Anat_Physiol_CNS_L07
.pdf
Гіпоталамо-гіпофізарна система
• Нейрони дугоподібного, та інших ядер секретують рилізингфактори (статини і ліберини) у кров’яне русло
•
|
Статини і ліберини |
Нейрогіпофіз |
• |
Задній |
|
Вазопресин |
|
окситоцин |
|
Нейрони пришлуночкового і надзорового ядер надсилають аксони до задньої частини гіпофіза (нейрогіпофіза), де з їх аксональних терміналей виділяються гормони окситоцин і вазопресин відповідно
В такий спосіб здійснюється зв’язок між нервовою і гуморальною системами регуляції гомеостазу
Аденогіпофіз (передній)
Нейроендокринні функції гіпоталамуса: нейрогіпофіз
•Нейросекреторні клітини гіпоталамуса (супраоптичне і паравентрикулярне ядра) секретують гормони:
Вазопресин (антидіуретичний гормон) виділяється при:
•↓АТ (волюморецептори передсердь) → ГТ → виділення АДГ → звуження судин;
•↑ осмотичного тиску (зневоднення) → ГТ → виділення АДГ затримка води в нирках → ↓ діурезу
Окситоцин виділяється при:
•стимуляції сосків і вагіни, розтягання піхви і шийки матки під час вагітності → скорочення міометрію матки під час оргазму та при пологах; + виділення молока при годуванні немовля;
•тактильному контакті (мати-дитина) → ↓ кортизолу → ↓ тривоги.
Ці гормони виділяються у нейрогіпофізі, куди поступають
по аксонах нейросекреторних клітин гіпомаламуса
через лійку гіпофіза
Нейроендокринні функції гіпоталамуса: аденогіпофіз
•В нейросекреторних ядрах гіпоталамуса синтезуються рилізинг-фактори (ліберини
(+)і статини (-)), які регулюють виділення
тропних гормонів аденогіпофіза.
•Рилізинг-фактори поступають до аденогіпофіза через портальну систему гіпофіза (через кров)
Гормони гіпоталамуса
Назва |
Абревіатура Місце виділення |
Функція |
Кортикотропін- |
КРГ |
Парвоцелюлярні |
нейрони |
+ секрецію АКТГ |
рилізинг гормон |
|
біляшлуночкового |
ядра (разом |
|
|
з АДГ) |
|
|
|
|
|
|
|
Дофамін |
ДА, ПІГ |
|
Дугоподібне ядро |
|
- секрецію |
|
|
|
|
|
|
пролактину |
|
Гонадотропин- |
ГРФ, ЛГРГ |
Присередня |
преоптична |
+ секрецію ЛГ та ФСГ |
|
|
рилизинг-гормон |
|
|
ділянка та дугоподібне ядро |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Соматотропін- |
СРГ, |
СРФ, |
дугоподібне ядро |
|
+ секрецію гормону |
|
рилізинг-гормон |
ГР-РГ |
|
|
|
росту (СТГ) |
|
Соматостатин |
СС, ГРІГ |
|
Біляшлуночкові ядра |
- секрецію гормону |
|
|
|
|
|
|
|
росту |
|
Тиреотропін-рилізинг- |
ТРГ, ТРФ |
Парвоцелюлярні |
нейрони |
+ секрецію |
|
|
гормон |
|
|
біляшлуночко-вого |
та |
тиреотропного |
|
|
|
|
переднього ядра |
|
гормону |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Окситоцин |
|
|
Надзорове (супраоптичне), |
+ тонус міометрію |
|
|
|
|
|
Біляшлуночкові → аксони → |
матки; |
|
|
|
|
|
нейрогіпофіз |
|
+ секрецію |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пролактину |
|
|
|
|
|
|
|
|
Вазопресин |
АДГ |
|
|
|
+ реабсорбцію води в |
|
|
|
|
|
|
нирках, звужує |
|
Гіпоталамус-вищий інтегративний центр автономних функцій в ЦНС
Структура проміжного мозку, що здійснює:
• Контроль автономних функцій (АНС);
• Регуляція виділення гормонів ендокринними залозами;
• Регуляцію голоду, спраги, насичення;
• Центральну терморегуляцію;
• Добові ритми
• Сексуальну поведінку
http://www.clarian.org/ADAM/doc/graphics/images/en/19239.jpg
Зона |
Ділянка |
Назва ядра гіпоталамусу |
Функції |
Перед |
Присередня |
Присередні передзорові |
Парасимпатична НС (↓ АТ і ЧСС) |
ні |
(медіальна) |
(Медіальні преоптичні) |
Статево-диморфічні ядра (у площа більше |
|
|
|
ніж у ) |
|
|
Надзорове (супраоптичне) |
Секреція гормонів: |
|
|
|
|
|
|
Біляшлуночкові |
|
|
|
окситоцин і вазопресин |
|
|
|
(паравентрикулярне) |
|
|
|
|
|
|
|
Передні ядра |
Терморегуляція, задишка, потовиділення, |
|
|
|
(центр тепловіддачі); тиростатин |
|
|
Надперехрестове |
Секреція вазопресину, |
|
|
(супрахіазматичне) |
циркадіанні ритми, біологічний годинник |
|
Бічна |
Бічні передзорові ядра |
Спрага та голод. |
|
(латеральна) |
(латеральні преоптичні) |
|
Тубер |
Присередня |
дорзоприсереднє |
+ ШКТ |
альні |
(медіальна) |
Вентроприсереднє |
Центр насичення. При Х ожиріння |
(серед |
|
||
ні) |
|
вентромедіальне |
глюкозочутливі нейрони |
|
|
|
Нейроендокринний контроль |
|
|
|
(статини,ліберини) |
|
|
аркуатне (дугоподібне) |
Рилізинг фактори (ЛГ-РФ, ФСГ-РФ), |
|
|
|
глюкозочутливі нейрони, годування |
|
Бічна |
Бічні ядра |
Центр голоду і спраги. При Х Афагія |
|
(латеральна) |
|
|
Задні |
|
сосочкові ядра |
Пам‘ять, нюхова чутливість |
|
|||
|
|
|
|
|
Присередня |
Задні ядра |
СИМПАТИЧНА НС |
|
(медіальна) |
|
↑ АТ, ЧСС, розширеня зіниць, |
Терморегуляційна функція гіпоталамуса
•Гіпоталамус працює як термостат, підтримуючи постійну температуру тіла.
•Зміни температури сприймаються центральними терморецепторами
•При ↑t + передні ядра ГТ → розширення судин, ↑ потовиділення
•↓ t + задні ядра ГТ → звуження судин; пілоерекція, тремтіння, розщеплення “бурого жиру”
•При вірусних чи бактеріальних інфекціях відбувається “зсув” установчої точки (пірогенний ефект)
Регуляція водно-сольового обміну в гіпоталамусі
•В гіпоталамусі є ділянки (навколошлуночкові), де відсутній гемато-енцефалічний бар’єр, завдяки чому вони чутливі до дії пептидних гормонів, що регулюють водно-сольовий баланс (ангіотензин, натрій-уретичий чинник передсердь, ендотелін)
•Нейрони, що реагують на зміни осмотичного тиску (осморецептори) та концентрації солей (Na-чутливі нейрони), при їх збудженні виникає відчуття спраги
•При ↑ осмотичного тиску суппраоптичне і паравентрикулярне ядра секретують антидіуретичний гормон (вазопресин) → зменшення виділення води з сечею;
Харчовий центр гіпоталамуса
•Центр голоду – бічні (вентролатеральні) ядра. Формує апетит, поведінка пошуку їжі. При пошкодженні – відмова від їжі, виснаження (афагія, анорексія)
•Центр насичення – вентроприсередні ядра. Відповідає за формування відчуття насичення і припинення харчування. При пошкодженні - “вовчий апетит” (булімія), ожиріння.
•Регуляція на основі інформації від хемочутливих нейронів гіпоталамуса (глюкоза, амінокислоти, жири і органічні кислоти)
14
|
13 |
|
12 |
1 |
11 |
2 |
10 |
9
8
3
4
5
епіфіз6 7
Епіталамус
Включає: шишкоподібну залозу (епіфіз), повідці, спайки повідців і повідцеві трикутники.