ekologichne otvet

Zerov Comedian ua

діяльності та можливий розмір втрат від них. Постановами КМУ затверджуються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику. Мета екол контролю визначені ЗУ «про охорону НПС» в розділі «контроль»: ефективне, раціональне використання природ ресурсів, їх відтворення та охорона, охорона НПС та забезпечення екол безпеки. Завдання екол контролю: забезпечення дотримання установлених лімітів використання природних ресурсів, нормативів, викидів та скидів забруднюючих речовин в НПС, додержання екол вимог у процесі здійснення будь-якої діяльності у сфері поводження з небезпечними речовинами, додержання вимог екол безпеки в техногенній сфері, додержання вимог екол безпеки у пунктах пропуску через державний кордон. Екол контроль можна класифікувати:

за об’єктами природноресурсовий контроль в галузі охорони НПС антропоохоронний контроль

за способам здійснення: інструментальний соціальний

за напрямами діяльності: екологічний радіоекологічний геологічний фізико-хімічний інформаційний гірничий нагляд

санітарно-епідеміологічний нагляд метрологічний нагляд

прокурорський нагляд Суб’єкти здійснення екол контролю: ВРУ, ПУ, КМУ, державні адміністрації, спеціальні

органи( Головна Державна екологічна інспекція, д екол інспекції по областях, д екол інспекції охорони Азов-чорноморського та Чорноморського регіону; певні інспекції при міністерствах) тощо.

6. екологічний моніторинг: ЗУ «про охорону НПС», ЗКУ, ВКУ, КУпН, Положення про д систему моніторингу довкілля екологічне ліцензування Постанова КМУ від 30 вересня 1998 року. Моніторинг – система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним стану довкілля, дотримання вимог екологічної безпеки. Така система є частиною нац. інформаційної інфраструктури сумісною з аналогічними системами ін. держав. Ця система є відкритою, виступає засобом забезпечення ін. функцій, зокрема екол інф забезп, контролю.

Лекція 14

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 101

7.державний облік та ведення кадастрів екологічно небезпечних об’єктів територій і реєстру потерпілих

8.екологічне ліцензування: ЗУ «про охорону НПС»: одержання ліцензій при здійсненні певних видів господарської діяльності; ЗУ «про ліцензування певних видів господарської діяльності», «про дозвільну систему в сф госп діяльності», ВКУ, ЗУ «про охорону атмосферного повітря», ЗУ «про об підвищеної небезпеки», ЗУ «про пестициди та агрохімікати». Порядок видачі дозволів з незатвердженими пестицидами та агрохімікатами тощо. Дозволи видають Мінекоресурсів, в окремих випадках за погодженням з МОЗ або з Мінагрополітики і інші органи. Ліцензія – документ дозвільного характеру. Таким док визначаються дозволи, висновки, рішення, угоди та ін. документи, якими посвідчується право на провадження певних дій, без наявності яких суб господ не може проваджувати певні дії.

Об’єкт, на яких видається док дозвіл хар – ґрунтовий покрив, механізми, що вводяться в

експлуатацію, окремі операції, господарська діяльність, робота, послуга, документи, які використовуються, гірничий відвід.

Декларація відповідності.

9.екологічна сертифікація

10.екологічна паспортизація – впорядкована зак-ством діяльність заінтер осіб та д огранів, що спрямована на розробку систематизованих відомостей про види господарської діяльності на даних підприємствах, використання ними природ ресурсів, стан НС, здійснювані заходи з ОНПС. Розробляються екол паспорти відповідно до д стандартів: ГОСТ 17.0.0.04-90 паспорт екологикеских предприятий. Паспорт складається у 3 примірниках, підлягають перевірці не рідше ніж 1 раз на рік.

11.екологічне декларування – визначена процедура щодо розробки декларації безпеки, тобто документа, який визначає комплекс заходів, що вживається на виробництві суб господ, з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до їх локалізації та ліквідації їх наслідків. Правові засади визначені в ЗУ «про об підвищеної небезпеки». Постанова КМУ від 11 липня 2002 року Положення про ідентифікацію та декларування об підвищеної небезпеки. Ідентифікація - порядок визначення таких об’єктів серед потенційно небезпечних. Процедура виявлення на об джерел та чинників небезпеки, на підставі яких об визначається потенційно небезпечним – Наказ МНС від 23 лютого 2006 року. На підставі декларації безпеки розробляється план ліквідації та локалізації можливих аварій та катастроф. Декларація підлягає екологічній та ін. видам експертиз, діяльність у сфері поводженню з небезп об підлягає обов’язковому страхуванню.

12.екологічний аудит – врегульований зак-ством документально оформлений системний процес оцінювання об’єкту та доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, систем екологічного управління та інформації з цих питань, вимогам екологічного зак-ства та ні критеріям. Мета – забезпечення додержання зак-ства. Суб’єкти – замовники та виконавці. Екологічний аудит може бути обов’язковим та добровільним. Сфера аудиту: процес приватизації д форми власності, потреби екол страхування, передача об в оренду чи концесію, створення на основі таких об спільних підприємств, створення систем екологічного управління, здійснення господарської та ін. діяльності. Обов’язків екол аудит проводиться до таких видів діяльністю, який є з підвищеної небезпеки, у випадку банкрутства тощо. форми еколог аудиту: вн(проводиться власником), зовн(заінтересованими органами). Фінансування за рахунок бюджету або за гроші замовника.

13.вирішення спорів в галузі екології

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 102

50. Організація ведення Червоної і Зеленої книг України в системі функцій управління в галузі екології

Червона книга Червона книга України – це основний державний документ, який узагальнює відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення та заходи щодо їх збереження і відтворення на науково обґрунтованих засадах. Об’єктами Червоної книги України є тварини і рослини на всіх стадіях розвитку, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, види яких є рідкісними і перебувають під загрозою зникнення, а також гнізда, частини та інші продукти цих тварин і рослин. Стаття 10 законопроекту містить перелік заходів з охорони та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України. Червона книга України про кожний із видів тварин і рослин містить такі відомості:· категорія; · поширення; · основні місця знаходження; · чисельність у природі; · відомості про розмноження або розведення в штучних умовах; · заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони; · джерела інформації; · картосхеми поширення на території України; · фотографії (малюнки); Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин поділяються на такі категорії:· зниклі; · зникаючі; · вразливі; · рідкісні; · невизначені; · недостатньо відомі; · відновлені. Ведення Червоної книги України покладається на

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних

ресурсів. Ведення Червоної книги України фінансується за рахунок Державного бюджету України. Розділ VI законопроекту встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, які є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу, та громадянами відповідно до закону. Охорона об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: установлення особливого правового статусу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, заборони або обмеження їх використання; урахування вимог щодо їх охорони під час розроблення нормативно-правових актів; систематичної роботи з виявлення місць їх перебування (зростання), проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом їх популяцій; пріоритетного створення заповідників, інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об'єкти Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу; створення центрів та "банків" для збереження генофонду зазначених об'єктів; розведення їх у спеціально створених умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах, дендрологічних парках тощо); урахування спеціальних вимог щодо охорони об'єктів Червоної книги України під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, проведення екологічної експертизи. Відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечується шляхом: сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, інтродукції та реінтродукції таких видів у природні умови, де вони перебували (зростали); утримання і розведення у штучно створених умовах. Охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються також шляхом: здійснення необхідних наукових досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення; установлення підвищеної адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об'єктів Червоної книги України, заподіяння шкоди середовищу їх перебування (зростання); проведення освітньої та виховної роботи серед населення; здійснення інших заходів відповідно до законодавства. Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Для забезпечення вирішення транскордонних та інших проблем охорони і відтворення об'єктів Червоної книги України здійснюється міжнародне співробітництво в цій сфері шляхом укладання і виконання відповідних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, організації біосферних

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 103

заповідників, створення на територіях, суміжних з іншими державами, міждержавних заповідників, національних парків, заказників та інших територій і об'єктів природно-заповідного фонду, проведення спільних наукових досліджень, обміну їх результатами. Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, які перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, можуть заноситися до Червоної книги України або їм може надаватися інший особливий статус відповідно до законодавства. Зелена книга Зелена книга України є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні. Зелена книга є основою для розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення та використання занесених до неї природних рослинних угруповань. Охорона цих угруповань спрямовується на збереження їх ценотичної структури, популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання. Ідея створення Зеленої книги започаткована в Україні й відображена в монографії "Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране раститетльные сообщества"/Под общ. ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р. – К.: Наук. думка, 1987. Це видання було присвячене опису сучасного стану рідкісних рослинних угруповань та заходам щодо їх збереження і науково-обгрунтованого відтворення. Основні положення ведення Зеленої книги Українибазуються на принципах:· централізованого управління; · координації дій; · пріоритетності наукової ініціативи; · обов’язкового інформування громадськості; · необхідності обліку, кадастру та моніторингу рідкісних рослинних угруповань; · зацікавленості та відповідальності землекористувачів; · відповідності міжнародним вимогам. Ідеологія Зеленої книги України знайшла своє втілення у цілому ряді прийнятих законодавчих та нормативних документів, зокрема: "Програмі перспективного розвитку заповідної справи в Україні (Заповідники)" (22 вересня 1994 р.), "Положенні про Зелену книгу України" (19 лютого 1997 р.; 29 серпня 2002 р.), "Національній доповіді України про збереження біологічного різноманіття" (1997), "Концепції збереження біологічного різноманіття України" (12 травня 1997 р.), "Про затвердження Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення" (8 лютого 1999 р.), "Про рослинний світ" (9 квітня 1999 р.), "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" (21 вересні 2000 р.). Функції ведення Зеленої книги України, формування та забезпечення діяльності відповідної міжвідомчої комісії покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 104

51. Поняття, види і способи здійснення екологічного контролю в галузі використання та охорони надр?!

Екологічний контроль становить одну з основних функцій управління охороною навколишнього природного середовища і забезпечення раціонального природокористування. Під екологічним контролем розуміється діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства.

Завдання екологічного контролю сформульовані у ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Вони полягають у забезпеченні додержання вимог чинного екологічного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан довкілля.

Екологічний контроль проводиться у формах попереднього і поточного контролю. Попередній контроль здійснюється стосовно різних видів діяльності, які можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища (погодження з органами з охорони навколишнього природного середовища проектів будівництва господарських об'єктів, участь представників цих органів у роботі державних приймальних комісій тощо). Поточний екологічний контроль здійснюється на стадіях експлуатації об'єктів, які впливають на стан навколишнього природного середовища, у процесі використання природних ресурсів тощо.

Залежно від уповноваженого суб'єкта, який здійснює функції контролю, та сфери його дії екологічний контроль поділяється на види: державний, відомчий, виробничий, громадський. У своїй сукупності ці види становлять механізм контролю за додержанням екологічного законодавства у будь-якій сфері його дії.

Кодекс про надра

2) здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, а також за утворенням та використанням техногенних родовищ і переробкою мінеральної сировини; - КМУ 8) здійснення контролю за використанням та охороною надр; - РМ АРК, обласні,міські, К.С, сел. Сількі ради

Стаття 60. Завдання державного контролю і нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та

охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Стаття 61. Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях.

Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 105

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.

( Частина третя статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3530-VI від 16.06.2011 ) Стаття 62. Повноваження органів державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр Органи державного геологічного контролю перевіряють:

1)виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

2)виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр;

3)обгрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт по геологічному вивченню надр;

4)повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин;

5)своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів на використання надр та виконання передбачених ними умов;

6)виконання рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин;

7)дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення;

8)збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр.

Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.

Органи державного геологічного контролю мають право:

1)припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

2)зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;

3)давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.

Органам державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр. Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Стаття 63. Повноваження органів державного гірничого нагляду щодо здійснення нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною Органи державного гірничого нагляду перевіряють:

1)повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

2)своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

3)виконання вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;

4)правильність розробки родовищ корисних копалин;

5)повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

6)додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обгрунтованість і своєчасність їх списання;

7)додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин;

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 106

8)додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;

9)правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

10)вирішення інших питань щодо нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції.

Органи державного гірничого нагляду мають право:

1)давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони;

2)в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов'язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

3)вимагати від користувачів надр обгрунтування списання запасів корисних копалин;

4)давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Органам державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення.

Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України. Положення цієї статті щодо угод про розподіл продукції застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 107

52. Поняття економіко-правового механізму в галузі екології та його складових

Розділ 10 ЗУ «про охорону НПС», ПКУ: екологічний податок та збір за використання природних ресурсів.

1.Економіко-правовий механізм – сукупність ек-пр засобів, які застосовуються в регулюванні еколого-економічних правовідносин та спрямовані на досягнення мети і завдань екологічної політики держави. Див. ЗУ «про осн засади(стратегію) д ек політ на період до 2020 року».

Основні вимоги щодо запровадження екон забезпеч визн в ст. 41 ЗУ «про охорону НПС»:

Застосування екон важелів при здійсненні управлінської, наук-техн, госп діяльн суб, повяз з використ природ ресурс

Визнач джерел фінансування природоохоронних та ін. заходів

Встановлення лімітів використання природних ресурсів(ст. 43,44), викидів та скидів речовин

Встановлення нормативів зборів і розмірів зборів за спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин та за ін. види шкідливих впливів на НПС

Надання пільг ФО та ЮО, кредитних, податкових, ін. при провадженні ними маловідходних, енерго і ресурсно зберігаючих, здійснення ін. заходів щодо охорони довкілля

Відшкодування збитків завданих порушенням екологічного законодавства Складові елементи:

Пр. норми, що регулюють провадження і застосування методів в правовідносинах: Їх доцільно визначити міжгалузевим пр. інститутом екологічного права. Вона підтверджується тим, що такі норми:

Містяться виключно в екол зак-стві(ЗУ «про охорону НПС», ЗКУ, ВКУ, ЛКУ, КУпН, ЗУ «про тваринний світ», «про рослинний світ» тощо)

Норми міжгалузевого характеру(ПКУ, БКУ, ГКУ)

Наявність спец еколого-ек правовідносин:

Склад з приводу реалізації економічного механізму в галузі екології. Більшість цих правовідносин носять податковий характер, також вони можуть бути бюджетними та позабюджетними

Система економіко-пр засобів здійснення екологічно обґрунтованої діяльності: Підстави виникнення:

1.Юр факти – норми законів, які зобов’язують оподатковувати вид діяльності, впливу на НПС

2.Юр склади – процедури, яким передують реалізація еколого-пр правосуб’єктності та виконання окремих ф-ій д управління.

Суб’єкти: держава в особі ВРУ, КМУ, ДПС, спеціально уповноважені органи в галузі екології, Ради Постанови КМУ про порядки фінансування у 2011 році природоохоронних заходів.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 108

53. Правова форма платежів (зборів) в галузі екології

Форми платежів:

1.За спец використ природних ресурсів

2.За забруднення НПС

3.Грошові стягнення за шкоду завдану порушенням екологічного законодавства

4.Грошові внески(страхові, цільові, добровільні)

5.Плата за продаж дозволів Метою фінансування є забезпечення ефективного, раціонального використ природ рес, заходів з екол безпеки, з охорони природи.

• Організаційно-пр забезпечення екон заходів в гал екології:

Йдеться про систему організ-пр зас, які спрямовані на реалізацію екон механізму в галузі екології. Закство відносин відносить до них ліміти(ст. 43 ЗУ «про охорону НПС»), ліміти викидів скидів та відходів(ст. 44), нормативи плати(ПКУ). Постанова КМУ від 10 серпня 1992 року №459 положення про порядок видачі дозволів на спец використ природ ресурсів та про встановлення лімітів.

• Юр гарантії:

Це сукупність економічних і правових засобів, які спрямовані на їх застосування до ФО і ЮО з метою забезпечення пр. регулювання в цій галузі. Йдеться про: встановлення в нормах права самих нормативів плати та економічно обґрунтованих лімітів, застосування пені, застосування понаднормативних величин.

Заходи юридичної відповідальності: адмін, крим, цив-пр тощо. 2.Форми:

• Розділ 8 ПКУ – екологічний податок Екол податок включає в себе:

1.Збір за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними дж забруднення

2.--- пересувними дж забруднення

3.Збір за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об

4.Збір за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об

5.Збір за утворення радіоактивних відходів

6.Збір за тимчасове зберігання радіоактивних відходів

Об’єктом оподаткування встановлено обсягів викидів, скидів та розміщення відходів, види забруднюючих речовин, види(класи) відходів, обсяги та види палива, обсяги та категорії радіоактивних відходів, обсяги електричної енергії, виробленої експлуатантами ядерних установок.

Ставки податків визначено в ст. 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250 ПКУ.

Об’єктом оподаткування виступають:

•обсяги(розміри, квоти) викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів речовин у водні об та розміщення відходів у НПС. Викиди в атмосферне повітря стягуються із стаціонарних джерел, тобто підприємств, установ, організацій, які здійснюють такі викиди із своїх технологічних систем та із пересувних джерел, тобто із транспортних засобів(автотранспорт, авіаційний транспорт)

•Види забруднюючих речовин

•Вид(клас) відходів. Розміри оподаткування залежать від класу та рівня небезпеки відходів(всього 4 класи)

•Обсяги та види палива – встановлюється до пересувних джерел

•Обсяги та категорії радіоактивних відходів. ЗУ «про використання ядерної енергетики…», «про поводження з радіоактивними відходами»

•Новаційний(обсяги електричної енергії, виробленої експлуатантом організаціям ядерних

установ(АЕС)

На ставку податку впливають кількість викидів і норма забруднюючих речовин, які дозволяються для викидання(скидання). На об’єкти впливають також ГДК(гранично допустима концентрація) небезпечних речовин у викидах та скидах або орієнтовно безпечний рівень впливу.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 109

Порядок обчислення екологічного податку – в ПКУ: суб’єкт господарювання одержавши можливість здійснювати певний вид діяльності звертається з клопотанням до д органів про надання дозволу на здійснення викидів, скидів чи розміщення відходів, додається проект гранично допустимого викиду(скиду або відходів). Такі проекти підлягають експертизі. Одержавши дозвіл установа ставиться на облік і певний орган передає дані податковій адміністрації для здійснення контролю.

Плата за спеціальне використання природних ресурсів – така форма платежу, яка визначається з урахуванням природних запасів, поширення, цінності, можливості відтворення, продуктивності цих ресурсів. Види:

•Плата за користування надрами

•Землю

•Збір за спеціальне використання вод

•Лісових ресурсів

База встановлення цього платежу: нормативи плати(зборів) – юр визначена, фіксована сума коштів обов’язкова до сплати ФО та ЮО, які використовують природні ресурси на титулі права власності або праві природокористування. В основі нормативи плати лежить ліміт. Ліміти використ природ ресурсів – щорічно затверджені компет ОВВ норми, що визнач обсяги природних ресурсів та на основі яких видаються дозволи на спец використ природних ресурсів. Постанов КМУ від 10 серпня 1992 року. Джерела отримання коштів на сплату екологічного податку встановлюються: якщо здійснюється використ природ рес в межах дозвол лімітів, то ці кошти покладаються на витрат виробництва, якщо понадлімітне – ці платежі стягуються з прибутку.

Частина платежів зараховуються до ДБУ, а частина до місцевих.

Екологічний податок стягується пропорційно на спец рахунки д чи місц бюдж або на спец фонди(Державний фонд охорони НПС тощо).

Юр природна фондів – ЗУ «про охорону НПС».

Положення про Державний фонд охорони НПС Постанова КМУ.

До д фондів крім екологічного податку можуть включатися частини штрафів за адмін. правопорушення(кримінальний злочин). До фондів ОНПС включаються частини розмірів збитків за шкоду заподіяних НПС та які стягуються д органами у удовому порядку. До фондів ОНПС можуть включатися ін. платежі(наприклад, добровільні внески). З д бюджету(д фонду) здійснюється фінансування природоохоронних заходів.

ЗУ «про державно-приватне партнерство», Постанова КМУ перелік природоохоронних заходів.

Поскольку эта байда в любом случае пойдет по курсу, единственное что попрошу – напрямую попросить у меня, а не быть вонючим скунсом Сторінка 110