NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu
.pdfрядку, передбаченомустаттею382 цьогоКодексу, тострокапеляційногооскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
4. Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. У цей строк суд зобов’язаний надати учасникам судового провадження за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
1.Після винесення судового рішення судом першої інстанції головуючий у судовому засіданні зобов’язаний роз’яснити зміст рішення, порядок і строк його оскарження (ч. 1 ст. 376 КПК та коментар до неї).
Залежно від предмета оскарження КПК передбачає два порядки подачі апеляційної скарги: через суд, який ухвалив рішення (тобто через суд першої інстанції), та безпосередньо до апеляційного суду. Через суд, який ухвалив рішення, апеляційна скаргаподаєтьсянавсісудовірішення, ухваленісудомпершоїінстанції. Якщожйдетьсяпрооскарження ухвалислідчого судді, тоапеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
2.На забезпечення сформульованого Європейським судом з прав людини принципуправовоївизначеності спрямоване положеннязаконупроможливістьоскарженнясудовихрішеньучітковизначеністроки, зіспливомякихрішеннянабуваєзаконної сили і не може бути оскаржено:
–на вирок або ухвалу про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;
–на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня оголошення ухвали (про інші ухвали суду першої інстанції, які можуть бути предметом апеляційного оскарження, див. коментар до ст. 392 КПК);
–на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення. Обчислення строку подачі апеляційної скарги здійснюється за загальними прави-
лами, передбаченими для обчислення строків (ст. 115 КПК та коментар до неї).
У випадку коли суд обмежився складанням і оголошенням лише резолютивної частини ухвали, зі складанням повного тексту в подальшому (ч. 2 ст. 376 КПК та коментардонеї), днемоголошенняухваливважаєтьсяденьоголошенняїїрезолютивної частини. Прицьомунесвоєчасне складання повноготекстуухвалиповиннорозглядатися як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження.
3.У ряді випадків обчислення строку апеляційного оскарження відбувається не
змоментупроголошеннявирокуабооголошенняухвали, азмоментувручення(отримання) копії судового рішення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує (наприклад, при розгляді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів(ч. 2 ст. 163 КПКтакоментардонеї)), тострокапеляційногооскарженнядля такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому для спрощеного провадження щодо кримінальних проступків (ст. 382
641
КПК та коментар до неї), то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється також з дня отримання нею копії судового рішення. При цьому копія вироку зарезультатамирозглядуобвинувальногоактазклопотаннямпройогорозглядуспрощеному провадженні надсилається учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення (ч. 4 ст. 382 КПК та коментар до неї).
4. Протягом усього строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду. Вказане правило покликане забезпечити гарантування можливості учасникам провадження ознайомитися з матеріаламикримінальноїсправи, запеляційнимискаргамиіншихучасників, якінадійшли до суду, для належної підготовки до участі в апеляційному перегляді. Суд першої інстанції надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції через три дні після закінчення строку апеляційного оскарження судового рішення (ч. 1 ст. 397 КПК та коментар до неї).
Дозакінченняпередбаченогонаапеляційнеоскарженнястрокусудпершоїінстанції, занаявностівідповіднихклопотаньучасниківсудовогопровадження, зобов’язаний надати цим учасникам можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження. При цьому ознайомлення раніше з матеріалами, наприклад, під час досудового провадження, після його завершення або після надходження справи до суду першої інстанції (статті 221, 290, 317 КПК та коментар до них) не є підставою для відмови в праві ознайомлення протягом всього строку апеляційного оскарження.
Стаття 396
Вимоги до апеляційної скарги
1.Апеляційна скарга подається в письмовій формі.
2.В апеляційній скарзі зазначаються:
1)найменування суду апеляційної інстанції;
2)прізвище, ім’ятапобатькові(найменування), місцепроживання(перебування) особи, якаподаєапеляційнускаргу, атакожномерзасобузв’язку, адресаелектронної пошти, якщо такі є;
3)судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4)вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5)клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6)перелік матеріалів, які додаються.
3.Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це
вапеляційній скарзі.
4.Якщовапеляційнійскарзізазначаютьсяобставини, якінебулидослідженівсуді першої інстанції, абодокази, якінеподавалисясуду першоїінстанції, товнійзазначаються причини цього.
5.Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подаєзахисник, представникпотерпілого, тодонеїдодаютьсяоформленіналежним чиномдокументи, щопідтверджуютьйогоповноваженнявідповіднодовимогцього Кодексу.
642
6.Доапеляційноїскаргитадоданихдонеїписьмовихматеріалівнадаютьсякопії
вкількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншимучасникамсудовогопровадження, інтересівякихстосуєтьсяапеляційнаскарга. Цей обов’язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.
1. Важливезначеннядляпереглядусудовогорішеннявпорядкуапеляційногопровадження мають форма і зміст апеляційної скарги. Значною мірою від того, які доводи і мотиви викладені у скарзі та які вимоги висуваються скаржником, залежать наслідки апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі, при цьому вона може бути як рукописною, так і виготовленою з допомогою друкарських засобів.
2. В апеляційній скарзі вказується повна назва апеляційного суду, до якого дана скарга подається. Офіційні назви апеляційних судів, що діють на території України, передбачені УказомПрезидента«Питаннямережімісцевихзагальнихтаапеляційних судів» № 591/2011 від 20 травня 2011 р.
Учасник провадження, який подає апеляційну скаргу, повинен вказати своє прізвище, ім’я та по батькові (найменування, якщо скаржником є юридична особа), місце проживання (перебування). Номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти вказуються за умови їх наявності. Прокурору також слід вказувати свою посаду.
Вапеляційній скарзі необхідно вказати, яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дата його ухвалення, особа, щодо якої ухвалено рішення, сутністьсудовогорішення(засудження, виправдання, закриттясправи, стаття, заякою обвинувачувалась особа, тощо ). Викладається короткий зміст рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, наводяться витяги з мотивувальної частини, з якими не погоджується скаржник.
Апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду(ст. 407 КПКтакоментардонеї), вказівкунате, учомуполягаєнезаконність чинеобґрунтованістьоскаржуваногорішенняідоводинапідтвердженнятакоїпозиції. Особа, що подає скаргу, зобов’язана зазначити, які існують підстави для скасування або зміни судового рішення (ст. 409 КПК та коментар до неї), навести обґрунтування своєї позиції.
Вапеляційній скарзі за необхідності викладається клопотання особи, яка подає скаргу, продослідження доказів. Може йтися як проповторнедослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, чи про дослідження нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, але за умови, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується (ч. 3 ст. 404 КПК та коментар до неї).
Доапеляційної скарги повиннібутидодані матеріали, наякі посилається апелянт, але яких немає у матеріалах провадження. У скарзі наводиться перелік усіх доданих матеріалів.
643
3.Участь в апеляційному перегляді є правом, а не обов’язком особи, яка звертається зі скаргою. Якщо особа не бажає брати участь у судовому засіданні, вона це зазначає в апеляційній скарзі. Якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, суд апеляційної інстанції маєправоухвалитисудоверішеннязарезультатамиписьмовогопровадження (ст. 406 КПК та коментар до неї).
4.Якщо в апеляційній скарзі вказуються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися до суду першої інстанції, то в ній зазначаютьсяпричиницього. Такимипричинамиможутьбутиігноруваннясудомпершої інстанції клопотань учасників про дослідження окремих доказів або відсутність на момент розгляду справи у суді першої інстанції відомостей про існування певних доказів.
5.Апеляційна скарга обов’язково повинна бути підписана особою, від імені якої вона подана. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження (щодо переліку таких документів див. статті 50, 58 КПК та коментар до них).
6.До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії
вкількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. У разі неподання таких копій або подання їх у недостатній кількості, після над- ходженняскаргидоапеляційногосудусуддя-доповідачповинензалишитиапеляційну скаргу без руху, визначивши строк для усунення зазначеного недоліку (ч. 1 ст. 399 КПК та коментар до неї).
Обов’язок щодо надання копій апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалівнепоширюєтьсянаобвинуваченого, доякогозастосованозапобіжнийзахід у виді домашнього арешту або тримання під вартою.
Стаття 397
Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг
1.Судпершоїінстанціїчерезтридніпіслязакінченнястрокуапеляційногооскарження судового рішення надсилає отримані апеляційні скарги разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
2.Апеляційні скарги, що надійшли після направлення матеріалів кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до суду апеляційної інстанції.
1. До закінчення строку на апеляційне оскарження кримінальна справа ніким не може бути витребувана з суду першої інстанції, який постановив рішення. Апеляційні скарги, окрім скарг на ухвали слідчого судді, також подаються через суд першої інстанції.
Черезтридніпіслязакінченнястрокуапеляційногооскарженнясудовогорішення суд першої інстанції зобов’язаний надіслати матеріали кримінального провадження та всі апеляційні скарги, що надійшли, до відповідного апеляційного суду.
644
2. Незалежно від пропуску строку на апеляційне оскарження, суд першої інстанції зобов’язаний прийняти скаргу і направити її до суду апеляційної інстанції. Якщо така скарга надійшла після того, як усі матеріали з раніше поданими апеляційними скаргами надіслано до апеляційного суду, то суд першої інстанції зобов’язаний прийняти її та направити до апеляційного суду не пізніше наступного дня після надходження. Питання можливості розгляду апеляційної скарги, яка подана з порушенням строків апеляційного оскарження, вирішується у суді апеляційної інстанції суддею-доповідачем, за умови, що особа, яка подала скаргу, порушує питання про поновлення пропущеного строку (п. 4 ч. 2 ст. 399 КПК та коментар до нього).
Стаття 398
Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції
1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя доповідач визначається за допомогоюавтоматизованоїсистемидокументообігусудузчиславсіхсуддіввідповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) (ст. 35 КПК та коментар до неї, Положення проавтоматизовану систему документообігу суду, затверджене Рішенням ради суддів України від 26 листопада 2010 р., № 30).
Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддядоповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам, що визначені законом, до форми і змісту апеляційної скарги, встановлює, чи має право скаржник наапеляційне оскарження, чипідлягає оскарженню рішення, наякеподаноапеляційну скаргу, чи не оскаржено рішення з підстав, з яких відповідно до КПК воно не підлягає оскарженню (ст. 394 КПК та коментар до неї), чи підлягає апеляційна скарга розглядувцьомусудіапеляційної інстанції, чинепорушеновстановлені КПКстроки на апеляційне оскарження, а якщо порушені, але скаржник ставить питання про їх поновлення, то чи існують підстави для поновлення.
У разі встановлення перешкод для розгляду апеляційної скарги суддя-доповідач може прийняти одне з таких рішень: постановити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, із зазначенням недоліків та встановлення строку на їх усунення; повернути апеляційну скаргу; відмовити у відкриття провадження (ст. 399 КПК та коментар до неї).
За відсутності перешкод до розгляду апеляційної скарги суддя-доповідач зобов’язаний постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
645
Стаття 399
Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
1.Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаютьсянедолікискаргиівстановлюєтьсядостатнійстрокдляїхусунення, якийне може перевищувати п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
2.Якщоособаусунуланедолікиапеляційноїскаргиустрок, встановленийсуддеюдоповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційноїінстанції. Протягомтрьохднівпісляусуненнянедоліківапеляційноїскаргиіза відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
3.Апеляційна скарга повертається, якщо:
1)особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2)апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3)апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4)апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження
іособа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
4.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скаргаподананасудоверішення, якенепідлягаєоскарженнювапеляційномупорядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
5.Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
6.Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
7.Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
1. Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам чинного законодавства, суддя-доповідач, залежно від виявлених порушень, приймає одне з трьох можливих рішень:
–залишає апеляційну скаргу без руху, із зазначенням недоліків та встановлення строку на їх усунення;
–повертає апеляційну скаргу;
–відмовляє у відкриття провадження.
646
Якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не дотрималась однієї або кількох вимог щодо форми та змісту вказаного документа (ст. 396 КПК та коментар до неї), то суддя-доповідач приймає рішення про залишення скарги без руху, про що виносить відповідну ухвалу. У зазначеній ухвалі суддя-доповідач зобов’язаний чітко вказати, які саме недоліки допущено апелянтом, тавстановити строк наїхусунення. Строк на усуненнянедоліківвизначаєтьсясуддеюнавласнийрозсудзалежновідіндивідуальних особливостей справи (складності, обсягу тощо), але у будь-якому разі він не може перевищуватип’ятнадцятиднівздняотриманняухвалиособою, якаподалаапеляцію. Прицьомукопіяухвалипрозалишення апеляційної скаргибезрухуневідкладно надсилається особі, якаподалаапеляційну скаргу. Якщопротягомнаданогострокуособа не усуне зазначені недоліки, то суддя-доповідач приймає рішення про повернення апеляційної скарги.
2. Виправлення недоліків може здійснюватись шляхом складання нового тексту апеляційноїскарги, якщозауваженнясудді-доповідачастосувалисязмістовоїчастини, або шляхом подання додаткових документів, якщо апелянт, у порушення вимог КПК, не надав усіх документів, які мають подаватися з апеляційною скаргою (наприклад, апелянт не надав копії апеляційної скарги в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга; захисник або представник потерпілого, якийподававапеляційнускаргу, недодавдонеїоформленіналежнимчиномдокументи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог КПК, тощо).
Якщо особа усунула недоліки, які мали місце в апеляційній скарзі, у строк, встановлений суддею-доповідачем, то вважається, що скаргу подано у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги та за відсутності інших перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
3. Суддя-доповідач також може прийняти рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у випадках:
–якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху,
вустановлений строк;
–якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу (щодо суб’єктів права на апеляційне оскарження див. ст. 393 КПК та коментар до неї);
–якщо апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції (щодорозподілусправзапідсудністюміжапеляційнимисудамидив. статті32, 33 КПК та коментар до них);
–якщоапеляційна скаргаподанапіслязакінчення строкуапеляційногооскарження (ст. 395 КПК та коментар до неї) і особа, яка її подала, не порушує питання про поновленняцьогостроку, абосудапеляційноїінстанціїзазаявоюособиневстановить підставдляйогопоновлення. Увипадкуколиапеляційнаскаргаподаназпорушенням строків для апеляційного оскарження, суддя-доповідач не має права завласною ініціативою вирішувати питання про поновлення такого строку. Це питання повинно розглядатись суддею-доповідачем лише тоді, коли воно порушене особою, яка подає апеляційну скаргу з пропуском строку. Вирішення цього питання залежить від того,
647
чи визнає суддя причини пропуску строку поважними. До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об’єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки. КПК дає орієнтовний перелікпричин, якіслідрозглядатиякповажні, увипадкунеприбуттяособинавиклик (ст. 138 КПКтакоментардонеї). Вбачається, щоцястаттяможезастосовуватисьйпри встановленні поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
4.Рішення про відмову у відкритті провадження суддею-доповідачем може бути прийняте лише у двох випадках:
–якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню
вапеляційному порядку (ст. 392 КПК та коментар до неї);
–якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим (ст. 394 КПК та коментар до неї).
5.При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги чи про відмову
увідкритті провадження, копія ухвали про прийняте рішення, апеляційна скарга та всі додані до неї матеріали невідкладно надсилаються особі, яка подавала скаргу.
6.Ухвалаапеляційногосудупроповерненняапеляційноїскаргиабовідмоваувідкритті провадження перешкоджає подальшому провадженню у кримінальній справі отже, може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 424 КПК та коментар до неї). Окрім цього, право касаційного оскарження таких рішень прямо передбачено положеннями коментованої статті.
7.Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторногозвернення до суду апеляційної інстанції впорядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження. Вбачається, що це законодавче положеннястосуєтьсялишеапеляційнихскаргнаухвалислідчогосудді, оскількитакі скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду, а значить, рішення про залишення апеляційної скарги без руху або її повернення може бути прийняте в межах строків на апеляційне оскарження. Апеляційні скарги на всі інші рішення подаються досудупершоїінстанції інадсилаються нимдоапеляційногосудучерезтридніпісля закінчення строку на апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 397 КПК та коментар до неї).
Стаття 400
Наслідки подання апеляційної скарги
1.Подання апеляційної скарги на вирок або ухвалу суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
2.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
1.Подання апеляційної скарги на судове рішення зупиняє набрання ним законної сили і виконання такого рішення. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили (ч. 3 ст. 532 КПК та коментар до неї). У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали (ч. 4 ст. 534 КПК та коментар до неї). Виправду-
648
вальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання (ч. 3 ст. 534 КПК та коментар до неї).
Якщоподаноапеляційнускаргулишенапевнучастинусудовогорішенняабоякщо рішеннястосуєтьсякількохобвинувачених, аскарганадійшлалишевінтересаходного, то судове рішення в інших частинах або щодо інших обвинувачених не набирає сили до прийняття рішення апеляційним судом.
2. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК. До таких випадків належить подача апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді щодо видачі особи (екстрадиції) (ч. 6 ст. 591 КПК та коментар до неї).
Стаття 401
Підготовка до апеляційного розгляду
1.Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:
1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судовогопровадженняразомзкопіямиапеляційнихскарг, інформацієюпроїхніправа та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;
2) пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу; 3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування за-
побіжного заходу; 4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.
2.Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.
3.Після закінчення підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду.
4.Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі
вапеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, – також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
1.Протягомдесятиднівзмоментувідкриттяапеляційногопровадженнязаскаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суддя-доповідач зобов’язаний виконати певні дії організаційно-підготовчого характеру.
Всім учасникам судового провадження має бути надісланий певний перелік документів.
Упершучергудоньоговходитьухвалапровідкриття апеляційного провадження. У цьому документі повинно бути вказано строк, протягом якого можуть бути подані
649
заперечення на апеляційну скаргу. Такий строк встановлює суддя-доповідач на власнийрозсуд, враховуючиіндивідуальніособливостісправи(складність, обсяг, кількість та обсяг апеляційних скарг, які надійшли, тощо).
Учасникам судового провадження також надсилаються копії апеляційних скарг інших учасників та копії доданих до них письмових матеріалів. На забезпечення цієї законодавчої вимоги спрямоване положення КПК, відповідно до якого при поданні апеляційної скарги доскарги тадоданих донеїписьмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга (ч. 6 ст. 396 КПК та коментар до неї).
Окрім вказаних документів, учасникам апеляційного провадження також надсилаєтьсяінформаціяпроїхправатаобов’язки. Такоюінформацієюєположеннястатей КПК щодо загальних прав та обов’язків відповідних учасників (глава 3 КПК та коментар до неї), а також права та обов’язки, що виникають у межах апеляційного провадження (право подати заперечення на апеляційну скаргу (ст. 402 КПК та коментар до неї), відмовитися від апеляційної скарги, змінити або доповнити її (ст. 403 КПК та коментар до неї) тощо).
Якщоособа, щоподалаапеляційнускаргу, посилаєтьсянановідокази, якінебули предметом дослідження у суді першої інстанції, але такі докази не увійшли до числа матеріалів, що додаються до апеляційної скарги, суддя-доповідач пропонує учаснику судовогопровадженняподативказанідокази. Якщоособавказуєнаіснуваннядоказів, але не має до них доступу, суддя доповідач повинен витребовує такі докази за клопотанням особи.
У випадку заявлення учасниками судового розгляду інших клопотань (у тому числіщодообрання, зміниабоскасуваннязапобіжногозаходу) суддя-доповідачтакож вирішує їх у межах підготовки до апеляційного розгляду.
Суддя-доповідачзобов’язанийвирішитивсііншіпитання, необхіднідляапеляційного розгляду справи:
–день, час, місце розгляду;
–проводити розгляд у закритому чи відкритому судовому засіданні;
–про запрошення та допуск захисника, якщо його участь є обов’язковою;
–про перелік осіб, які підлягають виклику в судове засідання;
–про виклик у необхідних випадках перекладача;
–про можливість проведення письмового апеляційного провадження;
–всі інші питання, які стосуються підготовки до судового розгляду апеляційних скарг.
2. Рішення, які приймає суддя-доповідач, документально оформлюються шляхом винесення відповідної ухвали. Інформування учасників судового провадження про прийняття того чи іншого рішення відбувається шляхом надсилання їм копій таких ухвал.
3. Післявчинення всіхпередбачених закономдійумежах підготовкидоапеляцій- ногорозглядусуддя-доповідач постановляєухвалупрозакінчення підготовкитапризначення апеляційного розгляду.
4. Коментована статтявстановлюєпереліквипадків, уякихвикликобвинуваченого у судове засідання є обов’язковим:
650