NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

Стаття 315

Вирішення питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду

1.Якщопідчаспідготовчогосудового засідання небудуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 14 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

2.З метою підготовки до судового розгляду суд:

1)визначає дату та місце проведення судового розгляду;

2)з’ясовує, увідкритомучизакритомусудовомузасіданнінеобхідноздійснювати судовий розгляд;

3)з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

4)розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

3.Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судовогопровадженнямаєправообрати, змінитичискасуватизаходизабезпеченнякримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом

ІІцього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

1.Уразіякщопідчаспідготовчогосудовогозасіданнянебудевстановленопідстав для прийняття рішень, передбачених пп 1–4 ч. 4 ст. 314 КПК, суд переходить до вирішенняпитань, пов’язанихзпідготовкоюдосудовогорозгляду, оскількиефективність стадії судового розгляду кримінального провадження значною мірою залежить від повноти, всебічності та ретельності підготовки до такого розгляду.

2.Для реалізації мети підготовчого провадження, яка полягає у створенні всіх необхідних умов для забезпечення справедливого, неупередженого, правильного та своєчасного судового розгляду кримінального провадження, суд:

1)визначає дату та місце проведення судового розгляду, враховуючи складність кримінального провадження, обсяг необхідних підготовчих дій для його проведення, можливостівирішенняклопотань, заявленихучасникамсудовогопровадження, тощо. Судове засідання згідно з ч. 3 ст. 318 КПК має відбуватися у спеціально обладнаному приміщенні– залісудовихзасідань. Томусуд, визначаючи місцепроведення судового розгляду, повиненвраховуватикількістьучасниківсудовогопровадження, здійснення судового провадження у режимі відеоконференції тощо;

2)відповідно до загальних засад кримінального провадження визначає порядок розгляду кримінального провадження, зокрема, з’ясовує, чи є підстави для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні та чи приймав слідчий суддя рішення (постановляв ухвалу) під час досудового розслідуванняпроздійснення кримінального провадження узакритомусудовомузасіданні.

581

Слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 27 КПК кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито, крім деяких випадків, коли суд може (тобто має право, а не зобов’язаний) прийняти рішення про розгляд справи в закритому засіданні. До таких випадків закон відносить: розгляд справи, в якій обвинуваченим є неповнолітній, або справи про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідність забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальномупровадженні, абозапобігання розголошеннювідомостей проособистетасімейне життя чи обставини, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Якщо слідчий суддя під час досудового розслідування постановив ухвалу про здійсненнякримінальногопровадженняузакритомусудовомузасіданні: а) впродовж усього судового провадження – судове провадження проводиться у закритому судовому засіданні; б) впродовж окремої частини судового провадження – суд, перевіривши наявність підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовомузасіданні, приймаєвідповідне рішення. Якщожпитанняпроведеннякримінального провадження у такому засіданні не було предметом розгляду слідчого судді, суд, перевіривши наявність підстав, передбачених у ч. 2 ст. 27 КПК, може прийняти рішення про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні;

3)з’ясовуєпитанняпроскладосіб, якібратимутьучастьусудовомурозгляді. Суд, ґрунтуючисьнаматеріалахкримінальногопровадження, беручидоувагиклопотання, заявленіучасникамикримінальногопровадження(наприклад, провизнанняцивільним позивачем), особу обвинуваченого, визначає коло учасників судового провадження, за необхідності залучає відповідного перекладача (сурдоперекладача);

4)розглядає клопотання учасників судового провадження про:

здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, зокрема свідків обвинувачення та захисту. Відповідно до ч. 7 ст. 101 КПК для допиту під час судового розгляду може бути викликаний експерт за клопотанням однієї із сторін або ж судом за власною ініціативою (ч. 1 ст. 356 КПК) для роз’яснення чи доповнення ним свого висновку. Крім того, для допиту малолітнього або неповнолітнього (за розсудом суду) свідка чи потерпілого відповідно до ч. 1 ст. 354 КПК викликаються законний представник, педагог чи психолог, а за необхідності – лікар. Для допиту неповнолітнього обвинуваченого, який не досяг шістнадцятирічного віку або якщо його визнано розумово відсталим, згідно з ч. 1 ст. 491 КПК, за рішенням суду або за клопотанням захисника викликаються законний представник, педагог чи психолог, а за необхідності – лікар;

витребування певних речей чи документів. Якщо у сторін при отриманні певних речей чи матеріалів (доказів) виникають труднощі, суд, призначаючи справу до судового розгляду під час підготовчого судового засідання, у разі задоволення клопотань про дослідження цих речей чи матеріалів повинен сприяти учасникам судового провадження в їх витребуванні шляхом надання відповідних запитів, судових доручень тощо. Зазначимо, що відповідно до частин 2, 3 ст. 93 КПК сторони та потерпілий збирають докази шляхом витребування та отримання їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових

582

тафізичнихосіб. Цеможутьбутиречі, документи, відомості, висновкиекспертів, акти перевірок тощо.

Відхилення судом клопотань учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідженнядоказівабовчиненняіншихпроцесуальнихдійнапідтвердженнячи спростування обставин, з’ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 410 КПКвизнаєтьсянеповнотоюсудовогорозглядутаєпідставоюдляскасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. До їх переліку, слід віднести:

забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням у випадкахтаупорядку, передбаченому ст. 49 КПК, тавідповіднодоположеньКонвенціїпро правовудопомогуіправовівідносиниуцивільних, сімейних ікримінальнихсправах, ратифікованої постановою ВРУ від 10 листопада 1994 р. № 240/94-ВР (із змінами та доповненнями). Про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням суд постановляє ухвалу;

визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача, або представником потерпілого, цивільного позивача і відповідача, якщо рішення про це не було прийнято під час досудового розслідування;

визнанняпотерпілогоцивільнимпозивачем, якщопозовостаннімнебувзаявлений під час досудового розслідування. Також суд за клопотанням цивільного позивача для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили може відповіднодоч. 2 ст. 170 КПКвирішитипитанняпронакладенняарештунамайно, якщо такихзаходівнебуловжитораніше. Прозадоволенняклопотаннясудупорядку, визначеному статтями 172–173 КПК постановляє ухвалу. У такому ж порядку розглядається клопотання прокурора про накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна. Детальніше див. коментар до статей 170-173 КПК;

у разі подання клопотання обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, про розгляд кримінального провадження стосовноньогосудом присяжних, судпостановляє ухвалупропризначення судового розгляду судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Такимжечиномвирішуєтьсяпитання, укримінальномупровадженністосовно кількох обвинувачених – судове провадження проводитиметься судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. У випадку заявлення клопотання про розгляд кримінального провадження судомприсяжних другийпрофесійний суддя, окрімголовуючого, згіднозч. 6 ст. 9 КПК визначається автоматизованою системою документообігу суду зі складу колегії суддів, яка здійснювала підготовче провадження. Присяжні в кількості семи осіб відповідно до ч. 1 ст. 385 КПК також визначаються автоматизованою системою документообігу суду;

формування списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання тощо. Під час підготовчого провадження, суд не вирішує питання про визнання доказів

недопустимими. Це питання відповідно до ст. 89 КПК вирішується судом під час судового розгляду.

583

3. У разі надходження від учасників судового провадження клопотань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, перелік яких визначено ч. 2 ст. 131 КПК, суд розглядає їхвідповідно доправил, передбачених статтями131–213 КПК, зурахуваннямположеньпп. 3, 4 ст. 5 КЗПЛтапрактикиЄСПЛ.

Наприклад, у разі надходження від сторони кримінального провадження клопотання про обрання такого заходу забезпечення як тимчасовий доступ до речей та документівсудвідповіднодовимогч. 5 ст. 163 КПК, перевірившинаявністьдостатніх підстав для того, щоб вважати, щоці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати уволодінні відповідної фізичної абоюридичної особи; 2) самі пособі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; а також врахувавши причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування, постановляєухвалупронаданнятимчасовогодоступудотакихречейтадокументів. Суд також може постановити ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, при умові, що сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання, крім вищезазначених обставин, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, танеможливістьіншимиспособамидовестиобставини, якіпередбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ до таких речей та документів здійснюється згідно з ч. 6 ст. 163 КПК в порядку, визначеному законом. Детальніше див. коментар до ст. 163 КПК.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний обвинуваченому. При цьому слід звернути увагу, що при вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, заміну менш суворого запобіжного заходу на взяття під варту чи зміну запобіжного заходу на інший менш суворий запобіжний захід явка обвинуваченого та його захисника у підготовче судове засідання визнається обов’язковою. Суд із урахуванням думки інших присутніх учасниківпідготовчогосудовогозасіданнявирішуєпитанняпрообрання, доцільністьзміни чискасуваннязаходівзабезпеченнякримінальногопровадження, втомучислізапобіжногозаходу, обраногообвинуваченомузурахуваннямризиків, визначенихст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження. За відсутності зазначених клопотань від сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим та відповідно обраний запобіжний захід щодо обвинуваченої особи незмінним.

Стаття 316

Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду

1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

584

2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

1. Після виконання всіх необхідних дій зарезультатами проведення підготовки до судового розгляду кримінального провадження (кримінальної справи), визначених в ухвалі про проведення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Вухвалі про призначення судового розгляду зазначається:

1)у вступній частині – дата і місце її постановлення, найменування суду, прізвищ та ініціали судді (суддів), секретаря судового засідання та інших учасників судового провадження, найменування (номер) кримінального провадження, від кого і коли надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичногоабовиховногохарактеруабоклопотання прозвільненнявідкримінальної відповідальності, правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті(частини статті) законуУкраїнипрокримінальну відповідальність, запобіжний захід, застосований дообвинуваченого (вид, тадатайогообрання), іншізаходизабезпечення кримінального провадження, дата ухвалення рішення про призначення підготовчого судового засідання;

2)у мотивувальній частині – короткий зміст результатів проведення підготовчого судового засідання, зокрема щодо відсутності перешкод призначення судового розгляду (підстави для прийняття рішення, передбаченого пп. 1–4 ч. 2 ст. 314 КПК відсутні), узагальнений виклад позиції учасників судового провадження щодо можливостійогопризначення, заявлених підчаспідготовчогосудовогозасідання клопотань та результатів їх розгляду, визначення порядку судового розгляду (відкрита чи закрита форма засідання), мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався;

3)у резолютивній частині – рішення про призначення судового розгляду, дати, часу та місця його проведення, склад суду (проведення судового розгляду кримінального провадження суддею одноособово, колегіально або судом присяжних), який здійснюватиме судовий розгляд, у відкритому чи закритому судовому засідання він здійснюватиметься; про виклик у судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Копія такої ухвали надсилається учасникам судового провадження не пізніше ніж за п’ять днів до початку судового розгляду.

Після призначення судового розгляду головуючий надає розпорядження секретарюсудового засідання провиклик присяжних укількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, учасників судового провадження та інших осіб, перелічених в ухвалі. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У цей же строк здійснюється виклик учасників судового провадження та інших осіб, які мають бути присутніми при судовому розгляді шляхом вручення їм повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштоючифаксимільним зв’язком, здійснення виклику потелефону або телеграмою

впорядку, визначеному статтями 135-139 КПК.

2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів з дня постановлення ухвали про його призначення. Якщо десятий день припадає на вихідний, свят-

585

ковий чи інший неробочий день, засідання призначається на перший після десятого робочий день.

Стаття 317

Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними

1.Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цьогокримінальногопровадження, долучаютьсядообвинувальногоакта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

2.Післяпризначеннясправидосудовогорозглядуголовуючийповинензабезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

3.Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь

укримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

1.Усі письмові документи, в тому числі перелік яких наведено у ст. 99 КПК, а такожіншіматеріали, наданісудуучасникамипідготовчогосудовогозасіданняпідчас його проведення, а також отримані (витребувані судом) за результатами виконання необхідних дій під час підготовки кримінального провадження до судового розгляду, що мають значення для його розгляду, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Такі документи і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою), які в порядку черговості надходження повинні бути долучені до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та належним чином прошиті та пронумерованіухронологічномупорядкувідповіднодовимогІнструкціїзділоводства

умісцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями).

2.Уразіподанняписьмовогоклопотанняучасникамисудовогопровадженнящодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи) після призначення його до судового розгляду, головуючий повинен забезпечити можливість ознайомитися з ними. Про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами кримінальногопровадження(кримінальноюсправою) наклопотанніпроознайомлення з матеріалами справи повинна бути накладена відповідна резолюція головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження. Ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно в приміщенні місцевого загального суду

586

та в присутності працівника апарату суду у порядку, визначеному положеннями розділу 23 Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями).

3. Яквиняток, матеріали кримінального провадження, якістосуються застосуваннязаходівбезпеки стосовноосіб, якіберутьучастьукримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються та відповідно з таких матеріалів не можна робити виписки та копії. За належне виконання цієї вимоги кримінального процесуального закону відповідальність несе працівник апарату суду, який відповідає за видачу справи для ознайомлення.

587

ГЛАВА 29

СУДОВІ РІШЕННЯ

Стаття 369

Види судових рішень

1.Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

2.Судоверішення, уякомусудвирішуєіншіпитання, викладаєтьсяуформіухвали.

1. Судові рішення — це правозастосовні акти суду, судді, слідчого судді або суду присяжних, які викладені у формі вироку або ухвали та в яких вирішено обвинувачення по суті або інші питання кримінального провадження.

Відповідно до ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Вирок та ухвала повинні бути законними, обґрунтованими та вмотивованими. Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати

вимогам, передбаченим статтями 369, 371–374 КПК.

Коментована стаття передбачає дві форми (у назві – види) судових рішень: вирок і ухвала.

Суд першої інстанції або апеляційної інстанції ухвалює вирок іменем України безпосередньопіслязакінченнясудовогорозгляду. Приухваленнівирокуапеляційною інстанцією слідбратидоуваги(тутінадалі зурахуванням оновленогокримінального процесуального законодавства) ППВСУ від 15.05.2006 р. “Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку”. Ухвалений судом вирок може бути виправдувальним або обвинувальним.

Різновидомобвинувальнихвироківєвирокинапідставі угодпропримиренняабо про визнання винуватості. А саме, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонамимірупокарання. Вирокнапідставіугодиповиненвідповідатизагальнимвимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 475 КПК.

Вимоги до змісту вироку викладені в ст. 374 КПК.

2. Ухвали суду поділяються на два види: ухвали, які постановлені в нарадчій кімнаті, та ухвали, які постановлені без виходу до нарадчої кімнати.

Ухвали, які постановлені в нарадчій кімнаті, викладаються окремим документом. Вухвалі, якусудпостановляєбезвиходудонарадчоїкімнати, оголошуютьсявисновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

Слід знати, щолишеувипадку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК, судапеляційноїінстанціїухвалюєвирок. Будь-якеіншерішеннясудапеляційноїінстанціїприймає у формі ухвали (ст. 418 КПК). Також з усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали (ст. 441 КПК).

588

Крім того, висновки ВСУ, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у ч. 2 ст. 455 іч. 2 ст. 456 КПК, єобов’язковимидлявсіхсуб’єктіввладнихповноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 458 КПК).

Так, наприклад, ухвалипостановляються: пропроведення взалісудовогозасіданняфотозйомки, відеозапису, транслюваннясудовогозасіданняпорадіоітелебаченню,

атакожпроведеннязвукозаписуіззастосуваннямстаціонарноїапаратури(ст. 27 КПК); про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції (ст. 34 КПК); про залучення законного представника (ст. 44 КПК); про поновлення пропущеного із поважних причин строку (ст. 117 КПК); про зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати процесуальних витрат на визначений строк (ст. 119 КПК); про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК); про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховногохарактеру(ст. 314 КПК); пропризначеннясудовогорозгляду(ст. 316 КПК); про доручення проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (ст. 332 КПК); про доручення проведення слідчої (розшукової) дії (ст. 333 КПК); про об’єднання в одне провадження матеріалів кримінального провадження або виділенняїхвокремепровадження (ст. 334 КПК); пророзшукобвинуваченого (ст. 335 КПК); про здійснення дистанційного судового провадження (ст. 336 КПК); про визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження (ст. 349 КПК); про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами (ст. 363 КПК); питання, пов’язанізізвільненнямприсяжнихвідучастіврозглядікримінальногопровадження,

атакож із самовідводом і відводом присяжних (ст. 387 КПК); про залишення апеляційноїскаргибезруху(ст. 399 КПК); проповерненняапеляційноїскарги(ст. 399 КПК); про відкриття апеляційного провадження (ст. 399 КПК); про закриття апеляційного провадження (ст. 403 КПК); про залишення вироку без змін (ст. 407 КПК); про зміну ухвали (ст. 407 КПК); про скасування ухвали частково та ухвалення нової ухвали (ст. 407 КПК); про скасування вироку і закриття кримінального провадження (ст. 407 КПК); про залишення судового рішення без зміни, а касаційної скарги – без задоволення (ст. 436 КПК); проскасування судовогорішення іпризначення новогорозгляду усудіапеляційноїінстанції(ст. 436 КПК); проповнезадоволеннязаяви(ст. 454 КПК); про відмову в задоволенні заяви (ст. 454 КПК); про залишення заяви про перегляд судовогорішеннязанововиявленимиобставинамибеззадоволення(ст. 467 КПК); про скасування вироку і ухвалення нового вироку (ст. 467 КПК); про продовження до тридцяти днів строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей (ст. 499 КПК); про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричноїекспертизи(ст. 509 КПК); прозастосуванняпримусовихзаходівмедичногохарактеру (ст. 512 КПК); про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру (ст. 512 КПК); про відмову у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження (ст. 528 КПК); про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження (ст. 531 КПК); про закриття розгляду заяви

589

про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження (ст. 531 КПК); про задоволення клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання (ст. 539 КПК); про застосування тимчасового арешту (ст. 583 КПК); провідмовувзастосуванні тимчасовогоарешту(ст. 583 КПК); прозастосування екстрадиційного арешту (ст. 583 КПК); про відмову в застосуванні екстрадиційногоарешту(ст. 583 КПК); прозатвердження згодиособинаїїспрощенувидачу(ст. 588 КПК); про виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК); про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК).

Вимоги до змісту ухвали викладені в ст. 372 КПК.

Стаття 370

Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

1.Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

2.Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріальногоправаздотриманнямвимогщодокримінальногопровадження, передбачених цим Кодексом.

3.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

4.Вмотивованим єрішення, вякому наведені належні ідостатні мотивитапідстави його ухвалення.

1. Судоверішенняукримінальномупровадженнієактомправосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Тому слід неухильно додержувати вимогпрозаконність, обґрунтованість тавмотивованість вироку і ухвали в кримінальному провадженні.

Крім того слід мати на увазі таку властивість судових рішень, як їх загальнообов’язковість, оскільки вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеномуКПК, єобов’язковимиіпідлягаютьбезумовномувиконаннюна всій території України (ч. 2 ст. 21 КПК).

Водночас ст. 90 КПК встановлено, що рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховній Раді України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів. Виключення з цього правила визначені у ст. 198 КПК. А саме, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного за- ходувисновкищодобудь-якихобставин, якістосуютьсясутіпідозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

У наведеному контексті доцільно навести положення ч. 2 ст. 467 КПК. Адже з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у конкретному кримінальному провадженні.

590