ekologichne otvet

127. Економіко-правові заходи охорони і використання територій і об’єктів ПЗФ

Особливість організації охорони природних біосферних заповідників, національних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення становить те, що ця діяльність покладається на спеціальні служби охорони, які створюються в складі адміністрації заповідних територій зазначених категорій. Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на

підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на адміністрації розташованих поблизу природних та біосферних заповідників, національних і регіональних парків (ст. 60 Закону «Про природно-заповідний фонд України»).

До складу служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду входять керівники адміністрацій природних і біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків загальнодержавного значення, працівники охорони, а також інших підрозділів.

Працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду мають право перевіряти у громадян і службових осіб посвідчення на перебування і використання природних ресурсів та іншу діяльність у межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду; вилучати у порушників предмети та знаряддя незаконного використання природних об'єктів; проводити особистий огляд осіб, речей, транспортних засобів та перевірку знарядь і продукції, одержаної в результаті природокористування; безперешкодно відвідувати підприємства установи, організації, судна та інші транспортні засоби в межах відповідних територій, об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон для перевірки дотримання законодавства про природокористування, давати обов'язкові для виконання приписи з метою усунення порушень, виявлених у межах територій та об'єктів цього фонду; складати протоколи про порушення вимог законодавства, надсилати їх відповідним органам для притягнення винних осіб до відповідальності.

Особливості правової охорони права користування територіями та об'єктами природно-заповідного фонду полягають в установленні заповідного режиму щодо використання їх корисних властивостей, обмеженні прав і розширенні обов'язків відповідних суб'єктів під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності (землевпорядкування, лісовпорядкування тощо), захисті цього режиму, а також законних прав та інтересів природокористувачів шляхом встановлення підвищеної відповідальності за правопорушення, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів.

Порушення порядку та правил раціонального використання об'єктів природно-заповідного фонду можуть полягати в нецільовому їх використанні; порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду, здійсненні в межах цього фонду та його охоронних зон забороненої господарської діяльності або діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи чи з порушенням її висновків; невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду; порушенні строків і порядку розгляду клопотань про надання територій та об'єктів природнозаповідного фонду в користування; самовільному зайнятті земельних ділянок та інших об'єктів цього фонду, їх псуванні, забрудненні, пошкодженні, знищенні; несвоєчасному поверненні тимчасово зайнятих об'єктів і територій цього фонду або неприведенні їх у стан, придатний для використання за призначенням; в спорудженні і експлуатації виробничо-господарських об'єктів і здійсненні іншої господарської діяльності, що не відповідає цільовому призначенню природно-заповідного фонду; в порушенні вимог наданих дозволів на використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; самовільній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб тощо.

Особливість відповідальності за порушення права природокористування територіями та об'єктами природно-заповідного фонду полягає в установленні більш суворих майнових, адміністративних та кримінальних санкцій за наведені вище порушення права користування. Так, розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 371

кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Такси передбачають підвищену майнову відповідальність за незаконну рубку дерев і чагарників до ступеня припинення росту; пошкодження дерев і чагарників не до ступеня припинення росту; знищення або пошкодження молодняка природного походження, самосіву, лісових культур на площах, що призначені для лісовідновлення; сінокосіння та випасання худоби без спеціального на те дозволу; знищення або пошкодження трав'яного покрову; знищення або пошкодження мурашників; заготівлю (збір) дикорослих плодів, ягід, горіхів, лікарських рослин, технічної сировини без спеціального на те дозволу; проїзд транспорту там, де це забороняється законодавством; влаштування без спеціального дозволу неорганізованих місць відпочинку; незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їх жител, місць перебування і розмноження.

Адміністративна відповідальність за використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду для господарських цілей, за порушення режиму, встановленого на заповідній території або для охорони пам'яток природи, а також за порушення порядку користування тваринним світом у заповідниках і в інших територіях, що підлягають охороні, передбачена ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також правил користування тваринним світом у заповідниках та в межах інших територій, що підлягають охороні, регулюється статтями 218, 219, 254-257 КпАП України.

Кримінальне законодавство України встановлює відповідальність за порушення правил охорони природно-заповідних об'єктів і комплексів. Так, за порушення встановлених правил охорони надр, незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, порушення правил полювання та незаконне полювання, вчинені на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, відповідні кримінально-правові норми передбачають кримінальну відповідальність незалежно від заподіяної шкоди (статті 240, 246, 248 Кримінального кодексу України).

Стаття 252 КК України встановлює відповідальність винних осіб за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду.

Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники») передбачається посилити адміністративну, кримінальну та матеріальну відповідальність за порушення режиму заповідних територій та вдосконалити механізм накладання відповідних стягнень.

Стаття 8. Основні засоби збереження територій та об'єктів природнозаповідного фонду

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних

комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх

збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду

під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз;

запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх

охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та

використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів;

проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 372

проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природнозаповідного фонду.

Для фінансування природоохоронних заходів можуть створюватися цільові екологічні фонди природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків.

128. Особливості юридичної відповідальності за порушення правил ведення мисливства та здійснення полювання

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мисливське господарство та полювання

Ст 42 порушення законодавства у галузі мисливського господарства таполювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну,цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно іззаконами України.

Відповідальність за порушення законодавства у галузімисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:

порушенні права державної власності на мисливських тварин; порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин;

перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин; порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану; використанні мисливських угідь не за призначенням; порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин;

порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах; виготовленні, збуті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; збуті незаконно добутої продукції полювання;

самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин; неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та

обсяги добування мисливських тварин; невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування;

порушенні порядку придбання чи реалізації, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї.

Законами України може бути встановлена відповідальність і заінші порушення законодавства у галузі мисливського господарства таполювання.

Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх відобов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушеннязаконодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з нихпродукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації вустановленому законодавством порядку.

У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосібживих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їхзбереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 373

Стаття 248. Кк у Незаконне полювання

І. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України,-

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею,-

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

І. Об'єктом злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу - диких звірів і птахів як невід'ємної складової частини довкілля.

2. Предмет злочину - дикі звірі та птахи, які охороняються законом і перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (у штучно створених ізольованих ділянках) у межах мисливських угідь і можуть бути об'єктами полювання. До мисливських звірів належать, зокрема, хохулі, кролі дикі, зайці-біляки, зайці-русаки, білки, бобри, нутрії, ондатри, лисиці, вовки, ведмеді, олені благородні і плямисті, кабани, лані, козулі, лосі, муфлони, зубри, а до мисливських птахів - гагари, лебеді, гуси, качки, голуби, кулики.

Не є предметом злочину, передбаченого ст. 248: 1) комахи, плазуни, земноводні, риби, водні безхребетні тварини, морські ссавці;

2) шкідливі звірі і птахи, які не охороняються кримінальним законом, хоч їх відстріл і відлов відбувається у встановленому порядку (наприклад, ховрахи, хом'яки, криси, тушканчики, бродячі собаки і коти, сороки, сірі ворони, граки); 3) мисливські тварини у неволі (які утримуються у розплідниках, вольєрах, зоопарках, на фермах тощо). В останньому випадку дії особи, яка незаконно заволодіває дикими тваринами чи птахами, можуть бути кваліфіковані як відповідний злочин проти власності (про це див. Загальні положення до розділу VI Особливої частини).

Червона книга України. - основний державний документ, в якому містяться узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин, що постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і які знаходяться під загрозою зникнення. Види тварин, занесені до Червоної книги, залежно від стану та ступеня загрози для популяції поділяються на такі категорії: зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо відомі, відновлені. Занесені до Червоної книги України види тваринного світу підлягають особливій правовій охороні, їх добування, а також добування їхніх гнізд, яєць здійснюється у виняткових випадках лише з науковою і селекційною метою за спеціальним дозволом.

4. З об'єктивної сторони злочин виражається у: 1) порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду; 2) незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 374

природно-заповідного фонду; 3) полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Полюванням визнаються дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах. Полюванням у смислі ст. 248 слід також визнавати перебування осіб: а) у межах мисливських угідь, у т.ч. на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з соба ками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; б) на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Полювання визнається кримінальне караним за умови його незаконності. Порушення правил полювання означає, що даний вид використання тваринного світу здійснюється без належного дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, у т.ч. на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, забороненими знаряддями або способами, стосовно тих видів тварин, які занесені до Червоної книги.

Полювання без належного дозволу має місце тоді, коли воно здійснюється самовільно, без належного документа, виданого уповноваженим органом. Документами на право полювання є: посвідчення мисливця; щорічна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з позначкою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату Дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотоподібного собаку, вовка та лисицю. За ліцензією здійснюється полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів, козулю, лося, норку американську та ін. Ліцензія - це документ суворої звітності, який видається державними органами лісового господарства і засвідчує право мисливця На добування однієї особини тварин того виду, статі і віку, які зазначені в ньому. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченими термінами полювання або не зареєстрована у відповідних журналах, вважається недійсною, а полювання за нею - незаконним.

Незаконність полювання слід вбачати і в тому разі, коли воно відбувається з відступом від умов, зазначених у дозвільних документах, наприклад добування тварин, які не зазначені у ліцензії або понад встановлену у дозволах норму, або в угіддях, не зазначених у дозволі.

Полювання в заборонений час означає, що воно здійснюється тоді, коли займатись полюванням на будьяких тварин заборонено:

а) взагалі (наприклад, у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу) або на тварин, які зазнають лиха); б) у строки, протягом яких забороняється полювати на певних видів диких звірів і птахів. Тривалість мисливського сезону стосовно конкретних представників фауни встановлюється законодавством. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання) визначаються нормативно-правовими актами і доводяться до відома користувачів мисливських угідь і громадськості. Відстріл та відлов хижих і шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових потреб або переселення у нові місця перебування може здійснюватись у встановленому порядку поза межами мисливського сезону.

Loading...

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 375

Полювання у недозволених місцях - це полювання у таких місцях, де воно взагалі заборонено, або де для цього потрібен спеціальний дозвіл. Полювання забороняється: на територіях та об'єктах природнозаповідного фонду; на відтворювальних ділянках; у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями обласних рад; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Про поняття території та об'єкти природно-заповідного фонду див. коментар до ст, 252.

Забороненими слід визнавати ті знаряддя і способи, якими полювати взагалі не дозволяється або які заборонено використовувати для відстрілу чи відлову певних об'єктів тваринного світу. До таких знарядь і способів слід відносити зокрема: використання клеїв, петель, гачків, самострілів; ловчих ям, отруйних та анестезуючих принад, живих сліпих чи знівечених тварин як принади, звуковідтворювальних приладів та пристроїв, приладів нічного бачення, дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин, заливання нір звірів. На пернату дичину забороняється полювати з нарізною вогнепальною зброєю, а на копитних тварин та ведмедя - з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом.

Порушення правил полювання є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди.

Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, потрібно у кожному конкретному випадку враховувати кількість, вартість та екологічну цінність здобутих або знищених звірів і птахів, шкоду. заподіяну довкіллю й обчислену за спеціальними таксами. Наприклад, істотною шкодою потрібно визнавати знищення хоча б одного лося, зубра, ведмедя, підрив популяції тварин, відстріл невеликих

звірів і птахів, але на велику суму або у кількості, яка в декілька

разів перевищує величину, вказану у дозвільному документі.

Незаконне полювання у заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на об'єкти тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, є формальним складом злочину і вважається закінченим з моменту початку полювання незалежно від того, чи були фактично здобуті відповідні мисливські тварини.

Порушення правил полювання, яке не заподіяло істотної шкоди, не здійснюється у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і не пов'язано з полюванням на ті види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 85 КАЛ).

4.Суб'єкт злочину загальний.

5.Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6.Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 248 КК) є його вчинення: 1) службовою особою з використанням службового становища; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу; 4) з використанням транспортних засобів; 5) особою, раніше судимою за цей злочин.

Про поняття службової особи і групи осіб за попередньою змовою див, ст. ст. 364 і 32, коментар до них, а також Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 376

До способів масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу потрібно відносити такі прийоми полювання, які мають загальнонебезпечний або винищувальний характер і здатні викликати загибель великої кількості представників дикої фауни:

використання автоматичної зброї, газу, вибухових речовин, електричного обладнання тощо.

Полювання з використанням транспортних засобів означає, Що транспортний засіб (літак, вертоліт, автомототранспортний або плавучий засіб) застосовується безпосередньо для вистежування, переслідування і добування звірів і птахів (наприклад, підсвічування мішеней фарами автомобіля). З приводу спеціальної конфіскації знарядь і засобів вчинення злочину див. коментар до ст. 249.

Вчинення злочину особою, раніше судимою за цей злочин, має місце у тому разі, коли незаконне полювання вчинюється особою, яку вже було засуджено за ст. 248, і судимість з неї не знята і не погашена у встановленому порядку.

Закон України "Про тваринний світ" від 3 березня 1993р.

Закон України "Про мисливське господарство та полювання" від 22 лютого 2000р.

Поло.ження про Червону книгу України. Затверджене постановою ВР від 29 жовтня 3992р.

Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання. потверджене постановою КМ № 780 від 20 липня 1996р.

Інструкція про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і Рослин, занесених до Червоної книги України. Затверджена наказом Мінприроди України № 3 від і лютого 1993 р.

Такси для нарахування розміру стягнення за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної

книш України), їх жител, біотехнічних споруд. Затверджені наказом Мінлісгоспу

України та Мінекобезпеки України № 24/32 від 121 рудня 1996р.

Типовий договір про умови ведення мисливського господарства. Затверджений .

наказом Мінлісгоспу України № 153 від 12 грудня 1996 р.

Інструкція про порядок видачі ліцензії! на дотування диких парнокопитних тварин і ведмедя та порядок здійснення полювання на цих тварин. Затверджена

наказом Держкомлісгоспу № 102 від ЗО жовтня 1997 р.

Правила організації полювання ти падання послуг іноземним туристом -мисливцям. Затверджені наказом Держкомлісгоспу України № 83 від 9 вересня 1999р. Інструкція про порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих тварин. Затверджена наказом Держкомліс-

госпу України № 153 від 27 грудня 2000р.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 377

Постанови ПВС № 1 від 26 січня 1990р. "Про практику розгляду судами справ, про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи"

.

129. Поняття і правові форми ведення Державного водного кадастру

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 8 квітня 1996 р. N 413 ПОРЯДОК

ведення державного водного кадастру (У тексті Порядку слово "Держкомприродресурсів" замінено словом "Держгеонадра" у відповідному

відмінку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року N 911)

1.Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.

2.Державний водний кадастр являє собою систематизований звід відомостей про:

поверхові, підземні, внутрішні морські води та територіальне море (далі - водні об'єкти); обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів); водокористувачів (крім вторинних).

До державного водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод, а саме:

споруди для акумуляції та регулювання поверхневих і підземних вод; споруди для забору та транспортування води; споруди для скиду зворотних вод;

споруди, на яких здійснюється очистка зворотних вод (з оцінкою їх ефективності).

3.Державний водний кадастр складається з трьох розділів: поверхневі води; підземні води; використання вод.

4.Державний водний кадастр включає дані державного обліку поверхневих і підземних вод та державного обліку водокористування, які систематизуються за водними об'єктами та їх ділянками, водозбірними басейнами річок та морів, басейнами підземних вод, водогосподарськими ділянками, економічними районами, адміністративно-територіальними одиницями і в цілому в Україні.

5.Для оперативного забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій, громадян необхідними даними про водні ресурси створюються спеціалізовані автоматизовані інформаційні системи державного водного кадастру.

6.Державний водний кадастр ведеться:

Мінприроди за розділом "Поверхневі води"; Держгеонадрами за розділом "Підземні води"; Держводгоспом за розділом "Водокористування".

Зазначені центральні органи виконавчої влади є замовниками робіт щодо складання державного водного кадастру і затверджують кадастрові матеріали Мінприроди та Держгеонадра самостійно, а Держводгосп - за погодженням з Мінприроди та Держгеонадрами.

(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.99 р. N 1763, в редакції постанов Кабінету

Міністрів України від 28.09.2000 р. N 1481, від 21.06.2004 р. N 792)

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 378

7.Виконавцями робіт з складання державного водного кадастру є визначені Держводгоспом, Мінприроди та Держгеонадрами спеціалізовані підприємства, установи та організації. (пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановами

Кабінету Міністрів України від 24.09.99 р. N 1763,

від 28.09.2000 р. N 1481, від 21.06.2004 р. N 792)

8.Під час ведення державного водного кадастру Держводгосп, Мінприроди та Держгеонадра здійснюють:

(абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 24.09.99 р. N 1763,

від 28.09.2000 р. N 1481, від 21.06.2004 р. N 792)

планування і виконання робіт з ведення державного водного кадастру; розроблення наукових принципів, методичних вказівок та інструкцій з ведення державного водного кадастру; форм видання відомостей, що публікуються;

аналіз, систематизацію та зберігання даних про водні та водогосподарські об'єкти, водні ресурси, їх режим та якість, водокористування, а також про водокористувачів; оцінку стану водних ресурсів та їх використання;

ведення бази даних державного водного кадастру засобами електронно-обчислювальної техніки; забезпечення органів державної виконавчої влади даними державного водного кадастру в необхідному для них обсязі безкоштовно; забезпечення даними державного водного кадастру підприємств, установ, організацій та громадян у встановленому порядку.

9.Для координації діяльності Держводгосп разом з Мінприроди та Держгеонадрами створюють Міжвідомчу комісію з питань ведення державного водного кадастру, яка:

(абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 24.09.99 р. N 1763,

від 28.09.2000 р. N 1481, від 21.06.2004 р. N 792)

розробляє загальні принципи ведення державного водного кадастру на єдиній методичній основі; узгоджує основні положення ведення державного водного кадастру та порядок взаємодії головних виконавців; розробляє загальні принципи побудови галузевих автоматизованих інформаційних систем державного

водного кадастру та забезпечує їх функціонування; узгоджує методичні вказівки, макети об'єднаних видань та порядок їх публікації;

встановлює порядок міжвідомчого обміну кадастровою інформацією та видачі користувачам кадастрових даних.

10.Для деталізації порядку ведення державного водного кадастру, визначення складу кадастрових даних, порядку обміну інформацією між виконавцями та уточнення інших питань, спільних для всієї системи ведення державного водного кадастру, розробляються методичні вказівки, які затверджуються Мінприроди та Держгеонадрами за відповідними розділами.

(пункт 10 із змінами, внесеними згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 24.09.99 р. N 1763, в редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 28.09.2000 р. N 1481, із змінами, внесеними згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 21.06.2004 р. N 792)

11. Дані державного водного кадастру використовуються для:

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 379

поточного і перспективного планування використання вод та здійснення водоохоронних заходів; розміщення виробничих сил на території країни; складання схем комплексного використання та охорони вод і водогосподарських балансів;

проектування водогосподарських, транспортних, промислових та інших підприємств і споруд, пов'язаних з використанням вод; прогнозування змін гідрологічних і гідрогеологічних умов, водності річок та якості вод;

розроблення заходів щодо підвищення ефективності роботи водогосподарських систем; нормування водоспоживання і водовідведення, а також показників якості вод; розроблення заходів щодо запобігання шкідливій дії вод та ліквідації її наслідків;

здійснення державного контролю за проведенням заходів для раціонального використання та охорони вод; регулювання взаємовідносин між водокористувачами, а також між водокористувачами та іншими

підприємствами, організаціями і установами; вирішення інших питань, пов'язаних з обліком та використанням вод.

12. Фінансування робіт з ведення державного водного кадастру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

130.Особливості відповідальності за шкоду, завдану видам рослин і тварин, занесених до Червоної і Зеленої книг

131.Правовий режим біосферних заповідників

ГЛАВА 2. БІОСФЕРНІ ЗАПОВІДНИКИ Стаття 17. Статус і завдання біосферних заповідників

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і включаються в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера.

( Частина друга статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1826-VI від 21.01.2010 ) Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:

заповідна зона - включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону

господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників; зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування,

лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство.

( Абзац четвертий частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1826-VI від 21.01.2010 )( Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1287-XIV від 14.12.99 )

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 380