NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

гарантіями забезпечення процесуальної самостійності слідчого, законності та ефективності досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Оскарженнядопускаєтьсящодобудь-якихрішень, дійчибездіяльностіпрокурора, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Не підлягають оскарженню слідчим рішення прокурора про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування (статті 217, 280, 469, 494, 510).

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має правозвернутисядокерівникаорганудосудовогорозслідування, якийпіслявивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокуроромвищогорівня, якийпротягомтрьохднівпогоджуєвідповіднеклопотанняабо відмовляє у його погодженні (ст. 40 КПК).

Стаття 312

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора

1.Скаргаслідчогонарішення, діючибездіяльністьпрокурораповиннаподаватисявписьмовійформінепізнішетрьохднівзмоментуприйняттяабовчиненняоскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.

2.Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури,

вякій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

3.Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.

1.Частина 1 коментованої статті встановлює вимоги щодо оформлення скарги слідчим та строки її подання.

Скарга повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.

Ускарзінеобхідновказувати: назвупрокуратури, доякоївонаподається; прізвище, ім’я, по батькові та займану посаду автора скарги і прокурора, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується; найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; назву та зміст оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності прокурора; датуїхприйняття абовчинення; доводищодонезгоди зними; датускладення скарги.

При вирішенні питань стосовно дотримання встановленого у цій статті строку подачі скарги слід керуватися загальними положеннями гл. 7 щодо процесуальних строків.

2.Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури,

вякій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» систему органів проку-

ратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районнівмістах. Уразінеобхідності Генеральнийпрокурорможе

571

створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.

Прокуратурою вищого рівня щодо прокуратури району в місті є міська прокуратура, щодо міських (крім міст Києва і Севастополя), районних, міжрайонних – прокуратура області, щодо обласних – Генеральна прокуратура України.

3. За правилом ч. 3 коментованої статті оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їхвиконання. Жодних винятків зцьогоправила новий КПК не встановлює.

Стаття 313

Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора

1.Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, діючибездіяльністьпрокурора, зобов’язанарозглянутицюскаргупротягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

2.За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:

1)залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності;

2)зміну рішення в частині;

3)скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов’язання вчинити нову дію.

3.У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самогорівнявдосудовому провадженні, дебулоприйнятеабовчинененезаконнерішення, дія чи бездіяльність.

4.Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.

1.Згідно зкоментованою статтеюобов’язокрозглядуівирішення скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльність прокурора покладається на службову особу органу прокуратури вищого рівня.

Скарга має бути розглянута протягом трьох днів з моменту її надходження. Під час розгляду скарги витребовуються матеріали, документи та інші відомості, що стосуються відповідного досудового розслідування.

2.За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про: залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності; зміну рішення

вчастині; скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов’язання вчинити нову дію.

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня приймається у формі постанови (ст. 110 КПК), яка надсилається слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

572

3. При вирішенні питання щодо суб’єкта вирішення скарги слідчого слід виходити з такого.

ОрганипрокуратуриУкраїнистановлятьєдинуцентралізованусистему, якуочолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим (ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»).

При здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованихпрокурорівумежахстроківдосудовогорозслідування, передбачених ст. 219 цього Кодексу, мають Генеральний прокурор України, перший заступник, заступникиГенеральногопрокурораУкраїни, прокурориАвтономноїРеспублікиКрим, областей, містКиєватаСевастополя, прокуроримістірайонів, районівумістах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники (ч. 6 ст. 36).

Зазначені службові особи органів прокуратури підпадають під визначене у п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК поняття «керівник органу прокуратури».

Отже, суб’єктом прийняття рішення за скаргою слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора є керівник органу прокуратури вищого рівня.

Заміна одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури нижчого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність, допускається лише у разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності.

4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.

Вказівка на остаточність рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня виключає як можливість повторного оскарження тих самих рішень, дій чи бездіяльності прокурора, так і можливість оскарження прийнятого службовою особою органу прокуратури вищого рівня за наслідками розгляду скарги рішення.

573

ГЛАВА 27

ПІДГОТОВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 314

Підготовче судове засідання

1.Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальноївідповідальності суднепізнішеп’ятиднівздняйогонадходженняпризначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

2.Підготовчесудовезасіданнявідбуваєтьсязаучастюпрокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судовогорозгляду. Післявиконаннявимог, передбаченихстаттями342345 цьогоКодексу, головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

3.У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1)затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальнепровадженняпрокурорудляпродовженнядосудовогорозслідуваннявпорядку, передбаченому статтями 468475 цього Кодексу;

2)закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 48 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3)повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4)направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5)призначитисудовийрозгляднапідставіобвинувальногоакта, клопотанняпро застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.

1. Після закінчення досудового розслідування і затвердження прокурором обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності кримінальне провадження направляється до суду.

Передбачене гл. 27 КПК підготовче провадження є першим важливим етапом судового провадження у суді першої інстанції, в якому суд зобов’язаний перевірити матеріаликримінальногопровадження, з’ясуватидостатністьфактичнихіюридичних

574

підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК, вирішити питання, пов’язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, у тому числі, визначити дату, час та місце судового розгляду, форму проведення судового засідання, склад суду тощо.

У підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. Настадіїпідготовчогопровадженнявиконуєтьсяфункціяконтролюзадосудовим розслідуванням – у визначених законом межах перевіряється законність рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, зокрема, відповідністьвимогамКПКобвинувальногоакта, клопотанняпрозастосуванняпримусовихзаходіввиховногоабомедичногохарактеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності – та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження – судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.

Усіпитання, пов’язанізпроведеннямпідготовчогопровадження, залежновідособливостей порядку судового провадження вирішуються згідно зі ст. 31 КПК суддею одноособово або відповідно до частин 2, 3, 9 цієї ж статті колегіально (за винятком кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру – судовий розгляд клопотання про застосування таких заходів згідно зі ст. 512 КПК здійснюється лише одноособово). Визначення судді (колегії суддів) відповідно до ст. 35 КПК здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів кримінального провадження з обов’язковим врахуванням положень статей 75, 76 КПК (обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні).

Головуючий суддя (професійний суддя, який головує під час колегіального судовогорозглядуабоздійснюєйогоодноособово) отримуєобвинувальнийакт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за контрольним журналом судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді (форма журналу – Додаток 31 до п. 3.14 Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями). Не пізніше п’яти днів після зазначеної у графі 7 цього журналу дати передачі (надходження) у провадження конкретного судді відповідного матеріалу, що підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства, суд має прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення підготовчого судового засідання, визначити дату, час та місце його проведення. Одночасно з прийняттям цього рішення суд, що здійснюватиме судове провадження, у разі необхідності вправі згідно з ч. 1 ст. 320 КПК прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення запасного судді, про що робиться відмітка у відповідному журналі, та зобов’язанийвикликатиупідготовчесудовезасіданняучасниківсудовогопровадження, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 314 КПК.

Продень, час імісце проведення підготовчого судового засідання сторонитаінші учасники судового провадження повідомляються за розпорядженням головуючого

575

секретарем судового засідання. Повідомлення про виклик до суду надсилаються поштою, факсом, телеграфом, телефонограмою чи іншими засобами зв’язку не пізніше п’яти днів до дати призначення підготовчого судового засідання, що дає змогу забезпечити своєчасність отримання повідомлень і право сторін на участь. Крім того, слід враховувати, щосудовепровадження неможебутирозпочаторанішеп’ятиднівіздня вручення (отримання) обвинуваченому копії обвинувального акта. У випадку надходження від обвинуваченого, який тримається під вартою, клопотання про бажання взяти участь у підготовчому судовому засіданні суд вживає заходів для доставки обвинуваченоговсудовезасідання. Якщожобвинувачений, якийтримаєтьсяпідвартою, заявив клопотання про його участь у підготовчому судовому засіданні дистанційно, суд, розглянувши таке клопотання, приймає рішення (постановляє ухвалу) про задоволення клопотання, копія якої направляється в установу попереднього ув’язнення для належної підготовки проведення дистанційного судового провадження. Клопотання про здійснення судового провадження у такому режимі можуть надійти й від інших учасників судового провадження, приймати рішення щодо яких суд повинен у порядку, передбаченому ст. 336 КПК. Детальніше див. коментар до ст. 336 КПК.

Слід зазначити, що у випадку надходження до суду клопотання прокурора або слідчого, погодженогозпрокурором, щодорозглядуобвинувальногоактапровчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, інтереси якого були представлені захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти цього, суд відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК у п’ятиденний строк з дня отримання таких документів вивчає їх та додані до обвинувального акта матеріали і ухвалює вирок. Згода обвинуваченого на розгляд судом обвинувального акта за його відсутності, а також відсутність заперечень у потерпілого проти розгляду у спрощеному провадженні мають бути письмово підтверджені. Таке підтвердження (згода) може бути відображено як у самому клопотанні прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, так і міститись в окремих клопотаннях обвинуваченого, погодженого із захисником та потерпілого.

Разом з тим суд, вважаючи за необхідне проведення судового розгляду обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, призначає розгляд та викликає у підготовче судове засідання для участі в ньому учасників кримінального провадження. Необхідність проведення судового розгляду такого обвинувального акта може виникнути, якщо: а) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості; б) існують обґрунтовані підстави вважати, що особанедобровільновизналасвоювинуватістьтазцихпричинабоіншихнеоспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; в) проведення розгляду обвинувальногоакта успрощеному провадженні порушуєправа, свободи чиінтереси сторін або інших осіб тощо. Детальніше див. коментар до статей 381, 382 КПК.

2. Підготовче судове засідання проводиться суддею одноособово, а у випадках, передбачених частинами 2, 3, 9 ст. 31 КПК, колегіально, відкрито, за участю сторін таіншихучасників судовогопровадження, перелік якихвизначено уч. 2 ст. 314 КПК.

576

У призначений для проведення підготовчого судового засідання час головуючий відкриває підготовче судове засідання і оголошує про його початок.

Секретар судового засідання на виконання вимог, передбачених статтями 342–345 КПК, доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осібз’явивсяупідготовче судовезасідання, встановлюєїхособи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Неприбуття для участі у судовому засіданні учасників судового провадження (крімпрокуроратазавиняткомвипадків, коликримінальнепровадженняздійснюєтьсяуформіприватногообвинувачення впорядкуч. 4 ст. 26 КПК), якіналежнимчином повідомлені про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання (при цьомусудповиненпереконатися, щотакеповідомлення маломісце), неперешкоджає його проведенню, крім випадків, визначених законом, зокрема:

1)якщо обвинувачений, потерпілий звернувся з клопотанням (виявив бажання) бути присутнім під час підготовчого судового засідання, але з невідомих причин не з’явився у визначений судом час;

2)якщо відсутність учасника зумовлена поважними причинами. При цьому під поважними причинами слід розуміти неможливість учасника судового провадження прибути в судове засідання у зв’язку із затриманням, триманням під вартою або відбуванням покарання; обмеженням свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставинами непереборної сили (епідемії, військової події, стихійного лиха або інших подібних обставин); відсутністю особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжкою хворобою або перебуванням у закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смертю близьких родичів, членівсім’їчиіншихблизькихосібабосерйозноїзагрозиїхньомужиттю; несвоєчасним одержання повідомлення про виклик та ін;

3)у разі відсутності обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покаранняувидідовічногопозбавленняволі, дляможливостіреалізаціїостаннімправа, передбаченого ст. 384 КПК;

4)якщообвинувальнийактнадійшовдосудузпідписаноюміжсторонамиугодою, участь сторін такої угоди відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК є обов’язковою;

5)якщоодназісторінзаперечує протипроведення підготовчого судовогозасідання за відсутності учасника судового провадження, який не з’явився;

6)якщо до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, участь сторін кримінального провадження та потерпілого згідно з ч. 1 ст. 288 КПК є обов’язковою, тощо.

У випадках, наведених у підп. 1, 2, 5 коментаря, засідання може бути відкладено на іншу дату, а у випадках, про які йдеться у пп. 3, 4, 6, відкладення засідання є обов’язковим.

Крімтого, секретар судовогозасідання повідомляє проздійснення повногофіксування судового провадження, а також про умови його фіксування. Під повним фіксуванням судового провадження слід розуміти фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 5 ст. 27 КПК). Проте у разі неприбуття учасників

577

судового провадження, як це передбачено ч. 4 ст. 107 КПК, фіксування кримінальногопровадження задопомогоютехнічнихзасобівнездійснюється, алеценепозбавляє секретаря судового засідання обов’язку вести журнал судового засідання.

Після цього головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді (у разі його призначення), прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у підготовчому провадженні, пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбаченіКПК. Післяознайомленняобвинуваченоготаіншихосіб, якіберутьучасть

упідготовчомупровадженні, зпам’яткоюголовуючийз’ясовує, чиознайомилисьвони зі змістом пам’ятки, чи зрозумілі їм їхні права та обов’язки, у разі необхідності додатково роз’яснює їх. Крім того, головуючий роз’яснює учасникам підготовчого провадження право відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Питання провідвід вирішуєтьсясудомзгіднозістаттями75–81 КПК. Уразізадоволення заяви про відвід (самовідвід): судді, який здійснює судове провадження одноособово, – справа розглядається у тому ж самому суді іншим суддею; одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, – справа розглядається у тому ж самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів, які визначаються у встановленому ч. 3 ст. 35 КПК порядку.

Післявиконаннязазначенихдійсудз’ясовуєдумкуучасниківсудовогопровадження щодо можливості призначення судового розгляду та вирішує клопотання, заявлені ними. Першим думку щодо такої можливості та наявності/відсутності підстав для прийняття рішення, передбаченого ч. 3 ст. 314 КПК та ч. 2 ст. 315 КПК, висловлює прокурор, а потім – захисник та інші учасники судового провадження.

3.Упідготовчомусудовомузасіданнісудмаєправоприйнятиоднеізтакихрішень: 1) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення або відмовити

узатвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та повернути кримінальне провадження прокурору (якщо угоду досягнуто під час досудового розслідування) для його продовження або призначає судовий розгляд для проведеннясудовогопровадженнявзагальномупорядку. Передзатвердженням угоди про визнання винуватості чи про примирення суд згідно з вимогами частин 4–6 ст. 474 КПК зобов’язаний з’ясувати, чи розуміє обвинувачений права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угод, характер кожного обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угодисудом, атакожзобов’язанийпереконатися, щоукладенняугодиєдобровільним.

Уразі необхідності (якщо суд має сумніви щодовідповідності угодивимогам закону) затвердження угоди може бути перенесено на іншу дату. Якщо ж суд переконається, що угода може бути затверджена, він відповідно до ст. 475 КПК ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Такий вирок має відповідатизагальнимвимогамдообвинувальнихвироківізурахуваннямособливостей, передбаченихзазначеноюстаттею. Детальнішепропорядоксудовогопровадження та судове рішення на підставі угоди див. коментар до статей 474–475КПК;

578

2) закрити провадження у випадку встановлення таких підстав: а) набрання чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою; б) смертьобвинуваченого(завиняткомвипадків, колипровадженняєнеобхідним для реабілітації померлого); в) існування вироку за тим же обвинуваченням, який набрав законної сили, або постановлення ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; г) відмова потерпілого чи його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; д) звільнення особи від кримінальної відповідальності; е) відмова прокурора від підтримання обвинувачення та відмова потерпілого чи його представника абозаконногопредставникапідтримуватиобвинуваченнясамостійно. Наявністьінших підстав (відсутність події або складу кримінального правопорушення тощо) має бути доведена під час судового розгляду, за результатами якого може бути постановлено виправдувальний вирок.

Слід зазначити, що у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ж коли обвинувачений заперечує проти цього, суд своєю ухвалою відмовляє у задоволенні клопотання прокурора та повертає його останньому для продовження розслідування, якщо підстави для такого звільнення було встановлено на стадії досудового розслідування, або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

В ухвалі суду про закриття кримінального провадження зазначається підстава закриттякримінальногопровадження, вирішуєтьсяпитанняпроскасування запобіжного заходу, зняття арешту з майна, кореспонденції, скасування тимчасового відсторонення від посади, а також питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 100 КПК.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК та ч. 5 ст. 288 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку. З огляду на цеголовуючийзобов’язанийроз’яснитисторонамкримінального провадження право на оскарження цього рішення, а також право на пред’явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства;

3) повернутиобвинувальнийакт, клопотанняпрозастосуванняпримусовихзаходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК. Зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки. Крім того, якщо під час підготовчого судового засідання буде з’ясовано, що обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстр матеріалів досудового розслідування не були вручені обвинуваченому, суд повертає їх прокурору. Неотримання обвинуваченим копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування, у разі відмови їх отримання, не є підставоюдляповерненняматеріалівпрокурору. Утакомувипадкукопіїзазначенихдокументів мають бути вручені обвинуваченому під час підготовчого судового засідання.

579

Про повернення матеріалів кримінального провадження (обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) прокурору суд постановляє відповідну ухвалу. Такою ухвалою суд зобов’язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним строку, що повинен відповідати засаді розумного строку та бути достатнім для виправлення допущених недоліків. Ухвала негайно направляється прокурору для усунення зазначених у ній недоліків обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або для долучення необхідних додатків тощо.

Проведеннябудь-якихслідчихабоіншихпроцесуальнихдій, окрімтих, щозазначені в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусовихзаходівмедичногоабовиховногохарактеру, укримінальномупровадженні не допускається. Докази, отримані при проведенні процесуальних дій, не визначених в ухвалі про повернення зазначених матеріалів кримінального провадження, згідно з ч. 8 ст. 223 КПК мають визнаватися недопустимими;

4)направитиобвинувальнийакт, клопотанняпрозастосуванняпримусовихзаходів виховногоабомедичногохарактерудовідповідногосудудлявизначенняпідсудностіу випадкувстановленнянепідсудностікримінальногопровадження. Утакомуразіпитання визначення підсудності та направлення кримінального провадження з одного суду доіншого(залежновідтого, умежахякоїюрисдикціїапеляційногосудувоноперебуває) вирішуєтьсяколегієюсуддіввідповідногосудузаподаннямсудупершоїчиапеляційної інстанції або ж за клопотанням сторін чи потерпілого в порядку ст. 34 КПК у строк не пізніше п’яти днів із дня внесення такого подання чи клопотання. Днем внесення подання чи клопотання слід вважати день надходження їх у провадження колегії суддів, визначеноївпорядку, передбаченомуст. 35 КПК. Прочастамісцерозглядуподанняабо клопотанняпропереданнякримінальногопровадженнязодногосудудоіншогоповідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду цього питання. Детальніше див. коментар до статей 32–35 КПК;

5)призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру. Якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп. 1–4 ч. 3 ст. 314 КПК, суд, заслухавши думку прокурора, пояснення учасників підготовчого судового засідання, переходить до вирішення питань, пов’язаних із підготовкою до судового розгляду.

Крім того, згідно зі ст. 335 КПК, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, дойогорозшукуабовидужання, якщо обвинувачених декілька, суд зупиняє підготовче провадження лише щодо такого обвинуваченого і продовжуєпідготовчепровадження стосовноіншихобвинувачених. Розшукобвинуваченого, який ухилився від явки до суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та /або прокурору.

4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

580