Заготівля деревини у розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.

Суб'єктами права заготівлі деревини є власники лісів і постійні лісокористувачі, яким у встановленому порядку надано це право та на яких покладається комплекс зобов'язань, передбачених статтями 14, 1921 ЛК України та п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, зокрема: проводити роботи способами, що не спричиняють ерозії ґрунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів; дотримуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння; не допускати захаращення лісових ділянок, суміжних з лісосіками та територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб; забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев; забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, відведених для користування; незалежно від виду рубки проводити очищення лісосік від порубкових решток способами і в строки, визначені Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди; не залишати недоруби (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення тощо.

Заготівля другорядних лісових матеріалів. Відповідно до ст. 72 ЛК України, Правил заготівлі живиці в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 р., Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р., Порядку спеціального використання лісових ресурсів у лісах без заподіяння їм шкоди може здійснюватися заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків.

Заготівля живиці (смоли хвойних дерев), яка використовується для одержання медичних препаратів, а також у технічних цілях, здійснюється шляхом підсочування у стиглих хвойних деревостанах, які після закінчення строків підсочування вирубуються, а також у пристигаючих деревостанах, які до часу закінчення підсочування підлягатимуть вирубуванню. Лісові ділянки для заготівлі живиці визначаються відповідно до матеріалів лісовпорядкування та планів рубок головного користування. Роботи, пов'язані із здійсненням заготівлі живиці, мають бути завершені не пізніше 1 листопада року закінчення підсочування. У разі погіршення санітарного стану деревостанів заготівля живиці припиняється достроково.

Пні дерев заготовляються для отримання осмолу та дров. Забороняється заготівля пнів у смузі завширшки 50 метрів уздовж водотоків.

Луб заготовляється в період інтенсивного руху соків (квітень-травень) шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році.

Кора деревних порід (дуба, крушини, калини, ялини тощо) заготовляється з метою отримання лікарської сировини, а також технічної сировини для виробництва дьогтю. Кора для виробництва дьогтю заготовляється з дерев берези, призначених для рубки в найближчі два роки, або із зрубаних і вітровальних дерев протягом року.

До деревної зелені належать дрібні пагони і гілки дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляються з метою приготування корму для тварин, а також задоволення технічних, ритуальних та інших по-реб. Цілі дерева заготовляються (викопуються) для садіння на землях інших категорій.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 441

Заготівлю деревної зелені здійснюють на спеціально визначених лісових ділянках або суміщають з проведенням рубок.

Заготівля деревних соків здійснюється: з придатних для підсочування дерев на спеціально створених деревостанах; на ділянках лісу, які виділяються за 10 років до проведення рубок головного користування або інших рубок (коли деревостан призначено до рубки); з пнів дерев, зрубаних напередодні соковиділення.

У разі погіршення санітарного стану деревостанів заготівля соку припиняється достроково.

Обсяги щорічної заготівлі другорядних лісових матеріалів визначаються для кожного власника лісів або постійного лісокористувача під час лісовпорядкування або спеціальних обстежень.

Згідно з Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів

України від 23 травня 2007 р., заготівля другорядних лісових матеріалів проводиться на підставі спеціального дозволу - лісового квитка і тільки у межах відведених ділянок лісу. Терміни проведення заготівельних робіт визначаються постійними лісокористувачами і зазначаються у лісовому квитку. Як правило, пні заготовляються протягом року, луб - лише в період інтенсивного руху соків (квітень - травень), кора - у весняний період із дерев і чагарників, призначених для рубки в поточному році.

Після завершення робіт територія, де заготовлялися пні, має бути приведена до стану, придатного для лісогосподарського використання. Забороняється заготівля пнів у п'ятидесятиметровій смузі постійних водотоків. Заготівля деревної зелені провадиться на спеціально визначених ділянках або суміщається з проведенням інших видів рубок. Із дерев, що ростуть, зелень заготовляють тільки під час обрізування гілок при формуванні крони.

Побічні лісові користування (ст. 73 ЛК України). Відповідно до Порядку спеціального використання лісових ресурсів, Порядку здійснення побічних лісових користувань у лісах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р., побічні лісові користування можна поділити на дві групи. До першої віднесені побічні лісові користування, об'єктом яких є ліс: заготівля (збирання) дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин; заготівля деревних соків; збирання лісової підстилки. До другої - не тільки ліс, а й землі лісового фонду, не покриті лісом: для розміщення пасік, заготівлі сіна і випасання худоби, заготівлі очерету.

Для сінокосіння можуть використовуватися незалісені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, на яких не очікується природне відновлення лісів. В окремих випадках, коли це не завдає шкоди лісовій рослинності, для заготівлі сіна використовуються зріджені деревостани, міжряддя лісових культур та плантацій. У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, період заготівлі сіна визначається за погодженням з органами Мінприроди.

Випасання худоби, крім кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю ділянках, якщо це не завдає шкоди лісу У лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення випасання худоби може здійснюватися лише за умови, що це не суперечить їх цільовому призначенню.

Ділянки для розміщення вуликів і пасік з метою раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я виділяються переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю ділянках. Місця розміщення вуликів і пасік визначають власники лісів або постійні лісокористувачі з

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 442

урахуванням умов ведення лісово го господарства та використання інших видів лісових ресурсів. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забороняється.

Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин здійснюється способами, що виключають виснаження їх ресурсів.

Заготівля лісових продуктів для отримання харчової та лікарської сировини в лісах, де заходи боротьби із шкідниками та хворобами здійснювалися з використанням хімічних засобів, лісах, розташованих у смугах відведення автомобільних доріг або в зонах впливу хімічного та промислового виробництва, здійснюється з дотриманням відповідних санітарних норм і правил.

Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках в експлуатаційних лісах на ділянках, що визначаються власниками лісів або постійними лісокористувачами. Збирання лісової підстилки забороняється на лісових ділянках, розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках з ерозійними процесами та в місцях масового розмноження грибів.

Заготівля очерету здійснюється з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Обсяги щорічного здійснення побічних лісових користувань визначаються для кожного власника лісів або постійного лісокористувача під час лісовпорядкування або спеціальних обстежень.

Збір громадянами у лісах дикорослих трав'янистих рослин, квітів, грибів, ягід, горіхів, інших плодів для власного споживання належить до загального використання лісових ресурсів і провадиться безкоштовно.

Здійснення побічних лісових користувань (включаючи спеціально створені для цього насадження) для потреб виробничої та комерційної діяльності належить до спеціального використання та провадиться за плату на підставі спеціального дозволу - лісового квитка і тільки у межах відведених ділянок лісу. Збирання рослин (їх частин) і грибів, занесених до Червоної книги України, забороняється.

Побічні лісові користування мають тимчасовий характер. Так, заготівля рослинної сировини на тій самій території проводиться періодично, зокрема: суцвіть, плодів, інших надземних органів однорічних рослин - один раз на два роки; надземних частин багаторічних рослин (стебла, листя, бруньки) - один раз на п'ять років; підземних частин всіх рослин (коріння, кореневища, бульби, цибулини) - один раз у десять років. При заготівлі деревних соків сезон підсочки починається з настанням вегетаційного періоду.

Період розміщення вуликів і пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів. Термін сінокосіння та випасання худоби зазначається у лісовому квитку. Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи, причому на тій самій площі не частіше, ніж один раз протягом 5 років. Термін збирання підстилки та заготівлі очерету також визначається у лісовому квитку. Здійснення побічних лісових користувань має провадитись без заподіяння шкоди лісу. Так, забороняється: заготівля соків шляхом зарубів і запилів на деревах; розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей; випасання худоби у державних захисних і полезахисних смугах, протиерозійних лісах, особливо цінних лісових масивах, на площах лісових культур природних молодняків, у насадженнях з наявністю життєздатного підросту до досягнення ними висоти, коли вершини не пошкоджуються тваринами, на зрубах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях, призначених для природного відновлення лісу тощо; збирання лісової підстилки на лісових ділянках,

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 443

розташованих у бідних лісорослинних умовах, на ділянках, де ґрунти піддаються ерозії, та в місцях масового розмноження грибів.

Заготівля сіна і випас худоби як види побічних лісових користувань мають свої особливості. При здійсненні сінокосу і випасу худоби на вкритих лісом землях має місце право лісокористування і право користування земельною ділянкою лісового фонду, яке підпорядковане праву лісокористування. Це стосується і заготівлі очерету, яка провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин і птахів, інших вимог охорони навколишнього природного середовища.

Постійні лісокористувачі під час здійснення побічних лісових користувань зобов'язані забезпечувати невиснажливість ресурсів харчових, лікарських і технічних рослин з урахуванням збереження цілісності екосистем: здійснювати агрохімічні заходи сприяння природному утворенню рослин та підвищенню їх продуктивності; підтримувати лісові ділянки, де здійснюються побічні лісові користування, у належному санітарному стані; забезпечувати охорону насаджень від хижацького використання і знищення; обмежувати чи припиняти постійні лісові користування у разі погіршення санітарного стану насаджень і в інших випадках.

Лісокористувачі зобов'язані додержуватись також вимог, згідно з якими добування соків на придатних для підсочки деревах здійс нюється у спеціально створених для цієї мети насадженнях або у ділянках лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування чи інших видів роботи (у разі призначення насадження до рубки), або з пнів дерев, зрубаних напередодні соковиділення. Для добування соку на деревах свердлять на висоті 30-50 см від поверхні землі канали відповідного діаметру та відповідної глибини. На деревах діаметром 20-24 см робиться один канал, діаметром 28-32 см - два, діаметром 36 см і більше - три канали, після закінчення сезону канали замазують садовим вапном, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном. У разі погіршення санітарного стану насаджень заготівля соку припиняється достроково на підставі висновку лісопатолога.

Для розміщення вуликів і пасік виділяються земельні ділянки лісового фонду переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рослинністю землях. На них дозволяється спорудження тимчасових (не капітальних) будівель без права вирубування дерев і чагарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду.

Сінокіс дозволяється на незалісених вирубках, галявинах та інших укритих лісовою рослинністю землях, на яких не очікується природне лісовідновлення. В окремих випадках для заготівлі сіна можуть використовуватися міжряддя лісових культур, плантацій, зріджені лісонасадження. У разі наявності у травостої видів рослин, віднесених до Червоної книги України, термін заготівлі сіна визначається за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища.

Випас худоби, за винятком кіз, дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду, якщо це не завдає їм шкоди. А випас худоби на територіях об'єктів природнозаповідного фонду може здійснюватися лише за умови, що воно не суперечить їх цільовому призначенню.

За рішенням місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у межах їх компетенції можуть передбачатись також обмеження випасу худоби в лісах. Власники худоби зобов'язані за вказівкою постійних лісокористувачів зводити огорожі навколо прогонів для худоби та пасовищ, розташованих поблизу лісових культур, розсадників та інших ділянок лісу.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 444

За даними Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні за 1993 рік, до 1986 р. в Україні щороку заготовлялося близько 20 тис. т дикорослих плодів та ягід, понад 5 тис. т лікарської сировини. Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС доступні харчові ресурси лісу різко зменшились. Це призвело до значного зменшення середньорічних обсягів заготівель екологічно чистої лісової продукції. Водночас триває нищівне збирання рослин у районах великих міст, у тому числі видів рослин, занесених до Червоної книги.

Велике значення лісу полягає у його можливості виділяти фітонциди - біологічно активні речовини, які здатні убивати та припиняти ріст і розвиток мікроорганізмів, що призводять до зниження кількості мікрофлори у повітрі. Ця його можливість безперечно є метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних, освітньо-виховних та інших цілей. 3 метою вивчення закономірностей розвитку лісових екосистем здійснюється право науководослідного лісокористування.

Правове регулювання використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних, освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт забезпечується вимогами ст. 74 ЛК України, Порядком спеціального використання лісових ресурсів. Таке користування здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів, з дотриманням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Використання корисних властивостей лісів може бути тимчасово зупинене у разі високої пожежної небезпеки, незадовільного стану лісів внаслідок ущільнення ґрунту їх відвідувачами, виникнення вогнищ шкідників і хвороб лісу та інших факторів, що призводять до ослаблення природних функцій лісів. У разі погіршення стану насаджень лісокористувачами з'ясовуються причини погіршення, вживаються заходи до зняття або зниження рівня рекреаційного навантаження, а також до усунення причин такого погіршення та регулювання інтенсивності відвідування.

Виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування. У разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших матеріалів пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держкомлісгоспу, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни.

На основі функціонального зонування лісів і визначення рівня рекреаційного навантаження приймається рішення щодо рекреаційної придатності конкретної території, вибору місць розміщення рекреаційних об'єктів, здійснення прогнозування можливої деградації лісових екосистем, планування господарських і природоохоронних заходів, спрямованих на усунення або запобігання негативному впливу надмірного рекреаційного навантаження.

Право користування лісом у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях оформляється відповідно до норм як лісового, так і земельного законодавства, що виражається у двох правових формах його реалізації, шляхом регламентації порядку розміщення в лісах і на землях лісового фонду туристських таборів, баз відпочинку тощо, а також через здійснення загального використання лісових ресурсів.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 445

Об'єкти права користування лісом у цих цілях - лісові ділянки як об'єкти рекреаційного призначення - лінійні рекреаційні об'єкти (навчально-туристські та екологічні стежки, марковані траси), будинки відпочинку, пансіонати, об'єкти фізичної культури і спорту, туристичні бази, кемпінги, яхт-клуби, стаціонарні і наметові туристично-оздоровчі табори, будинки рибалок і мисливців, дитячі туристичні станції, дитячі та спортивні табори, інші аналогічні об'єкти, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації (додаток 2 до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р.). Суб'єкти - підприємства, установи, організації, які залучаються відповідними радами та постійними лісокористувачами для організації зон відпочинку в лісах, робіт щодо їх благоустрою, а також громадяни.

Як правило, для організації відпочинку населення використовуються ліси: у межах міст, селищ та інших населених пунктів; у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів; у межах поясів зон санітарної охорони водних об'єктів; у лісах зелених зон навколо населених пунктів. Площа таких лісових ділянок визначається за нормативами згідно з додатком 1 до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок; поза межами лісів зелених зон, що виділяються за нормативами згідно з додатком 2 до зазначеного Порядку.

Основними способами охорони лісових ресурсів у процесі їх використання в культурно-оздоровчих, рекреаційних, туристичних спортивних цілях є проведення цілої низки різних лісогосподарських заходів: біохімічних, меліоративних, планіровочних заходів; рекреаційних заходів по благоустрою земель (обладнання місць для багаття, місць збору сміття, лісових меблів тощо); проведення рубок догляду, санітарних і ландшафтних рубок, насадження молодих дерев та інше.

Використання лісів у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілях громадянами на засадах права загального лісокористування здійснюється безплатно. Використання лісів для зазначених цілей юридичними особами здійснюється за плату в межах умов договорів з власниками лісів та постійними лісокористувачами на використання лісових ресурсів у межах наданих земельних ділянок лісового фонду.

З метою вивчення закономірностей розвитку лісових екосистем здійснюється право науково-дослідного лісокористування. Головною метою такого права є виявлення, вивчення, збереження і використання генетичного фонду рослин у лісах нашої держави. Загальновизнаним є факт необхідності широкого застосування у практику лісорозведення досягнень генетики і селекції деревних порід, особливо у період забруднення значної території України радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, в тому числі лісових масивів.

Особливістю регулювання цього виду права лісокористування щодо принципу багатоцільового використання лісів є його пріоритетність відносно інших видів права користування лісом. Для проведення науково-дослідних робіт у лісах підприємствам, установам і організаціям можуть надаватися спеціальні ділянки, на яких можуть бути обмежені або повністю заборонені лісові користування інших лісокористувачів, у тому числі громадян, якщо це не сумісно з цілями проведення науково-дослідних робіт. Рішення про обмеження чи заборону таких видів права користування приймають місцеві ради за погодженням з постійними лісокористувачами.

Ліси, що надаються у межах земель лісового фонду для цієї мети, належать до категорії закріплених лісів. Об'єктом цього виду права лісокористування є лісова площа з насадженнями, які мають еталонні, елітні, унікальні та інші властивості.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 446

Суб'єктами права користування лісом у зазначених цілях є лісогосподарські науково-дослідні установи і організації, заповідники, лісові насіннєво-виробничі станції, спеціалізовані насіннєві лісгоспи, селекційно-розсадникові комплекси та ін. Право лісокористування для цієї мети здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, що надаються у тимчасове користування місцевими радами за погодженням з органами лісового господарства.

Використання корисних властивостей лісів може бути тимчасово зупинене у разі високої пожежної небезпеки, незадовільного стану лісів внаслідок ущільнення ґрунту їх відвідувачами, виникнення вогнищ шкідників і хвороб лісу та інших факторів, що призводять до ослаблення природних функцій лісів.

Використання лісових ресурсів і проведення лісогосподарських заходів мають здійснюватися з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин (ст. 76 ЛК України).

Правова охорона і захист лісів. Правова охорона лісів спрямована на їх ефективне використання, відтворення, охорону та захист. З метою забезпечення охорони і захисту лісів у структурі спеціально уповноважених державних органів лісового господарства та постійних лісокористувачів створюються державна лісова охорона та лісова охорона інших постійних користувачів і власників лісів (ст. 89 ЛК України).

Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу, основними завданнями якого є: здійснення державного контролю за додержання лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Кодексу). Посадові особи державної лісової охорони уповноважені: давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень лісового законодавства; доставляти осіб, що його порушують, в органи внутрішніх справ, місцеві органи влади, вилучати в них незаконно добуту продукцію лісових користувань, інструменти, обладнання, транспортні та інші засоби, що були знаряддям правопорушення тощо (ст. 91 Кодексу).

Охорона лісів від пожеж здійснюється на підставі Закону України «Про пожежну безпеку» (1993), Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Держкомлісгоспу України від 27 грудня 2004 р., Положення про лісові пожежні станції, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 28 грудня 2005 року.

Захист лісів від шкідників і хвороб здійснюється на підставі ст. 86 ЛК України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р., які спрямовані на профілактику та збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісах, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стійкими природними явищами та техногенними впливами.

Охорона та захист лісів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, розміщених на землях оборони, на земельних ділянках зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється на підставі законів України «Про природнозаповідний фонд України», «Про використання земель оборони», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

148. Порушення в галузі охорони, використання і відтворення вод як підстава відповідальності (Водний кодекс)

Глава 23. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 447

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1)самовільному захопленні водних об'єктів;

2)забрудненні та засміченні вод;

3)порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4)руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5)введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6)недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7)самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8)порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

9)пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10)незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11)використанні земель водного фонду не за призначенням;

12)неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13)відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14)порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

149.Правовий статус екологічного експерта

Ро з д і л IV

СТАТУС ЕКСПЕРТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 27. Експерт екологічної експертизи

Права експерта Правовий статус експерта — це право-суб’єктність фахівця, що має вищу освіту, володіє відповідною

спеціальністю і високою кваліфікацією, глибокими професійними знаннями, навичками аналізу експертної ін-формації, методикою еколого-експертної оцінки і має практичний досвід у відповідній галузі знань не менше трьох останнього років.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 448

Експерт має право:

•Вимагати подачу необхідних матеріалів, інформації для проведення екологічної експертизи.

•Зобов'язувати власників, користувачів, замовників, чи авторів об’єктів екологічної експертизи подавати інформацію про їхній екологічний вплив і висновки попередніх експертиз.

•Одержувати від органів центральної виконавчої влади, інших юриди-чних осіб достовірні відомості, довідкові, інформаційні матеріали.

•Готувати пропозиції про відхилення поданих на екологічну експерти-зу матеріалів, що порушують вимоги екологічного законодавства.

•Ставити питання про відхилення поданих на екологічну експертизу матеріалів, що не відповідають вимогам законодавства, екологічним стандартам і нормативам, прийняття яких вимагало додаткових дослі-джень, пошукових робіт чи додаткових капіталовкладень.

•Вносити пропозиції про залучення до проведення екологічної експерти-зи висококваліфікованих фахівців, утворення відповідної матеріально-технічної й інформаційної бази.

•Направляти підготовлені висновки екологічної експертизи зацікавле-ним особам і фірмам, що приймають рішення про реалізацію об’єктів екологічної експертизи.

•Викладати власні думки з приводу висновків проведеної екологічної

експертизи. Обов'язки експерта

•Забезпечувати всебічне, комплексне, об’єктивне, якісне й ефективне проведення екологічної експертизи.

•Дотримуватись встановлених термінів, порядку проведення екологічної експертизи, норм, вимог екологічного законодавства.

•Враховувати громадську думку з метою коригування варіантів реалі-зації об'єктів екологічної експертизи і підготовки науково обґрунто-ваних висновків.

•Готувати обґрунтовані висновки і вчасно передавати їх державним органам і зацікавленим особам.

•Обґрунтовувати пропозиції про повернення відповідних матеріалів на доопрацювання.

•Запобігати екологічні правопорушення шляхом внесення відповідних пропозицій з приводу удосконалювання екологічної експертизи.

•Забезпечувати незалежність еколого-експертної оцінки.

•Вносити пропозиції з приводу удосконалення норм і методів прове-дення екологічної експертизи.

•Заявляти самовідвід при наявності особистої зацікавленості з приводу конкретного об’єкта екологічної експертизи.

Відповідальність експерта Експерт екологічної експертизи несе відповідальність за наступні дії:

•Проведення екологічної експертизи в розріз з її метою, задачами, принципами і пріоритетами.

•Порушення встановленого порядку проведення екологічної експертизи.

•Фальсифікація відомостей і даних про наслідки екологічної експертизи.

•Порушення порядку публікації наслідків екологічної експертизи.

•Порушення вимог законодавства під час здійсненні екологічної екс-пертизи.

•Здійснення екологічної експертизи неправоздатними особами й екс-пертними формуваннями.

•Невиконання експертних функцій чи обговорених договором зобов'я-зань з приводу проведення екологічної експертизи.

Гарантіїреалізації ma захисту прав

Гарантії прав експерта екологічної експертизи — це сукупність юри-дично встановлених засобів, що забезпечують реалізацію і захист право-вого статусу експерта-еколога. Реалізація прав експерта екологічної експе-ртизи проявляється в наступному.

•Регламентація статусу експерта екологічної експертизи винятково законодавчими актами.

•Виконання еколого-експертних функцій експертом відповідно до вимог законодавства і незалежно від розпорядження уповноважених органів, об’єднань громадян, формувань і посадових осіб.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 449

•Свобода вибору форм і методів еколого-експертного аналізу оцінки і ви-кладення особистої думки експерта-еколога з питань зробленого аналізу.

•Визнання незаконними будь-яких дій і актів, що обмежують права експерта чи його волевиявлення.

•Проведення екологічної експертизи у встановленому законодавчому порядку.

•Заборона втручатися будь-кому у проведення екологічної експертизи, за винятком випадків порушення експертом вимог законодавства. Гарантії захисту прав полягають в наступному.

•Захист порушень прав експертів у судовому порядку.

•Заборона будь-якого втручання в еколого-експертну діяльність з боку законодавчих, виконавчих і ін. органів.

•Відновлення порушених прав експерта.

•Залучення осіб, винних у порушенні прав експерта, до юридичної від-повідальності.

Соціально-правовий механізм проведення екологічної експертизи Соціально-правовий механізм проведення екологічної експертиз — це сукупність соціально-юридичних

способів, спрямованих на забезпечення проведення екологічної експертизи і захист прав суб’єктів еколого-експер-тних напрямків. Він включає:

•законодавчо-нормативне забезпечення;

•комплекс правових прописів, що передбачають основи виникнення і зупинки еколог-експертних правовідносин;

•комплекс правових прописів, що визначають об’єктивний, суб’єктив-ний склад і зміст екологоекспертних правовідносин;

•сукупність юридичних методів забезпечення проведення екологічної експертизи;

•комплекс правових прописів, що регламентують процедуру екологіч-ної експертизи.

150. Атмосферне повітря як об’єкт міжнародно-правової охорони

Міжнародно-правова охорона атмосфери. Атмосфера - повітряна оболонка Землі. Це суміш газів, переважно азот (понад 78%) і кисень (близько 21%), а також аргон, вуглекислий газ, водень, гелій, неон, озон та деякі інші. Загальна маса атмосфери становить 53 г 1015 т (0,000001 частини маси Землі). Найгустіший шар повітря, що прилягає до Землі, називається тропосферою. Виділяють також стратосферу, мезосферу, термосферу і екзосферу (вище 800 км). З віддаленням від Землі атмосфера поступово переходить у міжпланетний простір.

Природна газова рівновага в атмосфері є необхідною умовою життя на Землі. Розвиток науки і техніки розширив можливості суспільства у використанні ресурсів та властивостей атмосфери. Водночас різко зріс і негативний антропогенний вплив на атмосферу, особливо внаслідок її забруднення. Це поставило під загрозу газову рівновагу в атмосфері, а отже, й фізичні та біологічні умови життя людини.

Правовий статус атмосфери зумовлений її природними особливостями. Маючи газоподібний стан і постійно циркулюючи, атмосферне повітря не може бути суто національним надбанням. Атмосфера є універсальним міжнародним природним ресурсом, що перебуває в загальному користуванні всіх держав і народів світу. Цей аспект є визначальним для міжнародно-правової охорони атмосфери.

У цій галузі ще не вироблено такого універсального міжнародного договору, як Конвенція ООН з морського права. За цих умов атмосфероохоронні відносини держав регулюються регіональними міжнародно-правовими актами чи актами стосовно тих або інших проблем. Серед них виділяється укладена під егідою Європейської економічної комісії ООН Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева, 1979), до якої приєдналися США і Канада. Ця конвенція закріпила принципи, якими мають керуватися договірні сторони у своїй діяльності щодо запобігання транскордонному забрудненню повітря. Учасники конвенції зобов'язались обмежити і, наскільки це можливо, поступово зменшувати викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 450