NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

2. Клопотання про передання кримінального провадження повинно містити:

1)назву органу, який здійснює кримінальне провадження;

2)посиланнянавідповіднийміжнароднийдоговірпронаданняправовоїдопомоги;

3)найменування кримінального провадження, передання якого запитується;

4)опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію;

5)прізвище, ім’я, побатьковіособи, щодоякоїздійснюєтьсякримінальнепровадження, датуімісценародження, місцепроживанняабоперебуваннятаіншівідомостіпронеї.

3.До клопотання додаються такі документи:

1)матеріали кримінального провадження;

2)текст статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення, щодо якого здійснюється провадження;

3)відомості про громадянство особи.

4.Разомзклопотаннямтадокументами, передбаченимичастиноютретьоюцієї статті, компетентному органу іншої держави передаються наявні речові докази.

5.Копії матеріалів залишаються в органі, який здійснював кримінальне провадження в Україні.

1.Клопотанняпропереданнякримінальногопровадження єоднієюзформзапиту про міжнародне співробітництво. Основні правила його складання та направлення передбачені ст. 548 КПК.

2.При підготовці клопотання про передання кримінального провадження використовують положення Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р., Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р., двосторонні та багатосторонні договори між Україною та іншими державами.

3.Крім названих у ст. 600 КПК реквізитів та додатків клопотання про передання кримінального провадження може містити інші обов’язкові вимоги, визначені міжнародними договорами. Наприклад, передбачені ст. 73 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. заяви потерпілих у кримінальних справах, порушених за заявою потерпілого, і заяви про відшкодування шкоди; зазначення розміру збитку, заподіяного злочином, тощо.

4.Передані компетентному органу іншої держави речові докази після закінчення кримінальногопровадженняслідповертатизапитуючійстороні, якщонебулодосягнутодомовленостіпроінше. Відповіднодост. 78 Конвенціїпроправовудопомогуіправовівідносиниуцивільних, сімейнихікримінальнихсправах1993 рокуправатретіхосіб напереданіпредметизалишаютьсявсилі. ПіслязакінченнякримінальногопровадженняціпредметиповиннібутибезоплатноповернутіДоговірнійСтороні, якаїхпередала.

Стаття 601

Наслідки передання кримінального провадження компетентному органу іншої держави

1. З моменту перейняття компетентним органом іншої держави кримінального провадження відповідні органи України не мають права здійснювати будь-які про-

811

цесуальні дії щодо особи у зв’язку з кримінальним правопорушенням, щодо якого передано кримінальне провадження, інакше, ніж на підставі запиту про надання міжнародноїправовоїдопомогизбокудержави, якаперейнялакримінальнепровадження.

2. Закриттякомпетентниморганоміноземноїдержавипереданогокримінального провадження на стадії досудового розслідування не перешкоджає відновленню провадження в Україні та подальшому розслідуванню в порядку, передбаченому цим Кодексом, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, не встановлено інше.

1.Моментом перейняття компетентним органом іншої держави кримінального провадження вважається час отримання від запитуваної держави повідомлення про перейняття кримінального переслідування.

Виконання запиту про міжнародну правову допомогу у переданому для подальшогорозслідування кримінальному провадженні здійснюється узагальномупорядку, передбаченому статтями 554–560 КПК.

2.У разі відсутності спеціальної заборони на такі дії міжнародним договором закриття компетентним органом іноземної держави переданого кримінального провадження настадії досудовогорозслідування неперешкоджає відновленню провадження та подальшому розслідуванню в Україні. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 21 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р. подальшомуздійсненнюкримінальногопереслідуваннянеперешкоджатимейінформування запитуваною державою про своє рішення відкликати згоду на прийняття клопотання.

Згідно зі ст. 76 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. кожна з Договірних Сторін під час розслідування злочинів і розгляду кримінальних справ судами враховує передбачені законодавством Договірних Сторін обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, незалежно від того, на території якої Договірної Сторони вони виникли.

812

ГЛАВА 46 ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ВИРОКІВ СУДІВ ІНОЗЕМНИХ

ДЕРЖАВ ТА ПЕРЕДАЧА ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ

Стаття 602

Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав

1.Вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

2.Уразівідсутностіміжнародногодоговоруположенняцієїглавиможутьбути застосовані при вирішенні питання про передачу засудженої особи для подальшого відбування покарання.

3.Запит провиконання вироку суду іноземної держави, крім запиту про передачу засудженоїособи, МіністерствоюстиціїУкраїнирозглядаєпротягомтридцятиднів

змоменту надходження запиту. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, цей строк продовжується до трьох місяців.

4.При розгляді запиту про виконання вироку суду іноземної держави згідно з частиною третьою цієї статті Міністерство юстиції України з’ясовує наявність підстав, передбачених міжнародним договором України, для його задоволення. З цією метою Міністерство юстиції України може запитувати необхідні матеріали та інформацію в Україні або у компетентного органу іноземної держави.

5.Встановивши відповідність запиту про визнання і виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим міжнародним договором України, МіністерствоюстиціїУкраїнинаправляєдосудуклопотанняпровизнанняівиконаннявироку суду іноземної держави і передає наявні матеріали.

6.При відмові у задоволенні запиту Міністерство юстиції України повідомляє про це іноземний орган, від якого надійшов запит, з роз’ясненням підстав відмови.

7.Не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно(in absentia), тобтобезучастіособипідчаскримінальногопровадження– крім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість його оскаржити. Узадоволеннізапитупровиконаннявирокусудуіноземноїдержавиможе бути відмовлено, якщо таке виконання суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України.

8.Вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

9.У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вирок суду іноземної держави передбачає покарання у виді позбавлення волі, Міністерство юстиції України надсилає засвідчену копію запиту, передбаченого цією статтею, прокурору для звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави.

813

1. Допустимість визнання та виконання вироку іноземного суду визначається внутрішнім законодавством кожної конкретної держави, а також її міжнародними договорами.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906-VI міжнародний договір України – це укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб’єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов’язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). Згідно зі ст. 8 цього ж законодавчого актазгодаУкраїнинаобов’язковість длянеїміжнародного договоруможенадаватися у формі підписання, ратифікації, затвердження, прийняття, приєднання до договору. Також ст. 8 ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906-VI встановлено, щозгодаУкраїнинаобов’язковістьдлянеїміжнародногодоговоруможе надаватися й іншим шляхом, про який домовилися сторони.

Статтею 9 ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906VI передбачено, щоратифікаціяміжнароднихдоговорівУкраїниздійснюєтьсяшляхом прийняття законупроратифікацію, невід’ємноючастиною якого єтекст міжнародного договору.

Цією ж статтею встановлено, що ратифікації підлягають міжнародні договори України:

–політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співробітництво, нейтралітет), територіальні і такі, що стосуються державних кордонів, розмежування виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України, мирні;

–що стосуються прав, свобод та обов’язків людини і громадянина;

–загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України;

–проучастьУкраїниуміждержавнихсоюзахтаіншихміждержавнихоб’єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;

–про військову допомогу та направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав чи допуску підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України, умовитимчасового перебування вУкраїні іноземнихвійськових формувань;

–щостосуютьсяпитаньпередачіісторичнихтакультурнихцінностейУкраїнського народу, а також об’єктів права державної власності України;

–виконання яких зумовлює зміну законів України або прийняття нових законів України;

–інші міжнародні договори, ратифікація яких передбачена міжнародним договором або законом України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-VI затвердженню підлягають міжнародні договори України, які не потребують ратифікації, якщо такі договори передбачають вимогу щодо їх затвердження або встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента України або КМУ.

814

Затвердження міжнародних договорів України здійснюється Указом Президента України щодо:

–міжнародних договорів, які укладаються від імені України;

–міжнародних договорів, які укладаються від імені Уряду України, якщо такі договоривстановлюють інші правила, ніж ті, щомістяться вактах Президента України.

Затвердження міжнародних договорів України здійснюється постановою КМУ щодо:

–міжнароднихдоговорів, якіукладаютьсявідіменіУрядуУкраїни, крімдоговорів, затвердженняякихздійснюєтьсяПрезидентомУкраїниуформіуказущодоміжнародних договорів, які укладаються від імені Уряду України, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента України;

–міжвідомчих договорів, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах КМУ.

Крім того, ст. 12 ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р.

№1906-VI встановлено, що затвердження міжвідомчих договорів, крім тих, що встановлюють інші правила, а також тих, що містяться в актах КМУ, здійснюється в порядку, встановленому КМУ.

У статті 13 ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906VI визначено, щорішенняпроприєднанняУкраїнидоміжнароднихдоговорівабопро їх прийняття приймаються щодо:

–договорів, які потребують ратифікації, – у формі закону України про приєднання до міжнародного договору або закону України про прийняття міжнародного договору, невід’ємною частиною яких є текст міжнародного договору;

–міжнародних договорів, які укладаються від імені України, які не потребують ратифікації, – у формі указу Президента України;

–міжнародних договорів, які укладаються від імені Уряду України, які не потребують ратифікації, – у формі постанови КМУ.

Також цією статтею Закону встановлено, що рішення про приєднання України до міжвідомчих договорів або про їх прийняття ухвалюються в порядку, встановленому КМУ.

У статті 14 ЗУ «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906VI зазначено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов’язковість міжнародного договору відповідно до цього законодавчого акта в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

На сьогодні Україна є стороною багатосторонніх міжнародних договорів, що регулюютьпитанняміжнародногоспівробітництвапідчаскримінальногопровадження. Серед них необхідно виділити Європейську конвенцію про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 р., ратифіковану Україною із заявами та застереженнями ЗУ«ПроратифікаціюЄвропейськоїконвенціїпроміжнароднудійсністькримінальних вироків» від 26 вересня 2002 р. № 172-IV (чинна для України з 12 червня 2003 р.).

2. Зазначимо, що міжнародний договір – це угода між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з питань, що мають для них спільний інтерес і регулюють їх відносини шляхом утворення взаємних прав і обов’язків. Оскільки проце-

815

дура прийняття міжнародних договорів досить складна і може тривати не один рік, у ч. 2 ст. 602 КПК законодавець передбачив можливість застосування положень гл. 46 КПК при вирішенні питання про передачу засудженої особи для подальшого відбуванняпокаранняуразівідсутностівідповідногоміжнародногодоговору. Більшетого, звертатися з клопотанням про передачу з іноземної держави на територію держави громадянства – це право засудженого, яке, поряд із міжнародними договорами, може бути гарантовано національним законодавством будь-якої країни.

3.Частиною 3 ст. 602 КПК передбачено строки розгляду запиту про виконання вирокусудуіноземноїдержави, крімзапитупропередачу засудженої особи, тавизначено компетентний суб’єкт такого розгляду. Так, питання розгляду запиту про виконання вироку суду іноземної держави віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади – Міністерства юстиції України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики. Щодо строку, то слід зазначити, що законодавець надає МЮ тридцять днів для розгляду вказаного запиту з моменту його надходження. Проте, якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, цей строк продовжується до трьох місяців.

Ураховуючи положення Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 р., зазначимо, що у ст. 3 передбачено, що держава є компетентноювиконатисанкцію, встановленувіншійдержаві, лишезазапитомдержави, вякій таку санкцію встановлено.

Статтями 15–20 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 р. регулюються питання, пов’язані з надсиланням запитів про виконання вироків. Зокрема, визначено, що всі запити мають бути складені у письмовій формі. Вони, а також усі необхідні для застосування Конвенції повідомлення, надсилаються Міністерством юстиції запитуючої Держави до Міністерства юстиції запитуваної Держави, або, якщо Договірні Держави домовляються про це, безпосередньо органами запитуючої Держави до органів запитуваної Держави. Повертаються вони тимижканалами. Уневідкладних випадках запититаповідомлення можутьнадсилатися через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол).

Запит про виконання супроводжується оригіналом чи завіреною копією рішення, виконання якого запитується, та всіма іншими необхідними документами. Оригінал чи завірена копія кримінальної справи або її частини надсилається до запитуваної Держави, якщо вона того вимагає. Зазначеною Європейською конвенцією встановлено, якщозапитуванаДержававважає, щоінформація, наданазапитуючоюДержавою,

єнедостатньою длязастосування положень Конвенції, вона може запитати необхідну додатковуінформацію. ТакожзапитуванаДержаваможевизначитидатудляотримання такої інформації.

4.У Положенні про Міністерство юстиції України, затвердженому Указом Президента України від 11 січня 2012 р. № 11/2012, зазначається, що основними завданнямиМЮУкраїни, середіншого, єздійсненняміжнародно-правовогоспівробітництва, забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України з правових питань. Цим Положенням також закріплено, що МЮ України забезпечує правове співробітництво судів та інших органів державної влади у

816

цивільних і кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів таміжнародних договорів України, вирішуєпитання провидачу правопорушників (екстрадицію), виконує інші функції, визначені законами і міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВР України. З огляду на наведені норми цього Положення слід зазначити, що взаємне визнання процесуальнихрішеньєоднимізпринципівміжнародногоспівробітництвакраїнукримінальному судочинстві, і одну з ключових ролей у цьому процесі Главою держави відведено саме МЮ України.

Участині 4 ст. 602 КПК зазначено, що для здійснення належного розгляду запиту про виконання вироку суду іноземної держави МЮ України має право запитувати всі необхідні матеріали та інформацію як на території України, так і безпосередньо звертаючись до компетентного органу іноземної держави. Під компетентним органом за ст. 541 КПК слід розуміти орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з розд. ІХ КПК, або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги.

Згідно зі ст. 4 Європейської конвенції санкція може виконуватися державою тільки у разі, якщо відповідно до її законодавства дія, за яку було встановлено санкцію, була б злочином у разі її вчинення на території цієї держави, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала б покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.

Устатті5 Європейськоїконвенціївказується, щодержававинесеннявирокуможе запитатиіншудержавувиконатисанкцію, якщовиконанооднучибільшезтакихумов:

–засуджена особа постійно проживає в іншій державі;

–виконання санкції віншій державі вірогідно покращить перспективи соціальної реабілітації засудженої особи;

–у разі коли санкція передбачає позбавлення волі, санкція може бути виконана після виконання іншої санкції, що передбачає позбавлення волі, яку засуджена особа відбуває чи має відбути в іншій державі;

–інша держава є державою походження засудженої особи і заявила про своє бажання прийняти відповідальність за виконання такої санкції;

–держава вважає, що вона сама не може виконати санкцію, навіть за допомогою видачі, а інша держава може.

5. Заумовивстановлення відповідності запитупровизнання тавиконання вироку суду іноземної держави умовам, що передбачені міжнародним договором, МЮ України зобов’язано направити до суду клопотання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави. Також ч. 5 с. 602 КПК за МЮ закріплено обов’язок передати до суду наявні матеріали щодо визнання та виконання вироку суду іноземної держави. Установлюючи обов’язок МЮ України передати до суду наявні матеріали, законодавець розуміє обов’язок передачі всіх матеріалів, що фактично є в наявності, і які були отримані при розгляді запиту, з’ясуванні підстав для його задоволення.

6. У разі відмови в задоволені запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави на МЮ України покладаються такі обв’язки: повідомити про своє рішеннякомпетентнийорганіноземноїдержави, відякогонадійшовзапит; роз’яснити підстави відмови в задоволені запиту.

Ураховуючи зміст положень ч. 6 ст. 602 КПК, безпідставна відмова у задоволенні запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави заборонена.

817

Варто зазначити, що ст. 6 вказаної Європейської конвенції встановлено перелік випадків, за яких може бути відмолено у задоволені запиту:

–виконання суперечить основним принципам правової системи запитуваної Держави;

–запитуванаДержававважає, щозлочин, заякийвинесеновирок, маєполітичний характер чи є суто військовим;

–запитувана Держава вважає, що існують істотні підстави для висновку про те, щовинесеннявирокучийогосуворістьобумовленірасовими, релігійними, національними міркуваннями чи політичними переконаннями;

–виконання суперечило б міжнародним зобов’язанням запитуваної Держави;

–діяння вже є предметом переслідування в запитуваній Державі чи коли запитувана Держава вирішує розпочати переслідування щодо цього діяння;

–компетентні органи запитуваної Держави вирішили не розпочинати переслідування чи припинили вже розпочате переслідування щодо того самого діяння;

–діяння було вчинено поза територією запитуючої Держави;

–запитувана Держава не може виконати санкцію;

–запит ґрунтується на тому, що держава вважає, що вона сама не може виконати санкцію, навіть за допомогою видачі, а інша держава може, і жодна з інших умов, зазначених у ст. 6 Європейської конвенції не задовольняється;

–запитувана Держава вважає, щозапитуюча Держава сама взмозі виконати санк-

цію;

–вік засудженої особи на час вчинення злочину був таким, що вона не могла би бути покарана в запитуваній Державі;

–згідно із законодавством запитуваної Держави накладена санкція вже не може бути виконана за строком давності;

–вирок, пов’язаний із позбавленням прав, і тією мірою, якою вирок встановлює позбавлення прав.

7. У частині 7 ст. 602 КПК встановлено пряму заборону виконання в Україні вироківсудівіноземнихдержав, ухваленихзаочно– безучастіособипідчаскримінального провадження. Ця заборона не поширюється за умови, якщо засудженій особі: було вручено копію вироку; надано можливість його оскаржити, тобто створено умови для реалізації процесуальних прав особи на захист.

Також ч. 7 ст. 602 КПК встановлюється підстава, за наявності якої МЮ України має право відмовити в задоволенні запиту про виконання вироку суду іноземної держави – якщо таке виконання суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами. Хоча з огляду на зміст вказаної частини навіть у цьому випадку законодавець залишає за компетентним суб’єктом право розглянути і задовольнити запит про виконання вироку суду іноземної держави.

8. Частиною 8 ст. 602 КПК визначено, що вирішення питання про визнання і виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову вирішується у порядку, передбаченому ЦПК (див. розділ VIII ЦПК «Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні»).

9. У випадках, передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВР України, якщо вирок суду іноземної держави передбачає покарання

818

увиді позбавлення волі, законодавець встановлює процедурні особливості наступного характеру.

Засвідчена копія запиту про виконання вироку суду іноземної держави в обов’язковому порядку надсилається МЮ України прокурору. Прокурор у разі отриманнявказаноїкопіїзапитузобов’язанийзвернутисядослідчогосуддіізклопотанням про застосування запобіжного заходу до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави.

Стаття 603

Розгляд судом питання про виконання вироку суду іноземної держави

1.Клопотання Міністерства юстиції України про виконання вироку суду іноземної держави розглядається протягом одного місяця з дня його отримання судом першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, або місце перебування майна такої особи, а в разі їх відсутності – місце знаходження Міністерства юстиції України.

2.Про дату судового засідання повідомляють особі, щодо якої ухвалено вирок, якщо вона перебуває на території України. Така особа має право користуватися правовоюдопомогоюзахисника. Судовийрозглядздійснюєтьсязаучастюпрокурора.

3.Прирозгляді клопотання Міністерства юстиції України провиконання вироку судуіноземноїдержависудвстановлює, чидотриманіумови, передбаченіміжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою. При цьому суд не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

4.За результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу:

1)про виконання вироку суду іноземної держави повністю або частково. При цьомусудвизначає, якачастинапокаранняможебутивиконанавУкраїні, керуючись положеннями Кримінального кодексу України, що передбачають кримінальну відповідальність за злочин, у зв’язку з яким ухвалено вирок, та вирішує питання про застосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили;

2)про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави.

5.У разі необхідності проведення додаткової перевірки суд може постановити ухвалу про відкладення розгляду та отримання додаткових матеріалів.

6.Період, протягом якого особа перебувала під вартою в Україні у зв’язку з розглядом запиту про виконання вироку суду іноземної держави, зараховується до загального строку відбування покарання, визначеного відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті.

7.Уразіухваленнярішенняпровиконаннявирокусудуіноземноїдержависудможе одночасно ухвалити рішення про обрання запобіжного заходу стосовно особи.

8.Копії ухвали суд надсилає Міністерству юстиції України та вручає особі, засудженій вироком суду іноземної держави, якщо така особа перебуває на території України.

819

9. Судоверішеннястосовновиконаннявирокусудуіноземноїдержавиможебути оскарженовапеляційномупорядкуорганом, щоподавклопотання, особою, щодоякої вирішено відповідне питання, та прокурором.

1.У частині 1 ст. 603 КПК законодавець встановив строк, протягом якого суд першої інстанції повинен розглянути клопотання МЮ про виконання вироку суду іноземної держави – один місяць з дня отримання клопотання.

Зазначимо, що до судів першої інстанції належать районні, районні у місті, міські та міськрайонні суди, які мають право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження (див. ст. 3 КПК).

Також у ч. 1 ст. 603 КПК визначено, який саме суд першої інстанції зобов’язаний розглянути таке клопотання. При вирішенні цього питання законодавець звертається до одного із принципів побудови системи судів загальної юрисдикції, закріплений у ст. 125 КонституціїУкраїни– принциптериторіальності, якийозначаєдецентралізацію нижчих ланок системи судів загальної юрисдикції (місцевої та апеляційної). Кожен місцевий та апеляційний суди мають свою територіальну юрисдикцію – поширення компетенції конкретного суду на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Загалом реалізація цього принципу є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин та збільшення кількості правових конфліктів.

Крім того, ч. 1 ст. 603 КПК передбачено особливості розгляду судом першої інстанціїклопотанняпровиконаннявирокусудуіноземноїдержави, якізасвоїмзмістом пов’язані із межами територіальної юрисдикції. Суд першої інстанції може розглядатитакеклопотання, якщовмежахйоготериторіальноїюрисдикціїзнаходиться: місце проживання засудженої особи чи останнє відоме її місце проживання; місце перебування майна такої особи.

Навіть якщо немає даних щодо місця проживання засудженої особи чи останнього відомого її місця проживання, або місця перебування майна такої особи, розгляд судом питання про виконання вироку суду відбудеться. Узявши до уваги, що така інформація з різних причин може бути невідомою, законодавець передбачив, що в такому разі клопотання розглядає суд першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце знаходження МЮ.

2.Про дату судового засідання, на якому розглядатиметься клопотання МЮ про виконання вироку суду іноземної держави, повідомляють особі, стосовно якої ухвалено відповідний вирок. Повідомлення особі про дату судового засідання є обов’язковою вимогою лише за умови її перебування на території України.

Частиною2 ст. 603 КПКзакріплюєтьсяправоособи, стосовноякоїухваленовирок судоміноземноїдержави, користуватисяправовоюдопомогоюзахисника. Зауважимо, що в частині надання процесуальних прав та можливості їх реалізації законодавець прирівнявтакуособудопідозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого, яким гарантується право на захист (ст. 20 КПК). Конституцією України гарантується право кожного на правову допомогу (ст. 59). Окрім цього, конституційною нормою визначено, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, а у випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно. Проте згідно зі ст. 43 КПК засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 КПК.

820