Господарське право (Вінник Оксана Марянівна)

Бірюков ОМ. Порівняльно-правовий аналіз інституту неспроможності у законодавстві України та деяких іноземних держав. Автореф. дис. ... канд. юрид. Наук. - К., 1999. - 20 с.

Бондаренко В., Семиволос А. Продажа имущества предприятий-банкротов в новом законодательстве о банкротстве // Бизнес. - 1999. - 27 сентября.

Брукс В. Законодательство о банкротстве США // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. - 1993. - № 9. - С. 57-63.

Варгіч С.С. реформування власності в Україні через банкрутство // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2000. - № 3. - С. 74-75.

Гражданское и торговое право капиталистических государств. Под ред. Е.Васильева. - М.: Международные отношения, 1993. - С. 440-470.

Дмумагелъдиева Г. Арбитражный управляющий как особый субъект хозяйственного права // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 8. - С. 15-18.

Джунь В. Техніко-юридичні аспекти застосування інституту санації у сфері банкрутства // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1995. - № 3/4. - С. 289-290.

Джунь В. Провадження у справах про банкрутство як частина Арбітражного процесуального кодексу України // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1995. - № 1. - С. 164-165.

Джунь В. Про необхідність розширення кола реорганізаційних процедур інституту неспроможності // Право України. - 1999. - № 2. - С. 10-14.

Джунь В. Система антикризового управління як визначальний напрям реформи інституту неспроможності // Право України. - 1999. - № 4. - С. 88-89.

Джунь В.В. Про заходи реформування процесуального режиму інституту неспроможності // Вісник Вищого арбітражного суду України. - 1999. - № 1. - С. 143-147.

Джунь В.В. Концептуальні засади реформи інституту неспроможності // Вісник Вищого арбітражного суду України. - 1999. - № 2. - С. 182-184.

Джунь В.В. Про доцільність створення спеціальних судів для розгляду справ про неспроможність // Вісник Вищого арбітражного суду України. - 2000. - № 1.

Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні. - Львів: Інститут технології, бізнесу і права, 2000. - 180 с.

Джунь В. Щодо оптимізації механізму врегулювання неплатоспроможності банків // Право України. - 2000. - № 12. - С. 40-42.

Джунь В.В. Сучасні тенденції розвитку та визначальні риси законодавства про неспроможність // Вісник господарського судочинства. - 2002. - №. 3. - С. 155160.

Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід і особливості становлення в Україні: Монографія. - К.: Юридична практика, 2006. - 384 с.

Дубовик O.E. Становление института арбитражных управляющих в Украине // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: Збірник наукових праць. Т. 4. - Одеса: Астропринт, 2001. - С. 93-102.

Закурін М.К. Проблеми реалізації мирової угоди у разі її невиконання обома або однією зі сторін // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 2. - С. 4546.

Зуевич A.M. Банкрутство: практика і питання // Вісник Вищого арбітражного суду України. - 1998. - № 4. - С. 184-185.

Коломіець О.О. Визнання громадянина-підприємця банкрутом // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2002. - № 2. - С. 51-52.

Костицький В.В. Банкрутство як правова форма пошуку ефективного власника // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуски 45-48. - Київський університет: ВГЦ, 2002. - № 48. -С. 288-295.

Лочман Я. Процедура банкрутства банків // Право України. - 2001. - № 3. -С. 61-63.

Малыга В.А. Экономико-правовое предупреждение сокрытия банкротства // Проблеми вдосконалення господарського законодавства України: тези виступів учасників «круглого столу» (17-18 квітня 2001 р., м. Київ). - С. 100-103.

Овсянникова O.B. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в дії // Проблеми вдосконалення господарського законодавства України: Тези виступів учасників «Круглого столу» (17-18 квітня 2001 p., м. Київ). - С. 107-111.

Подцерковний О.П. Проблеми мирових угод в арбітражному процесі // Правосуддя - гарант законності у сфері економічних правовідносин. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І.Комарової, Д.М.Притики, В.В.Медведчука, М.О.Потебеньката ін. - К, 2000. - Том 21 (2). - С. 142-147.

Поляков Б.M. Процедура банкротства в Украине: теория и практика. - Донецк: Донбасе, 2001. -480 с.

Поляков Б.М. Совершенствование правового регулирования отношений несостоятельности (банкротства) в Украине. - Донецк: Донбасс, 2001. - 340 с.

Поляков Б. Правове становище кредиторів у процедурі банкрутства // Право України. - 2001. - № 7. - С. 39-43.

Поляков Б.М. Арбітражний керуючий - найзалежніша особа процедури банкрутства// Вісник господарського судочинства. - 2001. - № 3. - С. 86-89.

Поляков Б.М. Мораторий как необходимый элемент процедуры банкротства // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 10. - С. 14-16.

Поляков Б.М. Вдосконалення процесуального законодавства про банкрутство // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 2. - С. 52-57.

Поляков Б.М. Деякі питання по ініціюванню провадження справ про банкрутство // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 1. - 109-114.

Поляков Б.М. Ліквідація як процедура банкрутства в Україні // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 2. - С. 34-44.

Поляков Б.М. Спростування майнових дій боржника в процесі банкрутства // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 3. - С. 109-115.

Поляков Б.М. Особливості здійснення процедури санації керівником боржника // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 1. - С. 6-10.

Поляков Б.М. Правове регулювання процедури розпорядження майном у справі про банкрутство //Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 4. - С. 122-132.

Поляков Б.М. Правові проблеми регулювання неспроможності (банкрутства). Автореферат дис.... докт. юрид. наук. - Донецьк, 2003. - 38 с.

Поляков Б.М. Практика розгляду справ про банкрутство. - К.: Юридична практика, 2006. - 336 с.

Попадюк С. Способи захисту інтересів кредиторів і боржника у процедурах банкрутства // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали IX регіональної науково-практичної конференції (13-14 лютого 2003 p.). - Львів.-С. 301-302.

Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина B.C. та ін. Арбітражний процес: Навчальний посібник. - Харків: Консум, 1999. - Ч. II - С. 182-240.

Пронська Г.В. Деякі питання удосконалення законодавства про банкрутство // Вісник Вищого арбітражного суду України. - 1995. - № 3/4. - С. 284-289.

Радзивілюк В.В. Деякі питання вдосконалення законодавства про банкрутство //Концепція розвитку законодавства України. - К, 1996. - С. 199-200.

Радзивилюк В. Некоторые вопросы ключевой терминологии Закона Украины «О банкротстве» // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1997. - № 5. - С. 30-33.

Радзивілюк В.В. Деякі питання правового регулювання реорганізації та ліквідації суб'єктів банкрутства // Вісник Київського національний університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип. 36. - 1998. - С. 36-40.

Радзивілюк В.В. Проблеми вдосконалення правового регулювання та термінологічні проблеми деяких судових процедур банкрутства: розпорядження майном боржника та санації // Правосуддя - гарант законності у сфері економічних правовідносин. Міжвідомчий науковий збірник / За ред.

АЛ.Комарової, Д.М.Притики, В.В.Медведчука, М.О.Потебенька та ін. - К., 2000. Том 21 (2). - С. 103-107.

Радзивілюк В.В. Деякі питання, пов'язані з регламентацією ведення судової процедури санації // Проблеми вдосконалення господарського законодавства України: тези виступів учасників «круглого столу» (17-18 квітня 2001 р., м. Київ). - С. 104-106.

Радзивілюк В.В. Санація як судова процедура банкрутства: порівняльноправове дослідження: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К, 2001. - 17 с.

Радзивілюк В.В. Судова процедура санації: проблеми визначення і термінології // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 2. - С. 197-203.

Радзивілюк В.В. До питання про класифікацію санаційних процедур // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. Випуски 49-51. - 2003. - № 51. - С. 144-146.

Радзивілюк В.В. Судові процедури санації: Навчальний посібник. - К: Атіка, 2005.- 116 с.

Рябцева Я.Г. Правовий статус арбітражного керуючого: Автореф. дис....

канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К, 2006. - 18 с.

Сгара Е.В. Використання інституту мирової угоди у процедурі банкрутства: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / HAH України; Інститут економікоправових досліджень. - Донецьк, 2005. - 17 с.

Степанов О.О. Господарсько-правові засоби попередження банкрутства: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / HAH України; Інститут економікоправових досліджень. - Донецьк, 2006. - 20 с.

Тітов М.І. Матеріально-правові та процесуальні аспекти визнання господарюючих суб'єктів банкрутами: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - X., 1997. - 23 с.

Тітов М.І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред. В. М. Гайворонського. - X.: Консум, 1997. - 192 с.

Тітов М. Застосування процедури доарбітражного врегулювання господарських спорів: деякі питання практики // Право України. - 2000. - № 4.

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ VIII. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО

РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН

ТЕМА 20.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ВРАХУВАННЯ СПЕЦИФІКИ ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН У ПРОЦЕСІ ЇХ ПРАВОВОГО

РЕГУЛЮВАННЯ

1.Об'єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин.

2.Класифікація господарських відносин за різними критеріями.

3.Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання.

1. Об'єктивні підстави спеціального регулювання певних видів господарських відносин

Економіка країни - досить складна сфера суспільної діяльності. Відповідно складними є господарські відносини, що формуються в цій сфері. Наявність у цих (господарських) відносинах загальних рис, що притаманні всім або переважній більшості їх видів, зумовлює так зване загальне правове регулювання цих відносин - щодо основних засад створення, діяльності та припинення суб'єктів, їх майнової основи, договірних засад взаємовідносин між ними, відповідальності за порушення встановленого порядку у сфері господарювання, в тому числі у сфері

економічної конкуренції, негативних наслідків неефективного господарювання у формі визнання цих суб'єктів банкрутами.

Втім, господарські відносини надзвичайно різноманітні, що спричинено складністю господарського життя - багатогалузевістю сучасної економіки, різними умовами господарювання, залежно від певних категорій об'єктів, певних територій, щодо певних суб'єктів, незвичних умов господарювання (надзвичайних ситуацій, військового стану) тощо.

Так, банківська діяльність відрізняється від інших видів господарської діяльності і суб'єктним складом, і правовим становищем суб'єктів такої діяльності, і державним регулюванням банківської сфери, і вимогами до банківських операцій.

Особливість притаманна і господарській діяльності, що здійснюється на певних територіях (наприклад, на території державного кордону). Здійснення інвестування за участю іноземного інвестора характеризується не лише специфікою його правового становища та формами іноземного інвестування, а й спеціальним правовим режимом іноземних інвестицій. Незвичні (екстремальні) умови господарювання також впливають на правове становище суб'єктів господарювання, щодо яких можуть застосовуватися заборонені за звичайних умов господарювання заходи - вилучення майна, зокрема, необхідного для задоволення публічних потреб і, відповідно, попередження чи зменшення негативних наслідків надзвичайної ситуації (військового стану).

Зазначені обставини зумовлюють спеціальне регулювання певних категорій господарських відносин, що знайшло відображення у Господарському кодексі України, кілька розділів якого (УІ-УШ) присвячено такому регулюванню, а також великій кількості спеціальних законів і прийнятих відповідно до них підзаконних нормативно-правових актів.

2. Класифікація господарських відносин за різними критеріями

Загальні умови, що визначають особливості регулювання господарських відносин, зафіксовані у ст. 258 ГК України, відповідно до якої особливості правового регулювання господарських відносин залежать від:

(внутрішньому чи зовнішньому ринку, території зі спеціальним правовим режимом);

(зовнішньоекономічна діяльність, іноземне інвестування).

Окремі статті розділу VI Господарського кодексу присвячені класифікації господарської діяльності (ст. 259), галузей народного господарства (ст. 260), матеріального виробництва (ст. 261), продукції як результату господарської діяльності (ст. 262).

Так, відповідно до ст. 259 ГК, вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати низку процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

Класифікація господарської діяльності за цими критеріями на певні види має практичне значення, а саме:

•для правового регулюванні господарської діяльності з урахуванням її

специфіки;

•при здійсненні державного управління народним господарством з урахуванням особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності;

•для забезпечення державного управління народним господарством та учасників господарського життя обліково-статистичною інформацією, яка має задовольняти їх потреби в об'єктивних даних про стан і тенденції соціальноекономічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях. З цією метою, а також для впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики, Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної статистики України і державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації. Складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та має статус державного стандарту. Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів.

Складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування технікоекономічної і статистичної інформації, яка використовується суб'єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління господарською діяльністю, є загальна класифікація галузей народного господарства. Галузь народного господарства - це сукупність всіх суб'єктів господарювання (їх виробничих одиниць), які здійснюють переважно однакові функції (ч. 1 ст. 260 ГК України).

За критерієм створюваних благ розрізняють:

•галузі сфери матеріального виробництва - галузі, які визначаються видами діяльності, що створюють, відновлюють або знаходять матеріальні блага (продукцію, енергію, природні ресурси), а також продовжують виробництво у сфері обігу (реалізації) шляхом переміщення, зберігання, сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності);