NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

тивно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Однак коментована стаття закріплює обов’язок слідчого, прокурора виділити в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди про укладення угоди про визнання винуватості. Стосовно інших осіб, з якими не досягнуто згоди, кримінальне провадження проводиться в загальному порядку.

Виділення кримінального провадження завжди проводиться за постановою слідчого або прокурора, в якій обов'язково повинні бути викладені обставини вчиненого кримінального правопорушення, зазначено підставу виділення кримінального провадження і дано перелік виділених матеріалів. У разі, якщо матеріали, що виділяються, становлять великий обсяг, то, має складатися окремий опис, що додається до зазначеної постанови. При цьому копія постанови про виділення провадження долучається до матеріалів того провадження, з якого воно виділено, а до виділеного провадження підшивається її оригінал.

Проте варто звернути увагу на те, що в цьому випадку заходи по забезпеченню безпеки втрачають ефективність, оскільки даний процесуальний документ розкриває особу того, хто бажає співпрацювати зі слідством і його активність по викриттю співучасників. У зв’язку з цим за наявності загрози безпеці особи, яка уклала угоду, слідчийабопрокурорвмежах своєїкомпетенції доприйняттярішенняпровиділення провадження вживає передбачених законом заходів безпеки щодо особи, яка уклала угоду. Наприклад, не зазначає у постанові про виділення матеріалів кримінального провадження дійсні дані про особу, яка уклала угоду. В цьому випадку, слідчий або прокурорвиноситьпостановупрозастосування заходівбезпеки, вякій викладає причиниприйняття рішення прозбереження втаємниці цихданих, вказується псевдонім особи, якауклалаугодупровизнаннявинуватості, ізанеобхідностінаводитьсязразок її підпису, який він буде надалі використовувати. Постанова поміщається в окремий конверт, який після цього опечатується і долучається до матеріалів кримінального провадження. І тільки після цього виноситься постанова про виділення матеріалів кримінального провадження стосовно цієї особи.

У випадку скоєння особою кількох кримінальних правопорушень, якими заподіянашкодарізнимпотерпілим, особа може примиритися лишездекількома абоодним із потерпілих, і кримінальне провадження щодо цього примирення підлягає виділенню в окреме провадження.

Стаття 470

Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості

1. Прокурорпривирішенніпитанняпроукладенняугодипровизнаннявинуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:

1)ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2)характер і тяжкість обвинувачення (підозри);

751

3)наявністьсуспільногоінтересувзабезпеченнішвидшогодосудовогорозслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

4)наявністьсуспільногоінтересувзапобіганні, виявленнічиприпиненнібільшоїкількостікримінальнихправопорушеньабоіншихбільштяжкихкримінальнихправопорушень.

1. Коментована стаття закріплює обов’язок прокурора враховувати під час укладення угоди про визнання винуватості обставини, за наявності яких може бути укладена дана угода.

Ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб оцінюється прокурором залежновідхарактерувідомостей, отриманихвідпідозрюваноготаїхкористідляефективностірозслідуваннякримінальнихправопорушень. Типовимприкладомєактивне сприяння особою, яка вчинила кримінальне правопорушення у співучасті, у його розкритті. Воно може полягати в ініціативному сприянні або на прохання органів досудового розслідування сприянні особи розкриттю кримінального правопорушення, викриттю інших співучасників, розшуку майна, отриманого в результаті скоєння кримінального правопорушення, його знарядь і засобів.

Характер і тяжкість обвинувачення (підозри) прокурор повинен враховувати у співвідношенніізсуспільнимінтересомдорозслідуваногокримінальногопровадження. Зокрема, не повинна укладатися угода про визнання винуватості, якщо особою вчинене кримінальне правопорушення, яке набуло значного суспільного резонансу, засудження особи за таке правопорушення у подальшому буде виконувати превентивну функцію.

Держава в особі правоохоронних органів заінтересована у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, зменшення рівня злочинності, у зв’язку з цим прокурорзавждиповиненвраховуватиможливістьприскоритидосудоверозслідування та судовий розгляд у разі визнання підозрюваним (обвинуваченим) своєї вини. У випадку, коли винна особа має відомості про вчинення іншими особами тяжких кримінальних правопорушень, прокурор повинен надати перевагу цій обставині, оскільки викриття більш тяжкого правопорушення для держави є більш важливим, ніж засудження особи за менш тяжкий злочин.

Ураховуючи всі аргументи «за» і «проти», прокурор зобов’язаний на чільне місце ставити публічні інтереси обвинувачення, доцільність укладення угоди з позиції всебічностііповнотирозкриттязлочинноїдіяльностіосіб, якпритягнутихдокримінальної відповідальності, так і невстановлених. Також прокурору при прийнятті рішення необхідно враховувати практичну доцільність укладення угоди про визнання винуватості, зумовленунеобхідністю захистусуспільстваідержавивідзлочиннихпосягань. Звідси логічно випливає висновок, що якісно-кількісні показники інкримінованого підозрюваному (обвинуваченому) діяння повинні якщо не відповідати, то, у всякому разі, неперевищуватизлочину(злочинів), длярозкриттяякого(их) укладається угода.

Укладення угоди є позитивним моментом для всіх учасників кримінального провадження, оскількиорганидосудовогорозслідування, уклавшизпідозрюванимугоду про визнання винуватості, позбавляються від довгого і не завжди результативного розслідування кримінального провадження, суд – від дослідження всіх доказів, а обвинувачений отримує зниження покарання або звільнення від його відбування.

752

Стаття 471

Зміст угоди про примирення

1.В угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Вугоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

1.Коментована стаття детально регламентує зміст угоди пропримирення зметою захисту інтересів сторін, які укладають угоду.

Вугодізазначаютьсясторониїїукладення(найменуваннясторони, прізвище, ім'я, побатькові, датаімісценародження, місцепроживання, громадянство); формулювання підозри чи обвинувачення викладається із зазначенням часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, які впливають на правову кваліфікацію діянь підозрюваного (обвинуваченого); правова кваліфікація вказується із зазначенням конкретної статті КК України.

Доістотнихдлявідповідного кримінального провадження обставин можнавіднести обставини, які пом’якшують або обтяжують кримінальну відповідальність, посткримінальна поведінка особи, дії особи по сприянню у розкритті злочину та інші.

Шкода, заподіяна потерпілому, незалежно від її характеру зазначається у грошовому еквіваленті. Процес відшкодування майнових збитків – це певна діяльність із поновлення матеріального становища постраждалої від кримінального правопорушення особи. Ця шкода може бути відшкодована підозрюваним (обвинуваченим) до моменту укладення угоди, або в угоді може бути зазначено строк відшкодування шкоди. Зокрема, якщо в результаті вчинення кримінального правопорушення потерпілому було заподіяно каліцтво або інше тяжке ушкодження здоров’я, в угоді може бути закріплено обов’язок підозрюваного (обвинуваченого) проводити щомісячні пожиттєвіабодосуттєвогопокращенняздоров’япотерпілогоплатежінайогокористь.

Відшкодування збитків може здійснюватися різними засобами. Це може бути грошовакомпенсаціявтрати, наданняаналогічноїаборівноцінноїречіназамінувтраченої, ремонт тапоновлення пошкодженого (абознешкодженого) майна, спростування в тій чи іншій формі відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію потерпілого, надання грошовоїкомпенсації навитратизамедичнутасоціальнудопомогу (протезування, побутове обслуговування), надання винним потерпілому майна (наприклад, житла, автомобіля тощо) у безкоштовне користування на певний строк, надання йому безкоштовних послуг, не пов’язаних із поновленням пошкодженого майна. Тобто можна вести мову про те, що у відшкодуванні важливим є не стільки

753

самзасіб, якийоберепідозрюваний(обвинувачений), скількийогокінцевийрезультат, котрим буде задоволений потерпілий. І через те, що ні КК, ні КПК не визначають спосіб відшкодування, усунення шкоди, то і органи досудового розслідування не вправіпризначатиякийськонкретний, чітковизначенийзасібкомпенсації, вонилише зобов’язані зафіксувати наявність та результат відшкодування. Це питання майже повністю віддане на розсуд потерпілого і підозрюваного (обвинуваченого).

Відшкодування шкоди можливо не лише у грошовому виразі, а також шляхом вчинення винною особою певних дій на користь потерпілого. Крім дій, спрямованих навідшкодуванняматеріальноїшкоди, напідозрюваного(обвинуваченого) можебути покладено обов’язок вчинення дій, спрямованих на компенсацію моральної шкоди, зокрема, вибачитися передпотерпілим, публічноабочереззасобимасовоїінформації визнати свою вину.

Покарання, якеузгоджуєтьсясторонамивугоді, повинновідповідатимежам, передбаченим у санкції статті Особливої частини КК, за наявності підстав сторони можуть погодитипокаранняіззвільненнямвідйоговідбуваннязвипробуванням. Обов’язковою умовою погодження покарання є відсутність заперечень сторін угоди щодо виду і розміру покарання. Про відсутність таких заперечень окремо зазначається в угоді.

В угоді про примирення детально роз’яснюється сторонам, що в результаті її укладення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судовогопровадження, недослідження доказів усудовомузасіданні абозметоюоспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Це зумовлено тим, що примирення передбачає, що (підозрюваний) обвинувачений визнає свою вину в скоєнні інкримінованого йому діяння, а визнання вини, як наслідок, дозволяє в разі досягнення угоди з потерпілим проводити розгляд у спрощеному порядку без дослідження всієї сукупності доказів та ін. При укладенні угоди про примирення основним питанням, яке має бути в центрі подальшого провадження, стає питання про виконання умов такої угоди, а не про обставини справи і доведеність вини. Крім того, потерпілий позбавляється права у майбутньому вимагати притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, а підозрюваний (обвинувачений) можливості скористатися правами, передбаченими п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК.

Роз’ясненнясторонамнаслідківневиконанняугодимаєнаметістимулюванняїхдо належного виконання умов угоди та забезпечення мети кримінального провадження.

У заключній частині угоди зазначаються дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.

Стаття 472

Зміст угоди про визнання винуватості

1. Вугодіпровизнаннявинуватостізазначаютьсяїїсторони, формулюванняпідозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи

754

обвинуваченимсвоєївинуватостіувчиненнікримінальногоправопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

2. Вугодізазначаєтьсядатаїїукладеннятавонаскріплюєтьсяпідписамисторін.

1. Сторонами укладення угоди про визнання винуватості виступають прокурор, який здійснює процесуальне керівництво відповідним кримінальним провадженням, та підозрюваний (обвинувачений). Неоднозначно в КПК вирішено питання про можливість захисника представляти інтереси підзахисного в процесі укладення угоди, зокрема, якщо про можливість участі захисника під час укладення угоди про примирення прямо зазначено в кодексі, то про участь захисника під час укладення угоди про визнання винуватості нічого не зазначено. Однак, виходячи із положень п. 3 ч. 3 ст. 42, ст. 48 КПК та загальних засад кримінального провадження підозрюваний (обвинувачений) повинен мати можливість консультуватися із захисником щодо умов угоди, порядку та правових наслідків її укладення.

Процесукладенняпрокуроромугодипровизнаннявинуватостіскладаєтьсязтрьох етапів: уточненняпозиційсторін, складаннятекступроектуугоди, внесеннявідповідних виправлень у текст, роз’яснення прокурором стороні наслідків невиконання угоди; виготовлення остаточного варіанту угоди, ознайомлення підозрюваного (обвинуваченого) з ним; підписання сторонами угоди про визнання винуватості.

Таким чином, у вступній частині угоди зазначається посадова особа органів прокуратури, яка уклала угоду з боку обвинувачення, та прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого (підозрюваного), що укладає угоду, число, місяць, рік і місце його народження.

У описовій частині угоди зазначаються фактичні обставини вчиненого особою кримінального правопорушення, із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших обставин, що підлягають доказуванню, тією мірою, якою вони доведені на моментукладенняугоди, атакожправовакваліфікація вчиненогоіззазначеннямстатті (частини статті) КК.

Окремим положенням в угоді вказується про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, причому в угоді детально описується винуватість щодо яких дій визнає особа.

Однією з найважливіших умов угоди є відображення в ній дій, які підозрюваний (обвинувачений) зобов’язуєтьсявчинитизметою«співпраці увикриттікримінальногоправопорушення». Угоданеможебутиукладена, якщопідозрюваний (обвинувачений) не вкаже конкретних дій, які він готовий зробити з метою сприяння стороні обвинуваченняврозкриттітарозслідуваннізлочину, викриттітакримінальномупереслідуванні інших співучасників злочину, розшуку майна, отриманого в результаті злочину. Такожнеможебутиукладена угода, якщо сприянняпідозрюваного слідству полягало лише в повідомленні відомостей про його власну участь у злочинній діяль-

755

ності. Однак, якщо особа згодна повідомити про вчинення нею інших кримінальних правопорушень, такадомовленість можебутипредметомугодипровизнаннявинуватості.

Вугодівизначаєтьсяпокарання, якебудепризначенесудомувипадкузатвердження угоди і постановлення вироку. Однак при узгодженні покарання прокурору обов’язково потрібно враховувати такі положення КК:

1)якщо мало місце готування до злочину – строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК (ч. 2 ст. 68);

2)якщо мав місце замах на злочин – строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцієюстатті(санкцієючастинистатті) Особливоїчастини

КК(ч. 3 ст. 68);

3)якщо особа виконувала роль пособника, підбурювача, організатора чи другорядного виконавця – покарання їй може бути призначено нижче меж, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, у разі наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання, або призначено більш м'який вид основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК

(ч. 4 ст. 68, ч. 3 ст. 65, ст. 69);

4)якщо особа виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності, і у складі організованої групи чи злочинної організації умисно вчинила тяжкий злочин, пов'язаний з настанням тяжких наслідків, – покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин (ч. 3 ст. 43);

5)занаявностікількохобставин, щопом'якшуютьпокараннятаістотнознижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, – покарання може бути призначено нижче меж, установленихусанкціїстатті(частинистатті), абопризначенобільшм'якийвидосновного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК (ст. 69);

6)за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 66 КК, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини

КК(ст. 691);

7)присукупності злочинів остаточне покарання може бутивизначене (після того, як воно призначене за кожний злочин окремо) шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, а не шляхом часткового, а тим більше повного складання призначених покарань (ч. 1 ст. 70);

8)доосновногопокарання, призначеного засукупністю злочинів, можутьнебути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною (ч. 3 ст. 70);

756

9)при сукупності вироків до покарання, призначеного за новим вироком, невідбута частина покарання за попереднім вироком може бути приєднана частково, а не повністю (частини 1 і 5 ст. 71);

10)при призначенні покарання неповнолітньому, крім обставин, передбачених у статтях 65–67 КК, мають бути враховані умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього (ст. 103).

Після викладу в угоді міри покарання підозрюваний (обвинувачений) письмово викладає свою згоду на застосування до нього судом визначеного покарання.

В угоді повинно бути зазначено, яких обмежень процесуальних прав зазнає особа внаслідок її укладення та письмове підтвердження особи, що вона розуміє ці наслідки.

Також особа повідомляється про кримінальну відповідальність за умисне невиконання умов угоди та про можливість скасування вироку суду, яким буде затверджена угода, і що в такому випадку провадження буде здійснюватися в загальному порядку.

2.У заключній частині угоди зазначається дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.

Стаття 473

Наслідки укладення та затвердження угоди

1. Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:

1)для підозрюваного чи обвинуваченого – обмеження права оскарження вироку згіднозположеннямистатей394 і424 цьогоКодексутавідмовавідздійсненняправ, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;

2)для потерпілого – обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

2.Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно зположеннями статей 394 та424 цьогоКодексу, адля підозрюваного чи обвинуваченого – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

1. У результаті укладення та затвердження угоди відбувається суттєве звуження та обмеження прав сторін угоди, яке однак не можна розглядати як порушення засад змагальності та презумпції невинуватості. Таке обмеження має на меті забезпечення швидкого розгляду кримінальної справи, а також можливості швидкого поновлення прав потерпілого від кримінального правопорушення.

Частинапершакоментованоїстаттівстановлюєнаслідкиукладеннятазатвердження угоди про примирення. Підозрюваний (обвинувачений) позбавляється права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів

757

у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Потерпілий крім зазначених прав на апеляційне або касаційне оскарження позбавляється права змінювати в подальшому розмір вимог про відшкодування заподіяної йому шкоди, а також звертатися за відшкодуванням заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства. Крім того, заявляти клопотання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення потерпілий може лише у випадку невиконання обвинуваченим у подальшому умов угоди.

2. У результаті укладення угоди про визнання винуватості підозрюваний чи обвинувачений, крім позбавлення права на оскарження вироку суду вапеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судовогопровадження, недослідження доказівусудовомузасіданні абозметоюоспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, також не має права у судовому засіданні: користуватися допомогою захисника (крім випадків обов’язкової участі захисника); відмовитися давати показання; подавати та досліджувати докази.

Стаття 474

Загальний порядок судового провадження на підставі угоди

1.Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаноюсторонамиугодоюневідкладнонадсилаєтьсядосуду. Прокурормаєправо відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхіднихдлязбираннятафіксаціїдоказів, якіможутьбутивтраченізіспливом часу, абоякінеможливобудепровестипізнішебезістотноїшкодидляїхрезультату

уразі відмови суду в затвердженні угоди.

2.Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

3.Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

4.Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у по-

рядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання

про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

758

2)наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3)характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4)вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

5. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

1)що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинуваченнязобов'язанадовестикожнуобставинущодокримінальногоправопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у по-

рядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання

про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2)наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3)характер кожного обвинувачення;

4)вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.

6. Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

7. СудперевіряєугодунавідповідністьвимогамцьогоКодексута/абозакону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1)умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2)умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3)умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4)існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5)очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6)відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Утакому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються

узагальному порядку.

8. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

759

1.Укладення угоди на стадії досудового розслідування тягне за собою його закінчення. Формою закінчення досудового розслідування у випадку укладення угоди про примирення або про визнання винуватості є складання обвинувального акта, до якого додається підписана сторонами угода. Законодавець зобов’язує прокурора невідкладнопісляскладанняобвинувальногоактапередатийогоразомзугодоюдосуду. Однакпотрібновраховуватиположенняст. 290 КПК, згіднозякоюсторонизобов’язані відкрити матеріали іншій стороні, а отже, враховуючи, у деяких випадках, тривалий час на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, вимога «невідкладності» буде мати значно розтягнутий інтервал у часі.

Крім того, прокурор може відтермінувати направлення обвинувального акта з угодою до суду за необхідності проведення невідкладних слідчих дій або перевірки показаньпідозрюваного(колиєпідозрапросамообмовупідозрюваного). Метоюпроведення слідчих дій, передбачених ч. 1 ст. 474 КПК, є збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

2.Якщо угоду укладено на стадії досудового розслідування, то її розгляд по суті відбувається входіпідготовчого судовогозасідання. Розглядщодоугодипроводиться судом за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. При цьому, на відміну від загального порядку, відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

3.Укладенняугодинастадіїсудовогопровадженнятягнезасобоюзупиненняпроцесуальних дій та перехід суду до розгляду умов та змісту угоди. Про зупинення процесуальних дій судом постановляється ухвала, у якій зазначається, хто заявив клопотання про укладення угоди, процесуальні дії, які вже були проведені у судовому провадженні, дата і місце її винесення.

4.Зметоюперевіркидобровільності таусвідомленості обвинуваченим укладення угоди суд зобов’язаний з’ясувати в обвинуваченого, чи розуміє він, що кримінальне провадження щодо нього може бути розглянуто у судовому засіданні, де обвинувачений буде мати весь обсяг прав, зокрема, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подаватиклопотанняпровикликсвідківіподаватидокази, щосвідчать на його користь.

Суддя зобов’язаний провести детальне обговорення з обвинуваченим, щоб переконатисявтому, щовизнаннявиниєдобровільнимівонозробленозрозуміннямтого, що обвинувачений відмовляється від своїх прав. Під час цього обговорення, суддя повинен переконатися, що обвинувачений розуміє суть угоди, що укладається, і що, укладаючи таку угоду, він відмовляється від важливих прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурорзобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують.

Суддя запитує, чи було в обвинуваченого достатньо часу, щоб ознайомитися з угодою про визнання вини. Якщо на будь-яке з цих питань дається відповідь «ні», суддя відмовляє у затвердженні угоди про визнання вини. Суд роз’яснює особі: наслідки укладення угоди про визнання вини та обмеження її прав, які з цього випливають; характер обвинувачення, яке викладене в угоді і щодо якого особа визнає свою вину; конкретну міру покарання, передбачену за кримінальне правопорушення, яка

760