NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язанийповідомитипідозрюваному, йогозахиснику, законномупредставникута захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

2.Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

3.Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вонизнаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

4.Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

5.У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

6.Сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесенняконкретнихматеріалівдотаких, щоможутьбутивикористаніпрокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

7.Провідкриттясторонамиматеріалівпрокурорабослідчийзайогодорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

8.Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, йогопредставник, післячогоціособимаютьправоознайомитисязнимивтій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.

9.Сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий – прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

531

10.Сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній часдляознайомленнязматеріалами, доякихїмнаданодоступ. Уразізволіканняпри ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття

усудове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

11.Стороникримінальногопровадженнязобов’язаніздійснювативідкриттяодне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

12.Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

1.Стаття 290 КПК визначає загальний порядок оголошення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Оголошення сторонам про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалівіншійсторонієпроцесуальноюгарантієюздійсненняправаназахистпідозрюваним та одночасно одним із засобів перевірки повноти і всебічності проведеного досудового розслідування.

Прокурор обов’язково повідомляє підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування. Це відбувається в тому випадку, коли прокурор визнає, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, клопотанняпрозастосуванняпримусовихзаходівмедичногохарактеруабоклопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

2.У частині 2 коментованої статті міститься вимога до прокурора про надання ним доступу до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні,

утому числі до будь-яких доказів, які самі по собі або у сукупності з іншими доказами можуть бути використані для підтвердження невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

3.Частиною 3 ст. 290 КПК передбачено, що прокурор зобов’язаний також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

4.Особливо підкреслюється, що надання доступу до матеріалів включає у себе реальну можливість робити копії або відображення матеріалів (ч. 4 ст. 290 КПК).

532

5.Правило, якеміститьсявч. 5 коментованоїстатті, вказуєнате, щоудокументах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені, лише за клопотанням будь-якої сторони.

6.Частиною 6 цієї статті встановлено, що за запитом прокурора сторона захисту зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них. Крім того, сторона захисту має надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться під її контролем або у її володінні. Це можливо лише тоді, коли сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

Положеннями цієї частини ст. 290 КПК передбачено, що сторона захисту має право не надати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використаніпрокуроромнапідтвердженнявинуватостіобвинуваченогоувчиненнікримінального правопорушення.

Стороназахистуможеприйнятирішенняпроте, чинадаватиабоненадаватипрокурору доступу до таких матеріалів чи відкласти до закінчення ознайомлення нею (стороною захисту) з матеріалами досудового розслідування.

7.Про відкриття сторонами матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого. Останній має право на ознайомлення з ними відповідно до правил, які викладені в цій статті.

8.Цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, йогопредставникпіслявідкриттясторонамиматеріалівмаютьправонаознайомлення з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову.

9.Правило, викладене в ч. 9 цієї статті, передбачає, що сторони зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий – прокурору факт надання їм доступу до матеріалів, при цьому вони мають зазначити найменування таких матеріалів.

10.Сторонам, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ (ч. 10 ст. 290 КПК). На жаль, законодавець чітко не встановив такий мінімальний час (в годинах чи днях) для ознайомлення з матеріалами.

Якщо одна із сторін вважає, що інша зволікає при ознайомленні з матеріалами, вона має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами.

Слідчий суддя, враховуючи обсяг, складність матеріалів та умов доступу до них, встановлює конкретний строк для ознайомлення з матеріалами провадження.

Після спливу строку, встановленого слідчим суддею, сторона або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

11.Частина 11 ст. 290 КПК передбачає вимогу про те, що сторони кримінального провадженнязобов’язаніздійснювативідкриттяоднаоднійдодатковихматеріалів, які отримані до або під час судового розгляду.

12.Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, як того вимагає коментована стаття, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

533

Стаття 291

Обвинувальнийактіреєстрматеріалівдосудовогорозслідування

1.Обвинувальнийактскладаєтьсяслідчим, післячогозатверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

2.Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2)анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3)анкетні відомості кожногопотерпілого (прізвище, ім’я, побатькові, датата місце народження, місце проживання, громадянство);

4)прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважаєвстановленими, правовукваліфікаціюкримінальногоправопорушеннязпосиланням наположення закону і статті (частини статті) закону України прокримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6)обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8)розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9)дату та місце його складення та затвердження.

3.Обвинувальнийактпідписуєтьсяслідчимтапрокурором, якиййогозатвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

4.До обвинувального акта додається:

1)реєстр матеріалів досудового розслідування;

2)цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

3)розпискапідозрюваногопроотриманнякопіїобвинувальногоакта, копіїцивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4)розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

1.Обвинувальний акт – це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування. Він складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Обвинувальний акт може скласти самостійно прокурор, якщо він не погодиться

зобвинувальним актом, що був складений слідчим.

2.Із вимог ч. 2 ст. 291 випливає, що обвинувальний акт повинен обов’язково містити відомості, які передбачені пп. 1–9 цієї частини вказаної статті.

Обвинувальнийактпідписуєслідчийтапрокурор, якиййогозатвердив. Прокурор підписує одноособово, якщо він склав його самостійно.

3.До обвинувального акта додаються:

– реєстр матеріалів досудового розслідування;

534

–цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

–розписка підозрюваного про отримання ним копій обвинувального акта та цивільного позову, а також реєстру матеріалів досудового розслідування;

–розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він пред’являвся під час досудового розслідування не до підозрюваного.

4. Частина 4 ст. 291 КПК містить категоричну вимогу про те, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Стаття 292

Клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру

1.Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

2.Клопотанняпрозастосуванняпримусовихзаходівмедичногохарактерумаєвідповідативимогамстатті291 цьогоКодексу, атакожміститиінформаціюпропримусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливостізабезпеченняучастіособипідчассудовогопровадженнязастаномздоров’я.

1.Клопотання прозастосування примусовихзаходів виховногохарактеру складається слідчим та подається прокурору для його затвердження.

У клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру, крім відомостей, передбаченихч. 2 ст. 291 КПК, вказуєтьсязахідвиховногохарактеру, який пропонується застосовувати судом.

Слідчий повинен скласти клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та подати його прокурору для затвердження.

2.У клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК, необхідно вказати:

а) інформацію про докази, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення конкретною особою;

б) необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру; в) судження щодо можливості забезпечення участі особі під час судового прова-

дження за станом здоров’я; г) інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується

застосувати.

Стаття 293

Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховно-

го характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування

1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусовихзаходівмедичногоабовиховногохарактерудосудупрокурорзобов’язаний

535

під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

1. Вимоги ст. 293 КПК про надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування є гарантією права на захист своїх законних інтересів під час судового розгляду справи підозрюваним та особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Передаючи обвинувальний акт до суду, прокурор зобов’язаний під розписку надатийогокопіютакопіюреєструматеріалівдосудовогорозслідуванняокремопідозрюваному, а також його захиснику та законному представнику.

Якщо до суду передається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, то прокурор під розписку надає його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру.

Копію клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру та копіюреєструматеріалівдосудовогорозслідуванняпрокурорпідрозпискуодночасно з направленням самого клопотання до суду вручає захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру.

§ 4 Продовження строку досудового розслідування

Стаття 294

Загальні положення продовження строку досудового розслідування

1.Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пункті 1 частинипершої статті 219 цьогоКодексу, вінможебути продовжений вмежах строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 219 цього Кодексу, районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.

2.Якщодосудоверозслідуваннязлочину(досудовеслідство) неможливозакінчити

устрок, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців – районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;

2) до шести місяців – прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;

536

3) додванадцятимісяців– ГенеральнимпрокуроромУкраїничийогозаступниками. 3. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщойогонеможливозакінчитивнаслідокскладностіпровадження, дошести місяців – внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців –

внаслідок виняткової складності провадження.

1.Чинний КПК (ст. 219) встановлює стислі строки досудового розслідування, оскільки своєчасне і швидке розслідування кримінальних правопорушень випливає іззавданькримінальногосудочинства, якіпередбачаютьзабезпеченняправізаконних інтересів, передусім потерпілих і підозрюваних.

Стаття219 КПКназиваєграничністрокидляпровадженнядізнанняпокримінальних проступках (два місяці) та досудового слідства при розслідуванні злочинів (дванадцять місяців).

Коментованастаттявизначаєзагальніположенняпродовженнястрокудосудового розслідування. Зазначені вційстаттіправилапоширюютьсянадосудоверозслідуванняуформідізнання(кримінальніпроступки), атакожнадосудовеслідство(злочини).

Якщодосудове розслідування кримінального проступку уформі дізнання неможливо закінчити внаслідок складності провадження у строк протягом одного місяця

здня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, то цей строк може бути продовжений районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.

2.Якщо досудове розслідування злочину у формі досудового слідства неможливо закінчити протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, то цей строк може бути продовжений:

1) до трьох місяців – районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;

2) до шести місяців – прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, містКиєваіСевастополячиприрівнянимдонихпрокуроромабоїхзаступниками; 3) додванадцятимісяців– ГенеральнимпрокуроромУкраїничийогозаступниками.

3.Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений:

а) до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження;

б) до шести місяців – внаслідок особливої складності провадження; в) до дванадцяти місяців – внаслідок виняткової складності провадження.

Стаття 295

Порядок продовження строку досудового розслідування

1.Продовженнястрокудосудовогорозслідуваннякримінальногоправопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

2.Уклопотанніпропродовженнястрокудосудовогорозслідуваннязазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного; 2) найменування (номер) кримінального провадження;

537

3)сутьповідомленоїпідозриіправовакваліфікаціякримінальногоправопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;

4)посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;

5)процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;

6)значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;

7)строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;

8)обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

3.Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання

іразом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

4.Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

5.Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.

1.Коментована стаття регламентує порядок продовження строку досудового розслідування, а також визначає вимоги, які пред’являються до клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Щоб продовжити строк досудового розслідування кримінального правопорушення слідчий або прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні такого розслідування, виносять клопотання про це.

2.Частина друга ст. 295 КПК включає вимоги, яким повинно відповідати клопотання про продовження строку досудового розслідування.

У клопотанні зазначаються: 1) прізвище, ім’я та по батькові підозрюваного; 2) найменування (номер) кримінального провадження; 3) суть повідомленої підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа; 4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра; 5) перелік процесуальних дій, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; 6) значеннярезультатівцихпроцесуальних дійдлясудовогорозгляду; 7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; 8) обставини, які перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

3.Слідчий або прокурор вручають копію клопотання підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, який уповноважений на його розгляд відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК.

Підозрюваний, його захисник мають право подати свої письмові заперечення слідчому або прокурору, який ініціює це питання, до клопотання про продовження

538

строкудосудовогорозслідування. Такіписьмовізаперечення обов’язководолучаютьсядоклопотанняіразомзнимподаютьсяпрокурору, уповноваженомунайогорозгляд.

4.Частина 4 ст. 295 КПКвимагає, щобпрокурор, якийуповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, розглянув його протягом трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу цього строку.

5.Своє рішення про продовження строку досудового розслідування або про відмову в провадженні прокурор приймає у формі постанови (ч. 5 ст. 295 КПК).

Стаття 296

Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування

1.Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщопереконається, щододатковийстрокнеобхіднийдляотриманнядоказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

2.Якщопрокурорзадовольняєклопотанняслідчого, прокурора, вінвизначаєновий строк досудового розслідування. Прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

3.У разі необхідності прокурор перед спливом продовженого строку може повторнозвернутися зклопотаннямпропродовженнястрокудосудовогорозслідуваннявпорядку, визначеномуцимпараграфом, умежахстроків, встановленихчастиною другою статті 219 цього Кодексу.

1.У частині першій коментованої статті наведено обставини, які дозволяють прокуророві задовольнити клопотання та продовжити строк досудового розслідування.

2.Разоміззадоволеннямклопотанняслідчогочипрокурора, відповіднийпрокурор (див. ч. 2 ст. 294 КПК) визначає новий строк досудового розслідування. Це має бути найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

3.Правило, яке викладене в ч. 3 ст. 296 КПК, дозволяє прокуророві у разі необхідності, коли закінчується продовжений строк досудового розслідування, повторно звернутися з клопотанням про його продовження. При цьому прокурор керується § 4 гл. 24 КПК, але у межах відповідних строків (див. ч. 2 ст. 219 КПК).

Стаття 297

Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування

1. Прокурорвідмовляєузадоволенніклопотаннятапродовженністрокудосудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведенаявністьпідстав, передбаченихчастиноюпершоюстатті296 цьогоКодексу, а також, якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать

539

про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

2. У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу

1.Коментована стаття передбачає порядок відмови у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Участині 1 ст. 297 КПК визначено, що прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та не продовжує строк досудового розслідування, якщо слідчий чи прокурор, що зверталися з таким клопотанням, не довели наявність підстав, які б переконали прокурора в тому, що:

а) додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду;

б) або для проведення чи завершення проведення експертизи, при умові, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Прокурор також відмовляє у задоволенні клопотання і не продовжує строк розслідування, якщо в ході вирішення цього питання досліджені обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення.

2.При відмові у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення такого розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну із таких дій:

1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної від-

повідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом;

4) звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру;

5) звернутисядосудузклопотаннямпрозастосуванняпримусовихзаходівмедичного характеру.

Передбачений п’ятиденний строк для прокурора обчислюється з моменту надходження до нього клопотання про продовження строку досудового розслідування і закінчується виконанням прокурором однієї із процесуальних дій, названих у п. 2 коментаря до цієї статті КПК. Цей строк продовженню не підлягає. Якщо закінчення п’ятиденного строку припадає на неробочий день, то останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день (див. ст. 115 КПК).

540