Господарське право (Вінник Оксана Марянівна)

• галузі сфери нематеріального виробництва (невиробнича сфера) - галузі, що забезпечують надання різноманітних послуг (банківських, страхування, посередницьких, управління майном та ін.).

У галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених як для використання у сфері виробництва в якості засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання).

До сфери матеріального виробництва належать промислові підприємства, які виробляють і реалізують на підставі відповідних договорів (поставки, купівліпродажу, міни/бартеру контрактації сільськогосподарської продукції енергопостачання тощо) товари народного споживання та/або продукцію науковотехнічного призначення.

Невиробнича сфера - більш різноманітна. Вона включає суб'єктів господарювання, які надають різноманітні послуги на підставі відповідних договорів. У Господарському кодексі окремі глави або параграфи присвячені таким галузям нематеріального виробництва, як:

—господарсько-торговельна діяльність - глава 30;

—комерційне посередництво (агентські відносини) - глава 31;

—перевезення вантажів - глава 32;

—банківська діяльність - параграф 1 глави 35;

—страхування - параграф 2 глави 35;

—посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами - параграф З

глави 35;

—аудит - параграф 4 глави 35;

—комерційна концесія (глава 36 ГК) як діяльність (за кордоном іменується франчайзинговою) правоволодільця щодо передання користувачам за винагороду комплексу належних йому прав (зазвичай промислової та інтелектуальної власності) та надання користувачам постійного технічного та консультативного сприяння, контролювання якості товарів (робіт, послуг), що

виробляються (виконуються або надаються) користувачами на підставі договору комерційної концесії;

—концесійна діяльність (якщо вона обмежується управлінням та експлуатацією об'єкта концесії, не пов'язаної з виробництвом матеріальних благ) -глава 40 розділу VIII ГК.

Відносини, що складаються у процесі організації та здійснення окремих видів діяльності, характеризуються специфічними ознаками, а отже - потребують спеціального регулювання за допомогою вищезгаданих положень ГК і спеціальних нормативно-правових актів (подаються до кожної теми цього розділу, а також у списку нормативно-правових актів до цього розділу).

Зазначені види господарської діяльності можна класифікувати за критерієм можливості чи неможливості їх поєднання з іншими видами господарської діяльності на:

—виключні види діяльності (не можна поєднувати з іншими видами господарської діяльності): банківська діяльність, страхування, аудиторська діяльність, посередницькі операції з цінними паперами;

—універсальні види господарської діяльності (можна поєднувати з будьякими іншими видами діяльності, крім виключних, за умови дотримання встановлених законом вимог). До універсальних належать усі інші (крім виключних) види господарської діяльності і насамперед - виробнича та господарсько-торговельна діяльність. Крім того, слід зазначити, що при здійсненні кількох універсальних видів діяльності виділяють основну господарську діяльність (на якій спеціалізується суб'єкт господарювання) та допоміжну (яка здійснюється час від часу - залежно від потреби в ній суб'єкта господарювання). Так, основною діяльністю підрядних будівельних організацій є виконання будівельних та пов'язаних з ними робіт, проте при цьому така організація може мати підсобні цехи з виробництва певних будівельних матеріалів (наприклад, столярних виробів), що використовуються в основній діяльності та реалізуються третім особами.

Особливість притаманна і господарській діяльності будь-яких або певних видів, що здійснюється:

•на певних територіях (спеціальні/вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку, виключна/морська економічна зона України, державний кордон України, території та об'єкти, що особливо охороняються);

•у незвичайних умовах (воєнного стану, надзвичайних ситуацій);

•за участю певних суб'єктів господарювання - іноземних інвесторів (іноземне інвестування), резидентів і нерезидентів, якщо при цьому матеріальні цінності перетинають державний кордон України (зовнішньоекономічна діяльність).

3. Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання

Специфіка господарських відносин, що виникають у певних галузях економіки, за участю певних суб'єктів, у процесі здійснення певних видів господарської діяльності, на певних територіях, у незвичайних умовах, потребує спеціального правового регулювання, таке регулювання здійснюється відповідно до певних принципів, а саме:

•врахування загальних засад господарювання, визначених у першому розділі ГК України;

•визначення особливостей: встановлення господарських відносин певного виду; правового становища їх суб'єктів; договірних відносин між ними; відповідальності за порушення вимог спеціального законодавства;

•визначення спеціально уповноваженого органу, що здійснює державне регулювання в певній сфері господарювання, на відповідній території та/або в незвичайних умовах, а також повноважень цього органу;

•встановлення спеціальних умов господарювання шляхом надання певних пільг і гарантій суб'єктам господарювання (зокрема, щодо дотримання їх майнових прав) та покладення на них (суб'єктів) додаткових обтяжень (на-

приклад, щодо підтримання майнової бази на певному рівні або заборони здійснювати інші види діяльності, крім основної).

Специфіка правового регулювання певних видів господарських відносин здійснюється за допомогою відповідних положень Господарського кодексу, Цивільного кодексу, спеціальних законів («Про банки і банківську діяльність», «Про страхування», «Про аудиторську діяльність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про правовий режим іноземного інвестування», «Про концесії», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ін.) та прийнятих відповідно до них підзаконних нормативно-правових актів (основні з них вказані у відповідних темах).

Особливості правового регулювання певних видів господарських відносин більш ґрунтовно розглядатимуться в наступних темах цього розділу. Проте особливості господарсько-торговельної діяльності, перевезення вантажів, капітального будівництва висвітлювалися в розділі IV «Господарські зобов'язання», зокрема в темі 15 «Окремі види господарських договорів».

Контрольні запитання

1.Чим зумовлено спеціальне регулювання господарської діяльності?

2.За якими критеріями класифікуються господарські відносини?

3.Які види господарської діяльності належать до сфери матеріального виробництва?

4.У чому специфіка невиробничої сфери? Які види господарської діяльності належать до неї?

5.Чи може мати специфіку господарська діяльність залежно від території її здійснення?

6.Яким чином можуть впливати на господарську діяльність умови її здійснення?

7.Відповідно до яких принципів здійснюється спеціальне регулювання господарських відносин?

ТЕМА 21.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Поняття, ознаки та види бірж.

2.Правове становище товарної біржі:

3.Особливості правового становища фондової біржі.

1. Поняття, ознаки та види бірж

Запровадження ринкових засад і форм господарювання в економіку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна (у тому числі цінних паперів як специфічного виду майна) шляхом проведення торгів і, відповідно, появу спеціалізованих організацій, що здійснюють організаційно-правове забезпечення проведення торгів і надання пов'язаних з цим послуг. Серед таких суб'єктів господарських відносин особливе місце посідають біржі - одна з найстаріших організаційно-правових форм, що використовується для проведення торгів.

Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві України відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж - фондової і товарної - регулюється різними нормативно-правовими актами - Законом України від 10.12.1991 р. «Про товарну біржу» та Законом України від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок». У Господарському кодексі України положення про ці види бірж містяться в різних главах: про товарну біржу - в четвертому параграфі «Біржова торгівля» глави 39 «Особливості правового регулювання в окремих галузях господарства», про фондову біржу - в параграфі 3 «Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперами. Фондова біржа» глави 35 «Особливості правового регулювання фінансової діяльності». Водночас аналіз положень зазначених законів і відповідних положень ГК України дозволяє виділити такі спільні кваліфікуючі ознаки біржі будь-якого виду:

• зазвичай корпоративні засади створення та діяльності (організація корпоративного типу), що передбачає створення кількома (для фондової біржі, що

створюється у формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, - щонайменше 20) особами, які після державної реєстрації біржі набувають статусу учасника біржі; управління біржею за допомогою системи органів, вищим з яких є загальні збори членів біржі;

•спеціальний предмет діяльності, некомерційної за своїм характером, - організація торгів на біржі, зосередження попиту та пропозиції на певне майно (продукцію, товари чи цінні папери), сприяння формуванню їх біржового курсу (шляхом біржового котирування цін на підставі реєстрації цін, що виникають стихійно на окремій біржі з урахуванням укладених біржових угод); збирання й обробка інформації товарів (цінних паперів), що допускаються до торгів на біржі, регулювання біржових операцій (порядку укладення біржових угод);

•заборона здійснювати комерційне посередництво;

•можливість отримання плати за послуги, що надаються біржею за встановленими нею цінами (відповідно до встановленого нею розміру плати) з метою забезпечення основної діяльності й покриття пов'язаних з нею витрат;

•наявність власного майна, що формується за рахунок внесків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;

•обов'язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа, - статуту біржі та правил біржової торгівлі (правил фондової біржі щодо порядку організації та проведення біржових торгів);

•особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних із біржовими угодами.

Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укладення за результатами торгів біржових угод, а також може надавати за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім комерційного посередництва).

Залежно від виду майнових цінностей (цінні папери чи товари), щодо яких здійснюється організація та проведення торгів, розрізняють фондові біржі і товарні біржі.

Фондова біржа оперує цінними паперами, обіг яких не обмежений, а товарна біржа - традиційними видами майна у формі речей (рухоме й нерухоме майно, що може вільно продаватися на конкурентних засадах). Своєю чергою товарні біржі можна класифікувати за різними критеріями.

Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

2. Правове становище товарної біржі

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством.

Так, засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.

Статут товарної біржі на етапі її створення приймається засновниками з дотриманням вимог Закону «Про товарну біржу» (ст. 6) щодо його змісту, зокрема необхідності визначення:

-найменування та місцезнаходження біржі;

-складу засновників;

-предмета і цілей діяльності біржі;

-видів фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;

-органів управління біржею, порядку їх утворення, компетенції;

-організаційної структури біржі;

-порядку прийняття у члени біржі та припинення членства;

-прав та обов'язків членів біржі та біржі перед третіми особами, а Також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;

-порядку й умов застосування санкцій;

-майнової відповідальності членів біржі;

-порядку припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для юридичних осіб. З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і, відповідно, право здійснювати свою діяльність згідно зі спеціальною правосуб'єктністю.

Крім вищезгаданих функцій, товарна біржа також розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі; виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а

також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до визначених функцій товарні біржі наділяються сукупністю прав і несуть встановлені законом обов'язки.

Товарна біржа має право:

-встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

-створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

-розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

-зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

-встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

-встановлювати інші грошові збори;

-встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

-засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних

угодах;

-укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;

-вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

-видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

-здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Управління товарної біржею здійснюється за допомогою системи органів: загальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комісію. Крім того, для управління біржею формується (в тому числі з числа найманих працівників) виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби, що діють на підставі положень, затверджених загальними зборами чи уповноваженим ними органом).

Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, формується за рахунок:

•пайових, вступних і періодичних внесків;

•надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами

біржі;

•штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової

торгівлі;

•інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку, визначеного загальними зборами її членів.

Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися різними шляхами: через участь у заснуванні товарної біржі та сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу членів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості «біржового місця» (ця величина визначається виходячи з попиту і пропозиції на «біржове місце»). Членство товарної біржі забезпечує управнення власника щодо