NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

–якщовапеляційнійскарзіпорушуєтьсяпитанняпропогіршенняйогостановища (порушується питання про скасування виправдувального вироку, призначення особі більш суворого виду або розміру покарання, визнання особи винною в епізодах, за якими вона була виправдана, тощо);

–суд визнає обов’язковою участь обвинуваченого у судовому засіданні (зокрема, якщо факти, необхідні для правильного вирішення справи, потребують допиту обвинуваченого);

–обвинувачений, який утримується під вартою, подав клопотання про участь

усудовому засіданні.

Виклик здійснюється в порядку, встановленому КПК (глава 11 КПК та коментар до неї).

Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибув обвинувачений, участь якого є обов’язковою, апеляційний розгляд відкладається (див. ч. 4 ст. 405 КПК та коментар до неї).

Стаття 402

Заперечення на апеляційну скаргу

1.Особи, зазначені у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційноїінстанціїзапереченнянаапеляційнускаргунавирокчиухвалусудупершої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

2.У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:

1)найменування суду апеляційної інстанції;

2)прізвище, ім’я, по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, якаподаєапеляційнускаргу, атакожномерзасобузв’язку, адресаелектронної пошти, якщо такі є;

3)судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4)номеркримінальногопровадженнявсудіапеляційноїінстанції, якщовінповідомлений судом апеляційної інстанції;

5)обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

6)у разі необхідності – клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;

7)перелік матеріалів, які додаються.

3.Узапереченнінаапеляційнускаргузазначається, чибажаєособавзятиучасть

вапеляційному розгляді.

4.Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, яка його подає.

1. Всі суб’єкти права на апеляційне оскарження (ст. 393 КПК та коментар до неї) маютьправоподатисвоїзапереченнянаапеляційнускаргутанавирокчиухвалусуду першої інстанції, подані іншими учасниками судового розгляду. Подання заперечень на апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді КПК не передбачає.

Заперечення подаються виключно в письмовій формі. Особливе значення заперечення на апеляційну скаргу відіграють у випадку прийняття рішення про проведення

651

письмового апеляційного провадження (ст. 406 КПК та коментар до неї) оскільки у цьому випадку в апеляційного суду є можливість з’ясувати не лише доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, а й позицію протилежної сторони.

Строк, протягом якого особа наділена правом подати свої заперечення на апеляційні скарги інших учасників процесу, встановлюється суддею-доповідачем під час підготовки доапеляційного провадження (п. 1 ч. 1 ст. 401 КПК такоментар донього).

2.Як і апеляційна скарга, заперечення на неї повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам щодо форми і змісту. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається:

–найменування суду апеляційної інстанції (вказується повна офіційна назва апеляційного суду, до якого подаються заперечення, що передбачена Указом Президента «Питаннямережімісцевихзагальнихтаапеляційнихсудів» №591/2011 від20 травня2011 р.)

–прізвище, ім’я, побатькові(найменування, якщоучасникомсудовогопровадженнявідіменіякогоподаютьсязапереченняєюридичнаособа), місцепроживання(перебування) особи, якаподаєзаперечення (уп. 2 ч. 2 коментованоїстаттівказано«особи, яка подає апеляційну скаргу», що, на наш погляд, є технічною помилкою, оскільки мова має йти про особу, яка подає заперечення на таку скаргу), а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Прокурору також необхідно вказати посаду, яку він займає;

–яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дата його ухвалення, особа, щодоякої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засудження, виправдання, закриття справи, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо);

–номер кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції (про порядок присвоєння номерів кримінальним справам, щонадійшлидосудівапеляційноїінстанції, див. НаказДержавноїсудовоїадміністраціїУкраїни«ПрозатвердженняІнструкціїзділоводствавапеляційномузагальному суді» від6 січня 2006 р. №1, зареєстрована вМЮ30 січня 2006 р. за№75/11949);

–вказівку на те, у чому полягає незгода з положеннями апеляційної скарги, та обґрунтування такої незгоди;

–клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу, якщо у такому клопотанні є необхідність. Клопотання може стосуватися як обставин суті справи (витребування і дослідження нових доказів, виклик нових свідків, повторне дослідження доказів тощо), так і технічно-організаційних моментів (наприклад, проведення закритого судового засідання);

–як і до апеляційної скарги, до заперечення повинні бути додані матеріали, на які посилається особа, що подає заперечення, але яких немає у матеріалах провадження.

Узапереченні необхідно зазначати перелік усіх доданих матеріалів.

3.Участь в апеляційному перегляді є правом особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу. Якщо особа не бажає брати участь в апеляційному розгляді, вона повідомляє про це в запереченні. Якщо інші учасники судового провадження також заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, суд апеляційної інстанції має право здійснити розгляд апеляційних скарг у порядку письмового провадження (ст. 406 КПК та коментар до неї).

4.Заперечення на апеляційну скаргу повинно бути підписано особою, від імені якої воно подано.

652

Стаття 403

Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження

1.Особа, якаподалаапеляційнускаргу, маєправовідмовитисявіднеїдозакінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.

2.Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

3.До початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї.

4.Внесеннядоапеляційноїскаргизмін, якітягнутьзасобоюпогіршеннястановища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.

1. Особи, які подали апеляційну скаргу, наділені правом відмовитись від неї, змінити чи доповнити її. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілоговправівідмовитисявідапеляційноїскаргитількизазгодоювідповіднопідозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого, тому у разі вчинення ними відповідних дій на суд покладається обов’язок з’ясування волевиявлення відповідно підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого з цього питання.

За загальним правилом, процесуальні дії щодо відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги здійснює лише уповноважена особа, яка її подала. Разом з тим відповідно до ст. 36 КПК Генеральний прокурор України, прокурори Автономної РеспублікиКрим, областей, містКиєватаСевастополяіприрівнянідонихпрокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня (див. коментар до вказаної статті).

В основі відмови, зміни чи доповнення апеляційної скарги лежать зміни, що відбулися у внутрішньому переконанні особи, стосовно змісту та обсягу оскарження рішення суду першої інстанції. Відмова від апеляційної скарги свідчить про те, що особа доходить висновку про недоцільність оскарження вироку чи ухвали суду і повністюїїспростовуєтавідмовляється. Змінаабодоповненняапеляційноїскаргиозначають, що особа могла дійти висновку про необхідність збільшення або зменшення обсягу оскарження рішення суду щодо кваліфікації дій засудженого, виду і міри покарання, підстав і мотивів виправдання тощо, переглянути мотивувальну частину апеляційної скарги. При цьому доповнення апеляційної скарги в будь-якому випадку означає розширення її змістовної частини (доводів і міркувань до клопотань, викладених в апеляційній скарзі раніше) або доданих до неї матеріалів без їх якісної пере-

653

оцінки, тоді як зміна апеляційної скарги передбачає внесення до неї будь-яких коректив, що впливають на зміст апеляційної скарги.

Відмова від апеляційної скарги допускається до закінчення апеляційного розгляду, тодіякзміначидоповненняапеляційноїскарги– допочаткуапеляційногорозгляду(про початоксудовогорозгляду– див. коментардост. 405 КПК). Особливеправиловстановлене для внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становищаобвинуваченого, згіднознимнедопускаютьсязмінизамежамистроківнаапеляційнеоскарження(прострокиапеляційногооскарження– див. коментардост. 395 КПК).

2.При відмові особи від апеляційної скарги апеляційне провадження закриваєтьсязаумови, якщо: 1) вирокабо ухвала суду першої інстанції небулиоскаржені іншими особами або 2) немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги. Закриття апеляційного провадження оформлюється ухвалою суду апеляційної інстанції.

3.Зміна або доповнення апеляційної скарги здійснюються за клопотанням особи, якаподалаапеляційнускаргу, якеподаєтьсядосудупершоїінстанції, якщосправаще перебуває там, або до суду апеляційної інстанції, якщо справа передана до нього.

Провнесеннязмінідоповненьдоапеляційноїскаргиповідомляються іншіособи, якіберутьучастьвапеляційномурозгляді. Занаявностіїхклопотаннясудапеляційної інстанції може надати їм час, необхідний для ознайомлення чи вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї. Вказані строки законом не встановлюються, тому в кожному конкретному випадку вони визначаються судом індивідуально, виходячи із обставин справи.

4.Дозмін, якітягнутьзасобоюпогіршеннястановищаобвинуваченого, належать такі: щодо необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушеннячисуворішепокарання, скасувати неправильнезвільненняобвинуваченоговід відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, тощо (про недопустимістьпогіршенняправовогостановищаобвинуваченогодив. коментардост. 421 КПК). Зміна апеляційної скарги прокурором, у якій ставиться питання про зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, що передбачає зміну обвинувачення і має відбуватися за правилами ст. 338 КПК (див. коментар до вказаної статті),

атакож доповнення апеляційної скарги прокурором, що передбачає висунення додатковогообвинуваченнязаправиламист. 339 КПК(див. коментардовказаноїстатті) не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції, який відповідно до ст. 404 КПК не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції (див. ст. 404 КПК та коментар до неї).

Стаття 404

Межі перегляду судом апеляційної інстанції

1.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції

вмежах апеляційної скарги.

2.Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питанняпрозастосуванняпримусовихзаходівмедичногоабовиховногохарактеру. Якщо

654

розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, вінтересахякихапеляційніскаргиненадійшли, судапеляційноїінстанціїзобов’язаний прийняти таке рішення.

3.За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов’язанийповторнодослідитиобставини, встановленіпідчаскримінальногопровадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або

зпорушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

4.Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

1. Під межами розгляду судом апеляційної інстанції розуміється той обсяг, у якому відбувається перевірка оскарженого судового рішення. Межі перегляду судом апеляційної інстанції характеризуються певними особливостями: 1) суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; 2) розгляд справи відбувається лише в межах апеляційної скарги; 3) недопустимість погіршенняположенняобвинуваченогоабоособи, щодоякоївирішувалосяпитанняпро застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 4) неприпустимість встановлення й доказування фактів, які не були встановлені та не доведені судом першої інстанції; 5) суд апеляційної інстанції наділений правом досліджувати докази шляхом проведення судового слідства в повному обсягу чи частково і може винести вирок.

Суд апеляційної інстанції перевіряє рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, а також дослідженимусудовомузасіданнідоказам. Відповіднообсягрозглядувсудіапеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив усунути неповноту чи однобічність судового слідства суду першої інстанції і постановити законне та обґрунтоване рішення.

2. Вирок або ухвала суду першої інстанції за загальним правилом перевіряються в межах вимог, викладених в апеляційній скарзі, тобто суд апеляційної інстанції передусім розглядає вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (про апеляційні вимоги – див. коментар до ст. 396 КПК). В той же час суд апеляційної інстанції імперативно не зв’язаний ними, тому в інтересах виконання завдань кримінальногопровадженняможеперевіритивідповіднерішеннясудупершоїінстанції у повному обсязі і при прийняття рішення вийти за межі апеляційних вимог, дотримуючись при цьому правила щодо недопустимості погіршення становища обвинуваченого(пронедопустимістьпогіршеннястановищаобвинуваченого– див. коментар до ст. 421 КПК). Відповідно до цього правила, вихід за межі апеляційних вимог не допускається, якщо це пов’язано із необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільненняобвинуваченоговідвідбуванняпокарання, збільшитисуми, якіпідлягають

655

стягненню, абовіншихвипадках, колицепогіршуєстановище обвинуваченого. Віншому випадку, якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, які не подавали апеляційні скарги або в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення.

3.Судапеляційноїінстанціїзобов’язанийповторнодослідитиобставини, встановленіпідчаскримінальногопровадження, заодночасноїнаявностітакихумов: 1) якщо вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями та 2) за клопотанням учасників судового провадження. Неповнота абопорушення під час дослідження обставин судом першої інстанції, на які можуть посилатися учасники судового провадження, полягають у поверховій їх оцінці, помилках або плутанині

уфактичнихобставинах, порушеннівимог§ 1 глави28 КПКщодозагальнихположень судового розгляду стосовно строків, незмінності складу суду, безперервності судового розгляду, наслідків неприбуття когось із учасників судового провадження тощо. Відповідне клопотання щодо цього має право заявити не лише особа, яка подала апеляційну скаргу, а й будь-який інший учасник судового провадження.

Судове слідство у суді апеляційної інстанції не повинно дублювати дослідження доказів, яке проводилось у суді першої інстанції. Натомість воно здійснюється в обсязі, який необхідний для перевірки законності та обґрунтованості вироку чи ухвали, з урахуванням доводів і вимог, що наведені в апеляційній скарзі. У пункті 5 ППВСУ від 15 травня 2006 р. № 1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» зазначено, що під час судового слідства апеляційний суд може досліджувати всі докази, що є в справі, або лише ті, правильність оцінки чи повноти дослідження яких судом першої інстанції оспорено в апеляції (апеляціях), або ж які він зовсім не досліджував.

Докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції лише у двох випадках: 1) якщо про їх дослідження учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції, або 2) якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. Завдяки цьому забезпечується реалізація принципу змагальності та свобода сторін у наданні доказів і доведенні їх переконливості перед судом в апеляційному судовому провадженні. У пункті 7 ППВСУ від 15 травня 2006 р. № 1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» зазначається, що коли суд першої інстанції докази не досліджував або досліджував частково, апеляційний суд має провести судове слідство з метою з’ясування лише тих фактичних обставин справи, які оспорювалися у суді першої інстанції. Якщо ж суд першої інстанції визначив обсяг досліджених ним доказів із порушенням вимог КПК, апеляційний суд не вправі постановити свій вирок, а повинен за наявності до того підстав скасувати вирок суду першої інстанції у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направити справу до цього суду на новий судовий розгляд. Таким чином закон обмежує розгляд справи в суді апеляційної інстанції в тій частині вироку або ухвали суду першої інстанції, законність і обґрунтованість яких була оскаржена в апеляційній скарзі.

4.Окремо слід наголосити натому, щосуд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, яке не було висунуте в суді першої інстанції. Це означає, що

656

розгляд справи в суді апеляційної інстанції проводиться тільки відносно обвинуваченого і тільки в межах пред’явленого йому обвинувачення, яке сформульоване в обвинувальному акті і за межі якого суд вийти не може. Таким чином, законодавець додатково гарантує додержання правила щодо недопустимості погіршення становища обвинуваченого, а також низки інших засад кримінального провадження.

Стаття 405

Апеляційний розгляд

1.Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

2.Післявиконаннядій, передбаченихстаттями342–345 цьогоКодексу, івирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргахтазапереченнях, із’ясовує, чипідтримуютьсвоїапеляційніскаргиособи, які їх подали.

3.Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.

4.Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов’язковою, апеляційний розгляд відкладається.

5.Перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.

1.Розгляд справи в суді апеляційної інстанції складається із двох частин: підготовки до апеляційного розгляду (див. коментар до ст. 401 КПК) та безпосередньо

запеляційного розгляду. Апеляційний розгляд у свою чергу складається також з двох частин: висловлення доводів та перевірки їх доказами та судових дебатів. На апеляційнийрозглядпоширюютьсяправиларозглядусправивсудіпершоїінстанції, визначені у главі 28 КПК. Розгляд справ відбувається за процедурою, сформульованою у § 3 глави 28 «Процедура судового розгляду». Особливості апеляційного розгляду встановлюються главою 31 КПК «Провадження в суді апеляційної інстанції», норми якої

єспеціальними відносно глави 28 КПК.

Приухваленні судового рішення щодозаконності таобґрунтованості вирокусуду першої інстанції суд апеляційної інстанції зобов’язаний дотримуватися правил щодо таємниці нарадчої кімнати (див. коментар до ст. 367 КПК), атакож вимог до судового рішення, сформульованих у главі 29 та статтях 418-420 КПК (див. коментар до них).

657

2.Апеляційний розгляд розпочинається відкриттям судового розгляду. У призначений для судового розгляду час суддя-доповідач відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідної апеляційної скарги. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників

іпредставників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Після вирішення питань щодо наслідків неприбуття учасників кримінального провадження секретар судового засідання повідомляє про те, що судовий розгляд здійснюється при повному фіксуванні, а також про умови фіксування судового засідання. Після цього суддя-до- повідач оголошуєсклад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретарясудовогозасідання, роз’яснює учасникам судового провадження право заявлення відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. У разі заявлення відводу питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 КПК (див. коментар до вказаних статей). Далі відбуваєтьсяповідомленняпроправаіобов’язки, якеполягаєутому, щосудовийрозпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені КПК. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою суддя-доповідач з’ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов’язки і уразі необхідності роз’яснює їх. Якщо в судове засідання викликані свідки, суддя-доповідач дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.

Виконавши зазначені вимоги, суддя-доповідач вирішує клопотання, які надійшли від учасників судового провадження. Перелік та обсяг клопотань, які можуть заявлятися, законом не визначаються, проте фактично вони повинні стосуватися частини вироку або ухвали суду першої інстанції, що оскаржується. Клопотання учасників судовогопровадження розглядаються судомпіслятого, якбудезаслухана думкащодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав(пророзглядсудомклопотаньучасників судовогопровадження див. коментар до ст. 350 КПК).

3.Післязакінчення підготовчих дійсуддя-доповідач оголошуєпропочатокапеляційного розгляду. Він доповідає зміст оскарженого судового рішення у необхідній частині, тобто в обсязі, що має забезпечити розуміння учасниками судового провадження суті вироку чи ухвали суду першої інстанції в цілому, а також більш детально викладає обставини щодо тієї їх частини, яка оскаржується. Він також повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскаржені, послідовно і стисло оголошує основні доводи, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, якщо вони надійшли на них від інших учасників судового провадження, і з’ясовує осіб, які подали апеляційні скарги, чи вони їх підтримують.

Після з’ясування зазначених питань суддя-доповідач надає слово учасникам кримінального провадження для висловлення своїх доводів і пояснень зприводу поданої апеляційної скарги. Спершу слово надається особі, яка подала апеляційну скаргу.

658

Якщоапеляційні скаргиподалиобидвістороникримінальногопровадження, першим висловлює доводи сторона захисту: обвинувачений, захисник, цивільний відповідач, їхні представники. Після цього слово надається тій стороні кримінального провадження, яка подала апеляцію, а потім – всім іншим учасникам судового провадження. За необхідності проводяться й інші процесуальні дії щодо з’ясування обставин та перевірки їх доказами. З’ясування обставин проводиться лише в частині рішення суду першої інстанції, законність і обґрунтованість якої оскаржується в апеляційній скарзі.

Після висловлення доводів та перевірки їх доказами суддя-доповідач з’ясовує

вучасників судового провадження, чи бажають вони доповнити апеляційний розгляд і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судовідебативапеляційномурозглядіпроводятьсязаправиламист. 364 КПК(див. коментар дост. 364 КПК) зтакими особливостями: першійнадається словоособі, яка подала апеляційну скаргу; якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Прокурору може бути надано слово для виступу першим тільки у випадку, якщо він був суб’єктом подання апеляційної скарги, а в інших випадках прокурор виступає останнім. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.

4. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведеннюрозглядузаодночасної наявності певнихумов: 1) ціособибули належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та 2) не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Апеляційний розглядвідкладається, якщодляучасті врозглядівсудовезасідання неприбулиучасники кримінального провадження, участьякихєобов’язковоюзгідно з вимогами КПК або рішенням суду апеляційної інстанції. Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо

вапеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо судвизнаєобов’язковоюйогоучасть, аобвинувачений, якийутримуєтьсяпідвартою,

– також у разі якщо про це надійшло його клопотання. В інших випадках коло учасниківкримінальногопровадження, участьякихвапеляційномурозглядієобов’язковою, визначається з урахуванням положень статей 323-327 КПК і виходячи із фактичних обставин справи.

Якщообвинувачений, доякогонезастосованозапобіжнийзахідувиглядітримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначаєдатуновогозасідання івживаєзаходівдозабезпечення йогоприбуття до суду (про наслідки неприбуття обвинуваченого див. коментар до ст. 323 КПК).

Якщовсудовезасіданнянеприбувзаповідомленнямпрокурорабозахисник, коли участьзахисникаукримінальномупровадженнієобов’язковою, судповиненвідкласти судовий розгляд та визначити дату, час та місце проведення нового засідання і вжити заходів до прибуття їх до суду (про наслідки неприбуття прокурора і захисника див. коментар до ст. 324 КПК).

659

Коли в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, належним чином повідомленийпродату, часімісцесудовогозасідання, суд, заслухавшидумкуучасників судовогопровадження, залежновідтого, чиможливозайоговідсутностіз’ясувативсі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду (про наслідки неприбуття потерпілого див. коментар до ст. 325 КПК).

Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законнийпредставник, судзалишаєцивільнийпозовбезрозгляду, завиняткомвипадків, коли від них надійшло клопотання про розгляд позову за їх відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред’явлений позов.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду (про наслідки неприбуттяцивільногопозивача, цивільноговідповідача, їхпредставниківдив. коментардо ст. 326 КПК).

Якщовсудовезасідання неприбувзавикликомсвідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх призначає нове судове засідання і вживає заходів для їх прибуття (про наслідкинеприбуттясвідка, спеціаліста, перекладача іекспертадив. коментардост. 327 КПК).

5. Останнє слово перед виходом суду донарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції надається обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді (щодо останнього слова обвинуваченого див. коментар до ст. 365 КПК).

Стаття 406

Письмове апеляційне провадження

1.Судапеляційноїінстанціїмаєправоухвалитисудоверішеннязарезультатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

2.Якщопідчасписьмовогопровадженнясудапеляційноїінстанціїдійдевисновку, що необхідно провести апеляційний розгляд, він призначає такий розгляд.

3.Якщо проводилося письмове апеляційне провадження, копія судового рішення апеляційноїінстанціїнадсилаєтьсяучасникамсудовогопровадженняпротягомтрьох днів з дня його підписання.

1. Письмове апеляційне провадження полягає у заочному (без безпосереднього залучення учасників судового провадження, лише на основі вивчення апеляційних скарг, запереченьнанихіматеріалів, щодонихдодаються) переглядісудовогорішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції. За умови якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсут-

660